ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 711/11223/15-а
18 січня 2016 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі
суддя Дунаєв С.О.,
розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду 21.12.2015р. з позовом до УПФУ в м. Черкаси (відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо розрахунку та виплати йому пенсії з 01.10.2015р. на підставі Постанови КМУ №1210 від 23.11.2011р., зобовязати відповідача зробити перерахунок та виплату пенсії позивачеві з 01.10.2015р. відповідно до постанов Луганського окружного адміністративного суду від 19.05.2008р. та від 05.03.2009р..
Відповідач позовні вимоги не визнав та надав суду заперечення. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що розрахунок розміру пенсії позивача здійснюється відповідно до Постанови КМУ №1210 від 23.11.2011р.. Оскільки після ухвалення Луганським окружним адміністративним судом постанов від 19.05.2008р. та від 05.03.2009р. було змінено законодавство, що регулює порядок пенсійного забезпечення соціальної категорії населення, до якої відноситься позивач, то підстав для розрахунку пенсії відповідно до цих рішень судів немає.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши усі наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.03.2008р., зміненою постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2008р., УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області зобовязано провести перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2007р., встановивши їх відповідно у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2009р. визнано незаконними дії посадових осіб УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. та починаючи 22.05.2008р., та зобовязано зробити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. та починаючи з 22.05.2008р. з урахуванням положень ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Перерахунок здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеної законом на відповідний період.
Розмір пенсії позивача з 01.10.2015р. дорівнює 9391,03грн і складається з сум: 8402,47грн основний розмір пенсії (80відсотків від заробітної плати 10503,09грн), 379,60грн додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю, інвалідам 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи (949грн х 40%), 429,60грн підвищення інваліду війни 2 групи (1074грн х 40%); 50грн щомісячна цільова грошова допомога на проживання інвалідам війни; 129,36грн індексація. Пенсія розрахована та виплачується відповідно до постанови КМУ №1210 від 23.11.2011р. «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 25.03.2014р. №112.
10.09.2015р. позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив виплачувати йому з 01.10.2015р. пенсію в розмірі, встановленому рішеннями Луганського окружного адміністративного суду від 19.05.2008р. та від 05.03.2009р. (а.с.11).
Листом від 22.09.2015р. за вих. №523/Б-10 УПФУ в м. Черкаси позивачеві надано розяснення стосовно розміру нарахованої та виплачуваної йому пенсії (а.с.12).
Листом від 19.11.2015р. за вих.№513/Б-10 ГУПФУ в Черкаській області позивачеві відмовлено у проведенні розрахунку та виплати пенсії відповідно до рішень судів.
За таких обставин, позивач вважає, що відповідач порушує принцип обовязковості виконання судових рішень, у зв'язку з чим звернувся з зазначеним позовом до суду.
Вирішуючи спір між сторонами суд виходить з наступного.
Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч.1 ст.255 КАС постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2009р. зобовязано УПФУ в м. Сєвєродонецьк Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії позивачу в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоровю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. та починаючи з 22.05.2008р. з урахуванням положень ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Перерахунок здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеної законом на відповідний період.
Ухвалюючи зазначене рішення суд виходив з того, що на момент розгляду справи державою визначений саме такий розмір матеріального забезпечення задля належного соціального захисту осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи інваліди 2групи категорії 1. Своїм рішенням суд визначив конкретний розмір пенсії, на отримання якої має право позивач, і зобовязав пенсійний орган виплачувати позивачу пенсію у визначеному розмірі з 22.05.2008р.. При цьому суд визначив умови розрахунку пенсії - перерахунок має здійснюватись виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеної законом на відповідний період, та з урахуванням положень ч.3 ст.67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Таким чином судове рішення має безстроковий характер, підтверджує наявність у позивача права на пенсію у визначеному розмірі з 22.05.2008р. і є обовязковим для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб.
В постанові від 05.11.2013р. по справі №21-293а13 Верховний Суд України зазначив, що з самого визначення поняття «пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
Одночасно Верховний Суд України зауважив, що порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.
Законом України від 28.12.2014р. №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Після внесення зазначених змін статтями 50 і 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачається, що особам, віднесеним до категорії 1, умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Пунктом 7 Прикінцевих положень ЗУ від 28.12.2014р. №76-VIII передбачено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, відповідно до цього Закону, її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, з 01.01.2015р. механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначається актами КМУ.
Відповідач здійснює нарахування та виплату пенсії позивачеві на підставі постанови КМУ №1210 від 23.11.2011р. «Про затвердження порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у звязку з чим розмір пенсії позивача є меншим ніж встановлений постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2009р.. Відповідач стверджує, що не порушує прав позивача, діє в межах та у спосіб передбачений законом, оскільки здійснює нарахування та виплату пенсії позивачеві на підставі закону, який діє на теперішній час. Проте такі висновки відповідача є передбаченими з огляду на наступне.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Пунктом 1, 9 ч.3 ст.129 Конституції України, п.1, 2, 7 ч.1 ст.7 КАС закріплені такі принципи здійснення правосуддя (засади судочинства) як верховенство права, законність, обовязковість судових рішень.
Стаття 22 Конституції України гарантує, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, ухвалюючи постанову від 05.03.2009р. та визначаючи розмір пенсії позивача в розмірі, встановленому законом на момент розгляду справи, суд виходив з того, що навіть у разі зміни законодавства, що регулює порядок розрахунку розміру пенсії соціальної категорії осіб, до яких відноситься позивач, цей розмір не може бути зменшений в контексті положень ст.22 Конституції України.
Так відповідно до ч.3 ст.245 КАС перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи. Таким чином, законодавець прямо передбачив випадки перегляду судових рішень у разі зміни закону на підставі якого було винесено судове рішення.
За таких обставин, суд вважає, що рішення суду, яким захищено право фізичної особи, що надано їй законом, який діяв на момент виникнення спору, в контексті положень ст.22 Конституції України, навіть у разі зміни законодавчого регулювання спірних правовідносин, за своєю природою не може суперечити закону, а тому є обовязковим до виконання на території України в межах періоду звернення цього рішення до виконання. Підставою для незастосування такого судового рішення може бути тільки норма закону, яка покращує захищене судом право особи порівняно із способом захисту, визначеним в судовому рішенні. Саме тому у п.7 Прикінцевих положень ЗУ від 28.12.2014р. №76-VIII передбачено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, відповідно до цього Закону, її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно ст.60 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають одночасно право на інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України, надаються за їх вибором пільги та компенсації відповідно до одного із законів України.
10.09.2015р. позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив усунути порушення його права на отримання пенсії в певному розмірі та виплачувати йому з 01.10.2015р. пенсію в розмірі, встановленому рішеннями Луганського окружного адміністративного суду від 19.05.2008р. та від 05.03.2009р., оскільки в такому випадку фактичний розмір пенсії є більшим.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримував пенсію, розмір якої був розрахований відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2009р. на підставі його заяви від 08.02.2005р.. Заяв про перерахунок пенсії або переведення з одного виду пенсії на інший позивач не подавав, а отже у відповідача відсутні підстави для відмови у задоволенні заяви позивача від 10.09.2015р. про розрахунок та виплату йому пенсії в розмірах, визначених судовими рішеннями.
Разом з тим, суд зауважує, що позивач вимагає здійснення розрахунку його пенсії відповідно до постанов Луганського окружного адміністративного суду від 19.05.2008р. та від 05.03.2009р., проте як вбачається зі змісту постанови цього суду від 05.03.2009р. вона ухвалена з врахуванням наявності постанови від 19.05.2008р. та направлена на усунення порушень прав позивача, повязаних з її виконанням. У зв'язку з цим постанова від 05.03.2009р. більш детально передбачає спосіб захисту прав позивача, закріплений у постанові від 19.05.2008р.. Враховуючи загальний принцип дії нормативно-правових актів у часі, відповідно до якого втрата юридичної сили акта (чи певної його норми) повязується, зокрема, з прийняттям нового акта, що встановлює інші правила, ніж ті, що були встановлені попереднім актом, то при визначенні розміру пенсії позивача необхідно керуватись судовим рішенням, яке ухвалене пізніше, тобто постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2009р.. У зв'язку з цим посилання позивача на постанову суду від 19.05.2008р. при розрахунку розміру його пенсії є помилковим.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки дії відповідача не відповідають положенням п.3, 8 ч.3 ст.2 КАС, через те, що рішення про відмову у розрахунку пенсії позивача відповідно до його заяви від 10.09.2015р. прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, та непропорційно, без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Відповідно до ст.94 КАС, враховуючи що позивач звільнений від сплати судових витрат, то питання про їх розподіл не розглядається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.22, 124 Конституції України, ст.ст.54, 60 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.2, 87, 94, 158-163, 1832, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси щодо відмови у розрахунку та виплаті пенсії за заявою ОСОБА_1 з 01 жовтня 2015р. в розмірі, визначеному постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2009року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2009 року, починаючи з 01 жовтня 2015р..
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд міста Черкаси. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: С.О. Дунаєв
Суддя: ОСОБА_2
Судове рішення № 55081846, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 18.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 711/11223/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: