Ухвала суду № 55102589, 20.01.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2016 р. Справа № 523/14117/15-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Малиновський О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси від 15 травня 2015 року №49 про відмову в призначенні пенсії, зобов'язавши відповідача поновити їй пенсію за вислугу років з 01 травня 2015 року відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено.

В апеляційній скарзі УПФ в Суворовському районі м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183- 2 цього Кодексу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УПФ України в Суворовському районі м. Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 11 листопада 2014 року звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». До заяви додано: копію паспорту, копію ідентифікаційного коду, копію та оригінал трудової книжки, копії свідоцтв про народження, шлюб, розірвання шлюбу.

Розпорядженням управління ПФУ у Суворовському районі м. Одеси від 18 листопада 2014року ОСОБА_2 було призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти, в зв'язку з наявністю страхового стажу 29 років 8 місяців 25 днів, у тому числі 25 років 2 місяці 10 днів працівника освіти. Було встановлено розмір пенсії 1340,25 гривень.

В наступному, рішенням УПФ в Суворовському районі м. Одеси №49 від 15 травня 2015 року відмовлено в призначенні ОСОБА_2 пільгової пенсії в зв'язку з відсутністю спеціального стажу роботи 25 років, в наявності спеціальний стаж 24 роки 6 місяців 6 днів. Ухвалюючи вказане рішення, відповідач виходив з того, що ОСОБА_2 в період з 01 вересня 2004 року по 27 серпня 2005року працювала на посаді психолога гімназії м. Генічеська, що не передбачено Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, роботи на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМУ №909 від 04 листопада 1993 року. Даним Переліком була затверджена посада як «практичного психолога».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що прийняте УПФ України в Суворовському районі м. Одеси рішення №49 від 15 травня 2015 року є незаконним та таким, що порушує права позивача на отримання пільгової пенсії.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається КМУ.

Статтею 62 зазначеного Закону та постановою КМУ від 12.08.1993р. № 637 визначений порядок підтвердження стажу для отримання пенсії за вислугу років, зокрема такий стаж відраховується за даними трудової книжки, а в разі необхідності уточнюючою довідкою.

Відповідно до Закону України «Про освіту» у системі освіти діє державна психологічна служба. Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу в навчальних закладах здійснюють практичні психологи. За своїм статусом практичні психологи належать до педагогічних працівників.

Наказом МОУ №127 від 03.05.1999р. було затверджено Положення про психологічну службу системи освіти України з метою організації діяльності психологічної служби та соціально-педагогічного патронажу у системі освіти. Діяльність психологічної служби в системі освіти України забезпечується практичними психологами, соціальними педагогами, методистами та директорами навчально-методичних кабінетів. За своїм статусом працівники психологічної служби належать до педагогічних працівників і відповідно до чинного законодавства користуються всіма правами і гарантіями, передбаченими для них (п.1.4.).

У Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, зазначена посада практичного психолога загальноосвітнього навчального закладу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року №78 «Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти» до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років і допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки зараховується час роботи на посадах передбачених переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000р. № 963. Посада «практичний психолог» включена до даного переліку.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено відповідними записами в трудовій книжці, позивачка прийнята з 01 вересня 2004 року на посаду психолога по строковому трудовому договору та за сумісництвом вчителькою початкових класів та 27 серпня 2005 року звільнена з посади практичного психолога за власним бажанням.

Згідно довідки № 86 від 21 серпня 2015 року, виданою гімназією м. Генічеська Генічеської районної ради Херсонської області, ОСОБА_2 була прийнята та звільнена з посади практичного психолога.

Доводи апелянта як на підставу для відмови в зарахуванні певного періоду роботи позивача до загального спеціального стажу на наявність розбіжностей в картці довідці та трудовій книжці в частині назви посади, на якій працювала позивач, колегія суддів не бере до уваги, оскільки, факт роботи у спірний період на посаді практичного психолога достовірно підтверджено доказами наявними в матеріалах справи.

Разом з цим колегія суддів зауважує, що вказані розбіжності не виникли з вини позивача, тому за такі дії позивач не повинен нести відповідальність і аж ніяк не може бути позбавлена можливості скористатися заслуженим правом на отримання пенсії за вислугу років.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при зверненні позивача із заявою про призначення пенсії за вислугою років він мав право на зарахування спірного періоду у стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугою років.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не довів законність та обґрунтованість відмови у зарахуванні позивачу до спеціального стажу період роботи на посаді практичного психолога в гімназії м. Генічеська, що дає право на призначення пенсії згідно положень п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та як наслідок, неправомірно відмовив у призначенні пенсії.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси залишити без задоволення, постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко