Ухвала суду № 55103033, 12.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

12 січня 2016 року м. Київ№ 826/21003/15Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Мині І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі

за позовомДержавної фінансової інспекції в Дніпропетровській областідо третя особа:Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-С» Військова частина 3036 Національної гвардії Українипро стягнення коштів в сумі 19000,2 грн.за участю представників сторін:

від позивача: Дяченко С.В.;

від відповідача: Антонов Є.Г.;

третя особа: Драганчук Я.Я.

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-С», третя особа: Військова частина 3036 Національної гвардії України, в якому просить стягнути кошти в сумі 19000,2 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-С» на реєстраційний рахунок державного бюджету № 31115090700003, код платежу 21080500, одержувач Управління ДКСУ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989300, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.09.2015 р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

Відповідачем було заявлено клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що позивач звернувся до суду поза межами визначених законодавством повноважень, оскільки останнє відбувається не в інтересах держави і не до підконтрольної установи, а безпосередньо в інтересах підконтрольної установи - військової частини 3036 Національної гвардії України.

В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання щодо закриття провадження у справі.

Представник позивача та третьої особи заперечували проти задоволення клопотання.

Представник відповідача підтримав заявлене клопотання.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено ревізію окремих напрямів фінансово-господарської діяльності військової частини 3036 НГ України за період з 01.08.2013 р. по 01.01.2015 р., за результатами якої складено акт ревізії за № 04-01.1-16/04-ДСК від 24.04.2015 р.

В акті зазначено, що у 2014 р. при придбанні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету за КПКВ 11001760 продукції військового призначення на загальну суму 472 561,20 грн., військовою частиною 3036 зайво сплачено ПДВ на загальну суму 78 760,20 грн., з яких 19 000,20 грн. - ПДВ за договором № 20/СО-2014/418 від 10.12.2014 р., укладений між відповідачем та військовою частиною 3036. Таким чином, керівництвом в/ч 3036 допущено порушення пп. 2 п. 1 Закону № 1561, пп. 8 п. 1 Закону № 1658 та пп. 8 п. 1 Закону № 1657, та внаслідок зазначеного порушення завдано матеріальної шкоди державному бюджету на відповідну суму, а тому, на думку позивача, з відповідача потрібно стягнути 19 000,20 грн. - ПДВ за договором № 20/СО-2014/418 від 10.12.2014 р.

Державна фінансова інспекція у Дніпропетровській області листом № 04-01.1-16/21-ДСК від 25.05.2015 р. направила командиру військової частини 3036 вимогу про усунення порушень, зобов'язано стягнути збитки з ТОВ «Вектор-С» у сумі 19 000,20 грн.

Відповідно до положень Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ, яким визначено статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, закріплено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

Основні функції органу державного фінансового контролю, яким є позивач, закріплені в статті 8 названого Закону. Так цією статтею до таких функцій віднесено, зокрема:

1) здійснення державного фінансового контролю та контролю за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;усуненням виявлених недоліків і порушень;

2) розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому;

3) вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Відповідно до п. п. 1, 4, 7, 10, 12, 13 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», на реалізацію наведених функцій органу державного фінансового контролю надано такі права, як:

- перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

- вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія;

- пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

- проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється.

- при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Ці положення кореспондуються з приписами пункту 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі по тексту - Порядок №550).

Згідно названого Порядку, відповідно до пунктів 45, 46 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 50 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві Державна фінансова інспекція у Дніпропетровській області просить стягнути кошти з непідконтрольної їй організації - ТОВ «Вектор-С». Тобто позивач заявляє позовну вимогу про стягнення незаконно отриманого майна (коштів) до особи, з якою підконтрольна установа перебувала у приватних правовідносинах.

Таким чином, Державна фінансова інспекція в м.Києві просить суд стягнути збитки та повернути їх до бюджету з юридичної особи, яка не є підконтрольною позивачеві установою в розумінні Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".

Також, слід зазначити, що з акту ревізії вбачається, що оптичні прилади, придбані відповідно до розпорядження КМУ від 20.08.2014 р. за № 768-р, виготовлені відповідно до військових стандартів та призначені для використання під час участі в антитерористичних операції.

Враховуючи, що грошові кошти виділені за обов'язковим розпорядженням КМУ від 20.08.2014 р. № 768-р на потреби Збройних Сил України та інших військових формувань, то в даному випадку позивач звернувся до суду не в інтересах держави, а в інтересах підконтрольної установи.

Приписами статті 21 КАС України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В іншому випадку, спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, в тому числі й на користь держави) носять приватно - правовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Верховного Суду України у справах №21-204а13, №21-40а14 та 21-89а14, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.04.2015 по справі № 2а-18099/11/2670.

Враховуючи, що спірні відносини виникли внаслідок невиконання підконтрольною установою вимоги про відшкодування збитків, завданих державі та направлені лише на стягнення з відповідача грошових коштів, внаслідок порушення ним фінансової дисципліни, тому, з урахуванням їх приватно - правового характеру, вони мають бути вирішені в порядку господарського судочинства.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 826/21003/15 за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-С», третя особа: Військова частина 3036 Національної гвардії України про стягнення коштів в сумі 19000,2 грн. закрити.

2. Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

3. Ухвалу направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук

Повний текст ухвали виготовлено 18.01.2016 р.