Ухвала суду № 55103762, 19.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2016 року м. Київ К/800/49209/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2013 року ОСОБА_4 звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області із заявою про роз'яснення постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11.01.2013 року, так як у вказаному рішенні суду було не вказано дату, з якого часу провести призначення та нарахування йому пенсії державного службовця.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 квітня 2014 року роз'яснено постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 січня 2013 року, про те, що датою призначення пенсії державного службовця ОСОБА_4 слід вважати 14 січня 2012 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано. Відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз'яснення судового рішення

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач письмових заперечень на вказану касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 січня 2013 року (рішення набрало законної сили) визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області щодо призначення пенсії державного службовця. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області призначити та нарахувати ОСОБА_4 пенсію державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Згідно розпорядження №183091 ОСОБА_4 призначено пенсію згідно Закону України «Про державну службу» з 01.04.2013 року.

15.08.2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про роз'яснення постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11.01.2013 року, оскільки в рішенні суду не було вказано дату, з якого часу провести призначення та нарахування йому пенсії державного службовця.

Відмовляючи у задоволені вказаної заяви суд апеляційної інстанції зазначив, з чим погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, що на момент подання заяви про роз'яснення судового рішення вказане судове рішення вже було виконане, а тому відсутні підстави для роз'яснення судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.

Результатом розгляду заяви про роз'яснення судового рішення є постановлення судом ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви.

В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Тобто право на роз'яснення судового рішення виникає у осіб, які приймали участь у розгляді справи та держаного виконавця за умови незрозумілості викладення, а як наслідок і виконання.

При цьому, визначене право може обмежуватись настанням події, передбаченої, частиною другою статті 170 КАС України, згідно якої подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Як було вірно встановлено судом апеляційної інстанції, заява про роз'яснення постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 січня 2013 року заявником була подана після виконання даного рішення пенсійним органом, що обмежує право заявника на подання відповідної заяви до суду.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом попередньої інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

Інші доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Швець