Ухвала суду № 55081212, 18.01.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2027/18748/12 Номер провадження 11/786/8/16Головуючий у 1-й інстанції Марченко А.Н. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 194 ч. 2 КК - ТЗ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого судді Тараненка Ю.П.

суддів Ландара О.В. Костенка В.Г.

з секретарем Козин Н.В.

з участю прокурора Акулової С.М.

засуджених ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Московського району м. Харкова ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_8, ОСОБА_9 та в його інтересах захисника ОСОБА_10, засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_11 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2014 р. ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, непрацюючий, житель ІНФОРМАЦІЯ_4, судимий 8.04.2011 р. вироком Дзержинського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 ч. 2 , ст. ст. 69, 70 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 6.11.2011 р. після відбуття покарання,

- засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 194 КК України на 6 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно на 6 років позбавлення волі;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючий, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_8, судимий 20.10.2011 р. вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 186 , ч. 1 ст. 309 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строком 2 роки ;

- засуджений за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі ;

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуте покарання за вироком суду від 20.11.2010 р. і остаточно визначене покарання у вигляді 5 років позбавлення волі .

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженець ІНФОРМАЦІЯ_10. громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, непрацюючий, житель ІНФОРМАЦІЯ_11їнськаАДРЕСА_1, судимий :

1) 17.08.2010 р. Апеляційним судом Харківської області за ст.ст. ст. 185 ч.3,. 296 ч.2, 70 ч.4, 71 КК України на 6 років позбавлення волі, звільнений 14.01.2011 р. після відбуття покарання;

2) 8.11.2011 р. вироком Червонозаводського районного суду м. Харків за ст. 395 КК України на 3 місяця арешту, звільнений 8.02.2012 р. після відбуття строку покарання,

- за ч. 3 ст. 296 КК України на 5 років позбавлення волі.

За ч. 2 ст. 194 КК України ОСОБА_3 виправданий.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь:

-ОСОБА_12 24000 грн майнової шкоді;

-ОСОБА_13 153273,49 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 30 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

-ОСОБА_14 80 000 грн.;

-ОСОБА_15 160 000 грн.;

-ОСОБА_16 200 000 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_9 на користь ОСОБА_17 6000 грн.;

За вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 визнані винуватими та засуджені за вчинення злочинів за наступних обставин.

ОСОБА_2 в грудні 2011 р. за попередньою змовою з невстановленою особою, перебуваючи в ресторані «Імереті», який розташований за адресою м. Харків, вул. Котлова, 186 познайомився з ОСОБА_12, якому з метою особистого збагачення шляхом обману і зловживання довірою, повідомив відомості, що може купити йому 3 мобільних телефони торгової марки «Iphone 4S».

Приблизно 5-10 грудня 2011 р. ОСОБА_2, маючи умисел на заволодіння майна шляхом обману і зловживання довірою біля будівлі 1-ї клінічної лікарні м.Харков на вул.Полтавський Шлях, 153 зустрівся з ОСОБА_12 та ввівши його в оману, що зможе придбати на вигідних умовах мобільні телефони торгової марки «Iphone 4S», завідомо не маючи намірів їх придбавати.

ОСОБА_12 не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_2 під впливом обману передав останньому гроші в сумі 12000 гр., після чого ОСОБА_2 з грошовими коштами з місця злочину зник.

30 січня 2012 р. приблизно о 12-й год. ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_18, який запропонував йому в рахунок погашення перед ним боргових зобовязань, підпалити автомобіль «Lexsus Sewell» реєстраційний номер АХ 7788ВХ на що ОСОБА_2 погодився.

В цей же день приблизно о 16-й год. ОСОБА_2 з метою умисного пошкодження і знищення чужого майна прийшов на територію внутрішнього двору адміністративної будівлі Апеляційного суду Харківської області розташованого в м. Харків площа Руднєва, 36 та підійшовши до автомобіля «Lexsus Sewell», реєстраційний номер АХ 7788ВХ, який належить ОСОБА_19, вилив на капот автомобіля легкозаймисту речовину, після чого запальничкою підпалив автомобіль, привівши його в непридатний для користування стан, чим спричинив ОСОБА_19 матеріальну шкоду на суму 153273, 49 грн.

11 лютого 2011 р. приблизно о 17-й год. зустрівся з ОСОБА_18, який запропонував за грошову винагороду в розмірі 500 доларів США підпалити автомобіль «Volksvagen Passat» д/н АХ 1000СК на що ОСОБА_2 погодився.

12 лютого 2012 р. ОСОБА_2 приблизно о 4-й год. маючи умисел на умисне пошкодження і знищення чужого майна шляхом підпалу, прийшов на автостоянку в м. Харків по пров. Брянському 5-а, де паркувався автомобіль НОМЕР_1 належний ОСОБА_20 і вилив на капот легковика легкозаймисту речовину та запальничкою підпалив автомобіль, привівши його в непридатний для користування стан, чим спричинив ОСОБА_20 матеріальну шкоду на суму 201 800,10 грн.

23 лютого 2012 р. приблизно о 22-й год. ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_18, який запропонував йому за грошову винагороду в розмірі 500 доларів США підпалити автомобіль НОМЕР_2 и «Infiniti FX 35» д/н НОМЕР_3, на що ОСОБА_2 погодився.

Наступного дня о 01.45 години ночі, маючи прямий умисел направлений на умисне пошкодження і знищення чужого майна шляхом підпалу, ОСОБА_21 прийшов до будинку № 25/71 по вул. Героїв Труда, де був припаркований автомобілів НОМЕР_2 належний ОСОБА_16 та автомобіль НОМЕР_4 належний ОСОБА_15 і вилив на капот кожного автомобіля легкозаймисту речовину, підпаливши її запальничкою. Від загорання обидва автомобілі прийшли в непридатний для використання стан, чим спричинив ОСОБА_15 була заподіяна майнова шкода в розмірі 160 000 грн., а ОСОБА_16 -- майнова шкода в розмірі 200000 грн.

16 липня 2012 р. ОСОБА_2 в вечірній час біля будинку № 162 по вул. Академіка Павлова в м. Харків вступив у злочинну змову з ОСОБА_9 на відкрите заволодіння чужим майном. При цьому співучасники розробили план , згідно якого ОСОБА_9 повинен був підійти до громадянина майном якого спланували відкрито заволодіти та відволікти його увагу, а ОСОБА_2 повинен шляхом ривка викрасти чуже майно.

В цей же день близько 23.30 год. ОСОБА_9 біля будинку № 162 по вул. Академіка Павлова м. Харкова, діючи згідно раніше розподілених ролей, реалізуючи злочинний план, підійшов до ОСОБА_17 та під надуманим пприводом відволік його увагу, а ОСОБА_2 також підійшов до ОСОБА_17 і шляхом ривка відкрито викрав мобільний телефоном останнього марки «Nokia 7900» вартістю 1422 грн.. з сім карткою мобільного оператора «Київстар» вартістю 10 грн., мобільний телефон торгової марки «Nokia 710 Lumia» вартістю 2371 грн., з сім картою мобільного оператора «МТС» вартістю 10 грн., ключницю вартістю 41 грн. в якій знаходилися гроші в сумі 150 грн.

ОСОБА_3 17 березня 2012 р. близько 22 год., перебуваючи в стані алкогольного спяніння, діючи в групі осіб - з ОСОБА_18 та невстановленою слідством особою, перебуваючи біля магазину ПП «Павленко», що розташований за адресою вул. Театральна, смт. Старий Мерчик Валківського р-ну Харьківської обл., з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка проявилася в тому, що ОСОБА_18 використовуючи малозначний привід, звинувачуючи ОСОБА_22 в тому, що його брата незаконно позбавили волі по його вині, вдарив його кулаком в голову. Від удару ОСОБА_23 оступився назад та закрив голову руками, ухиляючись від ударів. До ОСОБА_18 долучився ОСОБА_3 та невстановлена особа і вони втрьох почали бити ОСОБА_23 кулаками по голові, від чого ОСОБА_23 впав, втративши свідомість.

Внаслідок побиття ОСОБА_23 були заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я у вигляді крововиливів на волосяній частині голови, обличчя, садна на обличчі, на слизовій верхньої і нижньої губи та забитої рани нижньої губи.

18 березня 2012 р. близько 00.20 год. ОСОБА_3 в стані алкогольного спяніння за попередньою змовою з ОСОБА_18 та невстановленою слідством особою біля кафе «Фортуна» по вул. Центральна в с. Шарівка Валківського р-ну Харківської області з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, з особливою зухвалістю, яка проявилася в тому, що ОСОБА_18 почав наносити удари пістолетом по голові ОСОБА_24, а ОСОБА_3 спільно з невстановленою особою, приєдналися до дій ОСОБА_18 і почали бити потерпілого, наносячи йому удари кулаками по тулубу і голові, заподіявши потерпілому ОСОБА_24 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я у вигляді крововиливів на обличчі, на правій кисті, саден на шиї, забитої рани на обличчі.

В апеляції прокурор ставить питання про скасування вироку за м»якістю призначеного засудженим покарання, вказуючи, що відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_9 суд в повній мірі не врахував дані про їх особи, те, що останній не визнав вину, не розкаявся, вчинив корисливий умисний тяжкий злочин, а обставини вчинених правопорушень вказують, що засуджені не бажають ставати на шлях виправлення та перевиховання.

Прокурор також вважає необгрунтованим рішення суду про перекваліфікацію дії ОСОБА_3 з ч.2 ст.187 на ч.3 ст.296 цього ж Закону та виправдання ОСОБА_3 за ст.194 ч.2 КК України, вважаючи винуватість обох засуджений в інкримінованих їм досудовим слідством злочинів доведеною.

Просить постановити новий вирок, яким пропонує засудити ОСОБА_2 за ч.2 ст. 190 КУК України на 2 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 194 КК України на 7 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до визначити ОСОБА_2 покарання у виді 7 років позбавлення волі.

ОСОБА_4 засудити за ч.2 ст.186 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати до призначеного покарання не відбуту частину покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.10.2011 р і остаточно визначити покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_25 засудити за ч. 2 ст. 194 КК України на 6 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна, за ч. 3 ст. 296 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно засудити на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_4 засудити за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати до призначеного покарання не відбуту частину покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.10.2011 р і остаточно визначити покарання на 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_2 в апеляції просить помякшити йому покарання до 5 років позбавлення волі. Вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував помякшуючі покарання обставини -активне сприяння слідству, визнання цивільних позовів та готовність їх відшкодовувати, те, що він сирота і має хворобливий стан здоровя.

В апеляції захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_2 просить пом»якшити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України та застосувати ЗУ «Про амністію у 2014 році», вважаючи призначене покарання суворим, не врахування судом хворобливого стану здоров»я засудженого, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, наміри відшкодувати завдану злочинами шкоду, позитивну характеристику з місця проживання і те, що він сирота.

В первісній апеляції засуджений ОСОБА_3 просив вирок суду скасувати, а справу повернути на новий розгляд або постановити новий вирок, вказуючи, зокрема про порушення судом при розгляді справи вимог кримінально-процесуального закону та невмотивованість вироку в частині перекваліфікації його дій.

В доповненнях до апеляції просить звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» .

Захисник ОСОБА_11 в апеляції просить пом»якшити визначене ОСОБА_3 покарання, врахувавши визнання ним вини, щире розкаявся, наявність постійного місця проживання та позитивно характеризуючі дані .

Засуджений ОСОБА_4 також просить пом»якшити покарання, із врахуванням позитивної характеристики, помякшуючих покарання обставин, відсутності обтяжуючих покарання обставин, наявності на утриманні малолітньої дитини та звільнити від відбування покарання на підставі ст. 6 Закону країни «Про амністію у 2014 році», а захисник ОСОБА_10 в апеляційній скарзі просить вирок суду відносно ОСОБА_4 скасувати, а справу провадженням відносно нього закрити, заперечуючи вчинення ним злочину та наявності у нього алібі .

Заслухавши доповідача, прокурора Акулову С.М., яка апеляцію прокурора підтримала, пояснення засуджених та їх захисників на підтримання поданих ними апеляцій, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав .

Винуватість ОСОБА_2 в навмисному пошкодженні чужого майна шляхом підпаду та в повторному заволодінні чужого майна шляхом обману і зловживання довірою доведена зібраними у кримінальній справі доказами, дослідження яких в судовому засіданні за згодою сторін у відповідності до положень ст. 299 ч. 3 КПК України визнано судом недоцільним .

Визнав свою провину повністю у вчиненні даних злочинів і сам засуджений, що не оспорює і в поданій апеляції .

Його дії за ст.ст.194 ч.2, 190 ч.2 КК України кваліфіковані правильно.

Обґрунтованими слід вважати і висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_9 у відкритому заволодінні за попередньою змовою між собою майном гр.ОСОБА_17

Їх винуватість у вчиненні даного злочину підтверджується показаннями на досудовому слідстві та в суді потерпілого ОСОБА_17 про вчинення грабежу засудженими з розподіленням ролей за обставин, наведених у вироку, яких він впізнав під час досудового слідства і підтвердив дану обставину в суді, даними протоколу огляду про вилучення в ОСОБА_2 викраденого майна - мобільного телефону (а.с.186-187 т. 2), показаннями ОСОБА_2 на досудовому слідстві про грабіж потерпілого за попередньою змовою з ОСОБА_4 (а.с.1-2, 11 том 3) та його ж визнавальними показаннями в судовому засіданні .

Доводи захисту про наявність у ОСОБА_4 алібі на час вчинення злочину детально перевірялися судом та до уваги не прийняті обґрунтовано з наведенням у вироку відповідних мотивів з цього приводу .

Не оспорює факт вчинення грабежу засуджений ОСОБА_4 і в поданій апеляції .

За таких умов, твердження захисника засудженого в апеляції про непричетність ОСОБА_4 до вчинення злочину є безпідставним .

Протиправні дії ОСОБА_2 і ОСОБА_4 по даному епізоду за ст. 186 ч. 2 КК України судом кваліфіковані правильно .

Винуватість засудженого ОСОБА_25 у вчиненні хуліганських дій, окрім його особистого повного визнання вини, підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_22 і ОСОБА_24, висновками судово-медичних експертиз про спричинення останнім тілесних ушкоджень (а.с.157,162т.4), показаннями свідків ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 про відомі їм обставини вчиненого правопорушення і ОСОБА_25 та його захисником в поданих апеляціях не оспорюється .

Дії засудженого в цій частині судом за ст. 296 ч.3 КК України кваліфіковані правильно .

Твердження прокурора в апеляції про вчинення ОСОБА_25 відносно потерпілого ОСОБА_24 не хуліганських дій, а розбійного нападу, який інкримінувався засудженому і надання у зв»язку з цим судом діям останнього неправильної юридичної оцінки, не ґрунтується на фактичних обставинах даного злочину, визнаних судом доведеними, та зібраним у справі доказам .

Всебічно дослідивши в цій частині докази та надавши їм відповідну оцінку, до висновку про непричетність ОСОБА_25 до розбою суд прийшов обґрунтовано, оскільки доказів про наявність у засудженого умислу на вчинення такого злочину, скоєння ним нападу з метою заволодіння чужим майном та на підтвердження самого факту заволодіння засудженим майном потерпілого в судовому засіданні добуто не було, з приводу чого у вироку наведені детальні мотиви .

Порушень вимог кримінально-процесуального закону при ухваленні вироку, про що йдеться в апеляції ОСОБА_3, при апеляційному розгляді не встановлено, а посилання обвинуваченого про невмотивованість рішення відносно перекваліфікації його дій безпідставне .

Правильним колегія судів вважає і висновок суду про відсутність належно добутих доказів умисного пошкодження ОСОБА_25 чужого майна шляхом підпалу, у зв»язку з чим доводи апеляції прокурора про неправильність виправдання засудженого за ст.194 ч.2 КК України є безпідставними .

У справі не зібрано достовірних й переконливих доказів на підтвердження факту вчинення засудженим даного злочину .

В основу обвинувачення по даному епізоду органом досудового слідства покладені визнавальні показання засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_25 від яких вони в суді відмовилися .

Інших об»єктивних доказів вчинення даного злочину ОСОБА_25 в обвинувальному акті не наведено, а в судовому засіданні не добуто, у зв»язку з чим висновок суду про недоведеність участі ОСОБА_25 в інкримінованому йому за ст.194 ч.2 КК України злочині слід вважати правильним .

Непереконливі і доводи прокурора в апеляції про м»якість призначеного винним покарання, оскільки воно визначено судом в межах санкції закону, за яким вони засуджені, у вигляді реального відбування позбавлення волі, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про їх особу та наявності обставин, наведених у вироку, які пом»якшуть та обтяжують покарання і є достатнім та необхідним для їх виправлення, а тому відповідає вимогам ст.65 КК України .

Водночас надмірно суворим визначене засудженим покарання колегія суддів не вважає. Їхні доводи з цього приводу непереконливі, а тому на увагу не заслуговують . Характеризуючі дані засуджених та наявні пом»якшуючі покарання обставин, на які вони і захисники посилаються в апеляціях, враховані судом при вирішенні питання про покарання в повній мірі, а тому підстав для зміни вироку в цій частині не вбачається .

Не ґрунтуються на вимогах закону і посилання засуджених в апеляціях про необхідність їх звільнення від відбування покарання.

ЗУ «Про амністію в 2014 р.». на який посилаються засуджені, підстав для їх звільнення від відбування покарання не містить .

Мотивувальна частини вироку містить вказівку суду про вчинення ряду злочинів засудженими за участі ОСОБА_29Я, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження. Справа відносно нього судом не розглядалася а вирок не ухвалювався, у зв»язку з чим допущений недолік підлягає усуненню в ревізійному порядку, а така вказівка суду - виключенню з вироку.

Згідно положень ст.72 ч.5 КК України строк попереднього ув»язнення засуджених підлягає зарахуванню з розрахунк один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 365, 366 КПК України (1960 р.) колегія суддів апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляції помічника прокурора Московського району м. Харкова ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_8, засудженого ОСОБА_9 та в його інтересах захисника ОСОБА_10, засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_11 залишити без задоволення .

В порядку ст. 365 КПК України (1960 р.) вирок Московського районного суду м.Харків від 29 жовтня 2014 р. змінити.

З мотивувальної частини вироку виключити вказівку суду про вчинення злочинів засудженими за участі ОСОБА_18 та вважати, що злочини вчинені засудженими з особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження .

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

У відповідності до положень ст. 72 ч.5 КК України зарахувати засудженим строк попереднього ув»язнення :

- ОСОБА_2 з 30 серпня 2012 р. по 18 січня 2016 р.;

- ОСОБА_9 з 31 серпня 2012 р. по 18 січня 2016 р.;

- ОСОБА_3 з 10 липня 2012 р. по 18 січня 2016 р. з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

У зв»язку з відбуттям покарання засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_30, ОСОБА_3 звільнити з-під варти негайно в залі суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С У Д Д І:

ОСОБА_1 ОСОБА_31 ОСОБА_32

--------------------- ------------------ -------------------