Рішення № 55096330, 18.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2016Справа №910/21926/15За позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

до Дочірнього підприємства «Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» «Фаворит - Плюс»

про розірвання договору та стягнення 1100850,48 грн. санкцій.

Головуючий суддя - Сташків Р.Б.,

судді: Смирнова Ю.М.,

Мудрий С.М.

Представники сторін:

від позивача - Сухочев С.І., Близнюкова С.І. (представники за довіреністю);

від відповідача - Іванська О.А. (представник за довіреністю), Бернадіна Л.І. (директор).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про розірвання договору № 162 (3) 14 УК від 12.05.2014 та стягнення 1100850,48 грн. штрафних санкцій у зв'язку з несвоєчасним та неналежним виконанням Відповідачем умов указаного договору.

Відповідач заперечує проти позову, оскільки вважає. що було неможливо почати поставку товару до проведення оцінки постачальника (Відповідача), яка в свою чергу була проведена Позивачем з грубим порушенням процедури, що призвело до внесення завідомо недостовірних відомостей до складеної оцінки. Відповідач вважає, що саме протиправні дії Позивача призвели до зриву строків поставки товару, натомість своєї вини у простроченні виконання зобов'язання Відповідач не визнає.

У судових засіданнях оголошувалися перерви та останнє судове засідання було призначено на 18.01.2016.

Клопотання Відповідача про винесення судом на підставі ст. 90 ГПК України окремої ухвали та на підставі цієї ж норми направлення повідомлення до правоохоронних органів про вчинення посадовими особами Позивача дій, що мають ознаки злочину, судом розглянуто та відхилено, оскільки під час розгляду справи суд таких обставин щодо посадових осіб Позивача не встановив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

15.07.2014 між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки продукції №162(3)14УК ВІД 12.05.2014 (далі - Договір), за умовами якого Відповідач зобов'язався поставити Позивачу систему радіаційного контролю спецкорпусу №1 (АСРКСК-1) (далі - Товар) та надати супутні послуги з впровадження системи радіаційного контролю спецкорпусу №1 (АСРКСК-1), передбачені розділом 7 Договору та Додатком №2 до Договору.

У п. 1.3 Договору сторони погодили строк виконання Відповідачем зобов'язань за Договором: жовтень 2014 року - квітень 2016 року, та що поставка Товару повинна здійснюється згідно з відповідним Графіком поставки (Додаток №1 до Договору).

Строк дії Договору сторони встановили протягом 36 місяців з дати укладання, тобто до 15.07.2017, а в частині виконання гарантійних зобов'язань Постачальника, передбачених Договором, - до закінчення терміну дії гарантії.

Позивач посилається, що неодноразово нагадував Відповідачу про необхідність належного виконання ним своїх договірних зобов'язань, запрошував його на технічні наради, надавав, в порядку технічної допомоги, відповідну технічну документацію, проте Відповідач участі у нарадах не прийняв, тому Позивач вважає такі договірні зобов'язання невиконаними з боку Відповідача до моменту поставки (жовтень 2014 року) та на момент звернення з даним позовом.

Листом № 3/357 від 09.12.2014 Відповідач повідомляв Позивача про намір здійснити постачання частини продукції за Договором 17.12.2014, але Позивач від прийняття такого виконання (повідомлення про неможливість поставки товару) відмовився листом № 07-35/28611 від 15.12.2014, оскільки вважав, що Відповідач до початку поставки Товару не виконав ряд зобов'язань, передбачених Договором, виконання яких є обов'язковою умовою прийняття Позивачем Товару, та порушив комплектність Товару, який мав намір поставити.

З огляду на наведене, Позивач вважає, що станом на 15.07.2015 Відповідачем не виконані договірні зобов'язання по поставці Товару зі строком поставки: жовтень 2014 року, травень-червень 2015 року на загальну суму 25721595,75 грн., у зв'язку з чим на підставі п.п. 8.1, 8.2 Договору Позивач нарахував 940427,86 грн. пені та 160422,62 грн. штрафу, а разом 1100850,48 грн. санкцій за несвоєчасну поставку товару.

Окремо Позивач вказує, що обладнання, яке поставляється за Договором, призначене для використання на системах, важливих для безпеки ядерних установок АЕС і виконання робіт у сфері ядерної енергетики законодавчо та нормативно передбачає жорсткі вимоги до забезпечення якості виконання робіт, тому допущені Відповідачем порушення договірних зобов'язань, в свою чергу, унеможливили виконання Позивачем своїх зобов'язань в частині забезпечення виконання вимог діючого законодавства, нормативно-правових актів ДІЯРУ, організаційно-розпорядчої та нормативної документації, яка діє у Позивача.

При цьому укладаючи Договір, Позивач вказує, що розраховував на отримання від Відповідача передбаченого Договором Товару та виконання супутніх послуг, але внаслідок допущених Відповідачем порушень договірних зобов'язань, Позивач був позбавлений можливості отримати Товар у визначений Договором строк та своєчасно розпочати реалізацію обов'язкових для Позивача заходів, тому на думку Позивача наявне істотне порушення Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, що є підставою для його розірвання на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Однак до вищенаведених та інших доводів Позивача, наданих у справі, суд ставиться критично з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.2 Договору за порушення передбачених Договором строків поставки або не поставку товару постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1 % від вартості товару, по якому допущене прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення більш 30 днів постачальника додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7 % від вартості товару, по якому допущене прострочення виконання. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 8.8 Договору сторони визначили, що постачальник та виробник (якщо постачальник не є виробником товарів) зобов'язані пройти оцінку як постачальники ДП НЕК «Енергоатом» та бути внесені у «Перелік постачальників» ДП НАЕК «Енергоатом» до моменту поставки продукції.

В матеріалах справи наявна копія СОУ НАЕК 012:2012 «Управління закупівлями продукції. Оцінка постачальників.» (далі - Стандарт).

Цей стандарт поширюється на діяльність ДП НАЕК «Енергоатом», пов'язану із закупівлями в частині організації та проведення оцінки виробників продукції для систем, важливих для безпеки АЕС (далі - СВБ), а також підприємств - виконавців робіт та послуг на СВБ (далі - Постачальників). Проведення оцінки обов'язкове у відношенні виробників продукції для СВБ, а також підприємств, що виконують роботи та/або надають послуги з конструювання, проектування, ремонту, модернізації, монтажу устаткування АЕС, пусконалагоджувальні роботи, випробування СВБ, а також роботи з продовження терміну служби і обґрунтуванню безпеки устаткування АЕС.

Відповідно до п. 4.1 Стандарту необхідність оцінки постачальників продукції для СВБ визначена у 7.4 НП-306.1.182-2012. Цей стандарт є одним із документів системи управління ДП НАЕК «Енергоатом», який регламентує оцінку постачальників як складову частину процесу закупівель.

Пунктом 4.3 Стандарту визначено, що постачальники, які пройшли оцінку, і відносно яких прийнято в установленому порядку позитивне рішення («Рішення про затвердження постачальників»), включаються до Переліку постачальників.

Таким чином, з огляду на вищевикладені умови Стандарту та Договору, надання послуг та/або поставка Відповідачем товару можлива лише після включення його до переліку постачальників.

Із наявної у матеріалах справи копії Звіту про оцінку постачальника для ДП «НАЕК «Енергоатом» - Дочірнього підприємства «Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» «Фаворит-Плюс» № ОЧ-П.1.18.005-15 (далі - Звіт), з якого вбачається можливість включення Відповідача до переліку постачальників, після усунення невідповідностей та недоліків.

Однак, Відповідачем було надано копію Наказу № 936 від 13.10.2015, підписаного Президентом ДП «НАЕК «Енергоатом» Ю.О. Недашковським, відповідно до пунктів 2 та 3 якого висновки Звіту ВП ЗАЕС № ОЧ-П.1.18.-15 «Про оцінку постачальника для НАЕК «Енергоатом» - Дочірнє підприємство «Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» «Фаворит-Плюс» визнано недостовірними, доручено тимчасово виконуючому обов'язки виконавчого директора з якості та управління Брилю С.О. провести повторний аудит Відповідача з комісією у складі фахівців Дирекції Компанії та відокремлених підрозділів, за виключенням ВП ЗАЕС.

Вищенаведене свідчить про те, що Позивачем було неналежно виконано зобов'язання з оцінки Відповідача, що є порушенням з його боку пункту 8.8 Договору. Даний факт підтверджено президентом ДП НАЕК «Енергоатом».

При цьому судом відхилено твердження Позивача, що Відповідач не був позбавлений можливості надавати супутні послуги за Договором відповідно до графіку, оскільки як вбачається з пунктів 1.1 та 8.8 Договору, а також додатку № 2 до нього, супутні послуги, пов'язані з постачанням обладнання та введенням його в експлуатацію також визнаються товаром (продукцією), відтак не проведення оцінки Відповідача та невнесення його до переліку постачальників ДП НАЕК «Енергоатом» позбавляє можливості Відповідача як поставити обладнання Позивачу, так і надати супутні послуги, передбачені Договором.

Згідно з ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 2 ст. 613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскільки Позивачем не було належним чином виконано свого обов'язку з оцінки Відповідача та внесення його до переліку постачальників ДП НАЕК «Енергоатом», що унеможливило виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, то має місце прострочення кредитора (Позивача), а не боржника (Відповідача), тому правові підстави для нарахування та стягнення з Відповідача штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за Договором відсутні, отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Ст. 188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки умовами Договору та Стандарту передбачено можливість виконання Відповідачем своїх обов'язків за Договором лише після включення його до переліку постачальників ДП НАЕК «Енергоатом», та враховуючи встановлення судом факту прострочення Позивачем виконання своїх обов'язків за Договором, що унеможливило виконання Відповідачем своїх зобов'язань, то суд не вбачає істотного порушення Відповідачем Договору, тому позовні вимоги в частині розірвання Договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України також не підлягають задоволенню.

Інші доводи сторін, наведені ними у наданих суду поясненнях, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні спору не приймаються, скільки на результат вирішення спору (відмова у позові) впливу не мають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на Позивача.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.01.2016

Головуючий суддя Р.Б. Сташків

Суддя Ю.М. Смирнова

Суддя С.М. Мудрий