Ухвала суду № 55102788, 12.11.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 листопада 2015 року №810/4490/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши заяву про збільшення позовних вимог в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Супій" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області з позовом до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Супій" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за серпень 2015 року у розмірі 513,39 грн.

Ухвалами Київського адміністративного суду від 08.09.2015 відкрито провадження у справі №810/4490/15, закінчено підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 06.10.2015.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2015 повернуто заяву Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про збільшення позовних вимог з усіма доданими до неї документами.

12.11.2015 через канцелярію суду представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог від 11.11.2015 №4360/08, згідно якої позивач просить збільшити позовні вимоги та стягнути з СТОВ "Супій" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період серпень-жовтень 2015 року у розмірі 1542,25 грн.

В додатку до даної заяви позивачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору №4361/08 від 11.11.2015.

В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що Законом України "Про судовий збір" в редакції до 01.09.2015 Пенсійний фонд України та його територіальні органи були звільнені від сплати судового збору, у зв'язку з чим бюджетом Пенсійного фонду України на 2015 рік кошти на сплату судового збору передбачені не були.

Розглядаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору по суті суд зазначає таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Як встановлено вище, в обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що він є бюджетною установою, та видатків на звернення з позовами до суду, бюджетом на 2015 рік не передбачено.

Проте, суд звертає увагу, що в даному випадку, вказана обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача, або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.

Крім того, суд вбачає за доцільне зазначити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Більш того суд зазначає, що доводи заявника про відсутність коштів для сплати судового збору не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

За таких обставин, суд вважає, що наведені у клопотанні про звільнення від сплати судового збору підстави є недостатніми для її задоволення.

Розглядаючи заяву про збільшення позовних вимог по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Таким чином заява про збільшення позовних вимог, яка подана позивачем до суду, повинна відповідати вимогам, які встановлені статтею 106 Кодексом адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент подання такої заяви до суду) для позовних заяв.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів; до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Разом з тим позивачем не додано до заяви про збільшення позовних вимог доказів про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду та не додано доказів направлення копії даної заяви про збільшення позовних вимог на адресу відповідача.

Суд вважає за доцільне зазначити, що подана позивачем заява про збільшення позовних вимог фактично є новим адміністративним позовом, а тому не може бути визнана судом заявою про збільшення позовних вимог.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне заяву Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про збільшення позовних вимог №4360/08 від 11.11.2015 повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Керуючись статтями 106, 137, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду у Згурівському районі у Київській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

2. Заяву Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про збільшення позовних вимог з усіма доданими до неї документами - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає окремому оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній чи касаційній скарзі на прийняте по суті рішення.

Суддя Кушнова А.О.