Постанова № 55088049, 18.01.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1613/15

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків "Лисичанськводоканал" про стягнення податкової заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у м.Лисичанську ГУ Державної фіскальної служби у Луганській області (далі Позивач) з позовом до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків "Лисичанськводоканал" (далі Відповідач) про стягнення податкової заборгованості

Позивач в обґрунтування вимог зазначив, що у Відповідача станом на 20.11.2015 утворився податковий борг на загальну суму 197159,96 грн., а саме збір за спеціальне використання води. Сума заборгованості до теперішнього часу не погашена.

Позивачем надіслано на адресу Відповідача податкову вимогу №6589 від 08.10.2001 на суму 344,15 грн., яка вручена посадовій особі відповідача 10.10.2001 та № 2/151 від 10.12.2001 на суму 255989,77 грн., яка вручена посадовій особі відповідача 14.12.2001.

Відповідач не забезпечив виконання зобов'язань перед бюджетом по сплаті податків та погашенню податкового боргу.

На підставі викладено просив стягнути з Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків "Лисичанськводоканал" податкову заборгованість у сумі 197159,96 грн.

Позивачем додатково надані пояснення стосовно сплаченої відповідачем суми у розмірі 5000,00 грн. На підставі викладеного, просив стягнути заборгованість перед бюджетом в загальному розмірі 197159,96 грн. та розглянути справу у письмову провадженні (а.с.65).

Відповідачем надано клопотання про зменшення суми заборгованості,що підлягає стягненню з урахуванням наданих платіжних доручень (а.с.58), також не заперечує проти наявності податкової заборгованості та просив розглянути справу у письмовому провадженні (а.с.64).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків "Лисичанськводоканал" , код ЄДРПОУ 03339851, є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 27.01.1999 за № 13811200000000654 (а.с.7), перебуває на обліку у якості платника податків в Державній податковій інспекції в м. Лисичанську.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Згідно п. п. 14.1.72 п.14.1 ст. 14, п. п. 285.1 - 285.2 ст. 285 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

У підпункті 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

До 01.01.2015 правовідносини зі справляння збору за спеціальне використання води регулювалось Розділом XVI Податкового кодексу України (надалі статті Розділу XVI Податкового кодексу України наводяться в редакції до 01.01.2015, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 323.1 статті 323 Податкового кодексу України передбачено, що платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Згідно пункту 326.1 статті 326 Податкового кодексу України водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Пунктами 328.1 - 328.4 статті 328 Податкового кодексу України передбачено, що базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54, пункту 203.1 статті 203, статей 326, 328 та підпункту 246.11.1 пункту 246.11 статті 246 Податкового кодексу України Відповідач подав до ДПІ у м.Лисичанську податкові декларації з самостійно узгодженими сумами податкового боргу, а саме: від 15.10.2015 на суму 197159,96 грн. (а.с.19-23). Сума заборгованості складає 197159,26 грн., що підтверджується даними облікової картки платника податку (а.с.67) та актом звірки суми податкового боргу від 04.12.2015 (а.с.66).

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Податковим органом виставлена Відповідачу податкову вимогу форми «Ю» №6589 від 08.10.2001 на суму 344,15 грн., яка вручена посадовій особі відповідача 10.10.2001 (а.с.16) та № 2/151 від 10.12.2001 на суму 255989,77 грн., яка вручена посадовій особі відповідача 14.12.2001 (а.с.17).

У встановленому законом порядку податкова вимога не оскаржувалась, не скасовувалась та податковим органом не відкликалась, тому є узгодженою, у звязку з чим сума податкового боргу підлягає стягненню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому їх слід задовольнити. Крім того, Відповідач визнає позов щодо стягнення загальної суми боргу у розмірі 66 739,95грн.

Стосовно поданого клопотання представника відповідача про зменшення суми боргу заявленої до стягнення у зв'язку з самостійною частковою сплатою суд зазнає наступне.

Відповідно до пп.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі - ПКУ) у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи вимоги пункту 87.9 статті 87 ПКУ органи державної податкової служби зобов'язані зараховувати кошти, сплачені платником податків, на погашення податкового боргу такого платника податків лише в межах одного податку чи збору.

Ухвалою від 23 листопада 2015 року Позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути суму судового збору з Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області у розмірі 2957,40 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 40 коп.) гривень на користь державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 86,94, 136, 158 - 163, 254,257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків "Лисичанськводоканал" про стягнення податкової заборгованості задовольнити.

Стягнути з Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків "Лисичанськводоканал" (код ЄДРПОУ 03339851, 93106, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 168) за рахунок коштів, які перебувають у його власності, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, податковий борг на загальну суму 197159,96 (сто дев'яносто сім тисяч сто п'ятдесят дев'ять гривень 96 коп.) грн., а саме:

- зі збору за спеціальне використання води у сумі 197159,96 (сто дев'яносто сім тисяч сто п'ятдесят дев'ять гривень 96 коп.).

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області суму судового збору у розмірі 2957,40 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 40 коп.) гривень на наступні реквізити:

отримувач коштів - УК у м. Сєвєродонецький/Луганський окр.адмін.суд/22030001;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909;

банк отримувача -ГУДКCУ в Луганській області;

код банку отримувача (МФО) - 804013;

рахунок отримувача - 31217206784080;

код класифікації доходів бюджету - 22030001;

призначення платежу - *; 101; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір, за позовом (ПІБ), Луганський окружний адміністративний суд.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя В.С. Шембелян