Рішення № 55081601, 19.01.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12306/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2016 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Сидорука Є.І.

при секретарі Філіповій І.М.

розглянувши у відкритому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з цивільним позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач був прописаний і проживав в належній їй на праві приватної власності квартирі АДРЕСА_1. Більше пяти років він не проживає в даному житловому приміщенні. Їй потрібно оформити субсидію на комунальні послуги, а в звязку з тим, що в квартирі прописаний відповідач, вона не може надати ніяких документів про його дохід. Просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням АДРЕСА_2.

Позивач в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, у разі неявки відповідача просила винести заочне рішення.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановлений законом строк, причини неявки суду не повідомив, заяву про перенесення розгляду справи не подавав.

Дослідивши докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд прийшов до висновку про розгляд справи без участі відповідача з постановленням заочного рішення по справі.

Суд, повно, всебічно та обєктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 12 березня 2010 року ОСОБА_1 стала власником квартири АДРЕСА_3, на підставі Договору купівлі-продажу ВММ №754171.

Згідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до п.5 Договору купівлі-продажу продавці зобовязалися звільнити та передати квартиру, що відчужується, покупцю в розпорядження до 01 травня 2010 року.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Право власності є непорушним. Вказане також викладене у ч. 1 ст. 319 ЦК України та ст. 150 Житлового Кодексу України.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сімї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Будучи власником вказаної квартири позивач позбавлений свого права на користування та володіння ним.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Будучи власником вказаної квартири позивач позбавлена свого права на користування та володіння ним. Крім того, реєстрація відповідача в квартирі призводить до додаткових матеріальних витрат, так як відповідно до кількості зареєстрованих в квартирі осіб проводилось та проводиться нарахування платежів з оплати житлово-комунальних послуг.

Виходячи із вище наведеного суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 212 215, 218, 294, 296, 297 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою № 77 у будинку № 279 на вул. Соборна у м. Рівне.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_3