Постанова № 55097015, 18.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2016 р. Справа№ 910/20011/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Доманської М.Л.

Остапенка О.М.

за участю секретаря Халько В.А.,

та представників:

від позивача - Лозицька О.Л. - дов. №44/10 від 30.03.2015р.,

Клочко В.В. - дов. №169/10 від 22.10.2015р.;

від відповідача - Григорєв Р.І. - дов. №125-1/202 від 26.08.2015р.,

Невмержицька І.М. - дов. - №125-1/201 від 26.08.2015р.,

Урбанський Ю.В. - наказ №25 від 29.07.2011р.,

від третьої особи - Малощак С.В. - дов. №09-21/5460 від 28.08.2015р.,

Матвєєва В.Г. - дов. №09-21/6005 від 24.09.2015р.,

Столярчук Б.Б. - дов. №09-20/6402 від 09.10.2015р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації (далі - ВГО) «Національний екологічний центр України»

на рішення господарського суду м.Києва від 29.10.2015р.

у справі №910/20011/15 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Державного підприємства «Національна атомна

енергогенеруюча компанія (далі - ДП «НАЕК) «Енергоатом»

до ВГО «Національний екологічний центр України»

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Державна інспекція ядерного регулювання України

про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 29.10.2015р. у справі №910/20011/15 позов ДП «НАЕК «Енергоатом» задоволено. Визнано недостовірною інформацію, що була викладена у прес-релізі ВГО "Національний екологічний центр України", а саме такий текст: "Через незадовільний рівень безпеки на Южно-Український АЕС зупинили роботу енергоблоку № 2" та була розміщена на офіційному сайті necu.gov.ua, а саме: "Державна інспекція ядерного регулювання не продовжила ліцензію для енергоблоку № 2 Южно-Української АЕС, посилаючись на його невідповідність вимогам ядерної безпеки. Про це йдеться у постанові Колегії Держатомрегулювання від 30 квітня 2015 року" та "На жаль, в Україні роботу енергоблоків продовжують у понадпроектний термін, не виконавши усіх необхідних заходів підвищення безпеки та без достатніх на те обґрунтувань. Так, наприклад у 2013 році Держатомрегулювання продовжила експлуатацію енергоблоку № 1 ЮУ АЕС". Оскаржуваним рішенням зобов'язано ВГО "Національний екологічний центр України", з моменту набрання рішенням у справі №910/20011/15 законної сили, опублікувати на офіційному сайті necu.org.ua спростування недостовірної інформації, що викладена у прес-релізі "Через незадовільний рівень безпеки на Южно-Український АЕС зупинили роботу енергоблоку № 2", шляхом викладення на головній сторінці сайту necu.org.ua повідомлення наступного змісту: "Інформація, що викладена у прес-релізі "Через незадовільний рівень безпеки на Южно-Український АЕС зупинили роботу енергоблоку № 2", про те, що "Державна інспекція ядерного регулювання не продовжила ліцензію для енергоблоку № 2 Южно-Української АЕС, посилаючись на його невідповідність вимогам ядерної безпеки. Про це йдеться у постанові Колегії Держатомрегулювання від 30 квітня 2015 року" та "На жаль, в Україні роботу енергоблоків продовжують у понадпроектний термін, не виконавши усіх необхідних заходів підвищення безпеки, та без достатніх на те обґрунтувань. Так, наприклад у 2013 році Держатомрегулювання продовжила експлуатацію енергоблоку № 1 ЮУ АЕС" є недостовірною" у форматі та структурному розміщенні на сайті аналогічному формату та розміщенню прес-релізу з тривалістю відображення такого повідомлення не менше двох місяців з моменту його опублікування. Стягнуто із ВГО "Національний екологічний центр України" на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» 2436грн. в порядку повернення сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ВГО «Національний екологічний центр України» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить у задоволенні апеляційної скарги ВГО «Національний екологічний центр України» відмовити та залишити рішення місцевого суду без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2015р. апеляційна скарга ВГО «Національний екологічний центр України» була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 14.12.2015р.

14.12.2015р. колегією суддів у судовому засіданні оголошено перерву до 18.01.2016р. на підставі ст.77 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2015р. ВГО «Національний екологічний центр України» у мережі Інтернет на головній сторінці власного офіційного веб-сайту neсu.org.ua було розміщено прес-реліз під назвою: "Через незадовільний рівень безпеки на Южно-Український АЕС зупинили роботу енергоблоку № 2", в якому викладено тези наступного змісту:

- "Державна інспекція ядерного регулювання не продовжила ліцензію для енергоблоку № 2 Южно-Української АЕС, посилаючись на його невідповідність вимогам ядерної безпеки. Про це йдеться у постанові Колегії Держатомрегулювання від 30 квітня 2015 року";

- "На жаль, в Україні роботу енергоблоків продовжують у понадпроектний термін не виконавши усіх необхідних заходів підвищення безпеки та без достатніх на те обґрунтувань. Так, наприклад у 2013р. Держатомрегулювання продовжила експлуатацію енергоблоку № 1 ЮУАЕС" .

Згідно ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

У ст. 1 Закону України "Про інформацію", під інформацією розуміється будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Як визначено статтею 5 Закону України "Про інформацію", кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Згідно частини 2 наведеної статті, ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Разом з тим, статтею 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно зі ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Частиною 1 статті 94 ЦК України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України.

У п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007р. №01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" зазначено, що за змістом приписів ст. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. ч. 1 ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України вважається, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною.

Згідно ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно ст. 34 ГК України, дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Згідно ч. 6 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

В оспорюваному прес-релізі викладені тези наступного змісту: "Державна інспекція ядерного регулювання не продовжила ліцензію для енергоблоку № 2 Южно-Української АЕС, посилаючись на його невідповідність вимогам ядерної безпеки. Про це йдеться у постанові Колегії Держатомрегулювання від 30 квітня 2015 року" та "На жаль, в Україні роботу енергоблоків продовжують у понадпроектний термін не виконавши усіх необхідних заходів підвищення безпеки та без достатніх на те обґрунтувань. Так, наприклад у 2013 році Держатомрегулювання продовжила експлуатацію енергоблоку № 1 ЮУАЕС".

Державним комітетом ядерного регулювання України було видано експлуатуючій організації - Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" ліцензію, Серія ЕО № 000064 від 19.07.2002р., на право здійснення діяльності з експлуатації ядерних установок Южно-Української АЕС.

Технологічний комплекс у складі ядерних установок: енергоблоків 1, 2, 3, об'єктів по поводженню з радіоактивними відходами у межах майданчика ЮУ АЕС відповідно до Генерального плану "Южно-Українська АЕС" від 07.05.2001р. і "Переліку основних об'єктів і споруд, що входять у технологічний комплекс".

Відповідно до п. 3.1.1. ліцензії, за умов здійснення заходів пункту 3.2.1. термін експлуатації ядерних установок енергоблоків 1, 2, 3 Южно-Української АЕС обмежено проектним строком експлуатації:

енергоблок № 1 - 31.12.2012р.;

енергоблок № 2 - 09.01.2015р.;

енергоблок № 3 - 20.09.2019р.

Аркушом змін до ліцензії ЕО № 000064 (зміна 8) Серія АА № 000008, на підставі заяви ДП НАЕК "Енергоатом" № 2550/06 від 27.02.2014р., наказ Держатомрегулювання № 38 від 04.04.2014р. внесено зміни до п. 3.1.1. ліцензії та викладено у наступній редакції:

За умови здійснення заходів пункту 3.2.1., термін експлуатації ядерних установок енергоблоків 2, 3 Южно-Української АЕС обмежується проектним строком експлуатації:

енергоблок № 2 - 12.05.2015.;

енергоблок № 3 - 10.02.2020р.

Так, згідно ст. 6 Закону України "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення", рішення щодо продовження терміну експлуатації існуючих ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, приймається органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на підставі висновку державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки шляхом внесення змін до ліцензії на експлуатацію ядерної установки або об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами.

Як вбачається з постанови колегії Державної інспекції ядерного регулювання України від 30.04.2015р. № 04 "Про стан виконання робіт з продовження строку експлуатації енергоблоку № 2 ЮУАЕС", на засіданні колегії було розглянуто 2 (два питання), а саме:

1. заява ДП «НАЕК «Енергоатом» про внесення змін до ліцензії ЕО № 000064 з метою експлуатації енергоблока № 2 ЮУАЕС в період з 12.05.2015р. до 12.05.2017р. у зупиненому стані з повним вивантаженням палива з активної зони до приреакторного басейну витримки для виконання необхідних для продовження експлуатації заходів;

2. стан виконання ДП «НАЕК «Енергоатом» робіт з продовження строку експлуатації енергоблоку № 2 ЮУАЕС.

Зі змісту постанови колегії Державної інспекції ядерного регулювання України 30.04.2015р. №04 вбачається, що за результатами опрацювання звітних документів та інспекційного обстеження, колегією було вирішено доручити Департаменту з питань безпеки ядерних установок Держатомрегулювання забезпечити внесення змін до ліцензії серія ЕО № 000064 від 19.07.2002р. на право здійснення діяльності на стані життєвого циклу "експлуатація ядерної установи "Южно-Українська АЕС" щодо експлуатації енергоблоку № 2 ЮУАЕС у зупиненому стані з повним вивантаженням палива з активної зони реактора до приреакторного басейну витримки на період виконання необхідних заходів для продовження його терміну експлуатації.

Таким чином, місцевим судом вірно встановлено, що на засіданні колегії Державної інспекції ядерного регулювання України 30.04.2015р. не вирішувалось питання про продовження терміну експлуатації енергоблоку у понад встановлений проектом термін, а розглядалось проміжне питання щодо стану виконання робіт з продовження строку експлуатації енергоблоку № 2 ЮУАЕС.

Аркушом змін до ліцензій ЕО № 000064 (зміна 11) Серія АА № 000009, на підставі заяви ДП «НАЕК «Енергоатом» №4840/06 від 10.04.2014р., наказу Держатомрегулювання № 88 від 08.05.2015р., постанови колегії Державної інспекції ядерного регулювання України 30.04.2015р. № 04 "Про стан виконання робіт з продовження строку експлуатації енергоблоку № 2 ЮУАЕС" було внесено зміни до ліцензії, зокрема: до завершення проектного строку експлуатації перевести енергоблок № 2 в стан "холодна зупинка" з наступним вивантаженням ядерного палива з реактора в приреакторний басейн витримки, згідно вимог "Технологического регламента безопасной эксплуатации энергоблока № 2 ЮУАЭС" РГ.2.3810.0018, з метою виконання необхідних заходів для продовження його терміну експлуатації. Експлуатацію енергоблоку № 2 у зупиненому стані здійснювати на підставі окремого дозволу Держатомрегулювання, в якому встановити: умови та обмеження режимів експлуатації реакторної установи; термін дії - до завершення виконання експлуатуючою організацією запланованих організаційно-технічних заходів щодо можливості прийняття рішення про продовження експлуатації енергоблока у понадпроектний період на енергетичних рівнях потужності, але не пізніше 12.05.2017р.

Відповідно до п. 5.4. "Загальних положень безпеки атомних станцій", затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 19.11.2007р. № 162, Державне регулювання безпеки АС здійснює Державний комітет ядерного регулювання України відповідно до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" Держатомрегулювання визначає критерії та вимоги щодо безпеки АС, видає ліцензії та дозволи на виконання робіт на відповідних етапах життєвого циклу АС, здійснює державний нагляд за дотриманням нормативних вимог та умов наданих дозволів, включаючи примусові заходи, відповідно до законодавства.

Пунктом 1 "Загальних вимог до продовження експлуатації енергоблоків АЕС у понадпроектний строк за результатами здійснення періодичної переоцінки безпеки", затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 26.11.2004р. № 181 встановлено:

1.2. Експлуатація енергоблока АЕС після досягнення проектного строку експлуатації є можливою лише в разі внесення змін до ліцензії на право здійснення діяльності "експлуатація ядерної установки", які стосуються строків експлуатації енергоблоків.

1.3. Експлуатація у понадпроектний строк може бути дозволена тільки за умови, що рівень безпеки енергоблока АЕС є не нижчим, ніж встановлений в чинних нормах і правилах з ядерної та радіаційної безпеки.

1.4. Експлуатуюча організація, здійснивши періодичну переоцінку безпеки АЕС відповідно до Загальних положень забезпечення безпеки атомних станцій, подає до Держатомрегулювання України Звіт з періодичної оцінки безпеки (далі - ЗПОБ) разом з пропозиціями щодо призначення нового строку експлуатації енергоблока, який може бути більшим або меншим, ніж призначений проектом.

Відповідно до висновку державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки за матеріалами звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблоку № 1 Южно-Української АЕС, названими матеріалами було підтверджено готовність експлуатуючої організації забезпечити при експлуатації енергоблоку № 1 ЮУ АЕС у понадпроектний період захист персоналу, населення і навколишнього природного середовища відповідно до вимог діючих норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.

Аналіз результатів оцінки поточного технічного стану показав, що оцінка поточного стану споруд, систем та елементів енергоблоку № 1 ЮУ АЕС, важливих для безпеки, виконана в обсязі вимог чинних норм правил ядерної та радіаційної безпеки.

Поточний технічний стан корпусу реактору, захисної оболонки, трубопроводів та обладнання груп В і С, що виконують функції безпечного зупинення реактору, відповідає вимогам діючих норм та стандартів. Підтверджена можливість їх безпечної експлуатації у понадпроектний період.

Встановлено, що на ЮУАЕС розроблена та виконується Програма управління старіння споруд, систем та елементів, важливих для безпеки, яка забезпечує підтримку функцій безпеки енергоблоку на необхідному рівні при експлуатації енергоблоку у понадпроекнтий період.

Можливість безпечної експлуатації енергоблоку у понадпроекнтий період підтверджена результатами виконаного аналізу. Введення в дію керівництв з управління важкими аваріями для зупиненого стану реактору підвищить стійкість енергоблоку по відношенню до важких аварій.

Впроваджені експлуатуючою організацією заходи з підвищення безпеки енергоблоку у випадку впливу зовнішніх природних екстремальних подій забезпечують безпеку енергоблоку по відношенню до можливого впливу внутрішніх та зовнішніх подій.

Постановою колегії Державної інспекції ядерного регулювання України від 28.11.2013р. № 17 "Про продовження експлуатації енергоблоку № 1 Южно-Української АЕС за результатами періодичної переоцінки безпеки" констатовано, що за результатами проведення державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки ЗППБ енергоблоку № 1 ЮУАЕС та комплексного інспекційного обстеження підтверджена можливість безпечної експлуатації енергоблоку № 1 Южно-Української АЕС у понадпроектний період.

Отже, колегією було вирішено, визнати обґрунтованою можливість безпечної експлуатації енергоблоку № 1 Южно-Української АЕС на визначених у проекті рівнях потужності до 02.12.2023р.

Відповідно до п. 3.3. ліцензії Державної інспекції ядерного регулювання України Серія АА № ЕО 001019, експлуатація енергоблока № 1 Южно-Української АЕС на енергетичних рівнях потужності дозволяється до 02.12.2023р. включно.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Тому місцевий суд дійшов вірного висновку, що інформація, поширена 15.05.2015р. ВГО «Національний екологічний центр України» у мережі Інтернет на головній сторінці свого офіційного веб-сайту neсu.org.ua у прес-релізі під назвою: "Через незадовільний рівень безпеки на Южно-Український АЕС зупинили роботу енергоблоку № 2", а саме: "Державна інспекція ядерного регулювання не продовжила ліцензію для енергоблоку № 2 Южно-Української АЕС, посилаючись на його невідповідність вимогам ядерної безпеки. Про це йдеться у постанові Колегії Держатомрегулювання від 30 квітня 2015 року" та "На жаль, в Україні роботу енергоблоків продовжують у понадпроектний термін не виконавши усіх необхідних заходів підвищення безпеки та без достатніх на те обґрунтувань. Так, наприклад у 2013 році Держатомрегулювання продовжила експлуатацію енергоблоку № 1 ЮУ АЕС" не відповідає дійсності.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: - поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; - поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; - поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; - поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вказано, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

З проведеного аналізу інформації, що була проголошена відповідачем та на думку позивача є недостовірною, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що викладена в статті недостовірна інформація не є оціночними судженнями, а є по своїй суті фактичним твердженням.

Спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У пунктах 24 і 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вказано, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

У позовній заяві позивач просив зобов'язати відповідача з моменту набрання рішенням у цій справі законної сили опублікувати на власному офіційному сайті necu.org.ua спростування недостовірної інформації, що викладена у прес-релізі "Через незадовільний рівень безпеки на Южно-Український АЕС зупинили роботу енергоблоку № 2", шляхом виставлення повідомлення на головній сторінці сайту такого змісту: "Інформація, що викладена у прес-релізі "Через незадовільний рівень безпеки на Южно-Український АЕС зупинили роботу енергоблоку № 2", про те, що "Державна інспекція ядерного регулювання не продовжила ліцензію для енергоблоку № 2 Южно-Української АЕС, посилаючись на його невідповідність вимогам ядерної безпеки. Про це йдеться у постанові Колегії Держатомрегулювання від 30 квітня 2015 року" та "На жаль, в Україні роботу енергоблоків продовжують у понадпроектний термін не виконавши усіх необхідних заходів підвищення безпеки та без достатніх на те обґрунтувань. Так, наприклад у 2013 році Держатомрегулювання продовжила експлуатацію енергоблоку № 1 ЮУ АЕС" є недостовірною" у форматі та структурному розміщені на сайті аналогічному формату та розміщенню прес-релізу з тривалістю відображення такого повідомлення не менше двох місяців з моменту його опублікування.

Оскільки місцевий суд визнав обґрунтованою вимогу позивача про визнання розповсюдженої інформації недостовірною, то обґрунтовано визнав вимогу позивача про зобов'язання відповідача спростувати недостовірну інформацію, у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом виставлення на головній сторінці сайту necu.org.ua повідомлення наступного змісту: "Інформація, що викладена у прес-релізі "Через незадовільний рівень безпеки на Южно-Український АЕС зупинили роботу енергоблоку № 2", про те, що "Державна інспекція ядерного регулювання не продовжила ліцензію для енергоблоку № 2 Южно-Української АЕС, посилаючись на його невідповідність вимогам ядерної безпеки. Про це йдеться у постанові Колегії Держатомрегулювання від 30 квітня 2015 року" та "На жаль, в Україні роботу енергоблоків продовжують у понадпроектний термін не виконавши усіх необхідних заходів підвищення безпеки та без достатніх на те обґрунтувань. Так, наприклад у 2013 році Держатомрегулювання продовжила експлуатацію енергоблоку № 1 ЮУ АЕС" є недостовірною" у форматі та структурному розміщенні на сайті аналогічному формату та розміщенню прес-релізу з тривалістю відображення такого повідомлення не менше двох місяців з моменту його опублікування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ВГО «Національний екологічний центр України» залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 29.10.2015р. у справі №910/20011/15 - без змін.

Справу №910/20011/15 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді М.Л. Доманська

О.М. Остапенко