Постанова № 550938, 28.03.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.07 р. Справа № 22/95а

Суддя господарського суду Донецької області Волошинова Л. В.

при секретарі судового засідання Калмиковій Л. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Скіф - Шіппінг” м. Донецьк

до: Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання недійсними податкового повідомлення – рішення від 18.10.2006 р. № 0003932340/0 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 22.12.2006 р. № 62458/10/14-212-2

за участю

прокурора:

представників сторін:

від позивача: Маковський С. В. – за довір.

від відповідача: Вороневич Т. А., Каховська Г. О. – за довір.

третя особа

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Скіф - Шіппінг” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкового повідомлення – рішення від 18.10.2006 р. № 0003932340/0 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 22.12.2006 р. № 62458/10/14-212-2 (судом врахована заява від 27.03.2007 р. № 2-1, якою позивач уточнив позовні вимоги).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу про порушення підприємством вимог п. 3.1 ст. 3, п. 5.1 ст. 5 та п. 16.2 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю “Скіф - Шіппінг” м. Донецьк в сумі 9 600 грн. за укладеним з Науково – дослідним проектно – конструкторським інститутом морського флоту України договором, є витратами, пов’язаними з підготовкою, організацією та веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

За приписами п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” такі витрати включаються до складу валових витрат виробництва.

Крім того, під час розгляду справи позивач зазначив, що понесені ним витрати є витратами, пов'язаними з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності

Відповідач, Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька, проти позову заперечує і, посилаючись на приписи п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, стверджує, що до валових витрат можуть бути включені витрати у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Крім того, посилаючись на приписи п. п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та п. 2 Порядку обліку результатів спільної діяльності, відповідач наполягає на тому, що облік результатів спільної діяльності ведеться уповноваженим платником окремо від результатів іншої господарської діяльності.

Договір про сумісну діяльність від 04.07.2006 р. № 27-7/06/477, укладений з Державним підприємством “Маріупольський морський торгівельний порт”, з 11.07.2006 р. перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Маріуполі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

З 10.08.2006 р. по 20.09.2006 р. Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька проводилась планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Скіф - Шіппінг” м. Донецьк з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2006 р., за результатами якої був складений акт від 04.10.2006 р. № 1051/23-6/31158623 (далі по тексту акт).

18.10.2006 р. Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька було прийняте податкове повідомлення – рішення № 0003932340/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 2 000 грн. та застосовані передбачені п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції.

На стор. 11 акту зазначено, що позивачем в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у 1-му кв. 2005 р. до складу валових витрат віднесені витрати по послугам, отриманим від Науково – дослідного проектно – конструкторського інституту морського флоту України, які не пов’язані з веденням господарської діяльності підприємства в сумі 9 600 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2005 р. між Науково – дослідним проектно – конструкторським інститутом морського флоту України м. Одеса та Товариством з обмеженою відповідальністю “Скіф - Шіппінг” м. Донецьк був укладений договір на створення науково – технічної продукції № 9159, відповідно до якого Науково – дослідний проектно – конструкторський інститут морського флоту України м. Одеса прийняв на себе зобов’язання виконати науково – дослідні роботи за темою “Техніко – економічне обґрунтування доцільності створення підприємства спільної діяльності Маріупольського морського торгового порту та Товариства з обмеженою відповідальністю “Скіф - Шіппінг” м. Донецьк на 10 причалі ММТП”.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт складає 9 600 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1 600 грн.

Факт виконання Науково – дослідним проектно – конструкторським інститутом морського флоту України м. Одеса обумовлених зазначеним вище договором робіт підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому – передачі науково – технічної продукції від 27.01.2005 р.

Оплата позивачем вартості виконаних робіт була здійснена платіжним дорученням від 27.01.2005 р. в сумі 9 600 грн. (витяг з банківського рахунку також долучений до матеріалів справи).

Визначення терміну “валові витрати” наведене в п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

За приписами цієї норми валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність, відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих)протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Витрати, пов’язані з науково – технічним забезпеченням господарської діяльності, у розумінні Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” є витратами подвійного призначення.

Особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку визначені п. 5.4 ст. 5 Закону.

Підпунктом 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону до валових витрат віднесені витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

Обов'язки з доведення зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, покладаються на такого платника податку.

У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, такі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

Указом Президента України “Про зміни в системі центральних органів виконавчої влади України” від 13.03.1999 року № 250/99 на базі Міністерства України у справах науки і технологій, Державного патентного відомства України та Державного агентства України з авторських і суміжних прав, що ліквідовані, був утворений Державний комітет України з питань науки та інтелектуальної власності.

Відповідно до Указу Президента України “Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади” від 15.12.1999 р. № 1573/99 на базі Державного комітету України з питань науки та інтелектуальної власності та Міністерства освіти України, що ліквідовані, було створено Міністерство освіти і науки України.

Під час розгляду справи відповідного експертного висновку суду представлено не було.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу зі Статуту підприємства (редакція, яка була чинною станом на 1-й кв. 2005 р.) предметом діяльності позивача, серед іншого на момент виникнення спірної ситуації, була експедиція вантажів річним, морським транспортом.

Суду представлений також договір про спільну діяльність від 04.07.2006 р. № 27-7/06/477, укладений з Державним підприємством “Маріупольський морський торговельний порт”, метою якого є доведення річного вантажообігу на виробничий території 10-го причалу порту до 1 800 000 тон металовантажів на рік.

Факт реєстрації цього договору в Державній податковій інспекції у м. Маріуполі підтверджується відповідачем, факт здійснення суб’єктами господарювання дій, спрямованих на виконання цього договору ним не заперечується.

За цих підстав суд вважає, що витрати в сумі 9 600 грн., понесені позивачем у зв’язку зі сплатою вартості виконаних Науково – дослідним проектно – конструкторським інститутом морського флоту України м. Одеса робіт, є витратами, пов’язаними з підготовкою виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг), оскільки відповідач не довів іншого.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на приписи п. п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та на п. 3 Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.09.2004 р. № 571, оскільки доказів виконання Науково – дослідним проектно – конструкторським інститутом морського флоту України м. Одеса спірних науково – дослідних робіт в межах договору про спільну діяльність суду не представлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2006 р. Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька відповідно до п. п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) було прийняте рішення про результати розгляду первинної скарги № 62458/10/14-212-2, яким залишені без змін податкові повідомлення – рішення від 18.10.2006 р. № 0003932340/0, № 0003942340/0, № 0003952340/0 та № 0000812240/0.

Рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про результати розгляду первинної скарги від 22.12.2006 р. № 62458/10/14-212-2 також є предметом оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Враховуючи той факт, що вказаним рішенням охоплені чотири різних податкових повідомлення – рішення:

- від 18.10.2006 р. № 0003932340/0 – визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 2 000 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 000 грн.;

- від 18.10.2006 р. № 0003942340/0 – застосовані штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість в сумі 120 832 грн.;

- від 18.10.2006 р. № 0003952340/0 – зменшене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 600 грн.;

- від 18.10.2006 р.№ 0000812240/0 – нарахована пеня за порушення термінів здійснення розрахунків в іноземній валюті в сумі 331 579 грн.,

а також виходячи з підстав заявленого позову та поданих доказів суд вважає, що воно має бути визнане недійсним лише в частині залишення без змін податкового повідомлення – рішення від 18.10.2006 р. № 0003932340/0, яким позивачеві визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 2 000 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158 – 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Скіф - Шіппінг” м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про недійсними податкового повідомлення – рішення від 18.10.2006 р. № 0003932340/0 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 22.12.2006 р. № 62458/10/14-212-2 задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення від 18.10.2006 р. № 0003932340/0.

Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про результати розгляду первинної скарги від 22.12.2006 р. № 62458/10/14-212-2 в частині залишення без змін податкового повідомлення – рішення від 18.10.2006 р. № 0003932340/0.

У задоволенні позову про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про результати розгляду первинної скарги від 22.12.2006 р. № 62458/10/14-212-2 в частині залишення без змін податкових повідомлень – рішень від 18.10.2006 р. № 0003942340/0, № 0003952340/0 та № 0000812240/0 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Скіф - Шіппінг” м. Донецьк судовий збір в сумі 1,70 грн.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова складена у повному обсязі 02.04.2007 р.

Суддя Волошинова Л.В.