АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2016 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Височанської Н. К.
суддів: Владичана А.І., Литвинюк І.М.,
секретар: Вівчарик Н.В.
за участю: представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади м.Сокиряни в особі Сокирянської міської ради Чернівецької області, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю та за зустрічним позовом територіальної громади м.Сокиряни в особі Сокирянської міської ради Чернівецької області до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нерухомим майном, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якою та за довіреністю діє ОСОБА_1 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 листопада 2015 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до територіальної громади м.Сокиряни в особі Сокирянської міської ради Чернівецької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Зазначала, що вона працювала медичною сестрою Сокирянської центральної районної лікарні і їй для проживання на праві оренди було надано приміщення по АДРЕСА_1, де вона зареєстрована з 20.10.1994р. по даний час.
27.11.2000 року внаслідок стихійного лиха вказане приміщення було пошкоджено, а тому рішенням виконавчого комітету Сокирянської міської ради №252 від 20.12.2000 року її сім'ї тимчасово (до 15.04.2001 року) було надано для заселення в приміщенні АДРЕСА_2 кімнати 1-5 та 1-6. Через деякий час вона зайняла кімнати 1-3 та 1-4.
№22ц-91/16 Головуючий у І інстанції Побережна О.Д.
Категорія 4 Суддя-доповідач Височанська Н.К.
З 20.12.2000 року по даний час позивачка проживає в приміщенні по АДРЕСА_2 та займає кімнати 1-3, 1-4, 1-5, 1-6.
Посилаючись на володіння нерухомим майном на протязі тривалого часу, позивач просила визнати за нею право власності на приміщення 1-6, 1-7, 1-8, 1-9 в будинку АДРЕСА_2 за набувальною давністю.
У серпні 2015 року територіальна громада м.Сокиряни в особі Сокирянської міської ради Чернівецької області подала зустрічний позов до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нерухомим майном.
Посилалась на те, що територіальна громада м.Сокиряни в особі Сокирянської міської ради Чернівецької області є власником вищезазначеної нежитлової будівлі. ОСОБА_2 проживає в ній без відповідних правових підстав, чим створює перешкоди у здійсненні міською радою права користування та розпорядження майном. На неодноразові письмові повідомлення про необхідність добровільного виселення, ОСОБА_2 не реагує.
Територіальна громада м.Сокиряни в особі Сокирянської міської ради просила зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні територіальною громадою м.Сокиряни в особі Сокирянської міської ради права користування та розпорядження нерухомим майном, шляхом звільнення нежитлової будівлі.
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 листопада 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Зустрічний позов задоволено.
Зобов»язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні територіальною громадою м.Сокиряни в особі Сокирянської міської ради Чернівецької області права користування та розпорядження майном: нежитловою будівлею, яка розташована по АДРЕСА_2 шляхом звільнення зазначеної будівлі.
На дане рішення суду ОСОБА_2, в інтересах якої за довіреністю діє ОСОБА_1, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та винести нове рішення про задоволення її позовних вимог та відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивачки відсутні ознаки добросовісності володіння, оскільки спірне приміщення належить територіальній громаді м.Сокиряни, яка неодноразово вимагає ОСОБА_2 звільнити приміщення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Судом встановлено, що нежитлове приміщення АДРЕСА_2 належить до комунальної власності територіальної громади м.Сокиряни.
Позивачу ОСОБА_2 рішенням виконавчого комітету Сокирянської міської ради Чернівецької області від 20.12.2000 року №252 у вказаному приміщенні тимчасово (до 15.04.2001 року) були надані для проживання кімнати 1-5 та 1-6.
За змістом ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Отже, задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст. 334 ЦК України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння. Норми цієї статті не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов'язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), чи у будь-який інший передбачений законом спосіб, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно.
Разом з тим, судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 спірне приміщення було надано фактично на договірних умовах, тимчасово, до 15.04.2001 року. Позивачу ОСОБА_2 достовірно було відомо, що спірне приміщення належить територіальній громаді м.Сокиряни, тобто воно має власника, який від нього не відмовлявся.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не доводилось до відома рішення виконавчого комітету про зміну статусу спірного приміщення і що суд не дослідив статус спірного приміщення, не мають значення для справи, оскільки позивачу відмовлено в задоволенні первісного позову з підстав недобросовісного володіння.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 упродовж 2005-2009 року не отримувала листів про звільнення приміщення є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що сама ж ОСОБА_2 неодноразово зверталася до виконавчого комітету Сокирянської міської ради із заявами про включення її до списку на отримання позачергово житлового приміщення, в чому їй було відмовлено. Таким чином, вона усвідомлювала, що займає спірне приміщення тимчасово.
Є безпідставними доводи ОСОБА_2 про застосування до зустрічних позовних вимог строку позовної давності, оскільки правовідносини сторін з приводу незаконного зайняття спірного приміщення тривають і власник майна в будь-який час може вимагати усунення порушень права власності.
Також безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, що суд у нарадчій кімнаті 6 листопада 2015 року вирішив питання про залишення позовної вимоги про визнання нерухомого майна житловим приміщенням без розгляду з наданням п»ятиденного строку для апеляційного оскарження, після чого продовжив розгляд справи по суті, чим порушив право сторони на апеляційне оскарження. З матеріалів справи вбачається, що представник позивача ОСОБА_1 подав до суду заяву від 6.11.2015 року про залишення позову в частині визнання спірного приміщення житловим без розгляду (а.с.157). В цей же день, в судовому засіданні, суд виніс ухвалу про залишення позову в цій частині без розгляду. Вказана ухвала є окремим процесуальним документом і позивач ОСОБА_2 та її представник не були позбавлені права на її оскарження.
Отже, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що, ухвалюючи оскаржуване у справі судове рішення, суд першої інстанцій з дотриманням вимог ст.ст.213, 214 ЦПК України правильно визначився з характером спірних правовідносин і дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 та задоволення зустрічного позову, виходячи із недобросовісності володіння позивачем спірним приміщенням, оскільки їй було достовірно відомо, що це приміщення має власника, який від нього не відмовлявся. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем, і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Оскільки власнику спірного приміщення чиняться перешкоди в його користуванні та розпорядження, то суд першої інстанції правильно виходив з вимог ст.391 ЦК України та обгрунтовано задовольнив зустрічні позовні вимоги територіальної громади м.Сокиряни.
Рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої та за довіреністю діє ОСОБА_1, відхилити.
Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту вступу її в законну силу.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 55100231, Апеляційний суд Чернівецької області було прийнято 20.01.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 722/1100/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: