Ухвала суду № 55094978, 14.01.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 645/218/15-к Головуючий суддя І інстанції Бабкова Т. В.

Провадження № 11-кп/790/59/16 Суддя доповідач Люшня А.І.

Категорія:ч.1 ст.115 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

-головуючого Люшні А.І.,

-суддів: Задніпровського О.О., Очеретного С.С.,

-при секретарі Єлісєєвій К.Ю.,

-за участю прокурора Криворучко І.І.,

-захисника ОСОБА_1

-обвинуваченого ОСОБА_2,

-перекладача ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження № 11кп/790/1447/15 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні, захисника ОСОБА_1 на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Багдад, громадянина Іраку, араба, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1; раніше не судимого,-

засуджено за ч.1 ст.115 КК України на 10 років позбавлення волі.

Як установив суд, 27 жовтня 2014 року, приблизно о 09 год., ОСОБА_2. знаходився з ОСОБА_6, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, на кухні квартири АДРЕСА_1, де між ними виник конфлікт на підставі довготривалих особистих неприязних відносин.

В ході зазначеного конфлікту у ОСОБА_2. виник намір на протиправне спричинення смерті ОСОБА_6

З метою заподіяння смерті ОСОБА_6 ОСОБА_2. взяв з полиці, що розташована поблизу входу у кухню, сокиру, підійшов до ОСОБА_6, який в цей час сидів за столом, і, діючи умисно, наніс йому вказаною сокирою 19 ударів по голові в область черепу, 5 ударів в область шиї та задньої поверхні тулубу, від чого на місці наступила смерть ОСОБА_6

Внаслідок зазначених дій ОСОБА_2., відповідно висновку судово-медичної експертизи № 2094-с/22014 від 19.01.2015 року, ОСОБА_6 отримав відкриту черепно-мозкову травму, яка супроводжувалася масивною зовнішньою кровотечею, у вигляді повного руйнування голови, внаслідок 19 рублених ран, з пошкодженням кісток лицевого та мозкового черепу, зі слабко вираженим ( внаслідок гострої зовнішньої кровотечі) крововиливом під м'які мозкові оболонки та шлуночки головного мозку, з пошкодженням тканини головного мозку. Крім того, на трупі ОСОБА_6 виявлені 5 рублених ран шиї, задньої поверхні тулубу, без пошкоджень кісток скелету, крупних магістральних кровоносних сосудів, на глибину до підшкірно жирової клітковини, а також виразною малокровністю внутрішніх органів та м'яких тканей тулубу. Причиною смерті ОСОБА_6 стало повне знищення голови внаслідок багаторазового дії (можливо однотипного) рублячого знаряддя (предмету).

В апеляційній скарзі, з урахуванням внесених доповнень, прокурор, посилається на істотні порушення судом вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного за своїм розміром покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі винуватого через м'якість. Указав, що у порушення вимог ст.374 КПК України, у вироку не зазначено мотивів вчинення обвинуваченим злочину, а при призначенні ОСОБА_2. покарання суд не в повній мірі взяв до уваги ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, який відноситься до категорії особливо тяжких, особу обвинуваченого, який винуватість свою визнав частково та заперечував обставини вчинення ним злочину, що свідчить про його нещирість. Просить вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В апеляційній скарзі, в редакції внесених змін, захисник ОСОБА_1 посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначив, що прямих доказів винуватості ОСОБА_2. в умисному вбивстві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні не здобуто; обороняючись від ОСОБА_6, який вимагав у ОСОБА_2. гроші та став душити його руками, обвинувачений наніс удари потерпілому не сокирою, а совком, після чого утік від потерпілого, який залишався живим; в ході досудового слідства не встановлені та не допитані чоловіки на ім'я ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які в той день приходили до квартири ОСОБА_6. Просить вирок скасувати і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, обвинуваченого та його захисника, які просили задовольнити їхні апеляційні скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора, захисника підлягають задоволенню частково.

Доводи апеляційних скарг про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими.

Відповідно до положень ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні, до якого належить і судове, підлягають доказуванню ряд обставин, що мають для нього значення, зокрема: час, місце, спосіб, форма вини та мотив вчинення кримінального правопорушення і ці обставини, згідно п.2 ч.3 ст.374 КПК України, повинні бути наведені у сформульованому у мотивувальній частині вироку обвинувачені, визнаному судом доведеним.

Цих вимог закону належним чином не виконано.

Як слідує із матеріалів провадження суд, формулюючи обвинувачення за ч.1 ст.115 КК України, визнане доведеним, у порушення вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК України, у мотивувальній частині вироку не зазначив мотивів вчинення ОСОБА_2. цього кримінального правопорушення.

Отже суд не встановив і не зазначив у мотивувальній частині вироку передбачену ч.1 ст.91, п.2 ч.3 ст.374 КПК України обставину, яка має значення для кримінального провадження, що призвело до порушення права обвинуваченого ОСОБА_9 на захист від конкретного обвинувачення.

Не зазначено мотиву вчинення обвинуваченим умисного вбивства і в обвинувальному акті.

Крім того, за змістом обвинувального акту ОСОБА_2. обвинувачувався у нанесенні сокирою множинних ударів лише по голові потерпілого.

При цьому в обвинувальному акті не зазначено характер та локалізацію спричинених потерпілому тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала смерть потерпілого.

На це суд уваги не звернув і у вироку додатково визнав, що ОСОБА_2., крім ударів по голові, наніс потерпілому сокирою ще й 5 ударів в область шиї та задньої поверхні тулубу.

Тобто суд, у порушення вимог ч.1 ст.337 КПК України, вийшов за межі пред'явленого обвинувачення, збільшивши його обсяг, від якого обвинувачений ні на досудовому слідстві, ні у судовому засіданні не захищався, чим також порушив його право на захист.

Ці порушення вимог кримінального процесуального закону, згідно ч.1 ст.412 КПК України, є істотними, оскільки перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і відповідно до п.3 ч.1 ст.409 того ж КПК - є підставами для скасування вироку.

Відповідно до положень ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути зазначені порушення процесуального закону шляхом повторного дослідження вищевказаних обставин кримінального провадження, оскільки ці обставини під час кримінального провадження не були встановлені.

За таких обставин, колегія суддів керується приписами ч.6 ст.9 КПК України, які визначають, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, тоді застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Тому, виходячи із передбаченої п.13 ч.1 ст.7 КПК України загальної засади кримінального провадження щодо забезпечення обвинуваченому права на захист, ухвалений вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки вирок скасовується у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, тому колегія суддів, згідно положень ч.2 ст.415 КПК України, не вирішує поставленні в апеляційних скаргах питання про недостовірність, недопустимість доказів, переваги одних доказів над іншими, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

При новому судовому розгляді суду першої інстанції належить усунути вищевказані порушення вимог кримінального процесуального закону, перевірити доводи апеляційних скарг захисника та прокурора і постановити рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні та захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2015 року щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд у тому ж суді першої інстанції в іншому складі суду.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - тримання від вартою продовжити на 60 днів, тобто до 13 березня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: