Рішення № 55095480, 18.01.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.01.16р.

Справа № 904/10149/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БПК "Будресурс-ВГ", с. Неопалимівка, Кіровоградський район, Кіровоградська область

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення 291 686,47 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БПК "Будресурс-ВГ" (далі - позивач) звернулося з позовом (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) до господарського суду Дніпропетровської області до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) про стягнення 315 748,34 грн., з яких: 304 238,44 грн. – інфляційних втрат, 11 509,90 грн. – 3 % річних та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 483/05 від 15.04.2013 р. в частині своєчасної оплати за виконані роботи, що стало причиною звернення позивача із позовом до господарського суду Дніпропетровської області, рішенням якого від 18.05.2015р. в задоволені позовних відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015р. у справі №904/2369/15 скасовано. Позовні вимоги задоволено, стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БПК "Будресурс-ВГ" 526 455,21 грн. заборгованості, 71 754,52 грн. пені, 207 261,52 грн. інфляційних втрат, 17 936,61 грн. 3% річних та 16468,16 грн. судового збору. А також, стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БПК "Будресурс-ВГ" 8234,08 грн. судового збору по апеляційній скарзі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2015 р. по справі № 904/10149/15 порушено провадження і розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.12.2015 р.

В судовому засіданні від 10.12.2015 р. оголошено перерву до 24.12.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2016 р. продовжено строк розгляду справи до 08.02.2016 р. та призначено розгляд справи на 18.01.2016 р.

Представник позивача у судовому засіданні 10.12.2015 р. підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.12.2015 р. позовні вимоги не визнає, з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву та доповненнях до заперечення.

В судове засідання 18.01.2016 р. представники позивача та відповідача не з’явилися, про час і місце сповіщений належним чином.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.01.2016 р. прийнято судове рішення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-промислова компанія "Будресурс-ВГ" (підрядник) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник) підписаний Договір підряду № 483/05 (далі - Договір), згідно якого підрядник зобов’язується виконати роботи з "Реконструкції та розширення відсічних дамб "старої" чаші хвостосховища в балці "Щ" ГМЗ ДП "СхідГЗК" до відмітки 141,5м. Перша черга будівництва. Основа для розподільчої дамби по перезволожених хвостах" (в подальшому об’єкт) якісно та в строк, згідно з договірною ціною, а замовник зобов’язується прийняти якісно та в строк виконану роботу і оплатити її.

З огляду на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині оплати виконаних робіт, позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 р. у справі № 904/2369/15 в задоволені позовних відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015р. у справі №904/2369/15 скасовано. Позовні вимоги задоволено, стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БПК "Будресурс-ВГ" 526 455,21 грн. заборгованості, 71 754,52 грн. пені, 207 261,52 грн. інфляційних втрат, 17 936,61 грн. 3% річних та 16468,16 грн. судового збору. А також, стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БПК "Будресурс-ВГ" 8234,08 грн. судового збору по апеляційній скарзі.

02.10.2015 р. на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 р. видано наказ господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2369/15.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015 р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 р. у справі № 904/2369/15 залишено без змін.

Аналіз матеріалів справи відображає, що заборгованість по Договору підряду № 483/05 від 15.04.2013 р., яка була стягнута постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 р. у справі № 904/2369/15, на теперішній час не сплачена.

Таким чином, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України до нарахував відповідачу за період з 17.03.2015 р. – по 08.12.2015 р. 3 % річних у сумі 11 509,90 грн. та за період з березня 2015 р. – по листопад 2015 р. інфляційних втрат в сумі 304 238,44 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, позивачем розраховано та заявлено до стягнення з відповідача 304 238,44 грн. – інфляційних втрат (за період з березня 2015 р. – по листопад 2015 р.) та 11 509,90 грн. – 3 % річних (за період з 17.03.2015 р. по 08.12.2015 р.).

Відповідно до п. 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013, № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання. Однак при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Дослідивши розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних за означений період, суд встановив, що він не відповідає обставинам справи, оскільки нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості можливо лише за період з дня, наступного за днем набрання законної сили постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 р., тобто з 25.09.2015 р.

В результаті виконаного судом розрахунку 3 % річних встановлено, що їх розмір за період з 25.09.2015 року по 08.12.2015 р. становить 3 245,27 грн. та виконаного судом розрахунку інфляційних втрат встановлено, що їх розмір за період з 25.09.2015 року по 08.12.2015 р. становить 10 529,10 грн., в решті відмовлено у зв’язку за безпідставністю.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, факт виконання робіт позивачем є доведеним під час судового розгляду апеляційним судом справи № 904/2369/15, а оплата за виконані роботи відповідачем не була проведена, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі: 10 529,10 грн. – інфляційних втрат, 3 245,27 грн. – 3 % річних.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір по справі покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" надмірно сплачений згідно квитанції № 0.0.465196088.1 від 20.11.2015 р. та квитанції № QS63459901 від 09.12.2015 р. судовий збір в розмірі 857,08 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БПК "Будресурс-ВГ" (27652, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Неопалимівка, вул. Шахтарська, б. 3; код ЄДРПОУ 37981029) 10 259,10 грн. (десять тисяч двісті п’ятдесят дев’ять грн. 10 коп.) – інфляційних втрат, 3 245,27 грн. (три тисячі двісті сорок п’ять грн. 27 коп.) – 3 % річних, 202,56 грн. (двісті дві грн. 56 коп.) – судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог – відмовити.

Повернути на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" Товариству з обмеженою відповідальністю "БПК "Будресурс-ВГ" (27652, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Неопалимівка, вул. Шахтарська, б. 3; код ЄДРПОУ 37981029) надмірно сплачений судовий збір в розмірі 857,08 грн. (вісімсот п’ятдесят сім грн. 08 коп.) перерахований згідно квитанції № 0.0.465196088.1 від 20.11.2015 р. та квитанції № QS63459901 від 09.12.2015 р., оригінали яких знаходиться в матеріалах справи № 904/10149/15.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська