Постанова № 55100950, 30.12.2015, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/734/49/15 Справа № 734/3302/15-а

ПОСТАНОВА

іменем України

30 грудня 2015 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Анохіна А.М.,

при секретарі - Музиченко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Козелець адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання постанови про накладення штрафу такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, -

в с т а н о в и в :

06 жовтня 2015 року позивач звернувся до суду із позовом до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, в якому просить визнати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Данілевського О.М. про накладення штрафу від 22.09.2015 такою, що суперечить нормам чинного законодавства та скасувати її.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення суду управлінням ПФУ було виконано у встановлений державним виконавцем строк та в межах повноважень, про що було повідомлено відділ примусового виконання рішень головного територіального управління юстиції в Чернігівській області. Відсутність відповідного бюджету та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення для управління Пенсійного фонду України є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 32).

Суд, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами які є в матеріалах справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа № 2-а-223/2010, виданого 26.06.2012 Козелецьким районним судом Чернігівської області, про зобов'язання позивача здійснити доплату до пенсії ОСОБА_2 за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01.07.2007, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, за період з 23.05.2010 по 21.12.2010, за виключенням сум доплати, раніше нарахованої та виплаченої за вказаний період, здійснити нарахування та забезпечити виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з 15% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 23.05.2010 по 21.12.2010, за виключенням раніше нарахованих та виплачених сум, здійснити нарахування та забезпечити виплату підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період із 23.05.2010 по 21.12.2010, було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.

Позивачем листом від 15.09.2015 № 2548/04 було повідомлено відповідача про відсутність відповідних бюджетних призначень для відповідних виплат (а.с. 11-12).

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Положеннями частини першої статті 27 Закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

З наведеного слідує, що після спливу строку, встановленого для добровільного виконання рішення суду, державний виконавець невідкладно розпочинає вчиняти дії щодо примусового його виконання.

Суду не надано жодних доказів, що позивачем виконано рішення суду стосовно виплати ОСОБА_2 з урахуванням положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01.07.2007, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, ч. 3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з 15% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у термін для його виконання, встановленого державним виконавцем.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 75 Закону у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Зважаючи на невиконання рішення суду, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Данілевським О.М. 22.09.2015 було прийнято постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 680,00 грн.

Частиною п'ятою статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд звертає увагу, що обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб'єктами наділеними владними повноваженнями, покладається також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже, її положення є обов'язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься також і позивач.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку відповідача, оскільки головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Данілевським О.М. при винесенні постанови про накладення штрафу дотримано вимоги Закону України «Про виконавче провадження», тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Суд критично ставиться до твердження позивача, що бюджетне призначення для забезпечення виконання рішень суду про стягнення коштів з Пенсійного фонду України не встановлене Законом України «Про державний бюджет України на 2015 рік», оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У відповідності до вимог підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

При поданні до суду адміністративного позову не було сплачено судовий збір тому він підлягає стягненню на користь Державного бюджету України з позивача, в зв'язку з відмовою позивачу у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання постанови про накладення штрафу такою, що не відповідає нормам чинного законодавства - відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області у дохід держави судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Козелецького районного суду

Чернігівської області Анохін А.М.