Рішення № 55096692, 18.01.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2016 р.Справа № 922/4741/15

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Інте Т.В.

судді: Макаренко О.В. , Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік", м. Харків до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Менеджмент", м. Київ , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн", м. Київ 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваб-Імпекс", м. Київ третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, м. Київ про визнання недійсним договору за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, дов. № 185 від 02.04.15 р.;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - не з'явився;

3-го відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Фармстандарт-Біолік", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 17.12.15 р., яка була прийнята судом) просить:

- визнати недійсним договір іпотеки від 23 січня 2015 року, укладений між TOB "Офіс Лайн" (код ЄДРПОУ 32560054, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 21), та TOB "Ваб-Імпекс" (код ЄДРПОУ 25201053, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 21) посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 і зареєстровано в реєстрі за номером 283;

- витребувати з незаконного володіння TOB "Ваб-Імпекс" (код ЄДРПОУ 25201053, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 21) нежитлові будівлі літ. "Б-2", загальною площею 744,3кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17;

- стягнути з TOB "Ваб-Імпекс" (код ЄДРПОУ 25201053, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 21) на користь Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік" (61070, м. Харків, Помірки, код 01973452, р/р 26006962505448 у відділенні ПУМБ "РЦ в м. Харків", МФО 334851) витрати на оплату судового збору у розмірі 6699,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався та те, що вказані нежитлові будівлі літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17 являються приватною власністю ПАТ "Фармстандарт-Біолік" та вибули з його володіння поза його волею, тому, посилаючись на ст. 387 ЦК України, позивач просить визнати недійсним спірний договір та витребувати з незаконного володіння TOB "Ваб-Імпекс" спірні приміщення.

20.10.15 р. позивач надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що ТОВ "Актив Менеджмент", не будучи власником спірного майна, не мало право ним розпоряджатись.

01.09.15 р., 14.09.15 р. та 05.10.15 р. 1-й відповідач надав письмовий відзив та доповнення до нього, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зауважив, що рішення апеляційного суду Харківської області, на яке посилається позивач, не є приюдиційним по цій господарській справі в контексті ст. 35 ГПК України, а договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 20.11.10 р., укладений між позивачем та ОСОБА_3, відповідає вимогам закону. Крім того, 1-й відповідач зазначив, що правові підстави для визнання недійсним спірного договору відсутні, а ТОВ "Ваб-Імпекс" є діючим безспірним та зареєстрованим власником спірного майна.

16.09.15 р., за клопотанням позивача, суд витребував з Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області інформаційну довідку з Державного реєстру прав, що містить відомості про нерухоме майно, про право власності та суб'єкта цього права, про інші речові права та суб'єкта цих прав, про обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав, наявні у Державному реєстрі прав на дату та час її формування, стосовно нерухомого майна: літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Карла Маркса, 17.

28.10.15 р. позивач надав інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.10.15 р. по 29.10.15 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.10.15 р., за клопотанням позивача, яке було задоволено судом, для розгляду даної справи призначена судова колегія у складі трьох суддів.

Так, згідно з протоколом автоматичної зміни складу суду від 29.10.2015 року справу №922/4741/15 призначено до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя Інте Т.В., судді Макаренко О.В., Лавренюк Т.А.

05.11.15 р. від Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області надійшов лист, в якому зазначалось про неможливість надання витребуваної інформації у зв'язку зі змінами у законодавстві.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.11.15 р., за клопотання позивача, суд залучив до участі у справі, як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (м. Київ, проспект Голосіївський, 70 корпус 2, офіс 18, 03040).

Крім того, за клопотанням позивача, суд витребував у 2-го відповідача, TOB "Ваб-Імпекс" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 договір іпотеки від 23 січня 2015 року, укладений між TOB "Офіс Лайн" (код ЄДРПОУ 32560054, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 21), та TOB "Ваб-Імпекс" (код ЄДРПОУ 25201053, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 21), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 і зареєстрований в реєстрі за номером 283.

30.11.15 р. до суду від приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 надійшли витребувані судом документи, а саме договір іпотеки від 23 січня 2015 року, укладений між TOB "Офіс Лайн" та TOB "Ваб-Імпекс", та документи, на підставі яких було укладено зазначений договір.

15.12.16 р. позивач надав додаткові пояснення щодо недійсності спірного іпотеченого договору, в яких зазначив, що на час укладення спірного договору іпотеки, ПАТ "Фармстандарт-Біолік", як єдиний власник нерухомого майна, не надавало дозволу на його укладення, а тому - TOB "Ваб-Імпекс", згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, не вправі було розпоряджатись ним шляхом передачі в іпотеку TOB "Офіс Лайн".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.15 р., за клопотанням позивача, суд залучив до участі у справі, в якості відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ваб-Імпекс" (код ЄДРПОУ 25201053, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21).

18.01.16 р. позивач надав додаткові обґрунтування позовних вимог, в яких зазначив, що предмет розгляду даної справи відрізняється від предмету розгляду справи №922/2925/15.

Представник позивача в судовому засіданні 18.01.16 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник 1-го відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник 2-го відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник 3-го відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Третя особа - Нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду надала клопотання про слухання справи за її відсутністю.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно з копією витягу №3922350 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.06.2004 р. нежитлові будівлі літ. Б-2 загальною площею 744,3 кв.м., літ. Н-1 загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Карла Маркса, 17, зареєстровані за організацією орендарів орендного підприємства по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів Біолік за №5231 в книзі 1.

20.11.2010 р. між ЗАТ Харківським підприємством по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів Біолік (продавець), правонаступником якого є ПАТ Фармстандарт-Біолік, та ОСОБА_3 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрований у реєстрі за №1841, за яким продавець передав у власність нежитлові будівлі літ. Б-2 загальною площею 744,3 кв.м. та літ. Н-1 загальною площею 17,6 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Карла Маркса, 17 (далі спірні приміщення), а покупець перерахував продавцю 724000,00 грн.

30.12.2010 р. між ОСОБА_3 (продавець) та ТОВ ОСОБА_2 менеджмент був укладений договір купівлі-продажу спірних приміщень, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за №2176.

18.02.2014 р. ТОВ ОСОБА_2 менеджмент передало у заставу ТОВ Офіс лайн спірні приміщення за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №312 (а.с. 32, 1-й том).

23.01.2015 р. ТОВ Офіс лайн звернув стягнення на предмет іпотеки і ТОВ ВАБ-Імпекс набуло право власності на спірне нерухоме майно за договором купівлі-продажу (а.с. 75, 2-й том), в порядку ст. 38 Закону України Про іпотеку, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, в якому 23.01.2015 р. зроблено запис про реєстрацію права власності за ТОВ ВАБ-Імпекс на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського МНО ОСОБА_1 за №278.

23.01.2015 р. між TOB "Офіс Лайн (іпотекодержатель) та TOB "Ваб-Імпекс" (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 і зареєстровано в реєстрі за номером 283 (а.с. 73, 2-й том), відповідно до умов якого, іпотекодавець передав іпотекодержателю спірні приміщення в іпотеку для забезпечення виконання зобовязань іпотекодавця щодо оплати вартості спірних приміщень за договором купівлі-продажу, посвідченого 23.01.2015 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 і зареєстровано в реєстрі за номером 278.

В той же час, позивач зауважує, що рішенням Ленінського суду міста Харкова від 21.01.2014 року у справі №642/5853/13-ц, визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 20.11.2010 року, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстровано в реєстрі за №1841, визнано за ПАТ Фармстандарт-Біолік право власності на нежитлові будівлі літ. Б-2, загальною площею 744,3 кв.м., та літ. Н-1, загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 27.03.2014 року у вказаній справі, рішення Ленінського районного суду міста Харкова в цій частині залишено без змін.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався та те, що вказані нежитлові будівлі літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17 являються приватною власністю ПАТ "Фармстандарт-Біолік" та вибули з його володіння поза його волею, тому наступні набувачі майна не набули права власності на нерухоме майно.

Позивач зазначає, що на час укладення спірного договору іпотеки, ПАТ "Фармстандарт-Біолік", як єдиний власник нерухомого майна, не надавало дозволу на його укладення, а тому - TOB "Ваб-Імпекс", згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, не вправі було розпоряджатись ним шляхом передачі в іпотеку TOB "Офіс Лайн".

За таких обставин, позивач просить визнати недійсним договір іпотеки від 23 січня 2015 року, укладений між TOB "Офіс Лайн" та TOB "Ваб-Імпекс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 і зареєстрований в реєстрі за номером 283 та витребувати з незаконного володіння TOB "Ваб-Імпекс" нежитлові будівлі літ. "Б-2", загальною площею 744,3кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Колегією суддів встановлено, що дійсно спірний договір був укладений відповідачами відносно нерухомого майна, яке вибуло не з волі власника цього майна, та цей факт був встановлений рішенням Ленінського суду міста Харкова у справі №642/5853/13-ц, яке є чинним та було чинним і на момент укладення спірного правочину. Однак, оскільки позивач не був стороною спірного правочину, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем обраний невірний спосіб захисту його порушеного права в частині визнання спірного договору недійсним, виходячи з наступного.

Згідно із частиною 3 статті 215 ЦК України, вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Статтею 216 ЦК України передбачено загальні наслідки недійсності правочину - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236 ЦК України такий правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 216 ЦК України, наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.

Разом із тим, згідно з частиною 3 статті 216 ЦК України загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

ЦК України передбачено засади захисту права власності. Зокрема, статтею 387 ЦК України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Відповідно до частини 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття у розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача із використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин. До таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 11 грудня 2012 року у справі № 65гс12 та від 29.04.2015 року у справі № 3-62гс15.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що позивач неправильно обрав спосіб захисту свого порушеного права, а суд не має права виходити за межі позовних вимог, тому суд відмовляє у задоволенні позову в частині визнання недійсним договору іпотеки від 23 січня 2015 року, укладеного між TOB "Офіс Лайн" та TOB "Ваб-Імпекс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 і зареєстрованого в реєстрі за номером 283.

Щодо вимоги про витребування з незаконного володіння TOB "Ваб-Імпекс" нежитлових будівель літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

У пункті 4.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розяснено, що припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

ОСОБА_2, для застосування п. 2 ч. 2 ст. 80 ГПК України повинні бути в наявності одночасно такі обставини: 1) є рішення господарського суду між тими ж сторонами, 2) про той же предмет, 3) з тих же підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач вже звертався до господарського суду Харківської області з позовною заявою (справа №922/2925/15), в якій, зокрема, просив витребувати з незаконного володіння ТОВ "ВАБ-Імпекс" нежитлові будівлі літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.07.2015р. у справі №922/2925/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 р. в позові про витребування з незаконного володіння ТОВ "ВАБ-Імпекс" нежитлових будівель літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17, відмовлено повністю.

Таким чином, рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2015р. у справі №922/2925/15 набрало чинності 06.10.2015 р. та, станом на час розгляду даної справи, змінено чи скасовано не було.

Дослідивши рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2015р. у справі №922/2925/15, судова колегія приходить до висновку, що підстава та предмет розгляду вказаної справи, в частині витребування з незаконного володіння ТОВ "Ваб-Імпекс" нежитлових будівель літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17 є тотожними з підставою та предметом розгляду даної справи.

Посилання позивача на те що, предмет розгляду справи №922/2925/15 не був пов'язаний з визнанням договору іпотеки від 23.01.2015 р. недійсним, у звязку з чим предмети розгляду даної справи та справи №922/2925/15 є відмінними, судовою колегією не приймаються, виходячи з наступного.

Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Оскільки в позовній заяві може бути викладено одночасно декілька матеріально-правових вимог, кожна вимога становить відокремлений предмет спору. ОСОБА_2, висновок про тотожності предметів спорів можливо зробити в частині однієї вимоги (або декількох), при цьому, одночасна тотожність всіх вимог не є обов'язковою.

ОСОБА_2, предмет розгляду справи №922/2925/15 в частині витребування з незаконного володіння ТОВ "Ваб-Імпекс" нежитлових будівель літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17 є тотожним з предметом розгляду даної справи.

Крім того, позивач та відповідач у справах №№ 922/2925/15 та 922/4741/15 (дана справа), в частині витребування з незаконного володіння ТОВ "Ваб-Імпекс" спірних приміщень, є тотожними (ПАТ "Фармстандарт-Біолік" та ТОВ "ВАБ-Імпекс").

Обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу (підстава позову) щодо витребування з незаконного володіння спірних приміщень також співпадають, оскільки позивач в обох справах посилався та те, що нежитлові будівлі літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17 являються приватною власністю ПАТ "Фармстандарт-Біолік" та вибули з його володіння поза його волею, тому наступні набувачі майна не набули права власності на нерухоме майно.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що господарський суд Харківської області під час розгляду справи №922/2925/15 вже вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що і спір по даній справі в частині витребування з незаконного володіння ТОВ "Ваб-Імпекс" нежитлових будівель літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17.

За таких обставин, провадження у даній справі в частині витребування з незаконного володіння ТОВ "Ваб-Імпекс" нежитлових будівель літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17 підлягає припиненню, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 80 ГПК України.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд, вирішуючи справу №922/2925/15 між тими сторонами та про той же предмет спору, зазначив про наявність у позивача права предявити позов про витребування спірного майна у добросовісного набувача на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України, однак позивач знов звернувся до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, посилаючись на ст. 387 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судова колегія керується ст. 49 ГПК України, відповідно до приписів якої, при відмові у позові - витрати по сплаті судового збору за подання позову не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 202, 203, 204, 215, 216, 236, 387, 388 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору іпотеки від 23 січня 2015 року, укладеного між TOB "Офіс Лайн" та TOB "Ваб-Імпекс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 і зареєстрованого в реєстрі за номером 283 - відмовити.

Провадження у справі №922/4741/15 в частині витребування з незаконного володіння ТОВ "ВАБ-Імпекс" нежитлових будівель літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17 - припинити, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 80 ГПК України.

Повне рішення складено 20.01.2016 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7