Вирок № 55090567, 19.01.2016, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/673/13-к

19 січня 2016 року смт. Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Гутича П.Ф.

з участю секретаря Соловей Л.П.

прокурора Боровика С.О.

представника потерпілого ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Богородчани кримінальне провадження №12012090020000136 про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, не судимого, громадянина України, за ч.ч. 1; 2; 3 ст.190 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_7, розлученого, не судимого, громадянина України, за ч. 2 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

28 листопада 2011 року в м. Івано-Франківську ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами в сумі 400 євро або 4227 грн. 82 коп. потерпілого ОСОБА_4

Аналогічним способом 23 травня 2012 ОСОБА_2 повторно заволодів грошовими коштами в сумі 8000 грн. потерпілого ОСОБА_5

Протягом квітня-серпня 2012 року ОСОБА_2 повторно за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_6, кримінальне провадження щодо якого закрите у звязку зі смертю, шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами ОСОБА_7 в розмірі 206800 грн.

В червні 2012 року ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_2 аналогічним способом заволодів грошовими коштами в сумі 7800 грн., що належали потерпілому ОСОБА_7

Злочини вчинено за таких обставин.

25 листопада 2011 року ОСОБА_2 дізнався від ОСОБА_4, що той має намір працевлаштувати співмешканку ОСОБА_8, яка здобула вищу освіту за спеціальністю «правознавство».

Завідомо знаючи, що не має такої можливості, пообіцяв ОСОБА_4 працевлаштувати ОСОБА_8 на роботу в Івано-Франківський міський суд, за що одержав 28 листопада 2011 року від потерпілого грошові кошти в сумі 400 євро або 4227 грн. 82 коп., які привласнив.

23 травня 2012 року ОСОБА_2, ввівши ОСОБА_5 в оману та пообіцявши йому сприяти в отриманні соціальної допомоги, здійснити що не мав можливості, отримав 8000 грн., які привласнив та використав на власні потреби.

В квітні-серпні 2012 року ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_6, кримінальне провадження щодо якого закрите у звязку зі смертю, та ОСОБА_3, ввівши в оману ОСОБА_7 та пообіцявши йому сприяння в отриманні соціальної допомоги на розвиток підприємницької діяльності, здійснити яке не мали можливості, заволодів його коштами в сумі 206800 грн.

Зокрема, 23 квітня 2012 року ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_7 15000 грн., 28 квітня 4400 грн., в період з 07 по 28 травня 2012 року 29600 грн., в серпні 2012 року - 150000 грн.

За попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3, якого ОСОБА_2 представив ОСОБА_7 як працівника Департаменту соціальної політики Івано-Франківської ОДА, 7, 8 червня 2012 року шляхом обману одержав у потерпілого ОСОБА_7 7800 грн. на вищезгадані цілі.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав частково та пояснив, що ОСОБА_4 знає, так як той був у трудових відносинах з його приятелем. Однак грошей у нього не брав. Обіцянок когось працевлаштувати не давав.

В квітні 2012 року позичив у ОСОБА_5 8000 грн., які його мати повернула потерпілому в серпні 2012 року.

У квітні 2012 року позичив у ОСОБА_7 15000 грн., а потім ще 4400 грн., про що написав розписки. Більше грошей ОСОБА_7 йому не передавав. ОСОБА_6 знав, так як той був працівником телеканалу «Вежа». Після смерті ОСОБА_6 ОСОБА_7 повідомив йому, що у померлого перед ним є невиконані грошові зобовязання.

В серпні 2012 року зустрівся з ОСОБА_7 в м. Івано-Франківську на вул. Гнатюка. Той вимагав повернення боргу.

Він відповів, що в даний час не має такої можливості. За телефонним дзвінком ОСОБА_7 підїхали два автомобілі, в яких були троє невідомих йому чоловіків. Вони погрожували йому розправою Під їх тиском написав боргову розписку на 50000 доларів США, хоча таких грошей ОСОБА_7 йому не передавав. Не брав у ОСОБА_7 також грошей в сумі 150000 грн.

Визнає вину у тому, що невчасно повернув борг.

ОСОБА_3 в судовому засіданні вину визнав частково та пояснив, що в травні 2012 року на прохання ОСОБА_6 зайшов у офіс ОСОБА_7 і той йому передав конверт з грошима. Цей пакет передав ОСОБА_6 за що одержав 200 грн. В конверті було 4000 або 5000 грн.

Через 2 тижні ОСОБА_6 знову попросив його зайти до ОСОБА_7 та одержати гроші. ОСОБА_7 передав для ОСОБА_6 2000 грн. Він віддав гроші ОСОБА_6 за що одержав 100 грн. ОСОБА_6 просив його представитись ОСОБА_7 під прізвищем "Панов". Він так і вчинив.

Показання обвинувачених спростовуються і їх вина у вчиненні злочинів повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_4, який пояснив, що він проживав у незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 Вона здобула юридичну освіту, однак не змогла знайти роботу за спеціальністю. Він в той час працював таксистом і познайомився з ОСОБА_2 В розмові останній сказав йому, що може допомогти влаштувати ОСОБА_8 на роботу до Івано-Франківського міського суду. 28 листопада 2011 року ОСОБА_2 по телефону повідомив, що є вакантна посада секретаря судового засідання в Івано-Франківському міському суді. Щоб пройти конкурс необхідно передати 500 доларів США, а також необхідні документи. Цього ж дня передав ОСОБА_2 400 євро, які взяв у ОСОБА_8, копію паспорта та ідентифікаційного коду. При передачі грошей ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_8 повинна пройти співбесіду, після чого буде вирішене питання про влаштування на посаду. Однак співбесіда не відбулась, обвинувачений спілкування припинив. Зрозумівши, що ОСОБА_2 його обдурив, 16 січня 2012 року звернувся з заявою в міліцію з приводу шахрайства. Приблизно в 20-х числах січня 2012 року ОСОБА_2 сказав підійти до його брата по вул. І.Франка і йому будуть повернуті гроші. Біля поліклініки на вул. ОСОБА_9 не відомий йому чоловік передав 1500 грн. Решту грошей не повернув.

Цивільний позов підтримав. Просив стягнути з ОСОБА_2 2727,82 коп. матеріальної та 5000 грн. моральної шкоди.

Показаннями потерпілого ОСОБА_7, який в судовому засіданні пояснив, що 23 квітня 2012 року по телефону ОСОБА_2 повідомив, що є можливість одержання соціальної допомоги на розвиток підприємницької діяльності за плату в розмірі 25% від її розміру. 5% необхідно дати зразу.

23 квітня 2012 року передав ОСОБА_2 15000 грн., про що одержав боргову розписку. Між ними був обумовлений місячний строк для одержання допомоги.

Через кілька днів ОСОБА_2 зателефонував і повідомив, що сума допомоги зросла з 320000 грн. до 380000 грн., але на це потрібні кошти. 28 квітня 2012 року передав ОСОБА_2 4400 грн., одержавши від нього боргову розписку. При цьому ОСОБА_2 обіцяв, що допомога надійде до 7 травня.

Пізніше ОСОБА_2 познайомив його з ОСОБА_6 На пропозицію обвинуваченого в період з 7 по 28 травня 2012 року передав ОСОБА_6 29600 грн.

В кінці травня йому стало відомо, що ОСОБА_6 помер.

Після того ОСОБА_2 познайомив його з особою на прізвище «Панов». Потім виявилось, що це був ОСОБА_3 Обидва запевнили, що питання про допомогу вирішується. На вимогу ОСОБА_2 07 червня 2012 року передав ОСОБА_3 2800 грн. 08 червня 2012 року останній повідомив, що сума допомоги зросла до 407000 грн. По вказівці ОСОБА_2 08 червня 2012 року передав ОСОБА_3 5000 грн.

