Ухвала суду № 55095410, 20.01.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 січня 2016 року Справа № 910/12113/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Першого заступник прокурора Київської областіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 рокуу справі№ 910/12113/15господарського судуміста Києваза позовомПершого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів Українидо1. Київської обласної державної адміністрації, 2. Приватного підприємства "Гросс", 3. Приватного підприємства "Беріг", 4. Приватного підприємства "Принт"провизнання недійсним розпоряджень, договорів оренди та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга першого заступник прокурора Київської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 року у справі № 910/12113/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 44 господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діє з 01.09.2015 року) ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом позову даної справи є: визнання недійсними розпоряджень Київської обласної державної адміністрації від 18.10.2004 року № 740, від 20.10.2004 року № 745 та від 21.10.2004 року № 752 "Про надання в оренду земельних ділянок"; визнання недійсними: договору оренди земельної ділянки від 21.10.2004 року (зареєстрованого в реєстрі за № 5787), договору оренди земельної ділянки від 21.10.2004 року (зареєстрованого в реєстрі за № 5788), договору оренди земельної ділянки від 21.10.2004 року (зареєстрованого в реєстрі за № 5782); зобов'язання ПП "Принт" повернути земельну ділянку загальною площею 9, 98 га, із кадастровим номером 3220883200:03:001:0053; зобов'язання ПП "Гросс" повернути земельну ділянку загальною площею 9, 98 га, із кадастровим номером 3220883200:03:001:0051; зобов'язання ПП "Беріг" повернути земельну ділянку загальною площею 9, 98 га, із кадастровим номером 3220883200:03:001:0052, тобто дев'ять немайнові вимоги.

Однак, до поданої касаційної скарги першого заступник прокурора Київської області додано платіжне доручання № 1912 від 25.12.2015 року, яке підтверджує сплату судового збору в розмірі 2 210, 37 грн., тобто в розмірі меншому ніж встановлено Законом.

Враховуючи вищевикладене платіжне доручення № 1912 від 25.12.2015 року, якою сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 2 210, 37 грн. не може рахуватись належним доказом сплати судового збору в розмірі встановленому Законом.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу першого заступник прокурора Київської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 року у справі № 910/12113/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко