Рішення № 550842, 03.04.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.04.07 р. Справа № 45/49

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Запорізький Втормет”, ЄДРПОУ 00193097, м.Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємства „Капітал”, ЄДРПОУ 32627914, м.Костянтинівка

про стягнення 20 192 грн. 17 коп.

Суддя Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання Івашури О.А.

Представники:

Від позивача: Куц А.П. – довір.

Від відповідача: не з’явились

В засіданні суду брали участь

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Запорізький Втормет”, м.Запоріжжя, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Капітал”, м.Костянтинівка про стягнення заборгованості у сумі 20 192 грн. 17 коп., в тому числі оплата вартості по договору – у сумі 13 013 грн. 51 коп. та пеня - 7 148 грн. 66 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань по договору №24 від 26.12.2005р. про виготовлення бронзового лиття типу „втулка” із давальницької сировини в частині виготовлення втулок, рахунок – фактуру №2 007/2007 від 28.12.2005р., приймально-передавальний акт від 28.12.2005р. рахунок – фактуру №27/01 від 27.01.2006р., банківські виписки та претензію №2194 від 15.12.2006р.

Відповідач у судове засідання не з’явився, витребувані судом документи не представив, про день та час розгляду справи був повідомлений в установленому порядку.

Згiдно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

26.12.2005р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №24 про виготовлення бронзового лиття типу „втулка” із давальницької сировини.

Відповідно до умов цього договору відповідач повинен виготовити позивачу бронзове лиття типу „втулка” із давальницької сировини методом відцентрового лиття по специфікації позивача, яка є невід’ємною частиною договору.

Загальна кількість втулок по 20 позиціям згідно із специфікацією складає 30шт. загальною вагою 1 960кг.

Умовами договору передбачено, що позивач за цим позовом власним транспортом повинен поставити відповідачу сировину в кількості 2 300кг. протягом 10 календарних днів після підписання договору (п.2.3)

На виконання умов договору про виготовлення бронзового лиття типу „втулка” із давальницької сировини №24 від 26.12.2005р. позивач відповідно до рахунку – накладної №2007/2007 від 28.12.2005р. передав відповідачу 800кг. бронзи в чушках, приймально-здавальний акт від 28.12.2005р. – стружка бронзова вагою 600кг. та лон бронзи вагою 900кг.

Відповідачем сировина була отримана, про свідчать відповідні відмітки на рахунку-накладній та приймально-здавальному акті.

За змістом п.2.4 відповідач повинен відлити бронзові втулки протягом 30 календарних днів після отримання 2 300кг. сировини.

Згідно з п.2.5 договору №24 про виготовлення бронзового лиття типу „втулка” із давальницької сировини від 26.12.2005р. при отриманні письмового повідомлення про готовність замовлення, позивач повинен протягом семи календарних днів сплатити вартість 30 втулок, згідно з калькуляцією витрат відповідача та здійснити приймання продукції.

Відповідачем виставлений рахунок №27/01 від 27.01.2007р. на суму 19 801 грн. 80 коп. за заготовки втулок.

Даний рахунок позивачем був сплачений відповідно до банківських виписок, які наявні в матеріалах справи, зокрема платіжним дорученням 3488 від 02.02,2006р. – 9 900 грн. 90 коп. та №679 від 13.02.2006р. – 9 900 грн. 90 коп.

З урахуванням умов договору відповідач повинен виготовити втулки протягом 30 календарних днів, тобто до 16.03.2006р.

16.03.2006р. відповідач відповідно до накладної №7/03 від 16.03.2006р. передав позивачу бронзові заготовки у кількості 22шт. вагою 1 195 кг.

Бронзові втулки у кількості 8 шт. вагою 542кг. позивачу не поставлені, їх вартість позивачу також не повернена.

Під час укладення договору про виготовлення бронзового лиття типу „втулка” із давальницької сировини №24 від 26.12.2005р. п.3.2 сторонами було обумовлено, що у випадку невиконання договірних зобов’язань сторони несуть відповідальність в розмірі 0,2% від вартості сировини (22 000грн. 00 коп.) за кожен день прострочки.

При цьому, п.3.3 вказано, що у випадку порушення грошових зобов’язань винна сторона виплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

З урахуванням викладеного, позивачем нарахована пеня у сумі 7 148 грн. 66 коп.

Позивач направив відповідачу претензію №2194 від 15.12.2006р. з вимогою поставити бронзові втулки у кількості 8шт. вагою 542кг на суму 13 043 грн. 51 коп. та сплатити пеню.

Проте, вимога позивача залишена без задоволення.

За таких підстав позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 20 192 грн. 17 коп., в тому числі оплата вартості по договору – у сумі 13 013 грн. 51 коп. та пеня - 7 148 грн. 66 коп.

Відповідач заперечень проти позову не надав, у судові засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений в установленому порядку.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, за приписом ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, на виконання умов договору про виготовлення бронзового лиття типу „втулка” із давальницької сировини №24 від 26.12.2005р. позивачем була передана сировина (рахунок – накладна №2007/2007 від 28.12.2005р. та приймально-здавальний акт від 28.12.2005р. ), копії яких наявні в матеріалах справи.

Сировина відповідачем сировина була отримана, що підтверджується відмітками про отримання на вказаних вище рахунку-накладній та приймально-здавальному акті.

Умовами договору, зокрема п.2.4 відповідач повинен відлити бронзові втулки протягом 30 календарних днів після отримання 2 300 кг. сировини.

При цьому, позивач повинен протягом семи календарних днів сплатити вартість 30 втулок, згідно з калькуляцією витрат відповідача та здійснити приймання продукції лише після отримання письмового повідомлення про готовність замовлення.

Рахунок відповідача №27/01 від 27.01.2007р. на суму 19 801 грн. 80 коп. за заготовки втулок позивачем був сплачений платіжними дорученнями 3488 від 02.02,2006р. та №679 від 13.02.2006р.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. При цьому, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Всупереч умовам договору та ст.526,530 Цивільного кодексу України, відповідач свої зобов`язання не виконав, тобто не виготовив та не передав позивачу 8 втулок вагою 542кг на суму 13 043 грн. 51 коп

Під час укладення договору про виготовлення бронзового лиття типу „втулка” із давальницької сировини №24 від 26.12.2005р. п.3.2 сторонами було обумовлено, що у випадку невиконання договірних зобов’язань сторони несуть відповідальність в розмірі 0,2% від вартості сировини (22 000грн. 00 коп.) за кожен день прострочки.

Одночасно, п.3.3 вказано, що у випадку порушення грошових зобов’язань винна сторона виплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Оскільки у встановлені терміни (до 16.03.2006р.) відповідачем не було виконане зобов’язання в частині виготовлення втулок у кількості 30шт., позивачем нарахована та пред’явлена до стягнення пеня у сумі 7 148 грн. 66 коп.

Розрахунок суми санкції є арифметично вірним, а також таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Заперечень з боку відповідача щодо невірності розрахунків не надано.

Враховуючи, що відповідачем залишена без задоволення претензія позивача №2194 від 15.12.2006р., яка отримана нарочним, господарський суд дійшов до висновку про правомірність нарахування та пред’явлення до стягнення позивачем пені.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем, обгрунтований матеріалами справи, враховуючи, що відповідач позовні вимоги не оскаржив, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 20 192 грн. 17 коп., в тому числі оплата вартості по договору – у сумі 13 013 грн. 51 коп. та пеня - 7 148 грн. 66 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Запорізький Втормет”, м.Запоріжжя до Приватного підприємства „Капітал”, м.Костянтинівка про стягнення заборгованості у сумі 20 192 грн. 17 коп., в тому числі оплата вартості по договору – у сумі 13 013 грн. 51 коп. та пеня - 7 148 грн. 66 коп., задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Капітал”, м.Костянтинівка на користь Відкритого акціонерного товариства „Запорізький Втормет”, м.Запоріжжя, оплату вартості по договору у сумі 13 013 грн. 51 коп., пеню у сумі 7 148 грн. 66 коп., а всього у сумі 20 192 грн. 17 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 201 грн. 92 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте в судовому засіданні 03.04.2007р.

Суддя Плотніцький Б.Д.