Постанова № 55085699, 13.01.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/4670/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Іваненка С.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С. В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Трунової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Заступника начальника Управління Укртрансінспекції у Полтавській області Кужіля Володимира Миколайовича, Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Заступника начальника Управління Укртрансінспекції у Полтавській області Кужіля Володимира Миколайовича про визнання дій відповідача з винесення постанов від 16 листопада 2015 року № 032685 та № 032686 про застосування адміністративно-господарських штрафів протиправними; скасування постанов від 16 листопада 2015 року № 032685 та № 032686 про застосування адміністративно-господарських штрафів.

В обґрунтування позову зазначено, що постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів від 16 листопада 2015 року № 032685 та № 032686 винесені без достатніх правових підстав, оскільки водіями були надані всі документи необхідні для перевірки, під час якої відповідачем встановлено порушення законодавства про автомобільний транспорт відтак, допущення інкримінованого контролюючим органом порушення фактично не мало місця.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, та зазначив, що відповідач діяв згідно чинного законодавства України, а також надав суду письмові заперечення проти позову.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 13.10.2015 року при проведенні рейдової перевірки, місце перевірки: с. Засуллі, Недригайлівський р-н відповідно до направлення на перевірку № 010337 (а.с. 30) від 12.10.2015 об 12 год. 00 хв. державними інспекторами Управління у Сумській області був перевірений транспортний засіб (далі- ТЗ) марки DAF д.р.н. НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію ТЗ НОМЕР_2, належить ОСОБА_3. За кермом згідно посвідчення водія НОМЕР_3 перебував ОСОБА_5. Під час перевірки було зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: при наданні послуг по перевезенню вантажу(кукурудзи ТТН №068567 від 13.10.2015 року відправник СТОВ "Дружба Нова" отримувач - ТОВ "Гутянськиі елеватор" перевізник ФО-ГТ ОСОБА_3) не оформлені документи, передбачені ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме в ТТН (відсутні) не вказана загальна маса автомобіля з причтом та вага вантажу. Результат перевірки був зафіксований в акті № 069874 від 13.10.2015, водій підписав акт особисто в поясненнях зазначив: "з актом ознайомлений, згоден" (а.с. 38).

Також, 20.10.2015 року при проведенні рейдової перевірки, місце перевірки: смт. Липова Долині вул. Леніна відповідно до направлення на перевірку № 010343 від 20.10.2015 (а.с. 31) об 14 год. 30 хв. державними інспекторами Управління у Сумській області був перевірений транспортний засіб (далі - ТЗ) марки DAF д.р.н. НОМЕР_4, який відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_5, належить ОСОБА_3. За кермом згідно посвідчення водія НОМЕР_6 перебував ОСОБА_6. Під час перевірки було зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: при наданні послуг по перевезенню вантажу (кукурудзи ТТН №052708 від 20.10.2015 року відправник СТОВ "Дружба Нова" отримувач - ТОВ "Гутянськиі елеватор" перевізник ФО-П ОСОБА_3) не оформлені документи, передбачені ст.48 Закону України : "Про автомобільний транспорт", а саме в ТТН (відсутні) не вказана загальна маса автомобіля та вага ' вантажу. Результат перевірки був зафіксований в акті № 069876 від 20.10.2015, водій підписав акт особисто в поясненнях зазначив: "з актом ознайомлений, згоден" (а.с. 37).

16 листопада 2015 року на підставі актів перевірок № 069874 від 13.10.2015 та № 069876 від 20.10.2015 щодо відповідача винесені постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів № 032685 та № 032686 (а.с. 11-12), яким до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 3 400,00 грн.

Позивач, вважаючи постанови від 16 листопада 2015 року № 032685 та № 032686 протиправними, звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, що регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, є Закон України "Про автомобільний транспорт".

Згідно Закону України "Про автомобільний транспорт" посадові особи управління Укртрансінспекції наділені повноваженнями щодо проведення планових, позапланових і рейдових перевірок на підставі щотижневих графіків та відповідних направлень (завдань), а також повноваженнями щодо розгляду справи про порушення без участі особи суб'єкта господарювання у разі належного повідомлення останнього про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

За правилами статті 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Згідно положень статті 2 Закону України "Про транспорт" нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо, є обов'язковими для власників автотранспорту.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про транспорт" визначено, що автомобільній перевізник зобов'язаний забезпечувати водія відповідною документацією.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерством транспорту України № 363 від 14.10.1997 (далі-Правила перевезень): товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу, юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пункт 11.1. основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Пункт 11.3. оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Пункт 11.4. товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Пункт 11.5. після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Пункт 11.6. перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби з печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Пункт 11.7. у тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).

Пункт 8.26. вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Пункт 10.12. здача Замовником і приймання Перевізником вантажів, що перевозяться навалом, наливом або в контейнерах, передбачають визначення та запис маси вантажу в товарно-ранспортній накладній.

Пункт10.13. тарні та штучні вантажі приймаються Перевізником із зазначенням в товарно-транспортній накладній маси вантажу та кількості вантажних місць. Маса тарних і штучних вантажі визначається Замовником перед поданням їх Перевізнику та зазначається на вантажних місцях. Порядок визначення ваги вантажів наведений у розділі 6 цих Правил.

Судом встановлено та не заперечувалось позивачем в судовому засіданні, що 13.10.2015 року та 20.10.2015 року позивач ОСОБА_3 перевозив вантаж (кукурудзу) без оформлення обов'язкових документів визначених статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". А саме без оформлення товарно-транспортної накладної. Оскільки в наданих водіями товарно-транспортних накладних відсутні дані про масу вантажу та ТЗ, які є обов'язковими для чинності цього виду документів.

Отже, Позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог наведені обставини, які не підтверджені жодними доказами, є такими, що не відповідають дійсності.

Таким чином, судом підтверджено факт здійснення вантажних перевезень без наявності документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Під час судового засідання судом було оглянуто копії наданих представниками позивача та відповідача документи, зокрема: направлень на перевірку від 12.10.2015 № 010337 та від 19.10.2015 № 010343 (а.с. 30-31); товарно-транспортні накладні від 13.10.2015 № 068567 та від 20.10.2015 № 052708 (а.с. 36,39); акти проведення перевірок від 13.10.2015 № 069874 та від 20.10.2015 № 069876 (а.с. 37-38); повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 05.11.2015 № 1188/5/59-15 (а.с. 40); постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів від 16.11.2015 № 032685 та № 032686 (а.с. 11-12); подорожні листи від 01.10.2015 № 019010 та № 019009 (а.с.13,15); свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 та НОМЕР_10 (а.с. 17-18); договір про надання послуг з перевезення вантажів від 11.08.2015 № 11/08/2015-45 з додатками № 1, 2, 3, 4 (а.с. 60-75).

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, досліджені судом документи, та відомості, повідомлені суду представником відповідача в ході судового засідання, є доказами в адміністративному судочинстві, які приймаються судом до уваги та свідчать про те, що відповідачем було вжито всіх заходів, встановлених нормами чинного законодавства щодо направлення позивачеві повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про дату, час і місце розгляду справи; враховуючи, що дії інспектора щодо проведення перевірки та складання акта позивачем не оскаржувались; позивач, належним чином повідомлявся про дату, місце та час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, - суд приходить до висновку, що відповідач правомірно та з дотриманням вимог Порядку № 1567 прийняв спірні постанови від 16 листопада 2015 року № 032685 та № 032686.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Так, позивачем у ході судового розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами порушення посадовими особами відповідача норм вищенаведеного чинного законодавства України під час винесення оскаржуваних постанов від 16 листопада 2015 року № 032685 та № 032686, в той час як відповідачем надані всі докази, які підтверджують правомірність дій щодо винесення постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів відносно позивача.

З огляду на викладене, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів від 16 листопада 2015 року № 032685 та № 032686 прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Заступника начальника Управління Укртрансінспекції у Полтавській області Кужіля Володимира Миколайовича, Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанов - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 18 січня 2016 року.

Суддя С.А. Іваненко