Рішення № 55093502, 11.01.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/216/15 - Ц

Номер провадження 2/638/663/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2016 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого Грищенко І. О.

за участю секретарів Виставної А. М., Самогньозд О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: служба у справах дітей Дзержинського району управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Дзержинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про зміну прізвища дитини та про позбавлення батьківських прав; за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: служба у справах дітей Дзержинського району управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визначення способу участі у вихованні дитини та визначення місця проживання дитини,

встановив:

Позивач ОСОБА_1, від імені якої діє ОСОБА_3 на підставі нотаріальної довіреності від 04.04.2014 р., посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук Оленою Валентинівною, зареєстрованою в реєстрі за № 1704, звернулася 13.01.2015 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд змінити прізвище дитини, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1., з «ОСОБА_5» на «ОСОБА_5», про що внести відповідні зміни до актового запису про народження № 192 від 31.03.2012 p., зроблений Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції та видати нове свідоцтво про народження. Всі витрати, пов'язані з розглядом справи у суді покласти на відповідача.

Позивач ОСОБА_1, від імені якої діє ОСОБА_3, подала до суду 23.03.2015 р. уточнену позовну заяву, в якій просить суд позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4., по відношенню до сина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. 3мінити прізвище дитини, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1., з «ОСОБА_5» на «ОСОБА_5», про що внести відповідні зміни до актового запису про народження № 192 від 31.03.2012 p., зроблений Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції та видати нове свідоцтво про народження. Всі витрати, пов'язані з розглядом справи у суді, покласти на відповідача.

В обґрунтування поданого уточненого позову ОСОБА_1 зазначає, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі, в шлюбі у них народився син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1., рішенням суду від 27.06.2013 р. шлюб було розірвано, рішенням суду від 28.07.2014 р. з відповідача були стягнути аліменти на утримання сина на дружини. Відповідач вихованням сина не займається, не спілкується з ним, матеріальну допомогу надає нерегулярно, має заборгованість зі сплати аліментів. У зв'язку з цим вважає, що в інтересах дитини змінити його прізвище з «ОСОБА_5» на «ОСОБА_5», з урахуванням того, що це прізвище носить матір, свого батька дитина взагалі не пам'ятає, а тому це прізвище ближче дитині в психологічному розумінні. Це необхідно для того, щоб дитина почувала себе комфортно і для її нормального суспільного життя, для того щоб він себе не відчував «білою вороною» серед однолітків, в школі, в інших учбових закладах і в нього з цього приводу не виник комплекс неповноцінності і це питання не почало його бентежити. ОСОБА_7, 2012 р. н., батька не пам'ятає взагалі, його вихованням займається виключно мати та бабуся з дідусем, якого він вже називає татом. Останній раз відповідач бачив свого сина у березні 2014 p., він привітав його з Днем народження. З того часу він ніколи більше до нього не приходив та не телефонував. Позивачка ніколи не чинила перешкод в спілкуванні відповідача із дитиною, навпаки, намагалася з'ясувати відносини, телефонувала, але ці спроби закінчилися повною фактичною відмовою відповідача від своєї дитини. Родина відповідача дуже агресивно налаштована проти позивачки і також не відвідує хлопчика. Відповідач, ОСОБА_2, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не проявляє до дитини батьківської уваги та любові, байдужий до подальшої долі дитини і повністю самоусунувся від будь - якої участі в її житті, чим порушує насамперед інтереси малолітнього сина і чинне законодавство.

21.04.2015 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2, від імені якого діє ОСОБА_8 на підставі договору № 5/2015 про надання юридичних послуг від 26.03.2015 р., в якому просить суд визначити спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: у спосіб систематичних побачень без присутності матері дитини. Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: у спосіб систематичних побачень у присутності батька дитини. Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявленого зустрічного позову ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_1 має дуже агресивний, неврівноважений характер, схильна до істерик у присутності дитини, також агресивно вона поводиться і з дитиною. Така поведінка матері може стати нормою для малолітнього сина ОСОБА_5 та негативно вплинути на його подальше доросле соціальне існування. Тому, цілком очевидно, що дитину необхідно передати для виховання батьку. В квартирі, в якій зареєстровані ОСОБА_1 та спільна дитина сторін, крім них ще зареєстровано 4 особи, всього в однокімнатній квартирі зареєстровано 6 осіб, яким чином вони всі там мешкають невідомо. Квартира, в якій мешкає ОСОБА_2 є трикімнатною, у дитини буде своя окрема кімната, тому він вважає, що доцільніше, щоб дитина мешкала саме з ним.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, вимоги позову ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити позов на тих підставах, що викладені в позові. Проти задоволення зустрічного позову заперечувала, просила суд відмовити у їхньому задоволенні з тих підстав, що позовні вимоги щодо визначення порядку участі у вихованні малолітнього сина, повністю виключають позовні вимоги щодо визначення місця проживання дитини з батьком і навпаки. ОСОБА_2 не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували заявлені ним позовні вимоги, також наявний висновок управління служб у справах дітей про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до його малолітнього сина.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представники ОСОБА_8, яка діє на підставі договору № 5/2015 про надання юридичних послуг від 26.03.2015 р., ОСОБА_9, яка діє на підставі довіреності приватного підприємства «Юридична компанія «Право груп» від 11.01.2016 р., заперечували проти позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, просили суд відмовити в задоволенні її позову. Вони надали суду письмові заперечення на позов, в яких зазначають, що ОСОБА_2 в 2013 р. добровільно сплатив ОСОБА_1 аліментів на суму 4950,00 грн., в 2014 р. сплатив 3705,00 грн., крім цього він купував речі дитині. Після винесення судом рішення про стягнення аліментів 28.07.2014 р., ОСОБА_1 тривалий час не отримувала виконавчі листи та не пред'являла їх для виконання, лише 10.11.2014 р. ОСОБА_1 отримала виконавчі листи та пред'явила їх для виконання, тому йому була нарахована заборгованість зі сплати аліментів. Після надходження виконавчих документів за місцем роботи ОСОБА_2, аліменти утримуються із його заробітної плати, на даний час він немає заборгованості зі сплати аліментів. Позивач ОСОБА_1 чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, численну кількість разів він пропонував ОСОБА_1 надати побачення з сином, але усі розмови залишалися лише розмовами. ОСОБА_2 дуже любить свого сина, повністю визнає свій обов'язок як батька піклуватися про свого сина та утримувати його. ОСОБА_1 постійно чинить перешкоди у спілкуванні ОСОБА_2 з сином. Дитина дуже мала для прийняття самостійних рішень щодо побачень з батьком, тому відповідачу нічого не залишалося як вислуховувати істерики позивача з надією на те, що все ж таки побачення з сином відбудуться. Відповідач ніколи не відмовлявся від сина і не збирається відмовлятися надалі. З цього приводу 14.05.2014 р. він звернувся до служби у справах дітей департаменту праці та соцполітики Харківської міської ради із заявою про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, який проживає окремо від неї. 27 травня 2014 року відповідач попросив у позивача побачення з дитиною, але це побачення закінчилося тим, що відповідачу прийшлося звернутися до Харківського обласного бюро судово - медичної експертизи за причиною нанесення позивачем йому тілесних ушкоджень. Відповідно рішення № 306 від 04 червня 2014 року комісії з захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради, відповідачу встановлено порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином, ОСОБА_5, та попереджено позивача про те, що перешкоджаючи зустрічам відповідача з сином, вона порушує права дитини та батька. Але, позивач не виконала вищезазначене рішення жодного разу. Також він зазначає, що відсутні підстави для зміни прізвища дитини, оскільки законом передбачено випадки, у яких сама дитина, при досягненні певного віку, може змінити прізвище. Але малолітній ОСОБА_5 на сьогодні знаходиться у такому віці, у якому ще не здатен самостійно приймати такі рішення, і припущення позивача щодо якогось некомфортного стану дитини з - за прізвища, це є виключно припущенням позивача.

