Постанова № 55102988, 14.01.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 січня 2016 р. Справа № 820/11185/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Нуруллаєва І.С.

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участю представника позивача - Мельника О.В.,

представника відповідача - Коваленко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_7 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області у нездійсненні оформлення на підстав ч.З ст.8 Закону України «Про громадянство України» набуття ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4., яка є дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянства України за територіальним походженням;

- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити на підставі ч.З ст.8 Закону України «Про громадянство України» оформлення набуття ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4., яка є дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянства України за територіальним походженням.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_7 у липні 2015 року звернулась до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області з заявою про набуття її дитиною ОСОБА_8 громадянства України за територіальним походженням, оскільки дитина позивача народилася на території України 19.08.2008 року. Листом від 01.09.2015 року відповідачем повідомлено позивача про припинення провадження за заявою громадянки ОСОБА_7, оскільки відповідачем нібито встановлено під час перевірки документів заявника їх видання з порушенням вимог Закону України "Про імміграцію". На думку позивача, відповідачем вчинено бездіяльність стосовно нездійснення оформлення набуття ОСОБА_8, 19.08.2008 року, дитині позивача, громадянства України за територіальним походженням. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідач, Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, у наданих до суду письмових запереченнях та поясненнях по справі проти заявленого позову заперечував та зазначив, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_7 було прийнято рішення про припинення провадження, у зв'язку із встановленням обставин, що зумовлюють відсутність підстав для оформлення набуття дитиною позивача громадянства України за територіальним походженням, а отже позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянка В'єтнаму. Позивач 18.02.2014 року документована посвідкою НОМЕР_1, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією (а.с. 16).

У червні 2015 року представник позивача, керуючись ч.3 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" подав до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області заяву про оформлення набуття її дитиною громадянства України за територіальним походженням, оскільки її дитина народилася на території України 19.08.2008 року, додавши до неї усі необхідні документи, фотографії, квитанції, що передбачено п. 43 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, який затверджено Указом Президента України від 27.06.01 р. № 215 (в редакції Указу Президента України від 27.06.06 р. № 588/2006): оригінал заяви ОСОБА_7 про оформлення набуття її дитиною громадянства України за територіальним походженням; зобов'язання ОСОБА_7 припинити її дитиною іноземне громадянство, оригінал декларації ОСОБА_7 про відмову від іноземного громадянства її дитини; копія свідоцтва про народження дитини, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст. ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 23.04.14 р., № витягу 00014260035, щодо дитини; дві фотокартки дитини; посвідка на постійне проживання ОСОБА_7; переклад на українську мову паспорта ОСОБА_7 для виїзду за кордон, квитанція про оплату 137,75 грн; копія договору про надання правової допомоги , що укладено ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_6; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_6

Листом від 01.09.2015 року №03/2-18509 відповідачем повідомлено позивача, що провадження за заявою ОСОБА_7 про оформлення набуття її дитиною ОСОБА_8 громадянства України припинено та зазначено, що про результати подальшої перевірки буде повідомлено ОСОБА_7 додатково.

На підставу припинення провадження за заявою позивача відповідачем зазначено, що під час проведення перевірки відділом імміграційної роботи Управлінням у справах з іноземцями та ОБГ ГУДМС України в Харківській області було встановлено, що посвідка на постійне проживання в Україні видана на ім'я ОСОБА_7, оформлена з порушенням вимог Закону України "Про імміграцію" від 07.06.2001 року. У зв'язку із зазначеним прийняття позитивного рішення неможливе.

Відповідно до п. 92 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, який затверджено Указом Президента України від 27.06.01 р. № 215 (в редакції Указу Президента України від 27.06.06 р. № 588/2006) органи міграційної служби приймають рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.

Згідно з п. 94 Порядку Головне управління області перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України.

Отже, саме Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області перевіряє відповідність оформлення документів щодо оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням, підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон (ч. 3 ст.8 Закону України "Про громадянство України") пов'язує набуття особою громадянства України та приймає рішення щодо оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням.

Таким чином, аналізуючи положення пункту 94 Порядку можливо дійти висновку, що у разі відповідності оформлення документів щодо оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням на підставі ч. 3 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" та підтвердження документами наявності фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України, відповідач зобов'язаний прийняти позитивне рішення щодо оформлення набуття дитиною позивача громадянства України за територіальним походженням.

Суд зазначає, що у листом від 01.09.2015 року №03/2-18509 відповідач не зазначив, що документи щодо оформлення набуття дитиною позивача громадянства України за територіальним походженням оформлені неналежним чином або не підтверджено наданими позивачем документами, проте зазначено про наявність порушення вимог Закону України "Про імміграцію", що встановлені за документами заявника, тобто ОСОБА_7, а саме оформлення посвідки з порушеннями.

Отже, відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" дитина, яка народилася на території України, після 24 серпня 1991 року і не набула за народженням громадянство України та є особою без громадянства або іноземцем щодо якого подано зобов'язання припинити іноземне громадянство, реєструється громадянином України за клопотанням одного з її законних представників.

Таким чином, зазначені у листі відповідача обставини, на підставі яких було відмовлено у оформленні дитині громадянства України за територіальним походженням, не впливають і ніякого відношення до законного оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням саме дитиною не мають.

Суд зазначає, що з дослідження наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що відповідно до відомостей зазначених у посвідці НОМЕР_2 у позивача 08.04.2002 року народилася дитина ОСОБА_9. Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки №3187 про реєстрацію особи громадянином України, судом встановлено, що доньці позивача ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, вона набула громадянство України на підставі ч. 3 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" з 15.05.2015 року.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач вже зверталася до Головного управління ДМС у Харківській області із заявою про набуття її дитиною ОСОБА_9 громадянства за територіальним походженням та її заява була задоволена, а уповноваженими особами відповідача не було вказано жодних зауважень до документів позивача.

Крім того, суд зазначає, що представником відповідача не надано та матеріали справи не містять будь-яких рішень щодо скасування посвідки на постійне проживання НОМЕР_1, якою документовано ОСОБА_7.

Щодо позовних вимог стосовно визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області у нездійсненні оформлення на підстав ч.З ст.8 Закону України «Про громадянство України» набуття ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4., яка є дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянства України за територіальним походженням, суд зазначає наступне.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що відповідачем проведено перевірку поданих заявником документів, але у зв'язку із встановленням обставин, які, на думку суб'єкта владних повноважень, унеможливлюють прийняття позитивного рішення за поданими для оформлення набуття громадянства дитиною ОСОБА_8 документами листом повідомлено про наявність таких обставин ОСОБА_7.

Крім того, з відповіді Головного управління ДМС у Харківській області від 01.09.2015 року №03/2-18509 судом встановлено, що відповідачем проводиться подальша перевірка за заявою ОСОБА_7. Таким чином з врахуванням встановлених під час судового розгляду обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання бездіяльності Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області протиправною.

Щодо позовних вимог стосовно зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити на підставі ч.3 ст.8 Закону України «Про громадянство України» оформлення набуття ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4., яка є дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянства України за територіальним походженням, суд зазначає наступне.

Зі змісту рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R/80/2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд зауважує, що з приписів норм діючого права виходить неприпустимість підміни судом суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за відповідними критеріями.

Тому в даному випадку питання про здійснення на підставі ч.3 ст. 8 Закону України "Про громадянство" оформлення набуття ОСОБА_8 громадянства України за територіальним походженням віднесено виключно до компетенції відповідача та не входить до компетенції суду, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити оформлення набуття ОСОБА_8, яка є дитиною ОСОБА_7, громадянства України за територіальним походженням є такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин та для належного захисту прав позивача суд приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області розглянути повторно заяву ОСОБА_7 про оформлення набуття її дитиною ОСОБА_8 громадянства України за територіальним походженням, з урахуванням висновків суду.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку визначеному ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_7 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області розглянути повторно заяву ОСОБА_7 про оформлення набуття її дитиною ОСОБА_8 громадянства України за територіальним походженням, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 20 січня 2016 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.