Ухвала суду № 55086982, 26.11.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/13072/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я. Провадження № 22-ц/789/1452/15 Доповідач - Ткач З.Є.Категорія - 46

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткача З.Є.

суддів - Загорський О. О., Демкович Ю. Й.,

при секретарі - Шмигельська І.З.

з участю сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2

та його представника ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 вересня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення апеляційного суду Тернопільської області від 02 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИЛА:

26 серпня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення апеляційного суду Тернопільської області від 02 грудня 2014 року, посилаючись на те, що не може відразу сплатити всю суму присудженого боргу у розмірі 190000,00 грн., оскільки не отримує доходів від підприємницької діяльності, відсутнє майно, яке можна б було реалізувати для погашення заборгованості, працює на посаді продавця-консультанта і щомісячний дохід становить 5000,00 грн., та є платником аліментів на дитину у розмірі 3500,00 грн. щомісячно.

Посилаючись на вищевказані обставини просив розстрочити виконання судового рішення по виплаті ним присудженої суми в розміpi 190000,00 грн. на 37 щомісячних платежів по 5000,00 грн. щомісячно.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 вересня 2015 року заяву ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду задоволено частково.

Вирішено розстрочити виконання рішення апеляційного суду Тернопільської області від 02.12.2014р. по справі №607/13072/14-ц про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 190000,00 грн. як компенсацію вартості її частки у спільному майні подружжя, та 801,30 грн. судових витрат на 24 місяці, які слід відраховувати від дня набрання законної сили даної ухвали. А саме, з врахуванням сплачених боржником 10000,00 грн., залишок боргу складає 180801,30 грн., які слід сплачувати по 7500,00 грн. щомісяця, крім першого платежу, який повинен скласти 8301,30 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати і в задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на те, що суд першої інстанції, задовольнивши вказану заяву, допустив помилки в застосуванні норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Вказала, що справа вирішена без її участі, суд взяв до уваги неналежні докази надані заявником щодо його трудової діяльності заявника та його матеріального стану.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги та крім доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказала, що суд не врахував, також, її складне матеріальне становище, в даний час вона не працює і на утриманні знаходиться малолітня дитина.

ОСОБА_2 та його представник з доводами апеляційної скарги не погодились і просили ухвалу суду залишити без зміни.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, за заявою державного виконавця або за заявою сторони, суд який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін i у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 08 жовтня 2014 року вирішено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області 02 грудня 2014 року апеляційна скарга ОСОБА_1 частково задоволена і рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 жовтня 2014 року скасовано та ухвалено нове, яким поділено спільне майно подружжя: виділено у власність ОСОБА_2 гараж №5а, що знаходиться в гаражному кооперативі «Кінетрон», по вул. Спортивній, 1а в м. Тернополі, загальною площею 31,4 кв.м., та автомобіль марки Mercedes-Benz 212D, 1997 року випуску, реєстраційний номер В0 2441 АТ.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 190000,00 (сто дев'яносто тисяч) грн., як компенсацію вартості її частки у спільному майні подружжя.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 801,30 грн судових витрат.

На виконання рішення апеляційного суду, 28 січня 2015 року Тернопільським міськрайонним судом видано виконавчий лист та постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби від 09 лютого 2015 року відкрито виконавче провадження.

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення заяви ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що заявник на підтвердження вимог про надання розстрочки надав суду докази матеріального становища, яке не дозволяє йому одноразово виконати рішення суду, що в свою чергу утруднює виконання рішення.

Зокрема, суд взяв до уваги довідку ГУ ДФС у Тернопільській області про те, що ОСОБА_2, як суб'єкт підприємницької діяльності, за перше півріччя 2015 року доходу не отримував;

постанову Першого відділу ДВС ТМУ від 28.01.2015р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів в розмірі 3500,00 грн. на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4;

акт опису й арешту майна від 13.07.2015р. згідно якого описано й арештовано 48 позицій рухомого майна:

акт державного виконавця від 10.08.2015р., згідно якого іншого майна боржника, окрім того, яке описано акт від 13.07.2015р., не виявлено;

лист відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ від 12.08.2015р., згідно якого боржника стягнуто 6000,00 грн.;

довідку ФОП ОСОБА_5 №2 від 13.08.2015р. про те, що ОСОБА_2 працює у неї на посаді продавця-консультанта з посадовим окладом 5000,00 грн. на місяць з 13.08.2015р.;

трудовий договір укладений 13.08.2015р. між працівником ОСОБА_6 та фізичною особою, яка використовую найману працю ОСОБА_5;

заяву на переказ готівки у ПАТ «Приватбанк», згідно якої ОСОБА_2 10.09.2015р. переказав на користь ОСОБА_1 4000,00 грн. на виконання виконавчого листа №607/13072/14-ц.

Перевіряючи обставини, зазначені ОСОБА_2, як підстави для розстрочки виконання судового рішення, колегія суддів вважає, що ці обставини не мають особливого виняткового характеру, які ускладнюють виконання рішення суду і не є достатньою підставою для розстрочки виконання судового рішення.

Крім того, колегія суддів бере до уваги наступне.

Як встановлено судом при вирішенні спору про поділ спільного майна подружжя, автомобіль марки Toyota Highlander легковий універсал-В, 2012 року випуску, за який була призначена грошова компенсація, був проданий ОСОБА_7 в січні 2014 року за 260000,00 грн., а також було виділено йому у власність інше майно.

Заявником не надано доказів, про те, що за в наступному у нього склалися такі обставини, що унеможливлюють виконання рішення суду та є винятковими.

У той же час, колегія суддів бере до уваги і доводи ОСОБА_1 про те, що на її утриманні є малолітня дитина, що вона в даний час не працює, і її матеріальний стан є несприятливим.

Таким чином, судом першої інстанції не були враховані всі обставини справи та баланс інтересів сторін.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заявником не надано доказів на підтвердження обставин, які мають об'єктивний та надзвичайний характер, незалежність їх настання від перебігу його волі, та які можуть бути підставою для розстрочки виконання рішення суду відповідно до вимог ст. 373 ЦПК України.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Оскільки зазначені ОСОБА_2 обставини не є достатньою підставою для розстрочки виконання судового рішення, а інших доказів про винятковість обставин, які б утруднювали виконання рішення ОСОБА_2 не надав, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати і ухвалити нову, якою у задоволені заяви ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду відмовити.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 вересня 2015 року скасувати.

ОСОБА_2 задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення апеляційного суду Тернопільської області від 02 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,- відмовити.

Ухвала колегії може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: