Постанова № 55102720, 12.01.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року Справа № 803/3873/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Пухер Л.Р.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 205070000/2015/000006/2 від 16.11.2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00136 від 16.11.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 205070000/2015/000006/2 від 16.11.2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00136.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, між компанією "BURY Trade Sp.z о.о." (Польща) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було укладено контракт № 02 від 18.09.2015 року. На виконання умов даного контракту іноземним контрагентом позивачу, на умовах EXW, було поставлено: мандарини свіжі; ківі свіжі; виноград столовий свіжий; грейпфрути свіжі; огірки свіжі; хурма свіжа; апельсини свіжі. При цьому, на виконання вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України (МК України) до МД позивачем додано усі обов'язкові документи (контракт, рахунок фактура, CMR, інвойс, експортну декларацію, сертифікат походження, сертифікат відповідності). Митна вартість декларантом визначалась за першим методом, про що зазначено в ВМД.

Проте, позивачу було безпідставно відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/000006/2 від 16.11.2015, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 205070000/2015/00136 від 16.11.2015 року.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів № 205070000/2015/000006/2 від 16.11.2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00136 від 16.11.2015 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки застосування відомостей митного органу щодо вартості товару є неправомірним, а декларантом представлено всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товарів за ціною договору (за основним методом), що передбачено ст. 57, 58 Митного кодексу України, зазначає, що усі вимоги митного органу були виконані, а подані додаткові документи та відомості підтверджують заявлену митну вартість спірного товару.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 205070000/2015/000006/2 від 16.11.2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00136 від 16.11.2015 року.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 29.12.2015 року № 03-70-10/15-1490 (а. с. 47-49) представник відповідача адміністративний позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що документи, які були подані позивачем для підтвердження митної вартості не мали всіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містили розбіжності, що й стало підставою для витребування додаткових документів, необхідних для визначення митної вартості товару за обраним декларантом методом. Крім того, відповідно до заявки-договору на автоперевезення від 13.11.2015 року та довідки від 16.11.2015 року податкове навантаження до кордону становить 38,89 грн./км, а після перетину кордону - 66,67 грн./км. Також пунктом 4.2. контракту від 18.09.2015 року №2 передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 90 банківських днів від дати митного оформлення та пунктом 4.3 даного контракту передбачено, що можлива передоплата за товар, а у фактурі від 13.10.2015 року №FX/00642/2015MG зазначено, що термін оплати - 14 днів. Надана декларантом виписка з банку та платіжне доручення на оплату товару не мають відношення до даного контракту.

У зв'язку з наявними розбіжностями в поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення документах, керуючись підпунктом 2 пункту 5 статті 54 МК України, посадовою особою митниці направлено повідомлення про необхідність надання: розрахунку транспортних витрат; прайс-листа від виробника товару; фактури на закупівлю товару у виробника; виписки з бухгалтерської документації; висновків про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Проте, вимога митного органу була виконана в неповному обсязі, а саме не надано прайс-лист від виробника товару, фактуру на закупівлю товару у виробника. Таким чином, витребувані митницею належні документи було надано не в повному обсязі, що дало підставу визначити митну вартість за резервним методом, передбаченим статтею 64 МК України.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просила відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 16.11.2015 року декларантом в електронному вигляді було подано митну декларацію № 20570000/2015/023456 для митного оформлення товарів: «мандарини свіжі» - 8220 кг. (торговельна марка - BLAUPUNKT), «мандарини свіжі» - 3200 кг. (торговельна марка - ANONIMO-ALEGRA), «ківі свіжі» - 750 кг. (торговельна марка - BOGGERO), «виноград столовий свіжий необроблений засобами для зберігання» - 1456 кг. (торговельна марка - DIDONNA), «грейпфрути свіжі» - 760 кг. (торговельна марка - POLAT), «огірки свіжі» - 662 кг. (торговельна марка - EXCEL), «хурма свіжа» - 720 кг. (торговельна марка - DOLCE DUR), «апельсини свіжі» - 3780 кг. (торговельна марка - ANONIMO-RUBIO).

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації позивачем додано: контракт від 18.09.2015 року № 2 (а.с. 23-26), рахунок-фактура експортна від 13.11.2015 року № FX/00620/2015/MG, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 13.11.2015 року № 059864, сертифікат походження товару від 14.08.2015 року №/MF/AL0007441, сертифікат відповідності стандартам ЄС для свіжих овочів і фруктів від 13.11.2015 року № КО.8231.3.857.2015.9, копію митної декларації країни відправлення від 15.11.2015 року № 15PL302010Е0134769, а також інші документи, зазначені в графі 44 вантажно-митної декларації.

