Постанова № 55090068, 18.01.2016, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1446/15-а

Провадження № 2-а/188/1/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2016 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі Хандрига Л.І.,

за участю позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

05.11.2015 року ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з позовом до Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивачки грошову допомогу державним службовцям при виході на пенсію в розмірі 10 місячних посадових окладів, надання якої передбачено ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції станом на 29.04.2014 року в розмірі 12180,00 гривень.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що відповідачем неправомірно відмовлено їй у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів при виході на пенсію, надання якої було передбачено ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-12) в редакції станом на 29.04.2014 року, тобто дату виходу позивачки на пенсію.

Позивачка зазначає, що згідно з розпорядженням голови Петропавлівської райдержадміністрації від 13.09.2002 р., №43-к її було прийнято на роботу на посаду начальника відділу внутрішньої політики райдержадміністрації.

25.04.2014 року розпорядженням голови Петропавлівської райдержадміністрації №К-43/0/351-14 позивачку з 28.04.2014 року було звільнено з займаної посади відповідно до ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця.

Позивачка посилається на ч.1 ст. 37 Закону №3723-12 у редакції станом на дату виходу позивачки на пенсію, відповідно до якої на одержання пенсії державних службовців мали право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-15, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058-15 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші, зокрема, після досягнення ними віку 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року.

Дата народження позивачки 23.06.1957 року.

На день звільнення з займаної посади позивачка мала стаж державної служби 11 років та 7 місяців.

Згідно з трудовою книжкою загальний страховий стаж позивачки складає 32 роки.

За довідкою Управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі від 08.05.2014 року №907/05-24 позивачка перебуває на обліку та отримує пенсію за віком по державній службі з 29.04.2014 року.

Позивачка вказує, що для отримання державним службовцем права на виплату йому грошової допомоги в розмірі 10 місячних окладів законом передбачено одночасне настання сукупності наступних юридичних фактів: вихід на пенсію; наявність стажу державної служби не менше 10 років; наявність страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком.

У пункті 2 розпорядження голови Петропавлівської райдержадміністрації №К-43/0/351-14 від 25.04.2014 року «Про звільнення ОСОБА_1Ф.» відповідачем було передбачено виплатити їй грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, яку належить виплачувати державним службовцям при виході на пенсію, як це було на той час передбачено ст. 37 Закону №3723-12.

При виході на пенсію позивачці вказану грошову допомогу виплачено не було.

З метою отримання вказаної допомоги позивачкою направлено відповідачу заяву від 09.07.2015 року.

25.09.2015 року позивачкою отримано остаточну відповідь від Петропавлівської райдержадміністрації на бланку №002438, в якій зазначено, що позивачка не має права на отримання зазначеної грошової допомоги, оскільки з 1 квітня 2014 року Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-7) було виключено частину 13 ст. 37 Закону №3723-12, якою передбачалося її надання.

На думку позивачки, абзацом 2 пп. 2 п. 24 розділу II Закону України №1166-7 внесено зміни до Закону України №3723-12 та виключено ч. 13 ст. 37 цього Закону, а пунктом 2 розділу IV Прикінцевих положень Закону №1166-7 встановлено, що зміни, передбачені розділами II і III, набирають чинності з 01.04.2014 року, крім, зокрема, абзацу 2 підпункту 2 пункту 24 розділу II цього Закону, який набирає чинності з 01.05.2014 року.

Позивачка вважає, що невиплата відповідачем грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яку належало виплачувати державним службовцям при виході на пенсію згідно ст. 37 Закону №3723-12 у редакції станом на 29.04.2014 року значною мірою порушує її права та є підставою для стягнення зазначеної допомоги з відповідача в судовому порядку.

Згідно з довідкою Петропавлівської райдержадміністрації від 28.04.2014 року №882/0/349-14 посадовий оклад позивачки на посаді начальника відділу діловодства і контролю райдержадміністрації станом на дату звільнення 28.04.2014 року був в розмірі 1218,00 грн., отже 10 посадових окладів складає 12180,00 грн.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, вказаних ним в наданих суду 06.12.2015 року письмових запереченнях на позов, у яких відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відсутні правові підстави для одержання позивачкою грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів у зв'язку з набранням чинності Законом України №1166-7 «Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким виключено з 01.04.2014 року ч.13 ст. 37 Закону України №3723-12 «Про державну службу».

Твердження позивачки, що зміни щодо виключення ч. 13 ст. 37 набирають чинності з 01.05.2014 року, відповідач вважає необґрунтованими, посилаючись на отримані ним в листах від Національного агентства України з питань державної служби від 21.05.2014 року та від 14.09.2015 року, Управління державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області від 12.06.2015 року, Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області від 14.09.2015 року та Міністерства юстиції України від 13.06.2014 року розяснення, згідно з якими зміни, передбачені розділами II і III, набирають чинності з 01.04.2014 року, в тому числі і норма про виключення частини 13 у статті 37 Закону України №3723-12 «Про державну службу», яку відповідач вважає абзацом 3 підпункту 2 пункту 24 розділу II цього Закону, що набирає чинності на загальних підставах з 01.04.2014 року.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши їх у сукупності, та давши їм належну правову оцінку, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивачки, виходячи з наступного.

Судом під час судового розгляду встановлено такі обставини у справі.

Згідно із записом в трудовій книжці позивачки розпорядженням голови Петропавлівської райдержадміністрації від 13.09.2002 року №43-к її було прийнято на роботу на посаду начальника відділу внутрішньої політики райдержадміністрації, що підтверджується копією трудової книжки, доданої до позову (а.с.10-12).

Дата народження позивачки 23.06.1957 року, що вбачається з паспорту громадянки України, належного позивачці, серії АЕ № 180971, виданого 27.08.1996 року Петропавлівським РВУМВС України в Дніпропетровській області, копії сторінок 1-7 та 10-11 наявні у матеріалах справи (а.с.7-8).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058-15 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші, зокрема, після досягнення ними віку 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року.

Отже, позивачка досягла пенсійного віку у 56 років 23.06.2013 року і отримувала пенсію за віком на загальних підставах згідно з Законом №1058-15, що підтверджується пенсійним посвідченням позивачки, виданим Управлінням Пенсійного фонду в Петропавлівському районі 03.10.2013 року, копія якого у справі (а.с.9).

Розпорядженням голови Петропавлівської райдержадміністрації №К-43/0/351-14 від 25.04.2014 року позивачку було звільнено з займаної посади з 28.04.2014 року на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця, що підтверджується копією трудової книжки та копією цього розпорядження, доданими до позову (а.с.10-12, 14).

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону №3723-12 у редакції станом на дату виходу позивачки на пенсію на одержання пенсії державних службовців мали право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України №1058-15, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-15, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців.

На день звільнення з займаної посади позивачка мала стаж державної служби 11 років та 7 місяців.

Отже, позивачка була звільнена з займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця за віком у зв'язку з досягненням нею пенсійного віку, як це передбачено ст. 37 Закону №3723 - 12 у редакції станом на дату виходу позиваки на пенсію та за наявності стажу державної служби більше 10 років. Згідно з трудовою книжкою загальний страховий стаж позивачки складає 32 роки.

Згідно з довідкою Управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі від 08.05.2014 року №907/05-24 позивачка перебуває на обліку та отримує пенсію за віком по державній службі з 29.04.2014 року, що підтверджується наявною у справі копією цієї довідки (а.с.13).

Суд враховує, що відповідач не оспорює право позивачки на отримання пенсії державного службовця.

Суд бере до уваги, що для отримання державним службовцем права на виплату йому грошової допомоги в розмірі 10 місячних окладів частина 13 ст.37 Закону №3723-12 у редакції станом на дату виходу позивачки на пенсію передбачала одночасне настання сукупності наступних юридичних фактів: вихід на пенсію; наявність стажу державної служби не менше 10 років; наявність страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком. Суд констатує наявність такої сукупності у випадку з позивачкою.

У пункті 2 розпорядження голови Петропавлівської райдержадміністрації №К-43/0/351-14 від 25.04.2014 року «Про звільнення ОСОБА_1Ф.» відповідачем було передбачено виплатити позивачці грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, яку належить виплачувати державним службовцям при виході на пенсію (а.с.14).

При виході на пенсію позивачці вказану грошову допомогу виплачено не було.

З метою отримання вказаної допомоги позивачкою направлено відповідачу заяву від 09.07.2015 року, що підтверджується копією заяви із вхідним штампом відповідача (а.с.16).

25.09.2015 року позивачкою отримано відповідь відповідача на бланку №002438, в якій зазначено, що позивачка не має права на отримання зазначеної грошової допомоги, оскільки з 1 квітня 2014 року Законом №1166-7 було виключено частину 13 ст. 37 Закону №3723-12, якою передбачалося її надання, копія відповіді в матеріалах справи (а.с.17).

Частиною 13 ст. 37 Закону №3723-12 у редакції, чинній до 01.05.2014 року, було визначено, що державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів.

Частина 13 ст. 37 Закону №3723-12 була скасована згідно з нормою, викладеною в абзаці 2 підпункту 2 пункту 24 Закону №1166-7, яка відповідно до абзацу 1 пункту 2 Прикінцевих положень цього Закону набрала чинності з 1 травня 2014 року.

Приймаючи до уваги те, що позивачка була звільнена з посади державного службовця 28.04.2014 року, має стаж державної служби на момент звільнення більше 10 років, на момент звільнення мала загальний страховий стаж більше 30 років, достатній для отримання пенсії за віком, і вже отримувала її на загальних підставах, звернулася до відповідача з заявою про виплату їй грошової допомоги, визначеної ч.13 ст. 37 Закону №3723, яка станом на 28.04.2014 року була чинна, суд приходить до висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено у виплаті позивачці вказаної грошової допомоги.

Суд дійшов висновку, що невиплата відповідачем позивачці грошової допомоги державному службовцю при виході на пенсію в розмірі 10 місячних окладів порушує її законне право, тому що Закон №1166-7, який в цілому набрав чинності 01.04.2014 року, в частині, якою виключено ч.13 ст. 37 Закону №3723-12, набрав чинності з 01.05.2014 року, тоді як право у позивачки на отримання грошової допомоги при виході на пенсію, передбаченої ч.13 ст. 37 Закону №3723 виникло в день звільнення 28.04.2014 року.

Згідно з довідкою Петропавлівської райдержадміністрації від 28.04.2014 року №882/0/349-14 посадовий оклад позивачки на посаді начальника відділу діловодства і контролю райдержадміністрації станом на дату звільнення 28.04.2014 року був у розмірі 1218,00 грн., що вбачається з копії довідки (а.с.15).

Отже, грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів з урахуванням наданої довідки про розмір посадового окладу позивачки складає 12180,00 грн.

Частина ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС) України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем не було надано жодних доказів, які б свідчили про обґрунтованість відмови позивачці у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, передбаченої ч.13 ст.37 Закону №3723-12 станом на момент звернення з заявою позивача до відповідача - 29.04.2014р.

Суд відкидає доводи відповідача про відсутність правових підстав для одержання позивачкою грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів у зв'язку з набранням чинності з 01.04.2014року Законом №1166-7, яким виключено ч.13 ст. 37 Закону України №3723-12, оскільки такі доводи спростовуються абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих положень цього Закону, згідно з яким абзац 2 підпункту 2 пункту 24 Закону №1166-7 щодо виключення ч.13 ст.37 Закону №3723-12 набирає чинності з 01 травня 2014року.

Суд не погоджується з неофіційним тлумаченням вказаних норм Закону №1166-7 в наданих відповідачем копіях листів від Національного агентства України з питань державної служби від 21.05.2014 року та від 14.09.2015 року, Управління державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області від 12.06.2015 року, Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області від 14.09.2015 року та Міністерства юстиції України від 13.06.2014 рок, згідно з якими зміни, передбачені розділами II і III, набирають чинності з 01.04.2014 року, в тому числі і норма про виключення частини 13 у статті 37 Закону України «Про державну службу», яку відповідач вважає абзацом 3 підпункту 2 пункту 24 розділу II цього Закону, який набирає чинності на загальних підставах з 01.04.2014 року, тому що таке визначення абзаців реченння не відповідає правилам сучасного україннського правопису, за якими абзац - це відступ управо на початку першого рядка для відділення однієї частини тексту від іншої або частина тексту між двома такими відступами.

Нормою ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, з урахуванням ч.3 ст. 2 КАС УКраїни, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача з приводу невиплати позивачці грошової допомоги державного службовця при виході на пенсію у розмірі 10 місячних посадових окладів, встановленої ч.13 ст. 37 Закону №3723-12, чинної до 01.05.2014 року, вчинені не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому вказані дії відповідача є протиправними і з урахуванням вимог п.4 ч.2 ст.162 КАС України слід відновити порушене право позивача шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки грошової допомоги у розмірі 12180,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, отже, слід стягнути судові витрати позивачки на сплату судового збору в розмірі 487 грн.20 коп., підтверджені квитанцією банку (а.с.1), з відповідача на користь позивачки.

На підставі викладеного, ст.37 Закону №3723-12 «Про державну службу», керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення грошової допомоги - задовольнити.

Стягнути з Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04052347, на користь ОСОБА_1, і.п.н. НОМЕР_1, грошову допомогу державним службовцям при виході на пенсію в розмірі 10 місячних посадових окладів, надання якої передбачено ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції станом на 29.04.2014 року, в розмірі 12180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят ) гривень 00 копійок.

Стягнути з Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04052347, на користь ОСОБА_1, і.п.н. НОМЕР_1, судові витрати в розмірі (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_3