Рішення № 55089574, 22.12.2015, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3366/15-ц

Провадження № 2/204/2569/15

РІШЕННЯ

Іменем України

22 грудня 2015 року м.Дніпропетровськ

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Тітової І.В.

за участю секретаря Духневича В.С.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради, третя особа Третя дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права на спадкування за законом нерухомого майна,

в с т а н о в и в:

26 травня 2015 року до суду надійшов вищевказаний цивільний позов, у якому позивач просить визнати за нею одноосібне право на спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5, який помер 02.12.2013р., нерухомого майна - домоволодіння № 13 по вулиці Зеленогірській у м.Дніпропетровську, яке складається з: житлового будинку літ.А-1, загальною площею 80м?, житловою площею 41,2м?, веранди, літ.А1-1 площею 20,2м?, господарських будівель, погребу з шийкою-літ.Б, сараю-літ.В, гаражу-літ.Г, вбиральні-літ.Д, споруди №1-7, І.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20.05.1966р. померла ОСОБА_6. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складалась з домоволодіння № 13 по вулиці Зеленогірській у м.Дніпропетровську. Зазначене домоволодіння належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 31.10.1966р., яке видано на підставі рішення Красногвардійської районної у м.Дніпропетровську ради № 1187 від 26.10.1966р., та зареєстроване в КП ДМБТІ 02.11.1966р. за реєстровим номером № 150 в реєстровій книзі № 210. Домоволодіння складалось з: житлового будинку літ.А-1, сіни а-1, сараю Б-1, погребу В, вбиральні ОСОБА_7 першої черги за законом була - її рідна донька ОСОБА_8, 1909р.н. ОСОБА_8 до ОСОБА_4 державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 не зверталась, проте, фактично прийняла спадщину, оскільки була зареєстрована за адресою домоволодіння та продовжувала мешкати за адресою спірного домоволодіння. 14.02.1974р. ОСОБА_8 померла. Єдиним спадкоємцем першої черги, після смерті ОСОБА_8 був її рідний син - ОСОБА_5, 10.12.1942р.н. ОСОБА_5 с заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 до державної нотаріальної контори не звертався, проте, фактично прийняв спадщину, оскільки продовжував мешкати за адресою спірного домоволодіння та в повному обсязі реалізовувати свої права власника по розпорядженню, володінню та користуванню спірним домоволодінням. 02.12.2013р. ОСОБА_5 помер. Після його смерті спадкоємцями першої черги в рівних частках вважаються: ОСОБА_3, 1942р.н. - дружина спадкодавця, ОСОБА_9, 10.11.1962р.н. - донька спадкодавця, ОСОБА_10, 10.10.1967р.н. - донька спадкодавця. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відмовились на користь позивача від прийняття спадщини, про що подали відповідні заяви до Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори. В визначений законом шестимісячний строк позивач звернулась до Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5. 17.02.2014р. позивач отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій державний нотаріус ОСОБА_11, у звязку з відсутністю документів на підтвердження родинних відносин між померлими ОСОБА_6, 1884р.н., яка померла 17.05.1966р., та ОСОБА_8, 1909р.н., яка померла 04.02.1974р. Позивач була вимушена в судовому порядку встановлювати факт родинних відносин. 16.06.2014р. Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська було ухвалено рішення, яким встановлено факт родинних відносин, між ОСОБА_8 та ОСОБА_6. В квітні 2015 року позивач повторно звернулась до Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. 29.04.2015р. позивач отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у звязку з тим, що наданий правовстановлюючий документ на житловий будинок, на який був виданий правовстановлюючий документ, був знесений і зведений новий у 1971 році. Після смерті ОСОБА_5, відкрилась спадщина, яка складається з обєкту нерухомості, а саме, домоволодіння № 13 по вулиці Зеленогірській у м.Дніпропетровську. В січні 2014 року позивач звернулась до фахівців КП ДМБТІ, для проведення інвентаризації домоволодіння 13 по вулиці Зеленогірській у м.Дніпропетровську. 15.01.2014р. позивач отримала технічний паспорт на зазначене домоволодіння згідно з яким домоволодіння складається з: житлового будинку літ.А-1, загальною площею 80м?, житловою площею 41,2м?, веранди, літ. А1-1 площею 20,2м?, господарських будівель, погребу з шийкою-літ.Б, сараю-літ.В, гаражу- літ.Г, вбиральні-літ.Д, споруди №1-7, І. Окрім того, інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_12, 15.01.2014р. було складено акт, про те що житловий будинок літ.А-1, А1-1, А2-1 - рік побудови 1971, 1989, 1967; погреб з шийкою літ.Б - рік побудови 1971; сарай літ.В - рік побудови 1971; гараж літ.Г - рік побудови 1971. Оскільки, право власності ОСОБА_6, 1884р.н., яка померла 17.05.1966р., було зареєстровано на домоволодіння № 13 по вулиці Зеленогірській у м.Дніпропетровську, яке складалось з: житлового будинку-літ.А-1, житловою площею 12,9м?, сараю літ.а-1, сараю літ.Б-1, погребу літ.В, погребу літ.Г А, то саме цей обєкт нерухомості вважається майном, що підлягає успадкуванню. Між тим в термін з 1967 по 1991 роки, особи, що фактично прийняли спадщину, спершу після смерті ОСОБА_6 - ОСОБА_13, яка померла в 1974 році, вдруге після смерті ОСОБА_8 - ОСОБА_5, який помер 02.12.2013р., фактично знесли старий житловий будинок та збудували новий житловий будинок з новими господарськими спорудами та будівлями. Таким чином, станом на травень 2015 року існує обєкт нерухомості домоволодіння № 13 по вулиці Зеленогірській у м.Дніпропетровську, яке складається з: житлового будинку літ.А-1, загальною площею 80м?, житловою площею 41,2м?, веранда, літ.А1-1 площею 20,2м?, господарські будівлі - погреб з шийкою-літ.Б, сарай-літ.В, гараж-літ.Г, вбиральня-літ.Д, споруди №1-7, І.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та заперечувала проти задоволення позову.

Третя особа у судове засідання не з'явилась. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін, суд встановив такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 13 по вулиці Зеленогірській у м.Дніпропетровську та актом від 15.01.2014р. до нього, підтверджується, що домоволодіння за зазначеною адресою складається з: житлового будинку літ.А-1,А1-1,А2-1 (роки побудови 1971, 1989, 1967), погребу з шийкою літ.Б (1971), сараю літ. В (1971), гаражу літ.Г (1971), вбиральні літ.Д (2007) та інших споруд №1,№2,1/2№3,№4-№7,І (а.с.63-65, 66).

Відповідно до свідоцтва про смерть, яке видане відділом державної реєстрації смерті ОСОБА_4 міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 8126, ОСОБА_5 помер 03.12.2012р. (а.с.68).

Довідкою № 156 від 17.01.2014р., яка видана головою квартального комітету ОСОБА_14, підтверджується, що за адресою: вул.Зеленогірська, 13, м.Дніпропетровськ, був зареєстрований та проживав по день своєї смерті (03.12.2012р.) ОСОБА_5 разом із ОСОБА_3 (а.с.81).

Свідоцтвом про одруження підтверджується, що ОСОБА_5, 1942р.н. та ОСОБА_3, 1942р.н. перебували у шлюбі (а.с.82).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5, 10.12.1942р.н., у графі відомостей про матір зазначено ОСОБА_8 (а.с.82).

Згідно зі свідоцтва про смерть, яке видане завідуючим бюро Кіровського РАЦС, запис № 1704, ОСОБА_6 померла 20.05.1966р. (а.с.83).

Відповідно до свідоцтва про смерть, яке видане завідуючим бюро Кіровського РАЦС, запис № 753, ОСОБА_8 померла 14.02.1974р. (а.с.84).

Свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 31.10.1966р., яке видане начальником бюро технічної інвентаризації, підтверджується, що ОСОБА_6 належав житловий будинок з приналежними до нього будовами та споруди за адресою: вул.Зеленогірська, 13, м.Дніпропетровськ (а.с.85).

Як випливає із матеріалів спадкової справи, ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем за законом після померлого 03.12.2012р., ОСОБА_5, яка прийняла спадщину у встановленому законом порядку (а.с.73).

Таким чином, позивач є спадкоємцем за законом першої черги, так як є дружиною спадкодавця, якій постановою державного нотаріуса Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.02.2014р. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: вул.Зеленогірська, 13, м.Дніпропетровськ, у звязку із відсутністю у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів (а.с.67).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

У відповідності до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач є спадкоємцем за законом першої черги, яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину, а також враховуючи, що позивач в інший спосіб, крім як звернутись з позовом до суду про визнання права власності в порядку спадкування, не може захистити своє порушене право, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання за позивачем права власності на вищезазначене домоволодіння в порядку спадкування за законом.

Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 243грн.60коп., тому відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.88, 209,212-215 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради, третя особа Третя дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права на спадкування за законом нерухомого майна задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3, і/н НОМЕР_1 право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 02.12.2013р., нерухомого майна - домоволодіння № 13 по вулиці Зеленогірській у м.Дніпропетровську, яке складається з: житлового будинку літ.А-1, загальною площею 80м?, житловою площею 41,2м?, веранди, літ.А1-1 площею 20,2м?, господарських будівель, погребу з шийкою-літ.Б, сараю-літ.В, гаражу-літ.Г, вбиральні-літ.Д, споруди №1-7, І.

Стягнути із ОСОБА_4 міської ради на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 243 (двісті сорок три)грн.60коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено28 грудня 2015 року.

Суддя І.В. Тітова