При цьому, як слідує із графи 43 зазначеної електронної митної декларації від 16.11.2015 року № 205070000/2015/023456 товар було задекларовано за 1 методом, тобто за ціною контракту відповідно до вищезазначених документів.

У зв'язку з тим, що подані документи не мали всіх даних відповідно до обраного декларантом методу та містили розбіжності, посадовою особою митниці направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої вартості, а саме: розрахунку транспортних витрат; прайс-листа від виробника товару; фактури на закупівлю товару у виробника; виписки з бухгалтерської документації; висновків про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом у свою чергу на митницю було додатково подано: висновки про якісні та кількісні показники № В-1048 від 16.11.2015 року; платіжне доручення в іноземній валюті №32 від 04.11.2015 року; виписку з банку № б/н від 30.10.2015 року; рахунок-фактуру про надання транспортних послуг № СФ-0000182 від 21.10.2015 року; акт виконаних робіт про надання транспортних послуг №ОУ-0000182 від 21.10.2015 року; калькуляцію транспортних витрат №16-11/2015 від 16.11.2015 року; прайс-лист № б/н від 13.11.2015 року; фактуру на закупівлю товару за № FX/00642/2015/MG від 13.11.2015 року.

16.11.2015 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00136. Як зазначено у вказаній картці відмови, м/п "Луцьк" повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: у зв'язку з прийняттям рішення про визначення митної вартості від 16.11.2015 року № 205070000/2015/00006/2.

У цій же картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про коригування митної вартості від 16.11.2015 року № 205070000/2015/00006/2.

Згідно із графою 30 рішення про коригування митної вартості товару від 16.11.2015 року № 205070000/2015/00006/2 митним органом було визначено митну вартість товарів: «мандарини свіжі» - 8220 кг. (торговельна марка - BLAUPUNKT), за ціною 1,02 дол. США за 1 кг., «мандарини свіжі» - 3200 кг. (торговельна марка - ANONIMO-ALEGRA) за ціною 1,02 дол. США за 1 кг., «ківі свіжі» - 750 кг. (торговельна марка - BOGGERO) за ціною 1,75 дол. США за 1 кг., «грейпфрути свіжі» - 760 кг. (торговельна марка - POLAT) за ціною 1,02 дол. США за 1 кг., «огірки свіжі» - 662 кг. (торговельна марка - EXCEL) за ціною 1,25 дол. США за 1 кг., «хурма свіжа» - 720 кг. (торговельна марка - DOLCE DUR) за ціною 1,75 дол. США за 1 кг., «апельсини свіжі» - 3780 кг. (торговельна марка - ANONIMO-RUBIO) за ціною 1,02 дол. США за 1 кг.

У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана за ціною договору, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності та неточності, а саме: відповідно до заявки-договору на автоперевезення від 13.11.2015 року №10 та довідки від 16.11.2015 року № б/н податкове навантаження до кордону становить 38,89 грн./км, а після перетину кордону - 66,67 грн./км. В поданих до митного оформлення документах існують розбіжності в термінах оплати товару, а саме: пунктом 4.2. контракту від 18.09.2015 року №2 передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 90 банківських днів від дати митного оформлення та пунктом 4.3 даного контракту передбачено, що можлива передоплата за товар, а у фактурі від 13.10.2015 року №FX/00642/2015MG зазначено, що термін оплати - 14 днів. Надана декларантом виписка з банку та платіжне доручення на оплату товару не мають відношення до даного контракту. Поданий декларантом висновок Волинської ТПП №В-1048 від 16.11.2015 року не містить посилання на аналіз цін ринку імпортованого товару

Також зазначено, що наданий декларантом розрахунок транспортних витрат від 16.11.2015 року №16-11/2015 містить розбіжності та невідповідності у вартісних показниках витрат. Відповідно до вказаного розрахунку податкове навантаження витрат на паливно-мастильні матеріали до кордону становить 11,11 грн./км, а після кордону - 20 грн./км; податкове навантаження витрат на транспортування (збереження температурного режиму) до кордону становить 11,11 грн./км, а після кордону - 20 грн./км. Крім того, до витрат на транспортування до кордону не включені витрати на амортизацію, які включені до витрат на транспортування після перетину кордону. Так як неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу (ст. 33 МК України).

З метою пропуску товару через митний кордон ФОП ОСОБА_3 подано нову митну декларацію від 16.11.2015 року № 205070001/2015/023605. Митне оформлення проведено за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митного органу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - другою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із частиною першою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною п'ятою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Частинами першою - третьою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Зокрема, частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Частинами першою - третьою статті 256 МК України визначено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товарів: «мандарини свіжі» - 8220 кг (0,75 дол. США за 1 кг.), «ківі свіжі» - 750 кг. (1,05 дол. США за 1 кг.), «виноград столовий свіжий необроблений засобами для зберігання» - 1456 кг. (1,50 дол. США за 1 кг.), «грейпфрути свіжі» - 760 кг. (0,95 дол. США за 1 кг.), «огірки свіжі» - 662 кг. (1,20 дол. США за 1 кг.), «хурма свіжа» - 720 кг. (1,10 дол. США за 1 кг.), «апельсини свіжі» - 3780 кг. (0,70 дол. США за 1 кг.), імпортованих на підставі контракту від 18.09.2015 року № 02 між компанією "BURY Trade Sp.z о.о." та ФОП ОСОБА_3, за основним методом (за ціною договору) та надання відповідачу необхідних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. При цьому імперативною умовою для витребування вказаних документів є наявність у митного органу саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку суду, сумніви митного органу можна вважати обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наведене свідчить про обов'язок митного органу зазначити конкретні обставини, що викликають такі сумніви, та причини неможливості підтвердження заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити конкретні документи, надання яких може розвіяти вказані сумніви.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен чітко вказати які саме складові митної вартості, на його думку, є непідтвердженими, а також які документи слід надати для підтвердження того чи іншого показника.

Частина четверта статті 54 МК України передбачає обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Однак, витребовуючи додаткові документи, відповідач не зазначив які саме недоліки містять подані декларантом документи, які саме обставини ці додаткові документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару.

На думку суду, позивачем були надані усі документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: прайс-лист компанії-постачальника "BURY Trade" Sp.z o.o. (Польща) на товар від 13.11.2015 року; рахунок-фактура експортна № FX/00642/2015/MG від 13.11.2015 року; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 13.11.2015 року № 059864; сертифікат про походження товару від 14.08.2015 року №/MF/AL0007441; сертифікат відповідності стандартам ЄС для свіжих овочів і фруктів від 13.11.2015 року № КО.8231.3.857.2015.9; копія митної декларації країни відправлення від 15.11.2015 року № 15PL302010Е01347690.

Із зазначених документів слідує, що заявлена декларантом у митній декларації митна вартість товарів: «мандарини свіжі» - 8220 кг (0,75 дол. США за 1 кг.), «ківі свіжі» - 750 кг. (1,05 дол. США за 1 кг.), «виноград столовий свіжий необроблений засобами для зберігання» - 1456 кг. (1,50 дол. США за 1 кг.), «грейпфрути свіжі» - 760 кг. (0,95 дол. США за 1 кг.), «огірки свіжі» - 662 кг. (1,20 дол. США за 1 кг.), «хурма свіжа» - 720 кг. (1,10 дол. США за 1 кг.), «апельсини свіжі» - 3780 кг. (0,70 дол. США за 1 кг.) повністю підтверджується, а зазначені документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

На вимогу митного органу позивачем також було надано, серед іншого, експертний висновок Волинської торгово-промислової палати № В-1048 від 16.11.2015 року, яким ще раз підтверджено, що вартість, зазначена у фактурі FX/00642/2015/MG від 13.11.2015 року та прайс-листі фірми "BURY Trade" Sp.z о.о. (Польща) від 13.11.2015 року, відповідає рівню цін, який існує на ринку по продажу фруктів.

Крім того, декларантом були надані документи, що підтверджують достовірність витрат, понесених на перевезення товару: договір-заявку від 13.11.2015 року (а.с. 29), акт здачі-прийому робіт №ОУ-0000182 від 21.10.2015 року (а.с. 31), де вказано вартість перевезення, та довідку про вартість перевезення.

Таким чином, документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Крім того, вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

З врахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_3 при здійсненні митного оформлення товарів правомірно визначив їх митну вартість за основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістю операції), тому відповідач не мав правових підстав застосовувати резервний метод визначення митної вартості товару.

Крім того, неповне надання позивачем витребуваних у нього документів, яких в нього немає, або ненадання документів які в своїй сукупності з іншими документами не впливають на митну вартість товару, не може на думку суду безумовною підставою для митного органу у відмові у митному оформленні, за наявності наданих декларантом документів, що дають змогу визначити митну вартість товару за ціною договору.

Суд звертає увагу на ту обставину, що право митного органу витребовувати додаткові документи повинно бути належним чином обґрунтованим, та використовуватись суб'єктом владних повноважень добросовісно, без зловживань з врахуванням інтересів всіх учасників декларування, для встановлення об'єктивних обставин заявленої митної вартості.

Також, відповідачем в обґрунтування рішень про коригування митної вартості вказано, що митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, МД №125110011/2015/17938 від 14.11.2015 року, №205070000/2015/22751 від 11.11.2015 року, №400050000/2015/12991 від 05.11.2015 року, №205070000/2015/23423 від 14.11.2015 року, №125110011/2015/17952 від 15.11.2015 року, №125110011/2015/17947 від 15.11.2015 року.

Суд зазначає, що за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Митний орган має право самостійно визначати митну вартість товарів, однак це повинно відбуватись із дотриманням вимог чинного законодавства, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, з врахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Посилання відповідача на результати порівнянь рівня заявленої митної вартості товарів та наявність певної різниці між заявленою декларантом вартістю та рівнем митної вартості аналогічних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснене, на думку суду, є безпідставним, оскільки зазначене не входить до виключного переліку підстав для відмови митного органу у митному оформленні товарів, які визначені частиною шостою статті 54 МК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було надано митному органу усі необхідні документи, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), а тому висновки Волинської митниці ДФС щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що однією з підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару стала виявлена розбіжність строків оплати товару (в контракті від 18.09.2015 року вказано, що оплата за товар здійснюється протягом 90 банківських днів, а у фактурі від 13.10.2015 року зазначено термін сплати - 14 днів). Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на те, що строк оплати не впливає на вартість розмитнення товару. Крім того, суд зазначає, що в пункті 4.3 контракту від 18.09.2015 року №2 передбачено, що можлива передоплата, тобто фактично сторони можуть самостійно визначити умови здійснення оплати, що й було зроблено в даному випадку. Крім того, строк оплати в 14 днів, зазначений у фактурі, не суперечить умовам контракту, де визначено строк в 90 днів.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на виявлену розбіжність в розмірах податкового навантаження щодо транспортних витрат до перетину кордону та після його перетину, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач самостійно не здійснює перевезення товарів. У нього наявний договір перевезення вантажів транспортними засобами, укладений між ФОП ОСОБА_3 (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (перевізник) (а.с. 107-109), відповідно до умов якого перевізник за кожне транспортування товару виставляє рахунок, який в подальшому оплачується позивачем. Вказане свідчить про відсутність будь-якого відношення ФОП ОСОБА_3 до податкових навантажень, здійснених ФОП ОСОБА_4 на перевезення товарів. Вказаний договір є чинним, доказів його скасування відповідачем суду не було подано. Крім того, суд зазначає, що на вимогу позивача ФОП ОСОБА_4 надав документи на підтвердження транспортних витрат, які наявні в матеріалах справи: довідку № б/н від 16.11.2015 року (а.с. 28), розрахунок транспортних витрат №16-11/2015 від 16.11.2015 року (а.с. 30), і вони співпадають з тими даними, які були зазначені декларантом при подачі митної декларації.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач в порядку та у строки, передбачені МК України, надав всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару, а тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 205070000/2015/000006/2 від 16.11.2015 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00136 від 16.11.2015 винесені безпідставно та необгрунтовано.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів № 205070000/2015/000006/2 від 16.11.2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00136, з огляду на що останні слід скасувати як протиправні.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути з бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС судовий збір у розмірі 1218,00 грн., сплачений при подачі позовної заяви до суду згідно платіжного доручення №644 від 10.12.2015 року.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Митного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 205070000/2015/000006/2 від 16.11.2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 205070000/2015/00136 від 16.11.2015 року.

Присудити на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС судовий збір у розмірі 1218,00 гривень (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 18.01.2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С. Денисюк