Ухвала суду № 55096950, 18.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"18" січня 2016 р. Справа №910/27366/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Екран"

на рішення господарського суду м. Києва від 14.12.2015

у справі № 910/27366/15 (суддя Марченко О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія СонаР", м. Дніпропетровськ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Екран", м. Київ,

про стягнення 78 740,10 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.12.2015 у справі № 910/27366/15 позов задоволено повністю; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Екран" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія СонаР": 56 318 грн. 75 коп. основного боргу; 21 390 грн. 27 коп. втрат від інфляції; 1 031 грн. 08 коп. 3% річних і 1218 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції у відповідній частині, ТОВ "Фірма "Екран" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд відстрочити сплату судового збору по даній справі до прийняття судового рішення по справі, скасувати рішення господарського суду м. Києва від 14.12.2015 у даній справі в частині задоволення позовних вимог про стягнення витрат від інфляції, 3% річних та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір стягнення витрат від інфляції, 3% річних на 80% та відстрочити виконання судового рішення.

Розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Фірма "Екран" та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Частиною 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - Закон) встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 3 статті 94 ГПК України, передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Недотримання зазначеної вимоги є підставою для повернення поданої апеляційної скарги у відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

За визначенням ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону України "Про судовий збір").

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційних та касаційних скарг на судові рішення.

Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

У відповідності зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 статті (згідно з якою, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі).

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).

До заяви про відстрочку сплати судового збору додано довідку з банку та копія балансу станом на 30.09.2015, якими заявник апеляційної скарги повідомляє про цілковиту відсутність коштів на підприємстві.

Підпунктом 3.1 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю у апелянта коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судова колегія, дослідивши вказане клопотання, встановила, що скаржник не надав доказів того, що протягом періоду ймовірно граничної відстрочки, а саме в межах передбаченого ст. 102 ГПК України двомісячного строку розгляду апеляційної скарги, матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.

Отже, судовий збір в даному випадку не сплачено у встановленому розмірі та порядку відповідно до Закону України ,,Про судовий збір" та не обгрунтовано належним чином клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Оскільки відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, як і реальної можливості сплати судового збору на час прийняття судом рішення по справі, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочку сплати судового збору.

За вказаних обставин, подана апеляційна скарга ТОВ "Фірма "Екран" на рішення господарського суду м. Києва від 14.12.2015 у даній справі не приймається до розгляду і повертається Київським апеляційним господарським судом на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у п. п. 1, 2 і 3 ч. 1 цієї статті, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 91, п. 3 ч. 1 ст. 97, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ТОВ "Фірма "Екран" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору по даній справі до прийняття судом рішення по справі.

2. Апеляційну скаргу ТОВ "Фірма "Екран" на рішення господарського суду м. Києва від 14.12.2015 у справі № 910/27366/15 (з доданими до неї матеріалами на 15-ти арк.) повернути заявнику без розгляду.

3. Матеріали справи № 910/27366/15 повернути до господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко