Постанова № 55099457, 20.01.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7551/15-а

Провадження № 2-а/591/25/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2016 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.,

при секретарі Кальченко М.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій неправомірними, скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності у справах про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив визнати дії Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області (далі Управління) в частині винесення постанови № 29 від 26 лютого 2015 року незаконними, та скасувати постанову №29 від 26 лютого 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності скасувати; скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності №108 від 23 червня 2015 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 17 лютого 2015 року головним архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2.

За результатами проведеної перевірки 17 лютого 2015 року інспектором було виявлено порушення, а саме те, що гр. ОСОБА_1 збудував житловий будинок та господарські будівлі з істотними відхиленнями від будівельного паспорту, чим порушив умов абзацу 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». Як наслідок було складено три документи:

-акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил № 102;

-припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і привал № 102;

-протокол про адміністративне правопорушення № 102.

Постановою заступника начальника Управління № 29 від 26 лютого 2015 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КпАП України за виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з істотним відхиленням від плану забудови земельної ділянки, що наведена в будівельному паспорту, чим порушено ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

23 червня 2015 року постановою заступника начальника Управління № 108 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн. (подвійний розмір 10200 грн.), копія якої позивачем отримана не була та про її існування останній дізнався, отримавши 06 жовтня 2015 року постанову ВДВС СМУЮ про відкриття виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник позивача та сам позивач позовні вимоги підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову (а.с.64-67), в яких позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та зазначив, що перевірка дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм проводилась 17.02.2015 року в зв'язку з письмовим зверненням ОСОБА_3 від 10.11.2014 року (сусідки позивача за земельною ділянкою). Під час перевірки було встановлено, що будівельні роботи виконані з будівництва житлового будинку виконані із істотним відхиленням від плану забудови, яка наведена в будівельному паспорті (розміри житлового будинку, розміри господарської будівлі, прибудова до господарської будівлі, і т.п.), чим порушено ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». 17.02.2015 року відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 96 КУпАП, та видано припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Постановою заступника начальника Управління № 29 від 26 лютого 2015 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Оскільки ОСОБА_1 штраф в добровільному порядку не сплатив, то Управління звернулося до ВДВС СМУЮ з заявою про його примусове виконання.

Крім того, 20 травня 2015 року на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 18 травня 2015 року № 281 та п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, здійснено позапланову перевірку виконання вимог припису від 17 лютого 2015 року № 102.

20 травня 2015 року, під час здійснення позапланової перевірки, встановлено, що ОСОБА_1 вимоги припису від 17 лютого 2015 № 102 не виконав, чим порушив абз. 3 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2015 року № 553, згідно якого суб'єкт містобудування зобов'язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Вказані обставини зафіксовано в акті позапланової перевірки від 20 травня 2015 року № 281.

20 травня 2015 року інспектором був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КпАП України.

23 червня 2015 року постановою заступника начальника Управління № 108 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн.

Штраф у добровільному порядку не сплачений, Управління звернулося до ВДВС СМУЮ про стягнення штрафу у примусовому порядку у подвійному розмірі згідно ст. 308 КпАП України.

При цьому відповідач послався на те, що порушення, допущене позивачем, є триваючим з 1993 року, а тому до позивача застосовано санкцію, що діяла на момент виявлення правопорушення у 2015 році.

Суд, вислухавши позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом (КУпАП).

Строк оскарження постанови про справі про адміністративне правопорушення, визначений ст. 289 КУпАП і становить 10 днів з дня винесення постанови.

Судом встановлено, що відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки № 102 від 05 лютого 2015 року 17 лютого 2015 року головним державним інспектором інспекції відділу у м. Суми Манжарою С.М. було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, під час проведення якої було виявлено порушення ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» ОСОБА_1 та складено:

акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил № 102 (а.с.37-38);

припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і привал № 102 (а.с.45);

протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КпАП України, з якого вбачається, що правопорушнику роз'яснені його права та повідомлено під розпис про дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення (а.с.46-47).

26 лютого 2015 року заступником начальника Управління винесено постанову № 29, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170,00 грн.

Копію постанови ОСОБА_1 направлено поштою (а.с.48).

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, позивач був обізнаний з тим, що відносно нього складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, а також він був повідомлений про дату і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, тобто в розумінні ст. 268 КпАП України його право не порушено.

Крім того, як вбачається з пояснень самого позивача, які він надав в судовому засіданні, вказану постанову № 29 від 26 лютого 2015 року він дійсно отримав поштою.

На цій підставі суд не вбачає порушення права та вважає, що позивач мав можливість своєчасно оскаржити вказану постанову № 29 від 26 лютого 2015 року, але позивач цим правом не скористався. Його пояснення, що він в цей час хворів, не підтверджуються доказами, оскільки з довідки Сумської міської клінічної лікарні № 5 вбачається, що позивач у 2015 році звертався до лікаря вперше 22.04.2015 року, а до вказаної дати не звертався (а.с.21). Тобто не вбачається поважної причини пропуску позивачем строку на оскарження постанови від 26 лютого 2015 року відразу після її отримання.

За таких обставин, в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

Судом встановлено, що відповідно до направлення №281 від 18 травня 2015 року, 20 травня 2015 року здійснено позапланову перевірку виконання позивачем вимог припису від 17 лютого 2015 року № 102 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при будівництві будинку ОСОБА_1, за результатами якої було виявлено факт невиконання ОСОБА_1 припису № 102 від 17 лютого 2015 року.

Відносно ОСОБА_1 складено протокол №281 від 20.05.2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КпАП України (а.с.51-52).

Однак, як вбачається з вказаного протоколу, в ньому відсутні відомості про те, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснено її права відповідно до вимог ст. 268 КУпАП України та повідомлено про час та місце розгляду справи під розпис. У вказаному протоколі лише зроблено відмітку про те, що від підпису та отримання протоколу ОСОБА_1 відмовився (а.с.52).

При цьому в судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що протокол № 281 від 20.05.2015 року взагалі складено у його відсутність.

Відповідачем не надано суду доказів того, що ОСОБА_1 дійсно був присутній при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

З супровідного листа від 25.05.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 направлялися матеріали перевірки (акт, протокол, припис) (а.с.53), однак в матеріалах справи відсутні підтвердження того, що ОСОБА_1 отримав вказані матеріали перевірки, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення.

Листом, що датований 27 травня 2015 року, ОСОБА_5 на адресу: АДРЕСА_1 повідомлено про перенесення розгляду справи (а.с. 55).

Як вбачається з розписки 06 червня 2015 року, ОСОБА_1 вказаний лист від 27.05.2015 року отримав (а.с.55 зворот).

Постановою заступника начальника Управління № 108 від 23 червня 2015 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 5 100,00 грн. (а.с.56).

Копію постанови № 108 від 23 червня 2015 року ОСОБА_1 направлено поштою, однак відомості про вручення відсутні, як вбачається, конверт повернувся за закінченням терміну зберігання (а.с.57 зворот).

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Однак із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з протоколом про притягнення її до адміністративної відповідальності не було ознайомлено під розпис.

В матеріалах справи відсутні і докази відмови особи, що притягується до адміністративної відповідальності, від підпису.

Згідно ч.2 ст. 254 КУпАП, у разі оформлення протоколу, останній складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що права ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення були порушені, зокрема, ОСОБА_1 не отримав примірник протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності від 20.05.2015 року, на підставі якого було винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення, не мав можливості ознайомитись з матеріалами справи, надати пояснення, а також не отримав і копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 23.06.2015 року, в зв'язку з чим був позбавлений можливості її оскаржити.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому суб'єкт владних повноважень не довів суду, що рішення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 постановлено відповідно до вимог КпАП України.

За таких обставин суд вважає, що право позивача порушено та підлягає захисту, а постанова заступника начальника Управління № 108 від 23 червня 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1888-42 КпАП України у вигляді штрафу скасуванню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню частина понесеного ним судового збору пропорційно задоволеним вимогам в сумі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 71, 122, 128, 160-163, 171-2 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій неправомірними, скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності у справах про адміністративні правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову заступника начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Сумській області № 108 від 23 червня 2015 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу 5100 грн. (подвійний розмір 10200 грн.). за адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

В задоволенні позову в частині визнання дій неправомірним та скасування постанови заступника начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Сумській області № 29 від 26 лютого 2015 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу 170 грн. за адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.96 КУпАП - відмовити.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 частину понесеного ним судового збору пропорційно задоволеним вимогам в сумі 243,60 грн.

На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу до Харківського адміністративного апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена в п'ятиденний строк з дня закінчення розгляду справи.

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова