Постанова № 55097117, 19.01.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2016 р. Справа № 922/4202/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю від 14.04.2015р.;

1-го відповідача не зявився;

2-го відповідача ОСОБА_2, за довіреністю від 17.03.2015р.

Державної виконавчої служби України Рокитнянського районного управління юстиції не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Співдружність", смт. Рокитне (вх. № 23Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2015р.

у справі №922/4202/15

за скаргою ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" на дії старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції ОСОБА_5 про відмову у відкритті виконавчого провадження по справі

за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест", м. Київ

до 1-го відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Фавіст", м. Харків

до 2-го відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Співдружність", смт. Рокитне

про стягнення 6460358,97 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2015р. у справі №922/4202/15 (суддя Погорелова О.В.) скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" задоволено; визнано незаконною та скасовано постанову від 30.10.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №49160817, винесену старшим державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції ОСОБА_5; зобов'язано Відділ Державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції прийняти до виконання виконавчий документ - ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2015 року по справі №922/4202/15; зобов'язано Відділ Державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції відкрити виконавче провадження за ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2015 року по справі №922/4202/15.

Сільськогосподарське ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Співдружність" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2015р. у справі №922/4202/15 скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову ТОВ Агроспецінвест в задоволенні скарги на дії ВДВС Рокитнянського районного управління юстиції.

В обґрунтування своєї правової позиції зазначає про те, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. Зокрема, зазначає про те, що у мировій угоді передбачена розстрочка виконання зобовязання, а тому виконавчий документ приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку розстрочки.

Автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (справу) призначено для розгляду судді-доповідачу ОСОБА_6

Розпорядженням секретаря судової палати №1 Харківського апеляційного господарського суду для розгляду справи №922/4202/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.01.2016р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Тихий П.В.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 19.01.2016р.

15.01.2016р. на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін. (вх.№385).

У судовому засіданні 19.01.2016р. представник 2-го відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про відмову ТОВ Агроспецінвест в задоволенні скарги на дії ВДВС Рокитнянського районного управління юстиції.

Представник позивача у судовому засіданні 19.01.2016р. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Відділу державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції у судове засідання 19.01.2016р. не зявився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №6102217173352, №6102216971700, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Представник 1-го відповідача у судове засідання 19.01.2016р. не зявився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Згідно з даними електронного ресурсу Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» (www.ukrposhta.ua), а саме відстежень пересилань поштових відправлень від 19.01.2016р., копія ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 05.01.2016р. не вручена під час доставки.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте 1-й відповідач та представник ДВС не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області у справі №922/4202/15 від 21.09.2015 року була затверджена мирова угода, укладена між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" та ОСОБА_3 ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Співдружність", провадження у справі було припинено.

Надалі, 27.10.2015 року позивач, звернувся до відділу Державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції з письмовою заявою про прийняття виконавчого документу (ухвала господарського суду Харківської області від 21 вересня 2015 року по справі № 922/4202/15) до виконання та відкриття виконавчого провадження.

30 жовтня 2015 року старшим державним виконавцем Смакота С. В. відділу Державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції винесено постанову ВП №49160817 про відмову у відкритті виконавчого провадження з підстав не відповідності виконавчого документа вимогам ст.ст. 17, 18 Закону України Про виконавче провадження.

Зокрема, виконавець послався на те, що виконавчий документ не відповідає вимогам статтей 17, 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2015 року до суду від ТОВ "Агроспецінвест" надійшла скарга на дії старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції ОСОБА_5 про відмову у відкритті виконавчого провадження, в якій скаржник просить суд:

- визнати незаконною та скасувати постанову від 30.10.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №49160817, винесену старшим державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції ОСОБА_5;

- зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції прийняти до виконання виконавчий документ - ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2015 року по справі №922/4202/15;

- зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції відкрити виконавче провадження за ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2015 року по справі №922/4202/15 та стягнути з боржника в примусовому порядку суму заборгованості - 2 869 858,01 грн.

Колегія суддів враховує наступне.

Приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці. Державний виконавець, як службова особа держави, зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Таким чином, відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження», ухвали господарського суду належать до виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню Державною виконавчою службою.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди у справі №922/4202/15 від 21.09.2015 року оформлена у відповідності до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та містить у собі усі необхідні дані та реквізити у відповідності до вимог вказаного закону.

Як роз'яснено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про задоволення скарги

Приписами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

У п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Посилання апелянта на те, що у мировій угоді передбачена розстрочка виконання зобовязання, а тому виконавчий документ приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку розстрочки, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали.

Так, ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2015 року у справі №922/4202/15 затверджено мирову угоду, відповідно до якої встановлено графік погашення заборгованості, а саме: 956 619,34 грн. - до 30.09.2015 року, 956 619,64 грн. до 30.10.2015року, 956 619,34 грн. до 30.11.2015 року.

Питання про надання розстрочки (відстрочки), на яку посилається апелянт взагалі зазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції не вирішувалось.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 2 869 858,01 грн., яку, відповідно до встановленого графіку він не погасив.

Матеріали справи не містять даних про те, що відповідачем було сплачено на користь позивача суму заборгованості, а саме: 956 619,34 грн. - до 30.09.2015 року, 956 619,64 грн. до 30.10.2015року, 956 619,34 грн. до 30.11.2015 року, відповідно до вказаного графіку погашення заборгованості.

Також, в матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості і на час звернення стягувача (позивача) до Відділу Державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції, тобто, станом на 27.10.2015 року, а також на час розгляду його скарги в господарському суді першої інстанції.

Вказане свідчить про наявність у стягувача підстав для звернення до Державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання ухвали господарського суду першої інстанції про затвердження мирової угоди.

Неможливо взяти до уваги посилання апелянта на постанови Вищого господарського суду України від 21.04.2015р. у справі №922/1127/14 та від 23.01.2014 року у справі №908/2621/13.

Справа №922/1127/14 стосується перегляду судових рішень, у справі, предметом якої була скарга на постанову Державної виконавчої служби про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п.3 ч.1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Предметом розгляду справи №908/2621/13 є стягнення заборгованості.

Проте, у даній справі відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі статтей 17-18 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів зазначає, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції апелянтом не надано ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів, які б спростували висновки, викладені в ухвалі господарського суду першої інстанції, та всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України не доведені ті обставини, на які апелянт посилався, як на підставу своїх вимог.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, та такими, що не підлягають до задоволення.

Таким чином, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у звязку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_3 ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Співдружність" слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області - без змін.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, ст.105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Співдружність" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2015р. у справі №922/4202/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 20.01.2016р.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Тихий П.В.