Всього станом на 08 червня 2012 року передав ОСОБА_2 56000 грн. Той запевнив, що допомога надійде до 11-12 червня 2012 року. В гарантію, що допомога буде, ОСОБА_2 08 червня 2012 року дав боргову розписку на 50000 доларів США, хоча таких коштів він ОСОБА_2 не передавав. Після приїзду з відпочинку 24 червня 2012 року ОСОБА_2 познайомив його з людиною на прізвище «Поліщук», який мав сприяти в одержанні соціальної допомоги. Знайомство відбулось по телефону. Той запевнив, що з допомогою все буде в порядку.

14 серпня 2012 року "Поліщук" надіслав СМС, в якому повідомив, що розмір соціальної допомоги збільшився до 750000 грн. За це треба віддати 150000 грн.

В період з 26 по 30 серпня 2012 року передав ОСОБА_2 цю суму. Боргові розписки не брав, так як мав гарантію розписку на суму 50000 доларів США.

Після цього ОСОБА_2 познайомив його з жінкою на прізвище «Полянська», яка запевнила, що завершить роботу по одержанню допомоги.

Так як допомога не надійшла, звернувся в правоохоронні органи.

Показаннями свідка ОСОБА_10, яка пояснила, що її син потерпілий у справі ОСОБА_5 в серпні 2014 року виїхав за межі України. В Україні він займався підприємницькою діяльністю.

Як пояснив син, ОСОБА_2 обіцяв йому посприяти в отриманні соціальної допомоги на розвиток підприємницької діяльності, за що одержав 8000 грн. Такої допомоги син не одержав. Потім кошти синові були повернуті, але ким їй не відомо.

- протокол-заявою ОСОБА_4 про вчинення щодо нього шахрайських дій з боку ОСОБА_2 від 16 січня 2012 року та його заявою на імя першого заступника начальника УМВС України в Івано-Франківській області від 20 лютого 2013 року (т.5 а.с.69; 74);

- заявою ОСОБА_5 про вчинення щодо нього шахрайських дій ОСОБА_2 від 27 червня 2012 року (т.5 а.с.55);

- копією боргової розписки ОСОБА_2 про отримання у ОСОБА_5 8000 грн. від 23 травня 2012 року (т.5 а.с.57);

- борговими розписками ОСОБА_2 про одержання у ОСОБА_7 15000 грн. від 23 квітня 2012 року та 4400 грн. від 28 квітня 2012 року (т.5 а.с.4; 5).

- заявою ОСОБА_7 про вчинення щодо нього шахрайських дій з боку ОСОБА_2 від 04 грудня 2012 року (т.5 а.с.2-3);

- протоколом огляду боргових розписок ОСОБА_2 та мобільного телефону ОСОБА_7 В телефоні в підменю «Повідомлення» наявні списки повідолень від ОСОБА_2, ОСОБА_11 (ОСОБА_6), ОСОБА_12 (ОСОБА_3), ОСОБА_13 та ОСОБА_14

В телефонних розмовах йде мова про фінансові операції з цифрами «386»,«407», «410000», «755»,«150»,«839000» (т.5. а.с.7-10). В них також йдеться про те, що питання надходження грошей ОСОБА_7 вирішується позитивно;

- протоколом тимчасового вилучення майна - інформації про дзвінки абонентів НОМЕР_1; НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, інформацією про зєднання цих абонентів та аналізом їх, якими підтверджується факт телефонних розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (т.5 а.с.87-235);

- протоколом предявлення особи для впізнання від 18 грудня 2012 року, згідно з яким ОСОБА_7 по фотокартці №1 впізнав особу по імені «Володимир Володимирович» (ОСОБА_6). Потерпілий зазначив, що з даною особою його познайомив ОСОБА_2, представивши працівником Івано-Франківської ОДА (т.5 а.с.21-22);

- протоколом предявлення особи для впізнання від 07 березня 2013 року, згідно з яким ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_3 та вказав, що з даною особою 30 травня 2013 року познайомив ОСОБА_2, представивши «ОСОБА_12М.».

