Ухвала суду № 55097425, 18.01.2016, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/4723/15-ц

УХВАЛА

Іменем України

18 січня 2016 року місто Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф., отримавши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 128/4723/15-ц, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа № 128/4723/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення подвійної суми завдатку.

18.01.2016 року позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду подала заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на будинок № 4 по вулиці Лугова в с. Майдан, Вінницького району Вінницької області, що належить відповідачу ОСОБА_2, до прийняття рішення по даній справі. Заяву мотивує тим, що вона проживає в будинку, за купівлю якого внесла завдаток. Даний будинок належить ОСОБА_2 В грудні 2015 року їй стало відомо від відповідача про його намір продати зазначений будинок сторонній особі, оскільки з нею він не може дійти порозумінь щодо умов укладення договору купівлі-продажу. Повернути в добровільному порядку подвійну суму отриманого від неї завдатку у вигляді грошей в сумі 4935 (чотири тисячі девятсот тридцять пять) доларів США ОСОБА_2 відмовляється. В звязку з зазначеним у позивача є підстави вважати, що відповідач, маючи у власному розпорядженні усі необхідні документи на спірний житловий будинок, хоче ошукати її і продати його іншій особі без повернення суми подвійного завдатку.

Ознайомившись з заявою, оглянувши матеріали, додані до позовної заяви, приходжу до такого висновку.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України№ 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 3 статті 152 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, та з заяви про забезпечення позову, між сторонами виник спір щодо визнання правочину недійсним, що виражається в поверненні суми подвійного завдатку за купівлю будинковолодіння, належного відповідачу ОСОБА_2 на праві власності. При цьому, в заяві про забезпечення позову позивач не вмотивувала та не довела того факту, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в подальшому. Позивачем не зазначено жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх вимог щодо необхідності забезпечення позову, а саме: що відповідачу дійсно належить зазначений житловий будинок та те, що відповідач має намір продати будинок, за купівлю якого позивачем внесено завдаток, в звязку з чим після його продажу виїде в невідомому напрямку і не поверне суму завдатку.

Сам факт звернення до суду з позовом не є беззаперечним доказом того, що невжиття заходів забезпечення позову зробить в подальшому неможливим виконання рішення суду. Крім того, в заяві не обґрунтована співмірність заходів забезпечення позову із заявленими вимогами, їх необхідність і достатність для забезпечення виконання можливого судового рішення.

З огляду на викладене, беручи до уваги предмет позовних вимог, вважаю, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 128/4723/15-ц відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Вінницької області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ: Ю.Ф. Карпінська