Ухвала суду № 55101742, 18.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Горб І.М.,

суддів Сілкової І.М.,

НововаС.О.,

при секретарі Міленко О.В.,

з участю прокурора Здрака С.В.,

захисників ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

перекладача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12015100060005971 за апеляційною скаргою прокурора у провадженні на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року, з підготовчого судового засідання, повернуто прокурору Печерського району м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015100060005971 відносно ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України.

Повертаючи кримінальне провадження прокурору, своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення та яким звершується досудове розслідування, тому він, відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України, повинен містити в тому числі дані про особу обвинуваченого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та __________

Справа №11-кп/796/296/2016 Головуючий у першій інстанції Карабань В.М.

Категорія: ст. 314 КПК України Доповідач Горб І.М.

формулювання обвинувачення, а формою звернення до суду в разі встановлення неосудності особи, яка вчинила злочин, відповідно до ст. 292 КПК України, є саме клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Між тим, слідчим та прокурором не перевірено стан осудності обвинуваченого ОСОБА_4 на час вчинення ним інкримінованих злочинів, за наявності для цього підстав, існування яких було встановлено під час підготовчого засідання, тому суд позбавлений можливості призначити обвинувальний акт в судове засідання.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, прокурор у провадженні подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу суду незаконною та такою, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх тверджень про незаконність ухвали суду вказує, що рішення про повернення обвинувального акта прокурору може бути прийнято лише в разі, якщо при його складанні допущені порушення вимог ст. 291 КПК України, а, повертаючи обвинувальний акт із вказаних в ухвалі підстав, суд вдався до вирішення питання про винуватість обвинуваченого, а саме до питання про його осудність, чим вийшов за межі предмету судового розгляду, який вирішується у підготовчому судовому засіданні, та фактично перейшов до дослідження обставин кримінального провадження, що є неприпустимим на даній стадії судового розгляду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, а також захисників ОСОБА_3, ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_4, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора та просили відмовити в її задоволенні, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право із стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Пунктами 1 - 9 частини 2 статті 291 КПК України визначено перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Зокрема, обвинувальний акт обов'язково повинен містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), а також виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як убачається з обвинувального акта відносно ОСОБА_4, в ньому зазначені всі відомості, про які йдеться в ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто цей процесуальний документ за формою та змістом повністю відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Приймаючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору, суд першої інстанції в ухвалі не вказав, які відомості, з числа, передбачених ч. 2 ст. 291 КПК України, або в якій частині, відсутні в обвинувальному акті, а зазначив, що слідчим та прокурором не перевірено стан осудності обвинуваченого ОСОБА_4 на час вчинення ним інкримінованих злочинів, оскільки неадекватна поведінка ОСОБА_4 під час їх вчинення та після поміщення його до місць тримання під вартою, а також наявність встановлених обвинуваченому ще на стадії досудового розслідування діагнозів, пов'язаних з розладом психіки, давали більше ніж достатньо підстав для залучення експерта для проведення психіатричної експертизи ОСОБА_4, що є прямим обов'язком слідчого, прокурора, і від цього залежить процесуальне рішення прокурора, з яким він звертається до суду.

Проте, як вважає колегія суддів, повертаючи обвинувальний акт прокурору з вищевказаних підстав, суд вийшов за межі предмету судового розгляду, який вирішується у підготовчому судовому засіданні, та фактично вдався до дослідження обставин кримінального провадження і надання оцінки діянню обвинуваченого, що є неприпустимим на даній стадії судового розгляду.

Водночас, суд, при встановленні в судовому засіданні обставин, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 під час вчинення суспільно-небезпечного діяння був в неосудному стані або вчинив кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворів на психічну хворобу, яка позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, не позбавлений можливості призначити проведення психіатричної експертизи та при встановленні підстав для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру зобов'язаний постановити ухвалу про зміну порядку розгляду і продовження судового розгляду згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року, як така, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, - скасуванню, а обвинувальний акт поверненню в суд першої інстанції для розгляду зі стадії підготовчого провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу прокурора у провадженні задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року, якою повернуто прокурору Печерського району м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015100060005971 відносно ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України, скасувати та призначити за зазначеним кримінальним провадженням новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

_______ ___ ___

Горб І.М. Сілкова І.М. НововС.О.