Рішення № 55092090, 15.01.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14896/15-ц

Провадження № 22-ц/779/98/2016

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Девляшевського В.А., Малєєва А.Ю.,

секретар Мельник О.В.,

з участю: позивачки ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утриманні дитини та стягнення додаткових витрат на дитину за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 12 листопада 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

у жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що їх малолітня дочка ОСОБА_5 знаходиться на її утриманні, кошти на утримання дитини відповідач надає в меншому розмірі, ніж це необхідно. Крім того, дочка навчається та потребує лікування, у зв'язку з чим існують додаткові витрати. Просила стягувати аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1500 грн щомісячно, а також про стягнення з відповідача додаткових витрат, пов'язаних з навчанням дитини та розвитком її здібностей та для оздоровлення дочки, у розмірі 1605 грн щомісячно.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12 листопада 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі розміром 1100 грн щомісячно з 02 жовтня 2015 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 половину додаткових витрат на навчання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в дитячому центрі навчання та дозвілля «Зростайлик» у розмірі 335 грн.

Постановлено стягувати наперед з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 половину додаткових витрат на навчання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: в ДНЗ «Золотий ключик» у розмірі 88 грн щомісячно; на ПП «Перші Київські курси іноземних мов-22» у розмірі 252 грн щомісячно; в дошкільному центрі «Школярик» у розмірі 280 грн щомісячно; в центрі естетичного виховання дітей та молоді «Кармен» у розмірі 150 грн щомісячно,- до закінчення дитиною навчання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд не врахував, що він офіційно працевлаштований, середній його місячний дохід складає 3200 грн, що підтверджується довідкою про заробітну плату, додаткової роботи в нього немає. Він має стабільний дохід і просив стягувати з нього аліменти у частці від заробітку. Не враховано судом і те, що додаткові витрати на дитину не можуть включати в себе відвідування елітних дитячих закладів, курсів іноземних мов, планування поїздок на закордонні курорти. Позивачкою не долучено жодного доказу фактичної витрати цих коштів. Така велика кількість дитячих закладів викликає сумнів у можливості дитини бути на всіх заняттях. Тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягувати з нього аліменти на утримання неповнолітньої дочки в розмірі 1/4 заробітної плати або у твердій грошовій сумі 750 грн щомісячно; в решті позовних вимог відмовити.

В засідання апеляційного суду ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав, ОСОБА_2 та її представник доводи апеляційної скарги заперечили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на утриманні позивачки, кошти на її утримання дочки відповідач надає в меншому розмірі, ніж це необхідно для її розвитку. Крім того дитина навчається та потребує лікування, у зв'язку з чим існують додаткові витрати.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що наявні у матеріалах справи докази, розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, вік дитини, добровільне надання відповідачем коштів на її утримання, свідчать про можливість стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів у розмірі 1100 грн щомісячно.

Однак, повністю погодитись з таким висновком суду не можна.

Відповідно до вимог ст. ст. 180, 182, 184 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Суд, при визначенні розміру аліментів, повинен враховувати найбільш вагомі обставини, визначені законом, які мають братися ним до уваги при вирішенні спору. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення по справі, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Разом з тим, визначаючи розмір стягуваних аліментів у твердій грошовій сумі, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (стаття 183 цього Кодексу) або якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (стаття 184 Сімейного кодексу України).

Визначивши розмір аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, суд у достатній мірі не врахував, що такий спосіб виконання батьком свого обов'язку можливий за умови доведеності підстав, передбачених ч. 1 ст. 184 СК України. Такі аліменти стягуються лише у випадках, коли їх стягнення у частці від заробітку (доходу) її платника неможливе або викликає труднощі.

Всупереч вимогам ст. ст. 212, 213 ЦПК України суд першої інстанції залишив поза оцінкою надані відповідачем докази щодо характеру його роботи та розміру заробітної плати.

Норми Сімейного кодексу України встановлюють принцип, відповідно до якого базою аліментних відрахувань є дійсні та постійні доходи платника. Це прямо випливає зі ст. 183 СК України, яка закріплює загальне правило, що аліменти встановлюються у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Не навів суд будь-яких доказів на обґрунтування свого висновку про те, що джерелом доходів відповідача є мінливі заробітки.

З матеріалів справи вбачається, і цього не заперечують сторони, що ОСОБА_3 має постійне місце роботи - працює менеджером зі збуту у ТзОВ «ЛЕП» та отримує там заробітну плату, що підтверджується довідкою про доходи (а.с. 30).

Доказів того, що відповідач має інші доходи, матеріали справи не містять.

Таким чином, визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій формі, суд першої інстанції належним чином не врахував положення ч. 1 ст. 184 СК України про те, що розмір аліментів у твердій грошовій сумі, визначається лише у разі наявності нерегулярного, мінливого доходу платника.

Приймаючи до уваги наведені вище обставини, колегія суддів вважає, що розмір стягуваних з ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини слід визначити з урахуванням вимог ст. ст. 182, 183 СК України у частці від усіх видів його доходів, тому оскаржуване рішення в частині розміру аліментів слід змінити, визначивши аліменти в розмірі 1/4 частини доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Доводи апеляційної скарги щодо визначеного судом способу та розміру стягуваних з відповідача додаткових витрат на дитину, пов'язаних із розвитком її здібностей, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Тобто, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами. Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Згідно положень ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

В матеріалах справи містяться необхідні докази, які підтверджують необхідність додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей): довідки ДНЗ «Золотий ключик», дитячого центру навчання та дозвілля дітей «Зростайлик», ПП «Перші Київські курси іноземних мов-22», центру естетичного виховання дітей та молоді «Кармен».

Під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, ураховуючи норми ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 8 Сімейного кодексу України суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Тому суд першої інстанції вірно зазначив, що загальна сума стягуваних наперед половини додаткових витрат на дочку ОСОБА_5 складатиме для відповідача 770 грн щомісячно, оскільки він в силу вимог ч. 1 ст. 185 СК України зобов'язаний брати участь у таких витратах.

За таких обставин суд, встановивши, що у зв'язку з розвитком здібностей дитини у сторін виникли додаткові витрати, що полягають в оплаті відвідуваних нею дитячих закладів і такі витрати зумовлені особливими обставинами, оскільки спрямовані на розвиток здібностей дитини (її навчання), дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача 1/2 таких витрат щомісячно до закінчення дитиною навчання.

З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія судів,-

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 12 листопада 2015 року в частині визначення судом розміру аліментів, що підлягають щомісячному стягненню змінити, визначивши до стягнення аліменти в розмірі 1/4 частини доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

В решті рішення Івано-Франківського міського суду від 12 листопада 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Девляшевський В.А.

Малєєв А.Ю.