Ухвала суду № 55084427, 20.01.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/10819/15-ц Номер провадження 22-ц/775/106/2016

Головуючий в 1 інстанції Носовська Л.О.

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 50

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Азевича В.Б.,

суддів: Гапонова А.В., Краснощокової Н.С.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 17 листопада 2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вони з відповідачем мають малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, які мешкають разом з нею. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, тому просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/2 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 листопада 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 1/2 частки усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 09 листопада 2015 року, і до їх повноліття, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.

На вказане рішення суду відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, відмовивши в задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував всі обставини справи, оскільки на час ухвалення оскаржуваного рішення, в суді першої інстанції перебувала його позовна заява про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 і визначення місця проживання дітей, у якій він просив залишити на його утриманні і вихованні двох малолітніх дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а дружині залишити меншу дитину доньку ОСОБА_5

Вважає, що існують вагомі підстави для задоволення його позовних вимог, оскільки він є власником великого житлового будинку, має постійну роботу з достатньо великим доходом, постійно турбується про належне виховання і розвиток дітей, що є в сукупності, на його думку, достатнім аргументом і визначальним фактором для вирішення питання місця проживання дітей в судовому рішенні за його позовом.

Вказує, що ОСОБА_1 на даний час винаймає житло, батьківські обовязки виконує незадовільно, про що свідчать матеріали перевірки служби у справах дітей Словянської районної державної адміністрації, куди він звернувся з відповідною заявою за вирішенням питання перебування на утриманні, вихованні та розвитку дітей.

Зазначає, що викладені ОСОБА_1 в позовній заяві доводи не відповідають дійсності, оскільки саме він займався вихованням і розвитком дітей, матеріально їх забезпечуючи.

Вважає, що в разі задоволення його позовних вимог, коли діти будуть перебувати на його утриманні, виконання оскаржуваного рішення буде незаконним.

Також посилається на ту обставину, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки в позові було заявлено про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

Сторони, належним чином сповіщені про час та місце розгляду справи, не зявилися.

Відповідач подав заяву про відкладення розгляду справи у звязку з одночасним розглядом справи за його позовом про визначення місця проживання дітей у Словянському міськрайонному суді.

Судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, оскільки минулий розгляд справи, призначений у судове засідання на 24.12.2015 року, було відкладено за його клопотанням сторін.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

З огляду на викладене, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід вихилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтв про народження серії 1-НО № 403331, серії 1-НО № 403332 та серії І НО № 531469, сторони мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьком яких записано відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не у повній мірі виконує у відношенні своїх дітей передбачені сімейним законодавством батьківські обовязки з їх належного утримання, чим порушує право дітей на достатній рівень життя. Судом не встановлено законних підстав для звільнення ОСОБА_2 від обовязку утримання дітей. Оскільки батько дітей є працездатним, інших утриманців немає, тому суд вважав за можливе стягнути з нього аліменти на утримання дітей в розмірі 1/2 частки усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дітьми повноліття.

З вказаним висновками суду можливо погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 та ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є батьком дітей, тому він зобовязаний утримувати дітей до їх повноліття. При розгляді справи в суді першої інстанції він не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей у розмірі 1/2 частки його доходів. (а. с. 16)

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як передбачено частинами 1 та 2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

В позовній заяві позивачка просила стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/2 частки від його заробітку. (а. с. 1)

Вирішуючи спір, суд першої інстанції врахував всі обставини справи та наведені норми матеріального права.

Та обставина, що позивач звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання дітей не виплаває на правильність рішення суду, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 17 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді: