Ухвала суду № 55102618, 18.01.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.О.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"18" січня 2016 р. Справа № 817/1538/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

при секретарі Витрикузі В.П. ,

за участю позивача ОСОБА_3, представників відповідача Гнатишина К.В.,

Зубовського Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "21" жовтня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України про визнання незаконною бездіяльність та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної казначейської служби України про визнання незаконною бездіяльність щодо виконання рішення Рівненського міського суду від 22.09.2014 у справі №569/12681/14-ц та стягнення з Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України коштів на виконання рішення Рівненського міського суду від 22.09.2014 у справі №569/12681/14-ц в сумі 18282,00 грн інфляційного збільшення суми розрахунку пенсії та 243,60 грн судового збору.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 р. (з урахуванням ухвал суду першої інстанції від 03.11.2015 та 10.11.2015 про виправлення описок) позов задоволено повністю.

Визнано незаконною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22.09.2014 у справі №569/12681/14-ц про стягнення з управління Пенсійного фонду України у м. Рівне на користь ОСОБА_3 18282,00 грн інфляційного збільшення суми розрахунку пенсії та 243,60 грн судового збору.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22.09.2014 у справі №569/12681/14-ц кошти в сумі 18282,00 грн (вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят дві гривні 00 коп.) інфляційного збільшення суми розрахунку пенсії та 243,60 грн (двісті сорок три гривні 60 коп.) судового збору.

Присуджено на користь позивача ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) з Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646) судовий збір у розмірі 73,08 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна казначейська служба України звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.

Позивач в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

22.09.2014 рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/12681/14-ц задоволено позов ОСОБА_3. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м. Рівне на користь ОСОБА_3 18282,00 грн. інфляційного збільшення суми розрахунку пенсії та 243,60 грн. судового збору. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/12681/14-ц набрало законної сили 11.11.2014 (а.с.19).

На виконання вказаного рішення Рівненським міським судом Рівненської області видано виконавчий лист від 27.11.2014 у справі №569/12681/14-ц (а.с.21).

05.12.2014 позивач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області із заявою про виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22.09.2014, на підставі якого видано виконавчий лист від 27.11.2014 (а.с.22-23).

10.12.2014 Головним управлінням Державної казначейської служби України в Рівненській області надані ОСОБА_3 документи направлені на виконання до Державної казначейської служби України (а.с.24-25).

12.01.2015 ОСОБА_3 звернувся до Державної казначейської служби України з проханням роз'яснити порядок проведення стягнення за його виконавчим листом та повідомити про стан виконання судового рішення за виконавчим листом від 27.11.2014 у справі №569/12681/14-ц (а.с.26).

Листом №5-13/414-2148 від 04.02.2015 Державна казначейська служба України повідомила, що на виконанні знаходяться рішення судів на загальну суму 748,99 млн. грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа про стягнення коштів на користь ОСОБА_3 Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" на поточний рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою" передбачено 150,00 млн. грн. Враховуючи викладене, після виконання рішень судів, що надійшли раніше виконавчого листа від 27.11.2014 у справі №569/12681/14-ц, казначейство України здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь позивача.

У випадку прийняття Кабінетом Міністрів України на виконання статті 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" порядку реструктуризації фактичної заборгованості за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, Казначейство України розгляне питання часткового перерахування коштів у розмірі до 10 відсотків від суми, зазначеної у виконавчому листі суду та видачі на решту суми фінансових казначейських векселів строком до семи років і відсотковою ставкою 3 відсотки річних (а.с27-28).

18.04.2015 позивач звернувся зі скаргою до Державної казначейської служби України, в якій просив забезпечити негайне виконання судового рішення (а.с.29).

Листом від 21.05.2015 №5-13/839-15112 Державна казначейська служба України повідомила ОСОБА_3, що на даний час виконання виконавчого листа Рівненського міського суду Рівненської області від 27.11.2014 у справі №569/12681/14-ц здійснюється за бюджетною програмою "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою". Стан виконання зазначеного виконавчого листа змінився. Так, на виконанні у казначействі України знаходяться судові рішення, на суму 726,10 млн. грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа. Враховуючи викладене, після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше зазначеного виконавчого листа, Казначейство України здійснить заходи щодо перерахування коштів на рахунок ОСОБА_3 Кабінетом Міністрів України не прийнято порядку реструктуризації фактичної заборгованості за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою (а.с.30).

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлюються Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" № 4901-VI від 05.06.2012 (далі - Закон № 4901-VI).

Згідно з ч.1 ст.2 Закону 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

державний орган;

державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);

юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

З виконавчого листа Рівненського міського суду Рівненської області від 27.11.2014 у справі №569/12681/14-ц боржником за рішенням суду є державний орган - управління Пенсійного фонду України у м. Рівне. Предметом виконавчих дій є стягнення грошових коштів.

Відтак, на відносини щодо виконання вказаного виконавчого листа поширюються положення статті 3 Закону 4901-VI.

Статтею 3 Закону 4901-VI визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.

У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу.

Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

З матеріалів справи убачається, що виконавчий лист Рівненського міського суду Рівненської області від 27.11.2014 у справі №569/12681/14-ц перебуває на виконанні у Державній казначейській службі України та обліковується з 05.12.2014.

Отже, враховуючи положення ч.4. ст.3 Закону 4901-VI, суд дійшов висновку, що відповідачем станом на дату звернення позивача до суду (02.06.2015) порушено граничні строки виконання судового рішення за виконавчим листом Рівненського міського суду Рівненської області від 27.11.2014 у справі №569/12681/14-ц.

У відповідності до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Таким органом, згідно з указом Президента України від 29.11.2011 №1078/2011 є Державна казначейська служба України (Казначейство України).

Зазначеним указом затверджене Положенням про Державну казначейську службу України, згідно з пп. 5 п. 4 якого Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення) (п. 7 Положення).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (надалі - Порядок №845).

Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку №845 безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Підпунктом 2 пункту 4 Порядку №845 визначено, що органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.

Враховуючи вищезазначені норми, обов'язок саме Державної казначейської служби України та його територіальних органів виконувати рішення суду про стягнення коштів з державного чи місцевого бюджету шляхом їх безспірного списання на підставі рішення суду.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського Суду з прав людини від 08.11.2015 "Кечко проти України").

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що під бездіяльністю, виходячи з положень частини 2 статті 55 Конституції України, частини 2 статті 2 КАС України, розуміється певна форма поведінки особи (колегіального органу), пов'язана з не вчиненням дій, які вона повинна вчинити на підставі закону, що призвело до певних негативних наслідків для громадянина чи юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п.п. 1, 9 ч. 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Державної казначейської служби України відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "21" жовтня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик

С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "19" січня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,33000, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1

3- відповідачу/відповідачам: Державна казначейська служба України вул.Бастіонна, 6,м.Київ,01601, електронна адреса: office@treasury.gov.ua; PalchykV@treasury.gov.ua

- ,