Рішення № 55096804, 15.01.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2016 р.Справа № 925/462/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_2, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27т, (поштова адреса: м. Київ, Харківське шосе, 49)

до товариства з обмеженою відповідальністю «ПФ Перше травня», Черкаська область, Черкаський район, с. Хутори, вул. Центральна, 2

про стягнення 215 288 323,88 грн. заборгованості та санкцій за договором кредитування

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю.

Публічне акціонерне товариство «Банк «Всеукраїнський ОСОБА_1» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_2 звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ПФ Перше травня», про стягнення 215288323,88 грн., в тому числі:

- 168 352 422,85 грн. строкової заборгованості по кредиту,

- 42 993 057,62 грн. заборгованості за відсотками,

- 1 664 585,71 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів,

- 178 348,47 грн. заборгованості по 3% річних,

- 2 099 909,23 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків

за кредитним договором від 06.11.2013р. №144-2013, та відшкодування судових витрат.

Позивач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, участь свого представника у судове засідання не забезпечив. Надіслав до суду електронною поштою заяву від 14.01.2016р. №11/1-1025 на виконання вимоги суду, в якій зазначено, що позивачем на адресу суду направлено докази перевірки повноважень представника ТОВ «ПФ Перше травня» при підписанні договору новації від 06.11.2013р. Щодо вимоги про витребування оригіналів доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні повідомляється, що оригінал кредитного договору від 06.11.2013р. №144-2013, оригінали договорів про внесення змін до кредитного договору, оригінали інших документів даної кредитної справи передані начальнику 3 відділення слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 на виконання вимог, зазначених у листі №51/12-061/02 від 17.11.2014р. (а.с. 74 том 2). На даний час витребувані судом оригінали документів відсутні в ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1».

В підтвердження факту дійсності (чинності) договору та наявності зобовязань за кредитним договором позивачем надано копії меморіальних ордерів та виписки з рахунків відповідача, які підтверджують отримання кредитних коштів та часткове виконання зобовязання відповідачем-перерахування коштів. Також директор ТОВ «ПФ Перше травня» ОСОБА_5 надіслав до банку клопотання від 03.03.2015р. (а.с. 76 том 2), в якому, зважаючи на складну фінансову ситуацію, що склалась в економіці України і загалом в аграрному секторі, просив розглянути можливість змін умов кредитного договору та не звертатись до суду та не застосовувати штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобовязань за кредитним договором.

Відповідачем 25.12.2013р. здійснено сплату процентів в сумі 2 825 092,00 грн. за користування кредитними коштами.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив повністю та не погоджується з вимогами позивача, оскільки, на його думку, вони не підтверджені документально, і для встановлення правильності здійснення позивачем розрахунків суми заборгованості ТОВ «ПФ Перше травня» необхідно оглянути оригінали первинних документів, на яких ґрунтуються вимоги банку.

В судовому засіданні представник відповідача подав суду клопотання від 15.01.2016р., в якому просить суд залишити позов без розгляду, оскільки позивач є банківською установою, а відтак всі докази щодо надання грошових коштів в якості кредиту, погашення кредиту чи його частини відповідачем, формуються та надаються односторонньо банком. А отже, у позивача є всі інструменти для подання чи приховування документів з урахуванням власної вигоди. Вказане підтверджує неможливість вирішення справи без оригіналів всіх необхідних документів.

Суд відхилив клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2015р. скасовано ухвалу господарського суду Черкаської області від 03.06.2015р. (суддя Довгань К.І.) про залишення позову без розгляду у даній справі, тому що місцевим судом було порушено норми процесуального права, вказавши, зокрема, що місцевий суд не обґрунтував необхідності подання кредитного договору, адже його належним чином завірена копія надана позивачем до матеріалів справи та не спростована відповідачем.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2015р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2015р. залишено без змін.

У судовому засіданні представник відповідача подав також клопотання від 15.04.2016р. про призначення судово-економічної експертизи, оскільки у ТОВ «ПФ Перше травня» по бухгалтерському обліку не відображено даних про отримання кредитних коштів та відсутні документи, які підтверджують отримання коштів, а тому відповідач позбавлений можливості перевірити достовірність зроблених розрахунків обчислення пені, інфляційних збитків. Визначення правильності їх обчислення потребує розяснення і спеціальних знань в галузі бухгалтерії, економіки та ведення банківських розрахунків та обліку.

Суд відхилив клопотання представника відповідача про призначення судово-економічної експертизи, оскільки в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують отримання кредитних коштів відповідачем та часткове виконання ним зобовязання. Свій контррозрахунок позовних вимог відповідач не надав та не спростував доводів позивача.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014р. №733 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014р. №123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21.11.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», код ЄДРПОУ 19017842, МФО 380537, місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 27Т, м. Київ, 04119, Україна.

Згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №35 від 17.02.2015р. здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» та повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_2 продовжено до 20.03.2015 р.

Згідно наказу Тимчасової адміністрації ПАТ «ВіЕйБі Банк» №3-п від 24.11.2014р. та відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з 24.11.2014р. уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_2 набула всіх повноважень органів управління (загальних зборів, спостережної ради і правління) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Відповідно до наказу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №55 від 17.02.2015р. повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків, на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» продовжено по 20.03.2015р. включно.

Незявлення представника позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу

Інших доказів не подано. Сторонами не подано клопотань про витребування додаткових доказів від сторін.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено такі взаємовідносини сторін:

06.11.2013р. між публічним акціонерним товариством «Банк «Всеукраїнський ОСОБА_1» (Кредитором Позивач у справі), в особі заступника голови правління ОСОБА_6, що діє на підставі довіреності, посвідченої 06.08.2013р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованої в реєстрі за №2506, та товариством з обмеженою відповідальністю «ПФ Перше травня» (Позичальником Відповідач у справі), в особі директора ОСОБА_8, що діє на підставі було укладено кредитний договір №144-2013 (Далі Кредитний договір), за умовами якого Кредитор зобовязався надати Позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 168 352 422,85 гри., а Позичальник зобовязався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити проценти за користування Кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором. Кінцевий термін погашення 05 листопада 2014 року включно (п. 1.3 Кредитного договору) та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 24,5% річних (п. 1.2 Кредитного договору).

Договором про внесення змін від 12.08.2014р. до Кредитного договору сторони погодили, що процентна ставка у розмірі 24,5% встановлюється з 06.11.2013р. по 31.08.2014р., а з 01.09.2014р. процентна ставка встановлюється у розмірі 16,10% річних (а.с. 28 том 1).

Договором про внесення змін від 31.10.2014р. до Кредитного договору сторони визначили кінцевий термін погашення кредиту 04.11.2015р. включно (а.с. 30 том 1).

На виконання умов Кредитного договору із врахуванням п. 3 додатку № 1 до Кредитного договору, Кредитор надав грошові кошти Позичальнику за первісним зобовязанням в сумі 168 352 422,85 грн.

Позичальником здійснено сплату процентів за користування кредитними коштами 25.12.2013р. в сумі 2 825 092,00 грн.

Однак Позичальник належним чином не виконав умови Кредитного договору, у зв'язку з чим, починаючи з грудня 2014 року, у ТОВ «ПФ Перше Травня» існує прострочена заборгованість по сплаті чергових платежів.

Так, станом на 09.02.2015р. заборгованість Позичальника за кредитом згідно умов Кредитного договору не погашена і складає 168 352 422,85 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

24.02.2015р. Кредитор направив на адресу Позичальника вимогу №31/1-2379, в якій вимагалось у семиденний строк від дня направлення цієї вимоги усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість перед банком та попереджено про вжиття заходів щодо примусового стягнення заборгованості відповідно до чинного законодавства (а.с. 11-12 т. 1).

Вимога залишилась без відповіді та задоволення.

Невиконання Позичальником взятих на себе зобовязань стало підставою для звернення Кредитора до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

На момент звернення з позовом до суду заборгованість повністю не погашена.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення та обгрунтування представника відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто зясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони у справі є самостійними юридичними особами та субєктами господарювання на ринку послуг України, з внесенням реєстраційних даних до ЄДРПОУ.

Предметом спору у справі є вимоги кредитора до позичальника про стягнення заборгованості та санкцій у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання по поверненню кредиту та відсотків за ним на підставі кредитного договору.

Суд враховує, що волевиявлення та дії Позивача і Відповідача були направлені на укладення договору кредитування та настання певних юридичних наслідків у звязку з отриманням кредиту.

Між сторонами виникли відносини кредитування на підставі письмового двостороннього оплатного консенсуального кредитного договору від 06.11.2013р. №144-2013 (том 1 а.с. 14-19, з додатками). Кредитний договір не визнавався недійним за рішенням суду.

Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст. 204 ЦК України) та відсутність заперечень сторін щодо дійсності договору.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) субєкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобовязання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Зобов'язанням, згідно статті 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

В силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказані норми кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини 2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики.

Як встановлено ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписом статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобовязання, що виникає між субєктами господарювання, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта, або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, є господарським зобовязанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Заперечень проти отримання кредиту чи заяв про відмову Позивача у наданні кредиту Відповідач суду не надав.

За доводами та мотивованими розрахунками Позивача, Відповідач розрахунок по кредиту не провів.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості на вимогу Позивача, повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Банк здійснює кредитні операції відповідно до вимог законодавства України і відображає в обліку за відповідним рахунками «Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», затвердженого Постановою НБУ від 17.06.2004р. №280.

Облік кредитів в банках здійснюється також згідно п. 2.2 Глави 2 Розділу 4 «Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України», затвердженої постановою Правління НБУ від 27.12.2007р. №481.

Позивач довів і належними доказами підтвердив факт надання товариству з обмеженою відповідальністю «ПФ Перше травня» кредитних коштів відповідно до кредитного договору в сумах, вказаних у розрахунках заборгованості та витягах з банківських реєстрів, одержання цих коштів Позичальником в повній сумі та невиконання ним своїх зобовязань щодо сплати в повній сумі нарахованих процентів на кредитні кошти та санкцій за порушення умов договору.

Станом на 09.02.2015р. заборгованість Відповідача за кредитом згідно умов Кредитного договору не погашена і складає 168 352 422,85 грн., що підлягає до стягнення.

Заперечення представника відповідача проти суми боргу, невизнання боргу не враховуються судом при прийнятті рішення, оскільки вони не підтверджені належними первинними доказами та бухгалтерськими документами в розумінні приписів ст.ст. 33-34 ГПК України.

Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору проценти за користування кредитом Позичальник сплачує щомісяця на рахунок №2909288001241 не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту.

Заборгованість відповідача за відсотками за користування кредитом за Кредитним договором станом на 09.02.2015р. становить 42 993 057,62 грн., та підлягає до стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно п. 14.4. Кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобовязань за цим Договором Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.

Позивач нараховує відповідачу 1 664 585,71 грн. пені за період з 16.12.2014р. по 09.02.2015р. з посиланням на п. 14.4. кредитного договору.

Вимоги обґрунтовані. Розрахунок санкцій перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга:Еліт Закон» з урахуванням облікової ставки НБУ за періоди прострочення. Розрахунок вимоги виконано вірно. 1 664 585,71 грн. пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, заявлених до стягнення з відповідача, становить 178 348,47 грн. за період з 16.12.2014р. по 09.02.2015р.

Розмір інфляційних збитків, заявлених до стягнення з відповідача становить 2 099 909,23 грн. за період з 16.12.2014р. по 09.02.2015р.

Суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення трьох процентів річних та індексу інфляції на прострочену суму боргу є обґрунтованою та законною, виходячи із прострочення виконання грошового зобов'язання, однак розрахунок індексу інфляції виконаний невірно. При цьому позивач не врахував, що розяснення Верхового суду України в листі №62-97 від 03.04.1997р. необхідно розуміти так, що у разі прострочення сплати коштів в конкретному місяці на 15 днів і більше індекс інфляції за цей же місяць необхідно нараховувати, але у разі прострочення менше 15 днів, індекс за цей місяць нараховуватися не повинен (тобто, при розрахунку повинні враховуватися не дати місяця, а кількість днів прострочення з урахування повного місяця прострочення).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних підлягають частковому задоволенню. Тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1 751 324,65 грн. індексу інфляції за період з 16.12.2014р. по 31.01.2015р. Розрахунок трьох процентів річних виконаний вірно. З відповідача належить стягнути 3% річних в сумі 178 348,47 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання з 16.12.2014р. по 09.02.2015р.

В решті вимог належить відмовити за необгрунтованістю.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обовязок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого субєктивного права.

Суд враховує, що певні обставини можуть доводитись тільки певними доказами. Позивач обґрунтовано та підставно звернувся в господарський суд з позовом до ТОВ «ПФ Перше травня» та використав належний спосіб захисту свого порушеного права. Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з покладенням судових витрат на відповідача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог та стягнути в дохід державного бюджету 73 080,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «ПФ Перше травня», Черкаська область, Черкаський район, с. Хутори, вул. Центральна, буд. 2, ідентифікаційний код 34625081, номер рахунку в банку невідомий

на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_2, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27т, (поштова адреса: м. Київ, Харківське шосе, 49), код ЄДРПОУ 19017842, номер рахунку в банку невідомий

- 168 352 422,85 грн. строкової заборгованості по кредиту,

- 42 993 057,62 грн. заборгованості за відсотками,

- 1 664 585,71 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів,

- 178 348,47 грн. заборгованості по 3% річних,

- 1 751 324,65 грн. інфляційних збитків.

Стягнути з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «ПФ Перше травня», Черкаська область, Черкаський район, с. Хутори, вул. Центральна, буд. 2, ідентифікаційний код 34625081, номер рахунку в банку невідомий

в доход державного бюджету через відповідний орган державної податкової служби на користь УДКС України у м. Черкаси, МФО 854018, код 38031150, рахунок №31213206783002, код бюджетної класифікації 22030001

73080,00 грн. судового збору за майновою вимогою (за ставкою на березень 2015р.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 20.01.2016р.

СуддяГ.М. Скиба