Постанова № 55102274, 18.01.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 січня 2016 р. № 820/11537/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Галіщевої Д.С.,

представника відповідача - Бирки Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Поліпак Лтд" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000382206 від 10.07.2015 року щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Поліпак Лтд" суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у сумі 655,25 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000392206 від 10.07.2015 року щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Поліпак Лтд" суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у сумі 53883,90 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки підприємства не відповідають дійсності, суперечать фактичним обставинам та є незаконними, а винесені за його наслідками податкові повідомлення - рішення від 10.07.2015 року №0000382206 та №0000392206, є такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду, від 18.01.2016 року, яка занесена до журналу судового засідання, було замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Фахівцем контролюючого органу було проведено позапланову виїзну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту від 24.12.2014 року № 03 за період з 24.12.2014 року по 31.05.2015 року, результати якої викладено в акті від 24.06.2015 року № 1896/20-31-22-06/309900262 ( а.с. 13-16).

За наслідками перевірки контролюючим органом було встановлено порушення:

- ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями;

- ст.3, ст.5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями, п.7 розділу ІІІ Положення «Про порядок та умови торгівлі іноземною валютою", затвердженого Постановою НБУ від 10.08.2005 року № 281 "Про затвердження нормативно - правових актів Національного банку України», зареєстрованої в Мінюсті 29.08.2005 року за № 950/11230, зі змінами та доповненнями, ТОВ ВК "Поліпак Лтд" не перераховано до Державного бюджету України позитивну курсову різницю.

На підставі висновків акту перевірки від 24.06.2015 року № 1896/20-31-22-06/309900262, відповідачем 10.07.2015 року було винесені податкові повідомлення рішення №0000382206, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 655,25 грн. та №0000392206, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 53883,90 грн. (а.с.17-18).

Підприємство оскаржило дані податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку.

Так рішенням ДФС України від 12.11.2015 року № 24085/6/99-99-10-01-04-25 скаргу ТОВ ВК "Поліпак Лтд" залишено без задоволення, а податкові повідомлення рішення від 10.07.2015 року №0000382206 та №0000392206 - без змін (а.с. 19-20).

Перевіряючи обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 24.06.2015 року № 1896/20-31-22-06/309900262, суд встановив наступне.

Між компанією LOHIA CORP LIMITED, Індія (Продавець) та ТОВ ВК "Поліпак Лтд" (Покупець) 24.12.2014 року укладено контракт № 03 (надалі - Контракт), згідно якого Продавець продає, а Покупець купує Товар: запасні частини до шестичелночних круглоткацьких станків для виробництва поліпропіленового рукава. Загальна сума контракту складає 8553,00 євро. Продавець поставляє Товар на умовах CIF - порт Одеса, Україна за правилами Інкотермс 2010. Покупець проводить передплату у розмірі 100% від загальної суми Контракту.

На виконання умов Контракту позивачем 08.01.2015 року перераховано валютні кошти нерезиденту у сумі 8553,00 євро (160807,97 грн.), які придбані на міжбанківському валютному ринку за курсом 18,80 грн. станом на 25.12.2014 року ( а.с.9).

Граничний термін отримання товару за Контрактом становив 90 діб - до 08.04.2015 року.

У зв'язку з неможливістю виконання умов контракту вказана сума передплати була провернута Позивачу.

Так, відповідно до Повідомлення про надходження валютних коштів № 102727068 від 08.04.2015 року, надісланого ТОВ ВК "Поліпак Лтд" відділенням № 18 ПАТ "Східно -український банк Гранд", грошові кошти у розмірі 8553,00 євро надійшли від нерезидента на рахунок ТОВ ВК "Поліпак Лтд" 08.04.2015 року, що також підтверджується банківською випискою від 08.04.2015 року та меморіальним ордером № 8339 від 08.04.2015 року, тобто в межах 90 днів, що встановлено чинним законодавством ( а.с.10-12).

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (надалі - Закон) Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Тобто, строк в 180 днів, який передбачений Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", не є безумовним, оскільки Національним банком України може бути передбачено також інші строки.

Відповідно до п.1 Постанови правління НБУ від 01.12.2014 року № 758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", яка набрала чинності з 3 грудня 2014 року і діяла до 3 березня 2015 року включно, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Разом з тим, відповідно до п.1 Постанови правління НБУ від 03.03.2015 року № 160 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", яка набрала чинності з 04 березня 2015 року і діяла до 03 червня 2015 року включно, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ст.3 Закону, Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

Згідно ст.5 Закону, у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та, як наслідок, прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень - рішень, стала обставина того, що за контрактом ЗЕД від 24.12.2014 року № 03 граничний терміни надходження товару від нерезидента становив 08.04.2015, проте позивачем грошові кошти було отримано 09.04.2015 року, тобто з порушенням законодавчо встановленого строку на 1 день, а крім того було встановлено, що позивачем було здійснено купівлю валюти на суму 8553,00 євро по курсу МВРУ 18,80 грн. за 1 євро, що становило 160796,40 грн. У зв'язку з неможливістю виконання умов контракту нерезидентом було повернуто валютні кошти, при цьому курс євро станом на дату продажу повернутих коштів становив 25,10 грн. за 1 євро. Отже позивачем не було перераховано до Державного бюджету України позитивну курсову різницю в сумі 53883,90 грн.

Суд не погоджується з твердженнями контролюючого органу з огляду на наступне.

Відповідно до п.3.1 Розділу 3 Правил функціонування Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України та перерахування (зарахування) коштів за окремими операціями з іноземною валютою і банківськими металами, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 р. №281, уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) зобов'язаний (зобов'язана) перераховувати на поточний рахунок клієнта без його доручення кошти в іноземній валюті не пізніше ніж на наступний банківський день після дня їх зарахування на розподільчий рахунок. Зазначена вимога не поширюється на кошти, які згідно із законодавством України підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України.

Отже у випадку необхідності продажу коштів в іноземній валюті згідно законодавству на міжбанківському валютному ринку України уповноважений банк зараховує надходження в іноземній валюті, на які поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 (далі - розподільчий рахунок), а Суб'єкт міжбанківського валютного ринку України (суб'єкт ринку) зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті згідно з вимогами цієї постанови та у встановленому Національним банком України розмірі: без доручення клієнта; не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок (п.п. 6,7 Постанови Правління НБУ № 475 від 16.11.2012р. "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті").

Суд зазначає, що необхідність продажу коштів в іноземній валюті в даному випадку встановлено п. 7 Розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281.

Так даною нормою встановлено, що суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Такі ж приписи міститься у п.2 Постанови Правління НБУ № 160 від 03.03.2015 року "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України": Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим цього пункту поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання" (далі - розподільчий рахунок). Уповноважений банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цього пункту: без доручення клієнта; виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

Відповідно до п.7 Постанови Правління НБУ № 160 від 03.03.2015 року "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", на час дії цієї постанови інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечить вимогам цієї постанови.

Отже, у випадку обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті ці кошти не можуть бути зараховані на поточний рахунок резидента, а мають бути продані з розподільчого рахунку резидента.

В ході розгляду справи знайшов підтвердження той факт, що позивачем було дотримано вимоги ст. 2 Закону: валютні кошти надійшли на банківський рахунок ТОВ ВК «Поліпак Лтд» у ПАТ «СХІДНО- КРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» 08.04.2015 року в межах 90 днів (08.01.2015 р.-08.04.2015р.), що встановлено діючим законодавством. А 09.04.2015 року на поточний рахунок ТОВ ВК «Поліпак Лтд» вже було зараховано гроші у національній валюті України після обов'язкового продажу валюти банком.

Суд зазначає, що зарахування валютних коштів на поточний рахунок суб'єкта господарювання в даному випадку не передбачено жодним актом діючого законодавства України.

Таким чином, висновок контролюючого органу про порушення позивачем ст.2 Закону, в частині затримки в 1 день розрахунку в сумі 8553,00 євро зроблено всупереч чинному законодавству.

Суд також не погоджується з висновком контролюючого органу про несплату позитивної курсової різниці в розмірі 53883,90 грн., оскільки перерахування позитивної курсової різниці на користь державного бюджету України належить до компетенції суб'єктів ринків, якими є комерційні банки та уповноважені фінансові установи.

Поряд із тим, обов'язок підприємства-резидента здійснювати перерахування до бюджету зазначеної курсової різниці жодною нормою законодавства не передбачено, відповідно, відповідальність за неперерахування курсової різниці від продажу іноземної валюти чинним законодавством також не передбачена, що взагалі виключає можливість застосування до позивача будь-яких санкцій.

Тому, є необґрунтованими доводи відповідача на те, що позитивна курсова різниця має бути перерахована до бюджету по коду бюджетної класифікації 21081000 "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства".

Отже, сума позитивної курсової різниці в розмірі 53883,90 грн. не є зобов'язанням платника податків в розумінні глави 4 Податкового кодексу України, та, відповідно, не може бути заявлена до стягнення контролюючим органом на підставі пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи знайшов підтвердження факт хибності висновків контролюючого органу про порушення позивачем ст.ст. 2, 3, 5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та п.7 розділу ІІІ Положення "Про порядок та умови торгівлі іноземною валютою", затвердженого Постановою НБУ від 10.08.2005 року № 281 "Про затвердження нормативно - правових актів Національного банку України", водночас відповідач не довів протилежного.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Поліпак Лтд" в частині скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10.07.2015 року №0000382206 та №0000392206.

Щодо вимоги про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10.07.2015 року №0000382206 та №0000392206, у задоволенні даних позовних вимог суд відмовляє, оскільки такі є похідними від вимог про скасування відповідних рішень контролюючого органу.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Поліпак Лтд" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000382206 від 10.07.2015 року щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Поліпак Лтд" суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у сумі 655,25 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000392206 від 10.07.2015 року щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Поліпак Лтд" суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у сумі 53883,90 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії "Поліпак Лтд" (код ЄДРПОУ 30990262, вул. Академіка Проскури, 1, м. Харків, 61070) судовий збір у розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 20.01.2016 року.

Суддя Полях Н.А.