Ухвала суду № 55102429, 20.01.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лаврушин О.М.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року справа №227/4001/15-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Гаврищук Т.Г., Васильєвої І.А., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 липня 2015 року у справі № 227/4001/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 01.07.2015 року звернувся до суду з даним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.01.2015 року він звернувся до пенсійного органу з заявою щодо переведення його з одного виду пенсії на інший (з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за Списком № 2) та надав необхідні документи. Рішенням № 5 від 18.05.2015 року відповідач відмовив у переведенні пенсії з одного виду на інший на підставі того, що позивач виконував роботу в умовах, передбачених Списком № 2, яка складає менше 80 % робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва. Просив суд визнати рішення № 5 від 18.05.2015 року та дії Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області як незаконні в частині відмови про зарахування йому до пільгової пенсії пільгового трудового стаж та переводу його пенсії з виду на вид (з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по списку № 2); зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області при нарахуванні пенсії зарахувати в пільговий стаж роботу з 15.09.1986 року по 14.03.1994 року; та роботу в «Донецькому Західному підприємстві електричних мереж» з 28.03.1994 року по 14.04.2011 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області перевести його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за Списком № 2).

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 липня 2015 року у справі № 227/4001/15-а в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції із винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Апелянт посилається на норми Кодексу законів про працю України, Закону України "Про пенсійне забезпечення", Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 та зазначає, що у його трудовій книжці зазначено, що він працював в Ясинуватському ремонтно-транспортному підприємстві електрогазозварником третього та четвертого розрядів із суміщенням обов'язків водія першого класу, трудова книжка містить записи, що підтверджують трудовий стаж, що дає право на призначенні пільгової пенсії. Крім того, апелянт зазначає, що ним було надано довідку підприємства «Райагротехніка» від 01.07.1994 року, якою підтверджено, що він працював у період з 15.09.1986 року по 14.03.1994 року електрогазозварником ручної дугової зварки з повним робочим днем. А тому вважає, що у відповідача були відсутні підстави для додаткового витребування уточнюючих довідок щодо підтвердження його пільгового стажу. Крім того апелянт вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у задоволенні позову в частині включення в пільговий стаж його роботи електрогазозварником в ПАО «ДТЕК Донецькобленерго» з 28.03.1994 року по 14.04.2011 року.

Представник відповідача на електронну адресу надіслав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Із записів трудової книжки вбачається, що позивач в період з 15.09.1986 року по 01.02.1992 року працював на Ясинуватському ремонтно-транспортному підприємстві електрозварювальником третього розряду за суміщенням обов'язків водія автомобіля першого класу (наказ від 15.09.1986 року № 162).

З 01.02.1992 року позивач прийнятий в порядку переводу електрогазозварювальником п'ятого розряду пресованого цеху «Райагротехніки», де працював до 14.03.1994 року (наказ № 1 від 01.02.1992 року). Відповідно до наказу від 28.03.1994 року № 80-к Донецького Західного ПЕМ «Донбасенерго» позивача прийнято електрогазозварювальником п'ятого розряду, де він продовжує працювати по теперішній час. На підставі наказу від 01.08.2007 року № 203-к переведений електрогазозварювальником п'ятого розряду в Ясинуватський РЕМ. 01.02.2009 року позивача переведено електрогазозварювальником п'ятого розряду в групу механізації і транспорта Авдіївського РЕМ відповідно до наказу від 28.01.2009 року № 57-к (а.с. 16-18).

Позивач з 09.09.2013 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області як отримувач пенсії по інвалідності 3 групи загального захворювання (а.с. 11, 12, 106).

02.01.2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області щодо переведення його з одного виду пенсії на інший (з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку № 2) (а.с. 136).

Рішенням від 18.05.2015 року № 5 Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області відмовило позивачу в переведенні з одного виду пенсії на інший. Таку відмову відповідач обґрунтував тим, що згідно п.2 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 щодо Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, (далі - Порядок № 383) під повним робочим днем слід вважати виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менш 80 % робочого часу, установленого для працівників даного виробництва.

Проте, у довідці від 11.12.2014 року № 91 з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» вказано, що весь комплекс робіт з різання та ручної зварки, де присутній шкідливий виробничий фактор, тривалість дії шкідливого фактору складає менш 80 % робочого часу, що не дає підстав для застосування норм пенсійного законодавства.

Крім того, накази про затвердження результатів атестації робочих місць надані не були. Відповідач у вказаному рішенні зазначив, що на час роботи в Ясинуватському ремонтно-транспортному підприємстві «Райагротехніка» з 15.09.1986 року по 14.03.1994 року на посаді електрогазозварника ручного зварювання діяли Списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162. Згідно цієї Постанови посада електрогазозварника ручного зварювання дійсно передбачалась Списком № 2 (розділ ХХХІІІ «Загальні професії» код 23200000-19756). Однак, згідно записів в трудовій книжці ОСОБА_2 працював з 15.09.1986 року по 01.02.1992 року на посаді «електрогазозварника за суміщенням обов'язків водія». Тобто, документів, які б підтверджували, що позивач був зайнятий повний робочий день на посаді електрогазозварника, оскільки працював за суміщенням, він не надав.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що надана позивачем довідка від 01.07.1994 року б/н не містить інформації, яка передбачена Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637(далі - Порядок № 637) (а.с. 9-10, 133).

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788).

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058 визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Як було встановлено судами обох інстанцій, позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області щодо переведення його з пенсії одного виду на інший (з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за Списком № 2).

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Як вбачається зі змісту рішення від 18.05.2015 року № 5, відповідач відмовив позивачу в переведенні з одного виду пенсії на інший, оскільки надана позивачем довідка від 11.12.2014 року № 91 з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» містить відомості про те, що весь комплекс робіт з різання та ручної зварки, де присутній шкідливий виробничий фактор, тривалість дії шкідливого фактору складає менш 80 % робочого часу. Крім того, накази про затвердження результатів атестації робочих місць надані не були. Також, відповідач у вказаному рішенні зазначив, що згідно записів в трудовій книжці ОСОБА_2 працював в Ясинуватському ремонтно-транспортному підприємстві «Райагротехніка» з 15.09.1986 року по 31.07.1991 року на посаді «електрогазозварника за суміщенням обов'язків водія», що свідчить про те, що позивач не був зайнятий повний робочий день на посаді електрогазозварника, оскільки працював за суміщенням (а.с. 9-10).

Пунктом 2 Порядку № 383 визначено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Статтею 62 Закону № 1788 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктами 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442) відзначено, що атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Отже, атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788 та Порядку № 383 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788 є встановлення факту перебування особи повний робочий день на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналізуючи докази у справі та нормативні акти, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду наступне.

Однією з основних умов зарахування певного періоду стажу до роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 є наявність професії і виробництва у Списках, чинних на період роботи особи відповідно, підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації, зайнятість на роботах із шкідливими і важкими умовами праці повний робочий день.

Що стосується періоду з 15.09.1986 року по 14.03.1994 року.

Згідно записів трудової книжки позивач в період з 15.09.1986 року по 01.02.1992 року працював на Ясинуватському ремонтно-транспортному підприємстві електрозварювальником третього розряду за суміщенням обов'язків водія автомобіля першого класу (наказ від 15.09.1986 року № 162). З 01.02.1992 року позивач прийнятий в порядку переводу електрогазозварювальником п'ятого розряду пресованого цеху «Райагротехніки», де працював до 14.03.1994 року (наказ №1 від 01.02.1992 року) (а.с. 16-18).

В матеріалах справи наявна довідка від 1 липня 1994 року, в якій зазначено, що позивач в період з 15 вересня 1986 року по 14 березня 1994 року працював в Ясинуватському ремонтно-транспортному підприємстві електрогазозварювальником ручного зварювання з повним робочим днем. Дана робота передбачена Списком № 2 (а.с. 19).

Колегія суддів зазначає, що вказана довідка не може бути належним доказом того, що позивач виконував роботу в умовах передбачених Списком № 2 не менше 80 % відсотків робочого часу, оскільки вказана довідка не містить уточнення стосовно виконання позивачем роботи у відсоткову відношенні робочого часу на посаді електрозварювальника третього розряду та за суміщенням обов'язків водія автомобіля першого класу.

Що стосується періоду з 28.03.1994 року по 14.04.2011 року.

В матеріалах справи наявна довідка № 91 від 11.12.2014 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана на ім'я ОСОБА_2, про те, що ОСОБА_2 працює на ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», Авдіївський район електричних мереж за період з 28.03.1994 року по наступний час, та виконував весь комплекс з різання та ручної зварки, де присутній шкідливий виробничий фактор, тривалість дії шкідливого фактору складає менш 80 % робочого часу, за професією електрогазозварювальник, яка передбачена Списком № 2 (а.с. 42).

Крім того, на вимогу суду ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» надано: наказ про підтвердження результатів атестації робочих місць по умовам праці від 27.09.1994 року № 134 - перелік робочих місць з шкідливими та важкими умовами праці не містить професії електрогазозварювальника п'ятого розряду; наказ про підтвердження результатів атестації робочих місць по умовах праці від 28.02.2001 року № 038, яким підтверджено особливий характер роботи з шкідливими та важкими умовами електрогазозварювальникам. Наказ від 28.02.2001 року № 038 містить відомості щодо того, що тривалість дії шкідливого фактору складає менше 80 % робочого часу, що не відповідає показникам Списку № 2 (а.с. 163-164).

Так, у матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач у відповідні періоди працював на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, передбаченими Списком № 2 саме повний робочий день.

Відповідні уточнюючи довідки про підтвердження спеціального стажу позивача відсутні. З огляду на встановлені обставини та вимоги чинного законодавства, колегія суддів вважає, що, відмовляючи позивачу в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за Списком № 2 з підстав відсутності документів, які б підтверджували пільговий стаж його роботи, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і не допустив обмежень чи порушень прав і свобод позивача.

Проаналізувавши наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і відповідають матеріалам справи і встановленим обставинам у справі.

Керуючись ст.ст. 167, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 липня 2015 року у справі № 227/4001/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Гаврищук Т.Г.

Васильєва І.А.