Постанова № 55102197, 12.01.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2016 року Справа № 813/6215/15

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Приймак С.І.,

представника позивача Грицак О.О., Ковальчук І.О., Угрин Г.І.,

представника відповідача не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Держпраці у Львівській області про застосування заходів реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Львівський домобудівний комбінат».

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Держпраці у Львівській області (далі - позивач, ГУ Держпраці) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Львівський домобудівний комбінат» (далі - відповідач, ТОВ «Фірма «ЛДБК»), в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до відповідача, а саме: зобов'язати відповідача невідкладно призупинити експлуатацію вантажопідйомного крану баштового типу КБ-408, 1991 р.в. СРСР (зав. № 837, реєстр. № Л-5456, в/п 8т) - 1 од., який знаходиться біля західної сторони будинку № 275а по вул. Б. Хмельницького у м. Львові.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами перевірки підприємства відповідача ГУ Держпраці виявлено факти порушення вимог чинних нормативно нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих. У зв'язку з виникненням обставин, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів, зокрема, вантажного крану несе загрозу працівникам ТОВ «Фірма «ЛДБК», з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю працівником, невиконанням припису ТОВ «Фірма «ЛДБК», у позивача наявні підстави для звернення до суду із вказаним позовом.

Крім того, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог /а.с.90/, представник позивача просив уточнити п. 2 прохальної частини позовної заяви та застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ТОВ «Фірма «ЛДБК», а саме: зобов'язати відповідача невідкладно призупинити експлуатацію вантажопідіймального крану баштового типу КБ-408, 1991 р.в. СРСР (заводський № 837; реєстровий № Я-5456, в/п 8т) - 1 од., який знаходиться біля західної сторони будинку № 275а по вул. Б. Хмельницького у м. Львові до усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 21.10.2015 року № 13/01/037/0003.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві, з врахуванням уточнень до позовних вимог та додаткових пояснень /а.с.86-89/, просив позов задовольнити.

Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

30.12.2015 року за вх. № 42607 надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи /а.с.81/ у зв'язку з неможливістю забезпечити явку у судове засідання.

Відповідно до письмових заперечень проти позову, ТОВ «Фірма «ЛДБК» проти позову заперечив повністю. Зазначив, що наявність сама по собі крану не може слугувати підставою для висновку про те, що має місце порушення норм охорони праці; висновок контролюючого органу про порушення ст. 14 Закону України «Про охорону праці» ґрунтується на припущенні про гіпотетичну можливість експлуатації крану. Крім вказаного, здійснено наступні покликання: позивачем не обґрунтовано яким чином «пошкоджений контур заземленої кранової колії баштового крана» порушує п. 4.9.1 НПАОП 0.00-1.01-7; факт виготовлення крану у 1991 році (тобто до 2007 року), покликання позивача на п. 4.9.1 прямо суперечать п. 1.4 НПАОП 0.00-1.01-07; позивачем не доведено належність відповідача до кола суб'єктів господарювання, котрі проводять експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не встановлено порушення п. 22 НПАОП 0.00-8.18-04; відповідач не вправі самостійно провести технічний огляд крана; позивачем не надано доказів та недоведено факт експлуатації крану; не зазначено до якого моменту належить призупинити роботу такого. З врахуванням викладеного, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Враховуючи характер спірних правовідносин, заперечень представників позивача щодо відкладення розгляду справи, строки розгляду справи, визначені ст. 122 КАС України, відповідно до ч. 4 ст. 128 та ч. 6 ст. 71 КАС України, суд продовжив розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача на основі наявних доказів.

Суд заслухав пояснення представників позивача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Фірма «ЛДБК» зареєстроване як юридична особа 12.02.2014 року з присвоєнням коду ЄДРПОУ 32801440.

Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 20.10.2015 року у справі № 466/8757/15-к ухвалено надати дозвіл Територіальній державній інспекції з питань праці у Львівській області, що знаходиться за адресою: вул. Валова, 31 м. Львів, провести перевірку за фактом правомірності експлуатації ТОВ «Фірма «ЛДБК» вантажопідйомного крану баштового типу КБ-408, 1991 р.в., СРСР (зав. № 837, реєстр № Л-5456, в/п 8т) - 1 од., який знаходиться біля західної сторони будинку № 275а по вул. Б. Хмельницького, у м. Львові та скерувати висновок даної перевірки слідчому СВ Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області Писку М. на адресу м. Львів, вул. А. Кучера, 5 /а.с.10/.

Так, ГУ Держпраці у Львівській області видано наказ № 8-П від 20.10.2015 року про проведення позапланової перевірки на предмет додержання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки /а.с.11/.

20.10.2015 року відповідно до направлення на проведення перевірки скеровано уповноважених працівників позивача для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки у ТОВ «Фірма «Львівський домобудівний комбінат» в період з 21.10.2015 року по 22.10.2015 року /а.с.12/.

Так, за результатами вказаної перевірки складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) № 13/01/037/0003 від 21.10.2015 року /а.с.5-9/ та припис № 13/01/037/003-002 від 21.10.2015 року /а.с.41/.

Оскільки, відповідач не усунув порушення зафіксовані у акті перевірки, характер порушення створює небезпеку для життя та здоров'я працівників підприємства відповідача, ГУ Держпраці звернулося з позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні визначаються Законом України «Про охорону праці» № 2694-ХІІ від 14.10.1992 року (далі - Закон України № 2694).

Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих (ст. 2 закону України № 2694).

Відповідно до ст. 13 цього ж Закону роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

В той же час, згідно з положеннями ст. 14 Закону України № 2694 працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11 лютого 2015 р. Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з підп. 16 п. 4 цього ж Положення Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон України № 877).

Державний нагляд, зокрема, контроль здійснюється на принципах, зокрема, пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності (ч. 1 ст. 3 Закону № 877).

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону № 877 виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Процедуру проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю; встановлюється Положенням про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженим Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України № 826 від 11.08.2011 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1531/20269 від 27.12.2011 року.

Відповідно до п. 2.26 Положення право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до акту перевірки від 21.10.2015 року контролюючим органом встановлено наступні порушення допущені підприємством відповідача щодо правомірності експлуатації баштового крана КБ-408, реєстраційний № Л-5456, який знаходиться біля західної сторони будинку № 275а по вул. б. Хмельницького у м. Львові: пошкоджено контур заземлення кранової колії баштового крану, що є порушенням п. 4.9.1 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів НПАОП 0.00-1.01-07; не проведено експертне обстеження металоконструкцій крана, який відпрацював свій нормативний строк служби, з метою визначення можливості його подальшої експлуатації, що є порушенням п. 21 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (Постанова КМУ № 687 від 26.05.2004 року); не проведено позачергового повного технічного огляду крану. Термін дії технічного огляду завершився 18.05.2013 року, що є порушенням п. 7.3.5 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів НПАОП 0.00-1.01-07; для автоматичної зупинки крана, на механізмах пересування не встановлені обмежники (кінцеві вимикачі), що є порушенням п. 4.11.1 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів НПАОП 0.00-1.01-07; механізми пересування крана не укомплектовані електродвигунами, що є порушенням п. 4.1.1 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів НПАОП 0.00-1.01-07 /а.с.8/.

21.10.2015 року контролюючим органом винесено припис про усунення вказаних у акті перевірки порушень /а.с.41-42/, вимоги якого все ж залишаються не виконаними та такий оскаржено до суду.

Відповідно до Дозволу № 567.12.46 - 45.21.1 дозволено підприємству відповідача експлуатувати вантажопідіймальні крани, в т.ч. кран баштовий типу КБ-408, 1991 р.в., СРСР (зав № 837, реєстраційний № Л-5456, в/п 8т) - 1 од. Термін дії дозволу - до 14.08.2017 року /а.с.94/.

Судом зі змісту заперечень долучених до матеріалів справи з'ясовано, що відповідач покликається на те, що позивачем не доведено факту експлуатації крану працівниками відповідача, а сама по собі наявність крану, на переконання ТОВ «Фірма «ЛДБК», не є підставою для висновку про його експлуатацію, відтак твердження про порушення норм охорони праці виключно ґрунтується на гіпотетичній можливості використання такого.

Щодо правомірності експлуатації баштового крана КБ-408, реєстраційний № Л-5456, який знаходиться біля західної сторони будинку № 275а по вул. б. Хмельницького у м. Львові судом з матеріалів справи встановлено наступне.

Відповідно до вимог законодавства, під час складання акту позапланової перевірки підприємства від 21.10.2015 року, одним із документів, яким керувався контролюючий орган, є Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 року № 132 (далі - Правила).

Відповідно до п. 2.1. терміни у Правилах використано такі, які установлені чинними нормативно-правовими актами, стандартами, санітарними нормами і правилами (далі нормативні документи - НД).

Згідно з наведеним у Правилах інформаційного переліку НД, п. 2.1. посилається на ГОСТ 25866-83 «Эксплуатация техники. Термины и определения» (далі - ГОСТ).

В ГОСТі є чітке визначення: «Эксплуатация - стадия жизненного цикла изделия, на которой реализуется, поддерживается и восстанавливается его качество. Примечание: Эксплуатация изделия включает в себя в общем случае использование по назначению, транспортирование, хранение, техническое обслуживание и ремонт».

У Поясненнях до деяких термінів ГОСТУ до терміна «експлуатація» надані наступні пояснення: «ІІод жизненным циклом изделия понимают совокупность разработки, изготовления, обращения, эксплуатации и утилизации изделия от начала исследования возможности его создания до окончания применения. Отличительной особенностью эксплуатации является использование или ожидание использования по назначению».

Вантажопідіймальний кран підприємства відповідача, який став предметом судового спору, підпадає під дію Правил та ГОСТУ.

Таким чином, посилання представників відповідача на те, що підприємством не експлуатується вказаний кран, є безпідставними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Слід зазначити, що покликання предстаника відповідача на те, що такий кран було обгороджено парканом, який в подальшому демонтовано третіми особами, що мало наслідком вільний доступ до будівельного майданчика, так і до крана та конструкцій останнього, спростовано контролюючим органом, оскільки при перевірці підприємства відповідача такої огорожі не виявлено, а відтак, стверджувати про наявність такої огорожі в минулому не змінює суті спірних правовідносин.

Крім того, представник позивача пояснив, що вимоги законодавства з охорони праці та промислової безпеки існують на всіх етапах будівництва. Оскільки такий кран вмонтований та перебуває на будівельному майданчику, при перевірці ТОВ «Фірма «ЛДБК» перевірено вимоги щодо його будови та експлуатації. Звернув увагу на той факт, що відповідач до позивача про анулювання дозволу на експлуатацію вказаного крану не звертався у зв'язку з припиненням експлуатації такого.

Таким чином, на переконання суду, відповідачем не обгрунтовано факту виведення вказаного крану з експлуатації, тобто відповідач є відповідальним за його утримання у справному технічному стані.

Зі змісту заперечень на адміністративний позов відповідач покликається на той факт, що вказуючи «не проведено експертне обстеження металоконструкцій крана, який відпрацював свій нормативний строк служби, з метою визначення можливості його подальшої експлуатації», на переконання відповідача, позивачем не враховано, що у п. 21 НПАОП 0.00-8.18-04, йдеться про закінчення граничного строку експлуатації, а не про відпрацювання нормативного строку служби; позивач не зважив на положення п.п. 1 та п. 22 НПАОП 0.00-8.18-04. Підсумовуючи, позивач не довів, що відповідач належить до кола суб'єктів господарювання, котрі проводять експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, наголосив, що експлуатацію крану припинено, а відповідно до п. 22 НПАОП 0.00-8.18-04 у разі досягнення граничного строку експлуатації роботодавець припиняє подальшу експлуатацію устаткування до проведення експертного обстеження.

Так, відповідно до п. 21 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 687 від 26.05.2004 року, експертне обстеження устаткування проводиться у разі: закінчення граничного строку експлуатації; реконструкції (перебудови) або модернізації, якщо це обумовлено нормативно-правовими актами з охорони праці; аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, з метою визначення можливості відновлення; виявлення під час проведення технічного огляду зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення. В інших випадках експертне обстеження устаткування проводиться відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці або за ініціативою роботодавця.

Відповідно до п. 1 Порядку граничний строк експлуатації устаткування - встановлені експлуатаційними документами строк експлуатації або величина ресурсу, після закінчення (вичерпання) яких експлуатація устаткування припиняється.

Слід зазначити, що індивідуальні терміни служби конкретного об'єкта можуть бути визначені, виходячи з нормативних термінів служби, наведених у довідкових матеріалах за кожною галуззю чи ГОСТах або на підставі розрахункового терміну служби об'єкта, який указується заводом-виробником відповідно до результатів проведених їм випробувань.

Згідно з положенням п. 1 цього ж Порядку дія такого поширюється на всіх суб'єктів господарювання, які проводять огляд, випробування та/або експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, а також на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності і господарювання та фізичних осіб, що використовують найману працю, які мають намір розпочати або здійснюють експлуатацію такого устаткування.

Таким чином, у підприємства відповідача існує обов'язок щодо проходження огляду, випробування та експертного обстеження вказаного крану.

Слід зазначити, що відповідно до п. 23 Порядку експертне обстеження устаткування проводить експертна організація.

У зв'язку з тим, що факт припинення експлуатації такого крану спростовано вище, у відповідача існує обов'язок щодо проведення експертного обстеження металоконструкцій відповідно до п. 21 Порядку.

Щодо порушення Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 2.1.1 Правил вантажопідіймальний кран - машина циклічної дії, призначена для підіймання та переміщення в просторі вантажу, підвішеного за допомогою гака чи втримуваного іншим вантажозахоплювальним органом.

Вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини, прилади та пристрої безпеки, вантажозахоплювальні органи, знімні вантажозахоплювальні пристрої, тара, колиски і кранова колія мають відповідати вимогам цих Правил і НД (п. 4.1.1 Правил).

Згідно з п. 4.9.1 Електрообладнання вантажопідіймальних кранів і машин, його монтаж, струмопроводи, освітлення, заземлення та інші заходи безпеки мають відповідати вимогам цих Правил, „Правил устройства электроустановок (6-е издание, переработанное и дополненное). Энергоатомиздат, 1987 г." (зі змінами) (далі ПУЕ), ПБЕЕСУ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1143/13017 (далі ПТЕ), та чинним НД.

Згідно з п. 4.11.1 Правил вантажопідіймальні крани і машини з машинним приводом мають бути обладнані обмежниками робочих рухів (кінцевими вимикачами) для автоматичної зупинки, зокрема: а) механізму підіймання в крайніх верхньому і нижньому положеннях вантажозахоплювального органа. Обмежник нижнього положення вантажозахоплювального органа може не встановлюватися, якщо за умовами експлуатації неможливе опускання вантажу нижче рівня, установленого паспортом. Електричні талі, обладнані муфтою граничного моменту, можуть не обладнуватися обмежником верхнього положення вантажозахоплювального органа; б) механізму зміни вильоту в крайніх робочих положеннях; в) механізму пересування вантажопідіймальних кранів на рейковому ходу (за винятком залізничних), їх вантажних візків, а також однорейкових візків, якщо швидкість вантажопідіймального крана (візка) перед підходом до крайнього положення може перевищити 0,5 м/с. Механізми пересування 42 баштового, козлового кранів і перевантажувачів обладнуються обмежниками незалежно від швидкості пересування; г) механізмів пересування вантажопідіймальних кранів (за винятком залізничних), їх вантажних візків, а також однорейкових візків, що працюють на одній колії. Зазначені пристрої встановлюються також для обмеження ходу будь-якого іншого механізму, якщо в крайніх положеннях можливі удари з виникненням навантажень, що перевищують розрахункові або аварійні ситуації. До таких механізмів відносять механізми повертання, висування телескопічних складових частин, механізми вантажозахоплювального органа, підіймання та повертання кабіни тощо.

Слід зазначити, що відповідно до п. 1.4 правил вимоги цих Правил у частині вимог до будови поширюються на вантажопідіймальні крани і машини, кранові колії, засоби доступу та площадки, колиски для підіймання працівників, тару, вантажозахоплювальні органи і пристрої, що виготовлені після введення в дію цих Правил, а в частині вимог до виготовлення, монтажу, демонтажу, налагодження, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації - також і на ті, що перебувають в експлуатації. Відтак, покликання відповідача на той факт, що вказаний кран виготовлено до набрання чинності цими правилами, а саме 1991 року є безпідставними та не беруться до уваги судом, оскільки трактуються судом в контексті використання таких в частині щодо експлуатації такого, а не його будови.

З огляду на викладене, у зв'язку з відсутністю обладнання обмежниками робочих рухів (кінцевими вимикачами) для автоматичної зупинки відповідного крану, суд констатує порушення підприємством відповідача вказаного пункту Правил.

Крім того, суд не бере до уваги покликання представника відповідача щодо не встановлення факту наявності у відповідача позитивного висновку експертного обстеження після закінчення граничного строку експлуатації та формування висновків всупереч п. 22 вказаних Правил щодо того, що у випадку досягнення граничного строку експлуатації, роботодавець припиняє подальшу експлуатацію устаткування до проведення експертного обстеження, як необгрунтовані.

Представник позивача пояснив, що при проведенні перевірки був присутнім представник підприємства відповідача, мав можливість обгрунтувати свою позицію щодо правомірності експлуатації вказаного крану будь-якими документами, поясненнями чи доказами, чого ним не здійснено. Крім цього зазначено, що до акту перевірки не висловлено жодних зауважень, а припис оскаржено лише після того, як позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Особливу увагу представниками контролюючого органу звернено на те, що підприємством відповідача не проведено позачергового повного технічного огляду баштового крану, термін дії технічного огляду завершився ще 18.05.2013 року.

Відповідно до п. 7.3.5 Правил позачерговий повний технічний огляд вантажопідіймальних кранів і машин належить проводити у разі, зокрема, закінчення граничного строку експлуатації (із застосуванням видів робіт, що не використовувалися під час експертного обстеження) введення їх в експлуатацію після ремонту, реконструкції або модернізації.

Позачерговий технічний огляд у разі закінчення граничного строку експлуатації проводиться у визначеному уповноваженою організацією обсязі з урахуванням виконаних робіт під час проведення експертного обстеження вантажопідіймального крана чи машини. Після проведення технічного огляду уповноважена організація розробляє регламент технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації, який зберігається разом з паспортом вантажопідіймального крана чи машини.

Слід зазначити, що згідно з положенням п. 7.4. Правил суб'єкт господарювання забезпечує в установлений термін і у випадках, зазначених у пункті 7.3.5 цих Правил, проведення технічних оглядів.

Представниками позивача зазначено, що відповідачем жодним чином не спросовано вказане порушення при проведенні перевірки, не надано жодних документів на виконання вказаного пункту Правил.

Крім того, на переконання суду, використання чи невикористання обладнання та проведення робіт на підприємстві це право суб'єкта господарювання, яке гарантується йому свободою господарської діяльності. Проте, у разі передбачених чинним законодавством вимог щодо отримання дозволів на виконання робіт та дотримання відповідних правил, суб'єкт господарювання зобов'язаний таких дотримуватися, не залежно від того як і коли він користується своїм правом під час здійснення своєї господарської діяльності. Крім того, якщо відповідач стверджує, що ним обладнання не використовується в даний час, то застосування таких заходів реагування жодним чином не порушують його охоронювані законом інтереси та не вплинуть на господарську діяльність товариства.

Відповідно до п. 1.4. Положення № 826 загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Згідно з п. 19 Додатку 3 до Постанови Кабінету Міністрів України № 1107 від 26.10.2011 року «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» до переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки належать в тому числі вантажопідіймальні крани.

Представник позивача зауважив, що щодо підприємства відповідача внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження щодо порушення правил безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, однак доказів вказаного до матеріалів справи не долучено.

Суд акцентує увагу, що відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Таким чином, баштовий кран, щодо якого завершився граничний строк експлуатації, не пройшов позачергового технічного огляду та експертного обстеження, а отже експлуатація такого є реальною загрозою для виникнення механічних видів небезпеки, згідно з п. 3.1 Правил для здоров'я та життя працівників ТОВ «Фірма «ЛДБК».

Крім цього, як справедливо зазначив представник позивача, вказаний механізм жодним чином не захищений від дій третіх осіб та небезпеки внаслідок дії несприятливих природних факторів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з матеріалами справи, за результатами перевірки позивачем виявлено порушення відповідачем вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

При цьому, відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Із системного аналізу вищевикладених норм суд дійшов висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у виді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

З врахуванням викладеного, позовні вимоги є аргументованими та слід задовольнити.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 6-14, 17-20, 69-71, 86, 94, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме: зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Львівський домобудівний комбінат» (ЄДРПОУ 32801440; м. Львів, вул. Поліська, 10) невідкладно призупинити експлуатацію вантажопідіймального крану баштового типу КБ-408, 1991 р.в. СРСР (зав. № 837, реєстр. № Л-5456, в/п 8т) - 1 од., який знаходиться біля західної сторони будинку № 275а по вул. Б. Хмельницького у м. Львові до усунення порушень, зазначених в акт перевірки № 13/01/037/0003 від 21.10.2015 року.

3. Постанова підлягає до негайного виконання.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 18.01.2016 року.

Суддя Кравців О.Р.