Представник третьої особи - управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики виконавчого комітету Харківської міської ради у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Від заступника директора департаменту - начальника управління служб у справах дітей Малько О. П. надійшла заява 18.05.2015 р., в якій він просить розглядати справу без їхньої присутності, при винесенні рішення просить врахувати інтереси дитини. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримують в повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_2 не підтримують.

Представник третьої особи - Дзержинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Від начальника Дзержинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Токарєвої Н. А. надійшли заяви 20.03.2015 р., 30.03.2015 р., 27.05.2015 р. про слухання справи про зміну прізвища дитини без їхньої участі.

У відповідності до ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи, дійшов висновку про таке.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харкові, про що в Книзі реєстрації народжень 31.03.2012 р. зроблено відповідний актовий запис за № 192. Його батьками записані: батько - ОСОБА_2, мати - ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 31.03.2012 р., виданого Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова по справі № 638/7215/13 - Ц, номер провадження 2/638/3566/13 від 27.06.2013 р. (головуючий суддя Федосенко В. В.) позов задоволений, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 10 грудня 2011 року у Дзержинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 932 - розірваний. Прізвище позивача залишено без змін.

28.05.2014 р. ОСОБА_2 звернувся до комунального закладу охорони здоров'я Харківського обласного бюро судово - медичної експертизи із заявою, в якій зазначив, що 27.05.2014 р. о 12:30 год. біля будинку по АДРЕСА_3 громадянка ОСОБА_1 била його по обличчю, нігтями драпала ліву руку. Відповідно до висновку фахівця з питань судово - медичної експертизи № 565 - 2014 від 28.05.2014 р. у ОСОБА_2 мають місце садна на голові, лівій руці, які утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженим впливом та могли бути спричинені в строк, вказаний ОСОБА_2

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 04.06.2014 р. № 306 встановлений фізичній особі порядок участі у вихованні дитини згідно з додатком. Відповідно до витягу з додатку до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.06.2014 р. № 306 «Перелік фізичних осіб, яким встановлюється порядок участі у вихованні дитини» ОСОБА_2, ОСОБА_1 встановлений наступний порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначивши час: кожний вівторок та п'ятницю з 18:00 до 20:00; перша, третя субота з 16:00 до 20:00; друга, четверта неділя з 10:00 до 13:00 в присутності матері дитини. Попередити мати дитини, ОСОБА_1, що, перешкоджаючи зустрічам ОСОБА_2 з малолітнім сином, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, вона порушує права дитини та батька.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова по справі № 638/5376/14 - Ц, номер провадження 2/638/3284/14 (головуючий суддя Лосєва Д. А.) від 28.07.2014 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 07.04.2014 року до його повноліття та аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі 500 (п'ятсот) грн. щомісячно, починаючи з 07.04.2014 року до досягнення дитиною трирічного віку. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 244 (двісті сорок чотири) гривень. В іншій частині позову відмовлено.

В довідці державного виконавця Кузнєцової Т. М. зазначається, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 по ВП № 45518897 - стягнення аліментів на утримання сина, станом на 01.11.2014 р. складає 971,76 грн.

В довідці державного виконавця Кузнєцової Т. М. зазначається, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 - стягнення аліментів на дружину, станом на 01.12.2014 р. складає 3900,00 грн.

В довідці дільниці № 5 комунального підприємства «Жилкомсервіс» № 387 від 02.02.2015 р. зазначається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до довідки комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) № 445» Харківської міської ради № 29 від 11.02.2015 р., ОСОБА_5, 2012 року народження, дійсно відвідує дошкільний навчальний заклад № 445 з серпня 2014 року по теперішній час. Приводила та забирала ОСОБА_7 з дошкільного закладу мама.

В розрахунку старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Голуба В. В. від 04.02.2015 р. № 1245/14 зазначається, що заборгованість по аліментам на утримання ОСОБА_1 у розмірі 500,00 грн. складає на 01.02.2015 р. 4900,00 грн.

В розрахунку старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Голуба В. В. від 04.02.2015 р. № 1244/14 зазначається, що заборгованість по аліментам на утримання дитини складає на 01.02.2015 р. 1086,12 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Сигнал - Х» надана характеристика на ОСОБА_2, в якій зазначається, що ОСОБА_2 працює на підприємстві ТОВ «Сигнал - Х» з 15.10.2012 р., наказ № 17 в якості інженера комп'ютерних систем. За час роботи в трудовому колективі ОСОБА_2 зарекомендував себе як підготовлений професіонал, який знає свою роботу, до посадових обов'язків ставиться сумлінно, проявляє ініціативу в досягненні максимальних результатів, дисциплінований, організований. З трудових колективом склалися довірливі, партнерські відносини, що позитивно впливає на його професіоналізм та службовий зріст.

ОСОБА_2 добровільно перераховував ОСОБА_1 грошові кошти, а саме: 500,00 грн. 01.03.2013 р. за платіжним дорученням № Р24А634241449564881; 50,00 грн. 03.03.2013 р. за платіжним дорученням № Р24А634241453663953; 995,02 грн. 11.07.2013 р. номер чека 11072013112810; 1000,00 грн. 31.07.2013 р. за платіжним дорученням № Р24А634241803198422; 2000,00 грн. 03.12.2013 р.; 400,00 грн. 11.12.2013 р.; 800,00 грн. 21.01.2014 р. номер чека 21012014173000; 200,00 грн. 13.03.2014 р. за платіжним дорученням № Р24А469365894219864; 505,00 грн. 02.04.2014 р. квитанція № HAE30013XU; 500,00 грн. 05.05.2014 р. квитанція № HAE30014GK; 350,00 грн. 05.06.2014 р. квитанція № HAE300156А; 350,00 грн. 04.07.2014 р. квитанція № HAE30015G8; 989,72 грн. 08.12.2014 р. за поштовим переказом № 0057; 309,60 грн. за платіжним дорученням № 64 від 04.03.2015 р.; 500,00 грн. за платіжним дорученням № 63 від 04.03.2015 р.

В листі комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська дитяча поліклініка № 14» від 20.04.2015 р. № 421 зазначається, що у медичному обстеженні та лікуванні дитини ОСОБА_5 бере участь мати дитини - ОСОБА_1. Рекомендації лікарів та лікування дитини виконує своєчасно та в повному обсязі. Батько ОСОБА_7 з приводу стану здоров'я сина до лікарів поліклініки не звертався.

В довідці комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) № 445 Харківської міської ради» № 29 від 11.02.2015 р. зазначається, що ОСОБА_5, 2012 р. н., дійсно відвідує дошкільний заклад № 445 з серпня 2014 року по теперішній час. Приводила та забирала ОСОБА_7 з дошкільного закладу мама.

В листі комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) № 445 Харківської міської ради» № 92 від 22.04.2015 р. зазначається, що ОСОБА_5, 2012 р. н., дійсно відвідує дошкільний заклад № 445 з серпня 2014 року по теперішній час. Приводила та забирала ОСОБА_7 з дошкільного закладу мама - ОСОБА_1. В батьківських зборах та оплаті за перебування дитини у садку батько, ОСОБА_2, участі не приймав.

В розрахунку заборгованості по виконавчому листу про стягнення аліментів старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Голуб В. В. від 12.06.2015 р. № 1244/14 зазначається, що станом на 12.06.2015 р. борг по сплаті аліментів у розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання ОСОБА_5 складає 0,00 грн.

05.09.2015 р. ОСОБА_2 направив на адресу ОСОБА_1 заяву про забезпечення йому спілкування з сином, даний факт підтверджується описом вкладення до цінного листа від 05.09.2015 р.

Суду наданий висновок о/у СКМСД Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області капітана міліції ОСОБА_13 за фактом не виконання батьківських обов'язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_1

В листі комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) № 445 Харківської міської ради» № 96 від 19.10.2015 р. зазначається, що в період з 10 серпня 2015 року по 16 жовтня 2015 року ОСОБА_2 2 рази був на прийому у завідувача закладу, а 16.09.2015 р. був присутнім на групових батьківських зборах.

Управлінням служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики виконавчого комітету Харківської міської ради наданий суду висновок «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зміни прізвища дитині, визначення місця проживання дитини, встановлення порядку участі ОСОБА_2 у вихованні дитини» № 245 від 15.05.2015 р., в якому зазначається, що в інтересах дитини, управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зміну прізвища дитині з «ОСОБА_5» на «ОСОБА_5», визначення місця проживання дитини разом з матір'ю, ОСОБА_1, та не доцільне встановлення порядку участі ОСОБА_2 у вихованні дитини.

Допитана в судовому засіданні 20.10.2015 р. свідок ОСОБА_14 пояснила, що знайома з ОСОБА_1 з 2005 р., їй відомо, що дитина - ОСОБА_5 не пам'ятає батька, батько дитини не бажає спілкуватися з сином.

Допитаний в судовому засіданні 20.10.2015 р. свідок ОСОБА_15 пояснив, що в 2013 р. ОСОБА_2 пішов з сім'ї, у нього нова дівчина, яка забороняє йому бачитися з сином, йому перешкод у спілкуванні з дитиною ніхто не чинить, він не бажає бачити дитину, нічого та ніколи не купував дитині, ОСОБА_5 повністю утримує він та його родина, батько дитини участі в матеріальному утриманні дитини не приймає.

Допитана в судовому засіданні 20.10.2015 р. свідок ОСОБА_16 пояснила, що відносини у її сина та ОСОБА_1 не склалися, колишня дружина її сина бажала бути матір'ю одиначкою. Їй відомо, що ОСОБА_2 не дають можливості бачитися із сином, вона була очевидцем того, що йому не дали можливості подарувати дитині подарунок.

Допитана в судовому засіданні 20.10.2015 р. свідок ОСОБА_17 пояснила, що з осені 2013 року знайома з ОСОБА_2, зараз вони мешкають разом, на День народження свого сина ОСОБА_2 замовив торт та купив подарунок дитині, але мати дитини не давала можливості побачитися батьку з сином, при зустрічі постійно вчиняла сварки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно ст. ст. 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402 - III на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно ч. 1 ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказів того, що ОСОБА_1 чинить перешкоди ОСОБА_2 у вихованні, спілкуванні та утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5 після 04.06.2014 р. матеріали справи не містять. В матеріалах справи наявне рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 04.06.2014 р. № 306 « Про встановлення фізичній особі порядку участі у вихованні дитини», яким встановлений порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2: кожний вівторок та п'ятницю з 18:00 до 20:00; перша, третя субота з 16:00 до 20:00; друга, четверта неділя з 10:00 до 13:00 в присутності матері дитини.

Доказів того, що ОСОБА_1 перешкоджає виконанню зазначеного рішення Харківської міської ради ОСОБА_2 суду не надав, враховуючи той факт, що зустрічна позовна заява була подана до суду 21.04.2015 р., з письмовою вимогою до ОСОБА_1 про забезпечення спілкування з сином ОСОБА_2 звернувся лише 05.09.2015 р., із заявою до правоохоронного органу з приводу перешкоджання у спілкуванні з сином звернувся 12.09.2015 р., через майже п'ять місяців після подання зустрічного позову, тобто ОСОБА_2 не надав суду доказів того, що після винесення рішення виконавчим комітетом Харківської міської ради «Про встановлення фізичній особі порядку участі у вихованні дитини», тобто з 04.06.2014 р. по 21.04.2015 р., ОСОБА_1 перешкоджала йому у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином, що він звертався до служби у справах дітей або до інших державних органів з цього приводу, надана суду переписка із соціальної мережі датована з 02.07.2013 р. по 14.03.2014 р. До моменту звернення ОСОБА_2 до суду із зустрічним позовом, він взагалі не надав доказів перешкоджання йому ОСОБА_1 спілкуванні із сином, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 необґрунтовані, не підтверджується матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню.

За ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

За змістом ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Спільній дитині сторін повних три роки, весь цей час дитина проживає зі своєю матір'ю, цього факту сторони не спростовують, ОСОБА_2 в своєму позові не наводить підстав зміни місця проживання дитини, не надає доказів того, чи звертався він з цього питання до органу опіки та піклування, як малолітня дитина відноситься до нього, оскільки як вбачається з пояснень сторін та свідків, останній раз ОСОБА_2 бачив свого сина 11.03.2014 р., чи буде зміна місця проживання дитини відповідати саме інтересам дитини, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині необґрунтовані, не підтверджується матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню.

За ч. 5 ст. 148 СК України у разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

ОСОБА_2 заперечує проти того, щоб дитині було змінено прізвище, суд також не може погодитися із твердженням ОСОБА_1 про те, що зміна прізвища з «ОСОБА_5» на «ОСОБА_5» буде відбуватися в інтересах дитини. ОСОБА_1 зазначає, що прізвище «ОСОБА_5» ближче дитині в психологічному розумінні, це необхідно для того, щоб дитина почувала себе комфортно і для її нормального суспільного життя. Малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на сьогодні знаходиться у такому віці, у якому ще не здатен самостійно визначити, чи комфортне для нього прізвище «ОСОБА_5» або «ОСОБА_5», припущення ОСОБА_1 щодо якогось некомфортного стану дитини із-зі прізвища, це є виключно припущенням позивача, а в розумінні ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зміни прізвища не обґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 9 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789 - XII від 27.02.1991, держави - учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до п. п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та встановлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Органом опіки та піклування подається суду письмовий висновок щодо розв'язання спору, складений на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

З висновку управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики виконавчого комітету Харківської міської ради № 245 від 15.05.2015 р. «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зміни прізвища дитині, визначення місця проживання дитини, встановлення порядку участі ОСОБА_2 у вихованні дитини» вбачається, що батько з дитиною не проживає, не цікавиться станом здоров'я дитини, до дитячого закладу не з'являється, оплату за перебування дитини у садку не здійснює, має заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.02.2015 р. в розмірі 4900,00 грн., рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.06.2014 р., яким був встановлений порядок участі у вихованні сина жодного разу не виконав, про що ОСОБА_1 неодноразово зверталася із заявами до служби у справах дітей.

З метою захисту майбутнього та інтересів дитини, орган опіки та піклування вважав за доцільне позбавити відповідача батьківських прав.

Висновок управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики виконавчого комітету Харківської міської ради ґрунтується на поясненні лише позивача ОСОБА_1, без заслуховування пояснень батька дитини. Він не містить ґрунтовного аналізу причин таких взаємин сторін та необхідність позбавлення батьківських прав.

Крім того, управлінням служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики виконавчого комітету Харківської міської ради не надано належних і допустимих доказів невиконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків без поважних причин, а судом не встановлено винної поведінки останнього щодо ухилення від виховання дитини і свідомого нехтування ним своїми обов'язками. Сам по собі факт наявності заборгованості зі сплати аліментів, не може бути підставою для позбавлення батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Суд також враховує, що батько дитини розуміє свій обов'язок щодо участі у вихованні та утриманні дитини, бажає приймати таку участь та зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків.

Дуже дивним є два документи одного і того ж органу протягом одного року: про встановлення порядку участі у вихованні дитини батьком та про позбавлення батька батьківських прав.

Матеріали справи не містять безспірних доказів, які свідчали б про ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх обов'язків щодо виховання сина, про винну поведінку ОСОБА_2, про свідоме нехтування ним своїми обов'язками, про вживання до нього заходів реагування або про попередження його про необхідність змінити ставлення до виховання сина.

Згідно принципу шостого Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року малолітня дитини повинна, коли це можливо рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, тому підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав не вбачається.

На підставі Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402 - III, постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 19, 141, 148, 157 - 161 СК України, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 14, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, про зміну прізвища дитини -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з "ОСОБА_5" на "ОСОБА_5" - залишити без задоволення.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про визначення способу участі його у вихованні малолітнього сина- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у спосіб систематичних побачень без присутності матері дитини, про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у спосіб систематичних побачень у присутності батька дитини , про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд 1 інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя: І.О.Грищенко