Рішення № 55095864, 12.01.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/173/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2016 Справа № 908/5822/15

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» (адреса 82200 м. Трускавець Львівської області, ОСОБА_1 Дрогобича, б. 2)

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Газкомінвест» (юридична адреса 69120 м. Запоріжжя, вул. Вороніна, б. 31)

про стягнення заборгованості

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не зявився, в попередньому с/з ОСОБА_3, довіреність №15 від 22.06.2015р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

24 листопада 2015 року Позивач Приватне акціонерне товариство «Трускавецькурорт» (далі за текстом ПрАТ «Трускавецькурорт») звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Газкомінвест» (далі за текстом ТОВ «Газкомінвест») про стягнення заборгованості.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.11.2015р. порушено провадження у справі №908/5822/15, судове засідання призначено на 10.12.2015р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.12.2015р. розгляд справи відкладено на 12.01.2016р.

В судовому засіданні 12.01.2016р. розгляд справи закінчено, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду, повідомлено про дату виготовлення повного тексту рішення.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на виконання умов укладеного між Сторонами Договору №2904-15/2014/Д-018-06 від 29.04.2014р. Позивачем сплачено Відповідачеві 408 611,35 грн. за газ, що буде поставлено в липні 2015 року. В порушення умов Договору Відповідач газ в липні 2015 року не поставив, сплачені Позивачем кошти не повернув. Таким чином, в порушення умов Договору, заборгованість Відповідача становить 408 611,35 грн. Також Позивач зазначив, що крім основної заборгованості, відповідно до діючого законодавства України та умов Договору у Позивача виникає право на стягнення з Відповідача 3% річних.

З огляду на зазначені обставини, Позивач просить стягнути з ТОВ «Газкомінвест» на користь ПрАТ «Трускавецькурорт» 408 611,35 грн. вартості непоставленого газу, 1 444,13 грн. 3% річних та покласти на Відповідача судові витрати.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник Відповідача в судове засідання за викликом суду не зявився, правом надати відзив на позов не скористався.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали господарського суду Запорізької області від 25.11.2015р. про порушення провадження у справі та від 10.12.2015р. про відкладення розгляду справи були направлені ТОВ «ГАЗКОМІНВЕСТ» за адресою місцезнаходження, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 69120 м. Запоріжжя, вул. Вороніна, б. 31.

Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобовязує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Чисельними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий розсуд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника Позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

29.01.2014р. між ТОВ «Газкомінвест» - Постачальник та ПрАТ «Трускавецькурорт» - Покупець укладено Договір №2904-12/2014/Д-018-06 постачання природного газу (далі за текстом Договір).

За умовами п.1.1 Договору Постачальник зобовязується постачати Покупцю природний газ, іменований далі по тексту Газ, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору обсяги постачання природного газу Постачальником Покупцю в кожному звітному періоді (місяці) визначаються на підставі узгоджених Сторонами заявок Покупця щодо запланованого місячного обсягу споживання Газу і можуть відрізнятися від обсягів, визначених у цьому пункті Договору як в більшу, так і в меншу сторону.

У подальшому Покупець надає Постачальнику відомості про обсяги очікуваного споживання природного газу на кожний наступний календарний рік з помісячним та поквартальним розподілом у строк до 20 грудня кожного попереднього року (п. 1.3. Договору).

30.06.2015р. Сторонами укладено Додаткову угоду №9/Д-183-07 до Договору, за умовами якої сторони досягли згоди, що починаючи з 01.07.2015р. ціна за 1 000 кубічних метрів газу без врахування збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ та без ПДВ становить 5600,00 грн., крім цього цільова надбавка у розмірі 2%, що встановлена Податковим кодексом України 132 грн. та ПДВ 146,40 грн., всього 6 878,40 грн.

Відповідно до п. 4.4 Договору Покупець сплачує Постачальнику вартість газу, що постачається в кожному звітному періоді (місяці), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний в цьому Договорі, відповідно до наступного графіка:

4.4.1. в строк до 23-го числа місяця, що передує звітному періоду (місяцю) постачання (споживання) газу, Покупець сплачує на рахунок Постачальника 33% від загальної вартості газу, який запланований до постачання у звітному періоді (місяці) постачання (споживання) газу;

4.4.2. в строк до 10-го числа місяця звітного періоду (місяця) постачання (споживання) газу, Покупець сплачує на рахунок Постачальника 33% від загальної вартості газу, який запланований до постачання у звітному періоді (місяці) постачання (споживання) газу;

4.3. в строк до 20-го числа місяця звітного періоду (місяця) постачання (споживання) газу, Покупець сплачує на рахунок Постачальника 34% від загальної вартості газу, який запланований до постачання у звітному періоді (місяці) постачання (споживання) газу.

За умовами п. 3.7. Договору приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому визначаються фактичні обсяги спожитого газу за результатами обліку контрольно-вимірювальних приладів. Акт складається у двох примірниках та підписується Постачальником та Покупцем не пізніше 2 робочого числа місяця, наступного за звітним періодом. Обсяг фактично спожитого Газу в кожному звітному періоді повинен бути підтверджений місцевим газорозподільним підприємством за відповідний звітний період. Відповідальність за своєчасну підготовку, упорядкування і підписання Акту приймання-передачі Газу газорозподільним (газотранспортним) підприємством покладається на Покупця. Покупець зобовязаний передати Постачальнику належним чином оформлений Акт приймання-передачі Газу, підписаний Покупцем і газорозподільним (газотранспортним) підприємством для остаточного оформлення в строк не пізніше 3-го робочого дня місяця, наступного за звітним періодом (місяцем).

Акт приминання-передачі Газу є підставою для проведення остаточних взаєморозрахунків між Сторонами.

Відповідно до п. 7.1. Договору, цей договір набирає сили з моменту його підписання і скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань.

Якщо жодна зі сторін за тридцять календарн6их днів до дати спливу строку дії цього Договору письмово не повідомить іншу Сторону про своє небажання продовжувати дію Договору, Договір вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.

Так, на виконання умов Договору з урахуванням Додаткової угоди до цього Договору Позивачем у якості оплати за споживання газу у липні 2015 року перераховано на рахунок Відповідача 408 611,35 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями:

- № 7544 від 9.07.2015 р. на суму 50 000,00 грн.;

- № 7647 від 13.07.2015 р. на суму 50 000,00 грн.;

- № 8158 від 27.07.2015 р. на суму 50 000,00 грн.;

- № 8281 від 29.07.2015 р. на суму 100 000,00 грн.;

- № б/н від 30.07.2015 р. на суму 108 000,00 грн.;

- № 8580 від 04.08.2015 р. на суму 50 611,35 грн.

У відповідності до вимог Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики за № 420 від 19.04.2012р. (надалі - Порядок), Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», Відповідач зобов'язаний був задокументувати оформлення поставки газу для Позивача на липень 2015 року у встановленому в Договорі об'ємі.

Однак, згідно Листа № 6-584В/1-2-15 від 17.08.2015 р. НАК «Нафтогаз України», у липні 2015 року ТОВ «Газкомінвест» не здійснило належне фактичне документальне оформлення поставки газу для ПрАТ «Трускавецькурорт» в обсязі 59 405,0 куб.м.

Тобто, Відповідач не виконав свої зобов'язання по поставні природного газу, порушивши таким чином ліцензійні умови провадження господарської діяльності на газовому ринку України та умови Договору.

Відповідно до п. 2.9.2.3. Порядку якщо при негативному дисбалансі у постачальника відсутній газ у ПСГ (підземному сховищі газу) або його ресурсу недостатньо для покриття негативного дисбалансу, частка обсягу газу, що перевищує плановий обсяг газу, є обсягом постачання газу гарантованим постачальником, на території здійснення ліцензованої діяльності якого знаходиться споживач постачальника. При цьому споживач зобов'язаний до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, оформити з гарантованим постачальником усі необхідні документи, передбачені договором про постачання природного газу, та розрахуватися з ним за вищезазначені обсяги газу.

У зв'язку з цим ПрАТ «Трускавецькурорт» оформлено поставлений за липень 2015 року газ в обсязі 59 405,0 куб. м. з ТОВ «Львівгаз збут» шляхом укладення Договору № 2015/ТП-КП-3100199 від 01.07.2015 р.

На виконання вище вказаного договору ПрАТ «Трускавецькурорт» перерахувало ТОВ «Львівгаз збут» за поставлений природний газ в липні 2015 року в обсязі 59 405,0 куб. м. грошові кошти в сумі 535386,37 грн., про що свідчать платіжні доручення:

- № 762 від 31.08.2015р. на суму 420386,37 грн.;

- № 9803 від 31.08.2015р. на суму 115000,00 грн.

У звязку з невиконанням Відповідачем своїх зобовязань по Договору, Позивачем надіслано на його адресу лист №1589 від 19.08.2015р. з вимогою повернути 408 611,35 грн., сплачених за поставку газу в липні 2015 року.

Зазначений лист повернуто на адресу Позивача без вручення з відміткою поштового підприємства «За закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно п. п. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших субєктів, зобовязані поновити їх, не чекаючи предявлення їм претензії чи звернення до суду.

З урахуванням вищевикладених обставин та зазначених норм права суд дійшов висновку про наявність порушень умов Договору з боку Відповідача, а тому позовні вимоги ПрАТ «Трускавецькурорт» щодо стягнення з ТОВ «Газкомінвест» на свою користь основної заборгованості в розмірі 408 611,35 грн. є обґрунтовані, а відтак підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач, посилаючись на невиконання Відповідачем зобовязання за Договором, просить стягнути з останнього на свою користь 1 444,13 грн. 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність нарахування 3% річних, судом встановлено, що розрахунок виконано вірно та стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 1 444,13 грн. 3% річних.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

При цьому, Відповідач правом участі в судовому засіданні та правом надання відзиву на позов не надав.

За викладених обставин, позовні вимоги ПрАТ «Трускавецькурорт» про стягнення з ТОВ «Газкомінвест» на свою користь 408 611,35 грн. основної заборгованості та 1 444,13 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного Акціонерного ОСОБА_2 «Трускавецькурорт» до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Газкомінвест» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Газкомінвест» (адреса 69120 м. Запоріжжя, вул. Вороніна, б. 31; код ЄДРПОУ 38932831) на користь Приватного Акціонерного ОСОБА_2 «Трускавецькурорт» (82200 м. Трускавець Львівської області, ОСОБА_1 Дрогобича, б. 2, код ЄДРПОУ 30322940) 408 611 (чотириста вісім тисяч шістсот одинадцять) грн. 35 коп. основної заборгованості, 1 444 (одну тисячу чотириста сорок чотири) грн. 13 коп. 3% річних, 6 150 (шість тисяч сто пятдесят) грн. 84 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 18.01.2016р.