Ухвала суду № 55102576, 14.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 р.Справа № 816/1196/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2015р. по справі № 816/1196/15-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області

до Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління"

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

14.04.2015 року Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області (далі по тексту - УПФУ в м.Кременчуці Полтавської області, позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- стягнути з КП "Кременчуцьке тролейбусне управління" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці 133794,53 грн. невідшкодованої суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області задоволено.

Стягнуто з Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління" (код ЄДРПОУ 03328528) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2, за лютий-березень 2015 року у розмірі 133794,53 грн. (сто тридцять три тисячі сімсот дев'яносто чотири гривні 53 коп.).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану постанову визнати незаконною та необґрунтованою, скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідач надав клопотання про розгляд справи без участі представника підприємства.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Комунальне підприємство "Кременчуцьке тролейбусне управління" (код ЄДРПОУ 03328528) є юридичною особою та зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01.01.1991р. (а.с. 6, 25).

Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області здійснювало доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача в період лютий - березень 2015 р. у загальному розмірі 133 794 грн. 53 коп., що підтверджується розрахунками. ( а.с. 9-22).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 133794,53 грн. в добровільному порядку не відшкодовані, а тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку за наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону №1058-ІV.

На момент набрання чинності Законом №1058-ІV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-ХІІ, було врегульовано Законом № 400/97-ВР, відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

За змістом абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону.

Отже, підприємство зобов'язано відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату і доставку пенсії, призначеної відповідно до п. "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівнику за списком №2.

Процедура відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій встановлена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі - Інструкція).

Згідно з п.6.7. цієї Інструкції (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

За змістом абз. 1 п. 6.8. Інструкції ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Відповідно до п.6.4. Інструкції ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Як убачається із матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на адресу відповідача направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з лютого 2015 року та за період з березня 2015 року разом із повідомленнями, які були отримані уповноваженою особою відповідача, що останнім не заперечується (а.с. 8-22).

Відповідно до вищевказаних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", КП "Кременчуцьке тролейбусне управління" за період лютий-березень 2015 р. зобов'язано відшкодувати органу Пенсійному фонду суму виплачених фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в розмірі 133794,53 грн., що підтверджується відомостями детального розрахунку суми заборгованості за спірний період щодо кожного з пенсіонерів помісячно.

Таким чином, у відповідача виник обов'язок щодо сплати зазначених у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, стягнення яких є предметом спору у даній справі.

Крім того, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі № 816/779/15-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року, у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління" до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про визнання незаконною та протиправною суми - відмовлено.

Вказаною постановою встановлено, що у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій визначено розмір фактичних витрат (графа 16) відповідно до частки підприємства (графа 12), яка обрахована пропорційно стажу роботи особи на цьому підприємстві (графа 6). Правомірність розрахунків сум, що підлягають відшкодуванню, підтверджено матеріалами з пенсійних справ осіб, яким призначено пільгові пенсії. Стаж роботи на КП "Кременчуцьке тролейбусне управління" та частка його відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, зазначена у розрахунках, відповідає даним, визначеним у розрахунках стажу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року у справі № 816/943/15-а, що набрало законної сили 05 вересня 2015 року за позовом Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління" до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці про визнання протиправними та скасування сум відшкодування у задоволенні позову відмовлено.

У вищевказаній постанові суд послався на те, що згідно законодавства України обов'язок підприємства та організації відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV не залежить від того, з якого заробітку обчислено пенсію, а тому врахування для обчислення пенсії заробітку отриманого громадянами на підприємствах Російської Федерації, не звільняє позивача від відшкодування зазначених витрат на виплату та доставку пільгових пенсій чи відшкодування таких витрат у меншому розмірі. Крім того, законність вимоги Кременчуцької об'єднаної державної фінансової інспекції від 21.07.2015 р. №01-14/1581 "Про усунення порушень законодавства" може перевірятися судом у разі звернення до суду органу державного фінансового контролю у порядку, передбаченому приписами ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", або у разі звернення до суду підконтрольної установи з позовом про оскарження такої вимоги, а тому в межах даного спору суд позбавлений можливості надати правову оцінку вказаній вимозі Кременчуцької об'єднаної державної фінансової інспекції від 21.07.2015 р. №01-14/1581.

Доказів скасування вищевказаних судових рішень відповідачем не надано.

Згідно з положеннями статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.

В силу наведеної норми процесуального закону обставини, встановлені вказаними вище судовими рішеннями, що набрали законної сили, мають преюдиціальне значення при вирішенні спору у цій справі, оскільки, постановляючи такі рішення, суд встановив правомірність нарахування таких сум до відшкодування за спірний період.

Склад витрат та їх фактичне понесення позивачем підтверджується відомостями картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 КП "Кременчуцьке тролейбусне управління" ( а.с. 7).

Заборгованість з невідшкодованої суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.02.2015 р. по 31.03.2015 р. у розмірі 133794,53 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачена, що підтверджуються витягом з картки особового рахунку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з КП "Кременчуцьке тролейбусне управління" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці 133794,53 грн. невідшкодованої суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2015р. по справі № 816/1196/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 19.01.2016 р.