Ухвала суду № 55092952, 19.01.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 433/697/15-ц

Провадження № 22ц/782/848/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19 січня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області Фарятьєв С.О.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відстрочку або розстрочення сплати судового збору

за апеляційною скаргою на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 22 травня 2015 року

у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення матеріальних збитків,

в с т а н о в и в:

Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 22 травня 2015 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Луганськотепловоз» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення матеріальних збитків задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою на нього, в якій просила суд скасувати рішення Троїцького районного суду Луганської області від 22 травня 2015 року та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» відмовити. Окрім того, апелянтом було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке було залишено без задоволення ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 18 грудня 2015 року, оскільки ОСОБА_1 не було надано суду достатніх доказів на підтвердження свого тяжкого майнового стану.

19 січня 2016 року до Апеляційного суду Луганської області поштою надійшла заява ОСОБА_1 про відстрочку чи розстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 22 травня 2015 року. В обгрунтування своєї вимоги ОСОБА_1 в заяві зазначає, що мешкає в місті Луганськ, де існує за рахунок гуманітарної допомоги та виїхати з міста не має можливості, тому не в змозі сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги. Однак апелянт в кореспонденції, яка надходила до апеляційного суду вказувала адресу: бульвар Незалежності, 6 «б», кв.64, місто Бровари Київської області, що також підтверджується штампом на конверті (а.с. 165), що може свідчити про те, що у місті Луганськ вона на теперішній час не мешкає.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній в цій статті.

Як вбачається із доданих до апеляційної скарги документів, апелянт в заяві про розстрочку чи відстрочення сплати судового збору не вказав жодних поважних обставин та не надав ніяких доказів, які б вказували на його важкий майновий стан.

Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, колегія суддів вважає, що апелянт як сторона у справі має виконувати встановлений законодавством обовязок сплати судового збору.

За таких обставин, заява ОСОБА_1 про розстрочку чи відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 79, 82 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір»,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку чи відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 22 травня 2015 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення матеріальних збитків, залишити без задоволення.

.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя