Ухвала суду № 55103178, 14.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4904/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Любачевській М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київської обласної державної адміністрації на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Богуславської районної державної адміністрації Київської області та Київської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Київської обласної державної адміністрації щодо відмови в оформленні документів для внесення подання на оформлення посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1 та зобов'язати внести відповідне подання та видати посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Постановою Київського окружного адміністративного суду 03 листопада 2015 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач - Київська обласна державна адміністрація подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що з 01 січня 2015 року зона посиленого радіоекологічного контролю не відноситься до радіоактивно забруднених територій.

Під час судового засідання представники Київської обласної державної адміністрації підтримали свою апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Богуславська РДА Київської області, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечила. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника відповідача в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Київської обласної державної адміністрації та позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 14 вказаного Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до яких належать інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу. Зазначені особи належать до 1 категорії.

Таким чином, особа набуває статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії у разі, якщо вона вже має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи іншої категорії та їй встановлено інвалідність, щодо якої встановлено причинний зв'язок із Чорнобильською катастрофою.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії. Вказана обставина підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, що видане 04 серпня 2005 року.

З 10 квітня 2015 року позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із впливом аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0206773.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 має право на встановлення статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Київська обласна державна адміністрація, як на підставу для скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року та прийняття нової про відмову в задоволенні позову посилається на те, що з 01 січня 2015 року зона посиленого радіоекологічного контролю, у якій проживає ОСОБА_2, не відноситься до радіоактивно забруднених територій. У зв'язку з цим позивач вважає, що на час встановлення ІІІ групи інвалідності (10 квітня 2015 року), втратив статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи. Відповідно, у ОСОБА_2 відсутні передумови, визначені п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для встановлення статусу особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій містилося у ст. 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно вказаної норми права до зон радіоактивного забруднення належать: зона відчуження, зона безумовного (обов'язкового) відселення, зона гарантованого добровільного відселення та зона посиленого радіоекологічного контролю.

Аналогічне визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій містилося у ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Разом з тим, 01 січня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII. Вказаним Законом статтю 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було виключено, а також виключено абз. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначав зону посиленого радіоекологічного контролю як одну із зон радіоактивно забруднених територій.

Київська обласна державна адміністрація в апеляційній скарзі вірно зазначає, що ОСОБА_2 було надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи саме у зв'язку з проживанням у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Так, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Разом з тим, саме по собі виключення зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє осіб, яким раніше були видані посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідного статусу.

Прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» також не було передбачено, що раніше видані посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, є недійсними.

Крім того, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній після 01 січня 2015 року, передбачає надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, певних пільг та компенсацій. Зокрема, ст.ст. 51 та 56 вказаного Закону передбачають надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, додаткової пенсії та пільг щодо обчислення стажу роботи (служби).

Таким чином, доводи апеляційної скарги Київської обласної державної адміністрації не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 03 листопада 2015 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Київської обласної державної адміністрації - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 19 січня 2016 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.