Ухвала суду № 55095041, 19.01.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________ Провадження : 22ц/790/320/16 Головуючий 1-ї інстанції Шишкін О.В.

Справа № 2-638/4317/14 Доповідач Шевченко Н.Ф.

Категорія : договірне.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Івах А.П., Пономаренко Ю.А.

при секретарі - Каплоух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, посилаючись на те, що у липні 2010 року відповідач позичив у нього 20000 доларів США та 10000 грн. під 2,5% місячних, що підтверджується відповідною розпискою, які зобов'язався повернути до 30 грудня 2011 року.

У зазначений в розписці строк, відповідач суму позики разом із відсотками не повернув.

Остаточно просив стягнути з відповідача 20000 доларів США, що станом на 03 лютого 2015 року складає 322940 грн.; 10000 грн., а також інфляційні витрати та 3% річних на суму боргу, що складає 276,478,60 грн.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 березня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 суму основного боргу 20000 доларів США, що станом на 03 лютого 2015 року складає 322940 грн. та 10000 грн.; 3% річних в розмірі 58415,26 грн., а всього 391355 грн., а також судовий збір в розмірі 3654 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи.

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, судова колегія розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи.

Неявка осіб, які беруть участь у розгляді справи, є їх волевиявлення, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та їхніх процесуальних прав, а тому не може бути перешкодою для розгляду справи апеляційним судом справи по суті.

Виходячи з положення ч. 3 ст. 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання своїми процесуальними правами, ст. 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення суду та вимог ст. 67 ЦПК України щодо строків процесуальних дій, судова колегія визнала неявку представника особи, що подала апеляційну скаргу, такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи, оскільки ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 вдруге, посилаючись на формальні причини неявки, у судове засідання не з'явилася жодного разу, у зв'язку з чим судова колегія вимушена була відкладати розгляд справи через її неявку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

Відповідно до частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статей 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частина 2 ст. 1047 ЦК України допускає предявлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема оригіналу розписки, яка надана суду апеляційної інстанції, що свідчить про наявність між сторонами договору позики, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 20000 доларів США та 10 тис. грн., та зобов'язався повернути грошові кошти не пізніше 30 грудня 2011 року (а.с.4).

Справа судом першої інстанції розглянута за відсутності відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які неодноразово повідомлялись про час та місце розгляду справи, проте до суду так і не прибули, будь-яких доказів поважності неявки до суду не надали, що свідчить про недобросовісне здійснення ними своїми процесуальними правами та виконання процесуальних обовязків.

Згідно з ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Отже, місцевий суд дійшов правильного висновку, що між сторонами був укладений договір позики, оскільки це випливає зі спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання за договором позики відповідачем не виконані.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, позивач має право на отримання трьох процентів річних від простроченої суми боргу.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Доводи апеляційної скарги про відсутність між сторонами договору позики, спростовуються матеріалами справи, та наданим оригіналом розписки про отримання ОСОБА_1 грошей від ОСОБА_3

Доказів, які б спростовували вказані обставини відповідач суду не надав.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст.307, ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з дня набрання законної сили.

Головуючий - Шевченко Н.Ф.

Судді: Івах А.П.

ОСОБА_5