ОСОБА_3 це підтвердив та пояснив, що на прохання ОСОБА_2 він одержував кошти від ОСОБА_7 за сприяння в отриманні соціальної допомоги (т.5 а.с.48-49);

-інформацією Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради від 22 січня 2013 року про те, що ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в департаменті не працювали та не працюють (т.5 а.с.16);

-інформацією Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області від 22 січня 2013 року про те, що ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_15 в установі не працювали і не працюють (т.5 а.с.15);

-інформацією департаменту соціальної політики Івано-Франківської ОДА від 21 січня 2013 року про те, що ОСОБА_12, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 в установі не працювали і не працюють (т.5 а.с.17);

-інформацією департаменту соціальної політики Івано-Франківської ОДА від 15 лютого 2013 року та однойменного департаменту виконкому Івано-Франківської міської ради від 15 лютого 2013 року про те, що ОСОБА_7 в період з 01 квітня 2012 року по 31 жовтня 2012 року за наданням соціальних допомог не звертався, на обліку як одержувач соціальних допомог не перебуває (т.5 а.с.18; 19);

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, заволодівши шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 400 євро або 4227 грн. 82 коп., вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 190 КК України.

Заволодівши повторно аналогічним шляхом грошовими коштами в сумі 8000 грн. ОСОБА_5, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 190 КК України.

Заволодівши повторно за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами в сумі 206800 грн, тобто у великих розмірах, що належали ОСОБА_7, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.190 КК України.

ОСОБА_3, заволодівши шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою з ОСОБА_2, грошовими коштами в сумі 7800 грн., що належали ОСОБА_7, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 190 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченим суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та особи винних.

Обставин, що обтяжують та помякшують покарання, судом не встановлено.

Суд враховує, що ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину. Ним повністю відшкодована шкода, завдана ОСОБА_5 та частково - ОСОБА_7

Суд також враховує протиправні дії потерпілих, які віддали гроші обвинуваченим з метою вирішення питання працевлаштування та одержання соціальної допомоги на розвиток підприємницької діяльності способами, не передбаченими законом.

За наведених обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості злочину і ступінь небезпечності обвинувачених для суспільства, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, а ОСОБА_3 обмеження волі, однак звільнити від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України.

Цивільні позови ОСОБА_4 та ОСОБА_7 підлягають до часткового задоволення.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_2 в ході досудового розслідування та судового розгляду повернуто ОСОБА_7 23000 грн. заподіяної шкоди, що не заперечує потерпілий.

Цивільні позови ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають на таких підставах.

За змістом ст. 23 ЦК України, моральна шкода це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями інших осіб.

На переконання суду, позивачами не надано доказів про заподіяння їм моральної шкоди.

При цьому суд враховує, що причинами та умовами, що призвели до порушення прав позивачів, є також їхня протиправна поведінка.

Вона полягає у намаганні ОСОБА_4 в обхід закону вирішити питання про працевлаштування ОСОБА_8, а ОСОБА_7 одержати соціальну допомогу на розвиток підприємницької діяльності.

За наведених обставин суд вважає, що з ОСОБА_2 слід стягнути в користь ОСОБА_4 2727,82 грн., а в користь ОСОБА_7 183800 грн. матеріальної шкоди.

Керуючись ст.ст. 370; 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1; 2; 3 ст.190 КК України та призначити покарання:

-за ч.1 ст. 190 КК України 1 рік обмеження волі;

-за ч.2 ст. 190 КК України 2 роки обмеження волі;

-за ч.3 ст. 190 КК України 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, та призначити покарання 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України зобовязати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично зявлятись туди для реєстрації.

Цивільні позови ОСОБА_4 та ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 2727,82 грн. та в користь ОСОБА_7 183800 грн. матеріальної шкоди.

В решті позовів відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області через Богородчанський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий