Вирок № 55099878, 19.01.2016, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 576/426/15-к

Провадження № 1-кп/584/2/16

В И Р О К

Іменем України

19.01.2016 року Путивльський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Токарєва С.М.

суддів - Гриценко П.П., Толстого О.О.

за участю: секретаря судового засідання - Ковальової К.В.

прокурора - Сапон Л.В.

потерпілого - ОСОБА_1

захисника - адвоката Дехтярьова О.О.

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль матеріали кримінального провадження № 12014200070001272 за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Глухів Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, освіта середня, не одруженого, не працюючого, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимого за вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 25.12.2013 року за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн., штраф на даний час не сплачений,-

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч.1 ст. 187 КК України,-

встановив:

30.12.2014 близько 03.00 год. поряд з магазином «ІНФОРМАЦІЯ_2» ПП «ОСОБА_12», по АДРЕСА_2, між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_1, які обидва знаходилися в стані алкогольного сп'яніння, виникла сварка, під час якої потерпілий ОСОБА_1 кинув у обвинуваченого ОСОБА_3 напівпорожньою літровою полімерною пляшкою пива, після цього у обвинуваченого ОСОБА_3 на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, виник умисел на заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень людині, обвинувачений ОСОБА_3 умисно наніс потерпілому ОСОБА_1 удар кулаком в обличчя, а коли потерпілий упав на землю, продовжив його побиття й умисно наніс чисельні удари кулаками та ногами по голові, грудній клітині та іншим частинам тіла, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритої черепно-лицьової травми: забій головного мозку легкого ступеню, субарахноїдальний крововилив, перелом кісток носа, осколковий перелом передньої стінки правого верхнього синусу із зміщенням, гемосинус справа, рани верхньої повіки правого ока та правої підочної ділянки, садна обличчя, синець правого вуха.

Після спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 обвинувачений ОСОБА_3 залишив місце події.

Після чого, приблизно через одну хвилину, маючи умисел на заволодіння майном потерпілого з корисливих мотивів, обвинувачений ОСОБА_3 повернувся до потерпілого, який лежав на землі.

Реалізуючи свій злочинний умисел, скориставшись безпорадним станом потерпілого ОСОБА_1, обвинувачений обшукав кишені його одягу та витягнув мобільний телефон марки "Samsung GT-E1081T", що належав потерпілому.

В цей час потерпілий ОСОБА_1 спробував припинити протиправні дії ОСОБА_3, схопивши останнього за руку.

Ігноруючи це обвинувачений ОСОБА_3 не припинив своїх злочинних дій та з метою утримання вилученого майна умисно наніс не менше чотирьох ударів ногою по голові потерпілого ОСОБА_1, які не спричинили тілесних ушкоджень, в результаті чого відкрито, умисно та з корисливою метою заволодів вказаним майном потерпілого вартістю 145 грн., яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

У пред'явленому обвинуваченні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину не визнав, однак, розкаявся у заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень та приніс йому свої вибачення, і пояснив суду, що він дійсно 30.12.2014, після вживання спиртних напоїв приблизно о 03.00 год., знаходився зі своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поблизу магазину по АДРЕСА_2, в котрому він купив собі сигарети.

В цей же час до магазину підійшов потерпілий ОСОБА_1, який почав на нього лаятись через те, що з ним була маленька собачка. Спочатку він не звертав на нього уваги та відійшов в сторону покурити. Після цього потерпілий знову підійшов до нього і знову почав лаятись на нього нецензурною лайкою. На лайку потерпілого він сказав йому, що вони його нічим не ображають і після цього вони пішли в сторону автопарку.

Через деякий час, коли вони проходили повз магазин, то знову зустріли потерпілого, який був з пляшкою пива. Потерпілий покликав його до себе і коли він підійшов до нього, то той кинув у нього пляшку пива, але він ухилився і пляшка в нього не влучила.

Потім потерпілий став махати ногами і попав йому ногою в груди та плече, але не сильно. Потерпілий ввесь час провокував його на бійку. Після цього потерпілий почав махати руками, намагаючись його вдарити, а він на випереження вдарив потерпілого кулаком в обличчя і той упав. Після цього він почав наносити потерпілому удари руками та ногами по голові та тулубу. Всього він наніс потерпілому близько 50 ударів. Ввесь цей час поряд з ним знаходились його товариші ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Після цього він відійшов від потерпілого метрів на 15, але вирішив викликати для потерпілого швидку карету, і оскільки у нього з собою телефону не було, а у товаришів не було грошей на рахунках, чи ще з якоїсь причини вони не могли зателефонувати в швидку, але з якої саме причини, він точно не пам'ятає, він вирішив взяти у лежачого потерпілого телефон, щоб викликати швидку карету. Взявши у потерпілого телефон, він злякався і передумав викликати швидку карету, оскільки він побив людину, але телефон потерпілого залишив собі. Із телефону потерпілого він викинув сім-карту. Удари потерпілому він наносив приблизно протягом 30 хвилин. Коли забирав у потерпілого телефон, він ударив потерпілого ще декілька разів, оскільки зрозумів, що потерпілий побачив його такі дії і намагався схопити його руками.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з ним спиртні напої ніколи не пили, а пили лише каву та напій "Фанта". Перед побиттям потерпілого обвинувачений пив самогон та пиво.

Коли він забирав у потерпілого телефон, той не рухався, але дихав. Він не хотів вбивати потерпілого, але така можливість у нього була. Для чого він наніс потерпілому близько 50 ударів, він не знає.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що з 29 на 30 грудня 2014 року він відпочивав в кафе «Едельвейс» в м. Глухів. По дорозі додому в районі автопарку він зайшов в магазин купити сигарет. Туди ж зайшов обвинувачений ОСОБА_3 і двоє його товаришів. За ними в магазин забігла невелика собака. Продавець зробила обвинуваченому зауваження з приводу його собаки. Обвинувачений і його компанія стали грубити продавцеві. Він зробив зауваження обвинуваченому і компанії, щоб вони вели себе культурно. На його зауваження обвинувачений ОСОБА_3 запропонував вийти на вулицю поговорити. Коли вони вийшли на вулицю, обвинувачений вдарив його кулаком в голову і після цього він нічого не пам'ятає. Перед тим як прийти по сигарети він вживав незначну кількість спиртних напоїв. Його товариш зі швидкої розповідав йому, що його забирали як труп залитий кров'ю. Без свідомості він був близько доби. В лікарню він поступив з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, а також отримав обмороження правої кисті руки і зараз не відчуває пальців руки. В теперішній час у нього періодично бувають провали пам'яті та болить голова. На даний час телефон йому повернули, але без сім-карти. На лікуванні в лікарні він знаходився близько двох тижнів. Позов про відшкодування майнової та моральної шкоди підтримує повністю.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що 30.12.2014 він, ОСОБА_5 і обвинувачений ОСОБА_3 по телефону домовились зустрітись та зустрілися за місцем проживання ОСОБА_3 Близько 3-ї години ночі вони разом пішли до магазину за сигаретами. За ними побігла маленька собачка. Коли до них підійшов потерпілий ОСОБА_1, то на нього почала гавкати собачка і після цього між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим виник конфлікт. Намагаючись уникнути конфлікту вони почали відходити, але потерпілий їх наздогнав і між потерпілим та обвинуваченим знову почався словесний конфлікт. В руках потерпілого була пластикова пляшка пива, яку він кинув в обвинуваченого, але обвинувачений ухилився і вона в нього не влучила. Вони підняли пляшку і віддали її потерпілому. Потерпілий перебував в стані алкогольного сп'яніння. Він та ОСОБА_5 відійшли в сторону, а між потерпілим та обвинуваченим почалася бійка. Він бачив як потерпілий та обвинувачений наносили один одному удари. ОСОБА_3 наносив потерпілому удари руками і ногами в область голови та тулубу. Бійка відбувалась протягом близько 15 хв. Після бійки вони втрьох пішли з місця події, а потім вирішили викликати для потерпілого швидку. У нього сіла батарея на телефоні, у ОСОБА_3 з собою не було телефону, а у ОСОБА_5 не було грошей на рахунку. Обвинувачений ОСОБА_3 підійшов до лежачого потерпілого ОСОБА_1, щоб взяти у нього телефон і зателефонувати у швидку. ОСОБА_3 забрав телефон потерпілого ОСОБА_1 собі. Швидку для потерпілого ними викликано не було.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що вона працювала продавцем в магазині біля заправки по вул. Путивльській в м. Глухів. В кінці грудня 2014 року вранці до неї підійшла жінка і розповіла, що недалеко від магазину знайшли лежачого в крові потерпілого. В цю ніч потерпілий щось купляв у неї в магазині. Відпуск товару після 24-ї год. і до 5-ї год. ранку в магазині здійснювався через вікно. До неї ніхто не звертався, щоб викликати міліцію. Бійки вона не бачила та не чула. Чи був побитий потерпілий, коли приходив щось купувати до неї в магазин, вона не бачила.

Експерт ОСОБА_8 суду показав, що складав судово-медичний висновок, який відповідає обставинам справи. Наслідки втрати працездатності можно визначити через 3-6 місяців після отримання травми, на момент складання висновку цей строк ще не пройшов. На момент огляду у потерпілого ОСОБА_1 було виявлено 7 прикладень, оскільки було 7 ран. Скільки ударів було нанесено визначити неможливо, оскільки удари наносились в одне місце в один проміжок часу.

Експерт ОСОБА_9 суду показала, що розмежувати у часі та визначити послідовність нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 в даному випадку неможливо. Втрата пам'яті на визначення ступеня тяжкості заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень не впливає, оскільки втрата пам'яті у потерпілого може бути як пов'язана із заподіянням тілесних ушкоджень так може і не бути пов'язана з ними. Якщо слідством буде встановлено, що після першого разу нанесення потерпілому тілесних ушкоджень він втратив свідомість, то можна припустити, що черепно-мозкова травма у потерпілого виникла під час першого нанесення йому ударів, але на даний час об'єктивні підстави для цього відсутні і це встановити неможливо. Заподіяні потерпілому тілесні ушкодження не можна віднести до тілесних ушкоджень небезпечних для його життя, оскільки вони відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що восени 2014 року він познайомився з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і зустрічалися вони майже кожного вечора. Того вечора коли відбулася бійка, вони зустрілися на військовому містечку, після чого з ОСОБА_4 були у ОСОБА_3 та пили каву і лимонад. Потерпілого вони зустріли біля заправки по вул. Путивльській. Вони постояли біля магазину заправки близько 5 хв., а потім підійшов потерпілий ОСОБА_1 Між потерпілим і обвинуваченим виник конфлікт, при цьому вони почали один одного ображати. Першим наніс потерпілому удар ОСОБА_3 кулаком в обличчя, після чого потерпілий упав, а ОСОБА_3 продовжував кулаком наносити потерпілому удари по обличчю, при цьому потерпілий намагався прикритися від ударів ОСОБА_3 ОСОБА_3 був напідпитку, випивав він у ОСОБА_10 ОСОБА_4 намагався відтягнути ОСОБА_3 від потерпілого, потім вони пішли від магазину на заправці, а потерпілий ОСОБА_1 залишився лежати. Вони відійшли недалеко, а потім повернулися назад. Хто забирав телефон у потерпілого він не бачив. Вони хотіли викликати швидку, однак не викликали. У нього при собі був мобільний телефон, однак чи був він у робочому стані, він не пам'ятає. Мобільний телефон потерпілого він бачив у ОСОБА_3, але як він у нього опинився він не пам'ятає. Коли ОСОБА_3 знову підійшов до потерпілого, то наніс йому декілька ударів, коли потерпілий почав рухатися. Вони пропонували ОСОБА_3 викликати швидку, але що говорив на це обвинувачений він не пам'ятає. Потерпілий був напідпитку та хитався. Потерпілий кидав у них пляшку з пивом. Після цього вони підняли вказану пляшку і віддали її потерпілому. Потерпілй їх ображав. Вони відійшли від потерпілого десь метрів на 100, а потім повернулися і пішли додому по дорозі, яка вела мимо лежачого потерпілого. ОСОБА_3 зупинився біля потерпілого і наніс йому декілька ударів. У його планшеті не було сім-карти і тому з нього телефонувати він не міг.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів також повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні документами, а саме:

- протоколом прийняття заяви від потерпілого ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення, а саме про спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_3 30.12.2014 (т.1, а.с.99-101);

- протоколом огляду місця події від 30.12.2014 та фототаблицею до нього, згідно яких на місці пригоди - ділянці АДРЕСА_2, між магазином «ІНФОРМАЦІЯ_2» та АЗС «UPG», було виявлено плями бурої речовини, що нагадує кров розміром 34х50 см, зі згустками, та бризки бурої речовини, що схожі на кров; в'язану чоловічу шапку сірого кольору та пляшку ємкістю 1,2 л. з-під пива «Львівське 1715» з залишками замерзлої рідини та закрутку від пляшки (т.1, а.с.102-108);

- протоколом добровільної видачі речей від 31.12.2014, згідно якого обвинувачений ОСОБА_3 видав: джинси синього кольору із нашаруванням бурої речовини, що схожа на кров, пару чоловічих черевиків чорного кольору, сумочку світло-сірого кольору, мобільний телефон "Samsung GT-E1081T" без сім-картки. Як пояснив ОСОБА_3 одяг був на ньому у день побиття незнайомого чоловіка 30.12.2014, а мобільний телефон він забрав у невідомого чоловіка після того, як побив його поряд з заправкою (т.1, а.с.191);

- протоколом огляду предметів з фототаблицею від 06.01.2015 речей, добровільно виданих ОСОБА_3, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, а саме: пляшки з-під пива «Львівське 1715» , в'язаної чоловічої шапки, чоловічих зимових черевиків, барсетки сірого кольору, двох DVD дисків, мобільного телефону "Samsung GT-E1081T" (т.1, а.с.114-119 );

- протоколом добровільної видачі від 06.01.2015 року, диску з відеозаписом з камер відеоспостереження, встановлених на АЗС «UPG», по вул. Путивльська, 62 в м. Глухів, за період часу з 2.30 по 3.30 год. 30.12.2014 ( т. 1 а.с. 120-121);

- протоколом добровільної видачі від 30.12.2014 диску з відеозаписом з камери відеоспостереження магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» ПП «ОСОБА_12» по АДРЕСА_2, за період часу з 3.00 по 4.00 год. 30.12.2014 (т.1, а.с.122-123);

- висновком товарознавчої експертизи № 1ТЗ від 16.01.2015, згідно якого вартість мобільного телефону "Samsung GT-E1081T", що належить ОСОБА_1, становить 145 грн. (т.1, а.с.110-113);

- висновком судово-медичної експертизи № 19 від 10.02.2015, відповідно до якого тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_1 виникли від дії тупого предмета (тупих предметів та тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, на що вказує локалізація та характер ушкоджень) (т.1, а.с. 52-54);

- висновком судово-медичної комісійної експертизи № 118/2015 від 30.11.2015 потерпілого ОСОБА_1, згідно якого останньому спричинено закриту черепно-лицьову травму: забій головного мозку легкого ступеню, субарахноїдальний крововилив, перелом кісток носа, осколковий перелом передньої стінки правого верхнього синусу із зміщенням, гемосинус справа, рани верхньої повіки правого ока та правої підочної ділянки, садна обличчя, синець правого вуха, відмороження 2-5 пальців правої кисті. Травма голови у потерпілого не становить небезпеки для життя, спричинила тривалий розлад здоров'я (більше 21 дня) і згідно п. 2.2.1. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, кваліфікується як середньої тяжкості тілесні ушкодження. Відмороження 2,3,4,5 пальців правої кисті кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, згідно п. 2.3.2., 2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 (т.2, а.с.104-115);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.02.2015 з участю свідка ОСОБА_5, згідно якого останній розповів та показав на місці події про обставини вчинення злочину ( т.1, а.с. 161-166);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.02.2015 з участю свідка ОСОБА_4, згідно якого останній розповів та показав на місці події про обставини вчинення злочину ( т.1, а.с. 168-173);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.01.2015 з участю обвинуваченого ОСОБА_3 та відеозаписом до нього, згідно якого він розповів та показав на місці події про обставини побиття потерпілого ( т.1, а.с. 175-180).

Таким чином, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини криимінального провадження, безпосередньо дослідивши вищенаведені докази та даючи оцінку кожному з них з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні викладених злочинів доведена повністю, а його злочинні дії слід кваліфікувати за :

- ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою насліків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я ;

- ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), кваліфікуючими ознаками якого є вчинення цього злочину повторно, позаяк обвинувачений має незняту та непогашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, а невизнання обвинуваченим своєї вини, суд розцінює критично, як обраний ним спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за вчинене.

При цьому кваліфікацію дій обвинуваченого прокурором - за ч. 2 ст.15 , п. 6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.187 КК України - суд вважає необгрунтованою, виходячи зі слідуючого.

Згідно обвинувального акту від 25.12.2015, 30.12.2014 близько 03.00 годин поряд з магазином «ІНФОРМАЦІЯ_2» ПП «ОСОБА_12», по АДРЕСА_2, між обвинуваченим ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп'яніння та потерпілим ОСОБА_1, який також знаходився в стані алкогольного сп'яніння, виникла сварка, під час якої потерпілий ОСОБА_1 кинув у обвинуваченого ОСОБА_3 напівпорожньою літровою полімерною пляшкою пива. Після цього у обвинуваченого ОСОБА_3 на грунті раптово виниклих неприязних сосунків, виник умисел на умисне убивство потерпілого ОСОБА_1 Реалізуючи умисел на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті останнього, обвинувачений ОСОБА_3 умисно наніс потерпілому ОСОБА_1 удар кулаком в обличчя. Коли потерпілий ОСОБА_1 упав на землю, то обвинувачений ОСОБА_3 протягом п'яти хвилин умисно зі значною силою наніс ще не менш ніж 55 ударів потерпілому ОСОБА_1 кулаками та ногами по частинам тіла, де розташовані життєво-важливі органи, а саме по голові та в область грудної клітини останнього. При цьому обвинувачений ОСОБА_3 передбачав суспільну небезпечність наслідків своїх дій та бажав їх настання у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_1 Коли потерпілий ОСОБА_1 перестав подавати ознаки життя, обвинувачений ОСОБА_3 вважаючи, що виконав всі дії, які вважав необхідними для настання смерті ОСОБА_1, пішов, залишивши останнього у непритомному стані на місці вчинення злочину.

Через одну хвилину, о 3 год. 21 хв., обвинувачений ОСОБА_3, маюючи умисел заволодіти майном потерпілого ОСОБА_1, з корисливих мотивів, повернувся на місце скоєння злочину та став обшукувати кишені одягу потерпілого ОСОБА_1, вважаючи, що останній помер. Коли потерпілий ОСОБА_1 спробував припинити протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_3 та схопив останнього за руку, то ОСОБА_3, маючи умисел на позбавлення життя ОСОБА_1 з корисливих мотивів та заволодіння його майном, умисно зі значною силою наніс не менш ніж чотири удари ногою по голові потерпілого ОСОБА_1 Коли потерпілий ОСОБА_1 знепритомнів, то обвинувачений ОСОБА_3, вважаючи, що потерпілий помер, витягнув з кишені брюк останнього мобільний телефон марки «Samsung GT - E1081T», вартістю 145 грн. Після цього обвинувачений ОСОБА_3, припускаючи, що виконав всі дії, які вважав необхідними для настання смерті потерпілого ОСОБА_1, з викраденим майном пішов, залишивши останнього у непритомному стані на місці вчинення злочину.

В результаті активних умисних дій обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-лицьової травми: забій головного мозку легкого ступеню, субарахний крововилив, перелом кісток носа, осколковий перелом передньої стінки правого верхнього синусу із зміщенням, гемосинус справа, рани верхньої повіки правого ока та правої підочної ділянки, садна обличчя, синець правого вуха. Травма голови у потерпілого не становить небезпеки для життя, спричинила тривалий розлад здоров'я (більше 21 дня) і відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Смерть потерпілого ОСОБА_1 не наступила у зв'язку з тим, що о 5 год. 55 хв. потерпілого ОСОБА_1 у непритомному стані виявила невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка викликала швидку допомогу. ОСОБА_1 о 6 год. 25 хв. було доставлено до Глухівської ЦРЛ, де йому була надана медична допомога.

В той же час, за фактичними обставинами справи, які встановлені судом з показань обвинуваченого, свідків та відеозаписів з камер відеоспостереження та інших наведених у вироку документів, умисел на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_1 виник у обвинуваченого ОСОБА_3 вже після виникнення сварки між ними і спричинення потерпілому тілесних ушкоджень на грунті раптово виниклих неприязнених відносин. Після повернення обвинуваченого на місце події з метою заволодіння майном потерпілого, останній перебував на землі і фактично знаходився у безпорадному стані, а обвинувачений жодних активних дій, направлених на негайне подолання супротиву потерпілого або подавлення його волі не вчиняв, а лише обшукував його одяг. Насильство до потерпілого застосовував лише після того, як потерпілий схопивши за одяг обвинуваченого намагався завадити вилученню свого майна, що вбачається з відеозапису з камери спостереження магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" ПП "ОСОБА_12".

Що стосується характеру застосованого до потерпілого насильства під час заволодіння його майном, то як роз'яснено в пунктах 6, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності" розбій як злочин проти власності (ст. 187 КК) - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Небезпечне для життя і здоров'я насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення.

З ухвали Апеляційного суду Сумської області від 14.07.2015 вбачається, що скасовуючи попередній вирок у цій справі суд апеляційної інстанції, висновки й мотиви якого є обов'язковими при новому розгляді для суду першої інстанції, вказав на необхідність зазначення, які ушкодження потерпілий отримав під час сварки з обвинуваченим, а які під час розбійного нападу з боку ОСОБА_3, тобто необхідність їх розмежування у часі (т. 1 а.с. 256-259).

Змінюючи обвинувачення в суді, прокурором в обвинувальному акті від 25.12.2015 року не конкретизовано, які саме тілесні ушкодження заподіяні обвинуваченим ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_1 під час заволодіння його майном.

За висновком судово-медичної комісійної експертизи № 118/2015 від 30.11.2015 травма голови у потерпілого не становила небезпеки для життя, а за поясненнями судово-медичних експертів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 розмежування тілесних ушкоджень у часі є неможливим.

Тому з огляду на наведені докази та формулювання обвинувачення, яке викладене в обвинувальному акті від 25.12.2015, трактуючи всі сумніви та супереченості на користь обвинуваченого, суд не вважає доведеним те, що при заволодінні майном потерпілого до нього було застосоване небезпечне для його життя і здоров'я насильство, а отже вчинення обвинуваченим розбійного нападу.

В той же час надуманими є твердження обвинуваченого про те, що телефон у потерпілого він вилучив з метою виклику швидкої допомоги, а не з корисливих мотивів, оскільки в швидку він не телефонував, а заволодівши мобільним телефоном, витягнув з нього сім-карту з метою перешкоджання встановлення місця знаходження телефону, і останній виявлений працівниками міліції саме у обвинуваченого, що вбачається з протоколу добровільної видачі від 31.12.2014 та відеозапису слідчого експеременту з обвинуваченим від 24.01.2015.

Немає підстав і вважати, що обвинувачений вчинив закінчений замах на вбивство з корисливих мотивів, тобто злочин, передбачений ч.2 ст. 15, п. 6 ч.2 ст. 115 КК України.

Як в ході досудового слідства, так і в ході судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_3, визнаючи факт нанесення ударів та побиття потерпілого, категорично заперечував, що мав умисел на вбивство потерпілого ОСОБА_1

В силу ст. 15 КК України замах на вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом.

Як роз'яснено в п. 10 Пленумом Верховного Суду України у постанові від 07.02.2003 року № 2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи " за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК (2341-14) як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Як учинене з корисливих мотивів слід кваліфікувати й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо). У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, вимагання, незаконного заволодіння транспортним засобом дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіннямайном (ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 308, ч.3 ст. 312, ч. 3 ст.313, ч. 3 ст. 289 КК). Якщо умисел на заволодіння майном виник у винного після вбивства, вчиненого з інших мотивів, кваліфікація його дій за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК виключається.

Наявність прямого умислу на вбивство у ОСОБА_3 ні досудовим слідством, ні судом не встановлено, оскільки надані докази безспірно не свідчать про направленість умислу обвинуваченого саме на позбавлення життя потерпілого.

Так, згідно з висновками судово-медичних експертиз № 19 від 10.02.2015 та № 118/2015 від 30.11.2015 потерпілому були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, які виникли у нього від дії тупого предмета (тупих предметів та тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею), якими могли бути кулаки, ноги, частини взуття. Травма голови у потерпілого не становила небезпеки для життя (т.1, а.с. 52-54, т.2, а.с.104-115).

При цьому висновок органу досудового розслідування та прокурора про кількість нанесених обвинуваченим ударів - не менш 55, нічим не підтверджено, оскільки у згаданому висновку судово-медичної експертизи № 19 від 10.02.2015 (п. 5) зазначено лише про наявність 7 ділянок прикладення травмуючої сили, і за поясненнями експерта ОСОБА_8 визначити загальну кількість ударів виходячи з локалізації і характеру виявлених тілесних ушкоджень неможливо, оскільки не кожен удар призводить до спричинення тілесних ушкоджень, а місця прикладення сили можуть накладатись.

Про відсутність умислу у ОСОБА_3 на умисне вбивство, окрім поведінки потерпілого свідчать також події, які передували злочину, обставини конфлікту, присутність свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на місці події, котрі фактично не перешкодили виконанню злочинних намірів обвинуваченого, який при дійсному намірі позбавити життя потерпілого, не мав жодних перешкод для цього.

Посилання в обвинувальному акті від 25.12.2015 на те, що смерть потерпілого ОСОБА_1 не наступила у зв'язку з тим, що о 5 год. 55 хв. потерпілого ОСОБА_1 у непритомному стані виявила невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка викликала швидку допомогу, і в подальшому потерпілому була надана медична допомога, не відповідає висновкам згаданих вище судово-медичних експертиз про відсутність загрозливих явищ для життя потерпілого, в тому числі від впливу термічних факторів - низької температури.

Таким чином, із доказів, добутих в ході досудового слідства та фактичних обставин встановлених в судовому засіданні слідує, що ОСОБА_3, наносячи удари потерпілому, діяв умисно, з метою спричинити йому тілесні ушкодження, але бажання позбавити його життя не мав.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, відповідно до ст.ст. 65-68 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів, спосіб вчинення злочинів, їх мотиви, особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, судимість за яку не знята та не погашена, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, страждає на виразкові хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого за ч. 1 ст. 122 КК України є щире каяття у заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень та принесення йому вибачень.

Обставинами, які обтяжують покарання, суд визнає: рецидив злочинів (за ч. 1 ст. 122 КК України) та вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи такі дані за обвинуваченого, ступінь тяжкості вчинених злочинів, а також те, що заподіяна шкода потерпілому до цього часу не відшкодована, та характер вчинених злочинів, а саме те, що обвинуваченим вчинено ряд умисних злочинів, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе тільки в місцях позбавлення волі.

Підлягає задоволенню клопотання прокурора щодо продовження обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 11 год. 00 хв. 24.03.2016, у зв'язку з тим, що обвинувачений може переховуваватися від суду та вчиняти нові злочини, а тому існують ризики, визначені п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

На підставі ст. 100 КПК України речові докази по справі: пляшку з-під пива «Львівське 1715», яка знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Глухівського ВП ГУНП в Сумській області - знищити; джинси, барсетку, чоловічі черевики, які знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Глухівського ВП ГУНП в Сумській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_3; два DVD-диска, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; чоловічу шапку та мобільний телефон «Samsung GT-E1081T», які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_1 - дозволити останньому використовувати на власний розсуд.

Заявлений прокурором цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь фінансового управління Глухівської міської ради суми понесених закладом охорони здоров'я витрати на лікавання потрпілого від злочину у розмірі 5779 грн. 33 коп. підлягає повному задоволенню, позаяк підтверджується довідкою Глухівської ЦРЛ про розмір й види витрат на лікування потерпілого у реанімаційному та травматологічному відділенні лікарні (т. 1, а.с. 124) та повністю визнаний обвинуваченим ОСОБА_3

Заявлений потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 8128 грн. майнової шкоди (на придбання ліків 4280 грн., на магнітно-резонансну терапію 600 грн., на придбання бензину для поїздки в обласну лікарню 1148 грн. та на придбання предметів одягу взамін пошкоджених під час побиття, а саме : куртки вартістю 900 грн., светра - 500 грн., брюк - 600 грн., шапки -100 грн., а всього 2100 грн.), на підставі ст. ст. 1166 ЦК України підлягає частковому задоволенню у розмірі 4880 грн., оскільки злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_3, була заподіяна майнова шкода на вказану суму, яка до цього часу не відшкодована та стягненню з обвинуваченого. Разом зтим, не підлягають стягненню з обвинуваченого витрати на придбання бензину у розмірі 1148 грн., оскільки позивачем не було надано належних доказів, що вказаний бензин придбавався у зв'яжу з поїздкою до обласної лікарні, крім того, не підлягають стягненню витрати на придбання одягу у розмірі 2100 грн., оскільки потерпілим не надано належних доказів про їх придбання та вартість, окрім шапки, яку потерпілим було придбано за 100 грн. Однак, шапку було повернуто потерпілому, що підтверджується його розпискою.

Також суд частково погоджується з вимогами про стягнення моральної шкоди в розмірі 50 тис. грн., яка відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України підлягає стягненню з обвинуваченого, оскільки дійсно, внаслідок злочинного ушкодження здоров'я обвинуваченим ОСОБА_3 потерпілий зазнав фізичного болю та душевних страждань, вимушений був лікуватися та був порушений звичайний спосіб його життя, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, але у розмірі 25 тис. грн., що буде розумним і справедливим та відповідатиме характеру правопорушення, глибині фізичних і душевних страждань потерпілого.

Відповідно до ст. 126 КПК України підлягають покладенню на обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 393 грн. 12 коп. (т.1, а.с. 109).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 25.12.2013 у виді штрафу в розмірі 850 грн., остаточно визначити ОСОБА_3 до відбування покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців та штрафу в розмірі 850 грн., які виконувати самостійно.

Продовжити обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 11 год. 00 хв. 24.03.2016.

Строк відбування покарання відраховувати з 19.01.2016, зарахувавши до нього строк попереднього ув'язнення з 31.12.2014 по 18.01.2016 включно, виходячи з положень ч. 5 ст. 72 КК України, відповідно до якої одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, у сумі 393 грн. 12 коп.

Після набрання вироком суду законної сили речові докази по справі : пляшку з-під пива «Львівське 1715», яка знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Глухівського ВП ГУНП в Сумській області - знищити; джинси, барсетку, чоловічі черевики - які знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Глухівського ВП ГУНП в Сумській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_3; два DVD-диска, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; чоловічу шапку та мобільний телефон «Samsung GT-E1081T», які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_1 - дозволити останньому використовувати на власний розсуд.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь фінансового управління Глухівської міської ради суму понесених закладом охорони здоров'я витрат на лікування потерпілого від злочину у розмірі 5779 грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 4880 грн. та моральну шкоду в сумі 25000 грн., а всього - 29880 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого КПК України, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: підпис

Суддя: підпис

Суддя: підпис

Копія вірна:

Суддя

Путивльського районного суду Токарєв С.М.