Ухвала суду № 55092548, 19.01.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/85/16-к

провадження № 1-кп/415/295/15

У Х В А Л А

"19" січня 2016 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Старікової М.М.

суддів Калмикової Ю.О.

ОСОБА_1

за участю: секретаря Зайченка І.А.

прокурора Сичова В.М.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, не судимого, зареєстрованого за проживаючого адресою: місто Лисичанськ, вул. Жовтнева, 312/120,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2, ст.115 ч.2, п.1, п.5, п.7, ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015130240000251 від 05 лютого 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2, ст.115 ч.2, п.1, п.5, п.7, ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України.

У відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді було обрано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою, який в подальшому було продовжено ухвалами Лисичанського міського суду Луганської області від 28.04.2015 року, 24.06.2015 року до 26.06.2015 року, 22.08.2015 року, 13.08.2015 року, 09.10.2015 року, 02.12.2015 року відповідно.

Строк дії ухвали Лисичанського міського суду Луганської області від 02 грудня 2015 року, постановленої за результатами розгляду клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 спливає 30 січня 2016 року, у звязку з чим, під час судового розгляду прокурор Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернувся до Лисичанського міського суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12015130240000251 від 05 лютого 2015 року.

В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2, ст.115 ч.2, п.1, п.5, п.7, ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, санкція статті за вчинення особливо тяжкого злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, а ризики не зменшились, а тому з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, про що відповідно до ст.178 КПК України свідчать такі обставини, як відсутність міцних соціальних звязків обвинуваченого, який не працює, не навчається, не одружений, за місцем проживання характеризується задовільно, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2, ст.115 ч.2, п.1, п.5, п.7, ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України, враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 30 січня 2016 року, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_3 триває, просила суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3, вважав доводи на які посилається прокурор необґрунтовані, а ризики того, безпідставні та надумані, з урахуванням практики Європейського суду з Прав людини просив суд відмовити в доволенні клопотання прокурора та змінити його підзахисному запобіжний захід на більш мякий.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника.

Суд, заслухавши доводи сторін, щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, а також, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, вважає клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від

наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно пунктів 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2, ст.115 ч.2, п.1, п.5, п.7, ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, санкція статті за вчинення особливо тяжкого злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень в яких він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України»). При цьому відомості про особу обвинуваченого, спосіб вчинення інкримінованого органом досудового розслідування злочину, відсутність офіційної роботи та факт того, що ОСОБА_3 не має постійного джерела доходу, а дії, які ставляться в провину обвинуваченому представляють підвищену суспільну небезпеку, вказує на те, що обвинувачений перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення. Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого, зокрема враховує те, що останній позитивно характеризується за місцем проживання, має неповнолітню дитину, що підтверджується копією свідоцтва про народження, відповідно до якого, батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначений обвинувачений, але вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обовязків та запобіганню процесуальних ризиків, ухилення від суду та можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому підстав для зміни або скасування запобіжного заходу суд не вбачає.

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 318, 331, 372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2, ст.115 ч.2, п.1, п.5, п.7, ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України на 60 днів, тобто по 18 березня 2016 року включно.

Дана ухвала діє до 18 березня 2016 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: М.М. Старікова

Судді Ю.О.Калмикова

ОСОБА_1