Вирок № 55079840, 19.01.2016, Миронівський районний суд Київської області

19.01.2016 Єдиний унікальний № 371/1524/15-к

Провадження №1-кп/371/111/15

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

19 січня 2016 року Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Гаврищука А.В.,суддів: при секретаряхКапшук Л.О., Пархоменко В.М. Січкаренко Я.О., Смиченку В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миронівка в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 29.05.2015 за №12015110220000297, за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Богуслав, Київської області, громадянина України, українця, не працюючого, освіта професійно-технічна, мешканця АДРЕСА_3, раніше судимого;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Богуслав, Київської області, громадянина України, українця, не працюючого, освіта професійно-технічна, мешканця АДРЕСА_4, раніше судимого;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця с.Карашина, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, громадянина України, українця, не працюючого, освіта професійно-технічна, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України, за участю сторін кримінального провадження

прокурора Хахлюка В.В.,

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

потерпілої ОСОБА_11,

представника потерпілої ОСОБА_12,

роз'яснивши обвинуваченим їх право згідно ч. 1 ст. 384 КПК України на розгляд справи судом присяжних, судовим слідством колегія суддів Миронівського районного суду Київської області

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 28.05.2015 перебуваючи на міському стадіоні у м. Богуслав, Київської області маючи корисливий мотив на отримання грошових коштів розробили та узгодили детальний план вчинення злочину, а саме: шляхом убивства водія таксі незаконного заволодіння його транспортним засобом, з метою подальшого продажу на розборку в м. Києві.

Так згідно досягнутої домовленості обвинувачені визначили, що ОСОБА_7 під час вчинення злочину мав сісти позаду водія, після прибуття до місця призначення накинути йому на шию зашморг та душити. ОСОБА_6 у свою чергу мав сісти з права від ОСОБА_7 та допомагати останньому затягувати зашморг. ОСОБА_5 мав сісти на переднє пасажирське сидіння та в разі форс-мажорних обставин, допомагати останнім.

Готуючись до вчинення вищевказаного злочину ОСОБА_6 перебуваючи на території свого домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, взяв металевий тросик, довжиною понад 750 мм., на кінцях якого виготовив дві петлі, зафіксувавши їх за допомогою двох розплесканих металевих гайок шириною близько 5 мм., до яких вставив дві дерев'яні палички для зручності тримання у руках, тим самим виготовивши зашморг, який у вечері 28.05.2015 передав ОСОБА_7

ОСОБА_7 виконуючи вказівку ОСОБА_5 готуючись до вчинення кримінального правопорушення в одній із аптек, що в м. Богуслав придбав чотири пари одноразових поліетиленових медичних рукавичок, за ціною 4 грн. за пару, які в подальшому взяв із собою, з метою унеможливити ідентифікацію відбитків пальців рук на поверхні автомобіля чи інших речових доказах.

ОСОБА_5 розподілив ролі між обвинуваченими, дав вказівки щодо підготовки знарядь і своїм авторитетом та обіцянками гарантував збут викраденого автомобіля та значний зиск.

29.05.2015 близько 03 год. 00 хв., ОСОБА_5, спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6, з метою проїзду до залізничного вокзалу, що по вул. 40-річчя Перемоги в м. Миронівка, Київської області, прибули на зупинку, розташовану на виїзді з м. Богуслав, Київської області. Перебуваючи там, зупинили попутний автомобіль марки «ВАЗ 2101» на якому доїхали до вищевказаного залізничного вокзалу.

Близько 04 год. 00 хв. прибувши до вказаного залізничного вокзалу ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 дізналися, що запізнилися на електропоїзд яким вони планували дістатися до м. Києва.

У той час вони, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації свого протиправного злочинного умислу спрямованого на досягнення кінцевої мети заволодіння будь-яким транспортним засобом із ряду автомобілів таксі, пішли в напрямку магазину «Золота підкова», що знаходиться за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Леніна № 13.

О 04 год. 47 хв. ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перебували на протилежній від магазину «Золота підкова» стороні вулиці.

Знаходячись у вказаному місці, ОСОБА_7 із свого мобільного телефону НОМЕР_4 зателефонував на мобільний номер служби таксі «Круіз» та викликав автомобіль до вищевказаного магазину, для подальшої поїздки в с. Зеленьки, Миронівського району, Київської області.

За викликом ОСОБА_7 в обумовлене ним місце, що поряд із магазином, прибув автомобіль марки «Chery», модель «Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_13. Після приїзду автомобіля ОСОБА_5 сів на переднє пасажирське сидіння, ОСОБА_7 на заднє сидіння за водієм, а ОСОБА_6 на заднє сидіння позаду ОСОБА_5, тобто останні розташувалися в раніше обумовлених місцях. Сівши до автомобіля, ОСОБА_5 визначив перед водієм ОСОБА_14 кінцеву точку призначення, а саме Зеленьківська ЗОШ 1-3 ступенів, що знаходиться по вул. Радянська № 1 в с. Зеленьки, Миронівського району, Київської області.

Діставшись, с. Зеленьки ОСОБА_7 зі свого мобільного телефону надіслав sms повідомлення на номер телефону ОСОБА_5 із запитанням стосовно готовності реалізувати їх злочинний намір, однак ОСОБА_5 не звернув уваги на надходження зазначеного повідомлення. Тоді ОСОБА_7 повторно набрав на своєму мобільному телефоні аналогічний текст та передав свого мобільного телефона ОСОБА_6 У свою чергу останній прочитавши текст, додав до нього пропозицію ОСОБА_5 у випадку готовності до дії обернутися до них та дати знак і передав мобільного телефона ОСОБА_7 ОСОБА_5 Ознайомившись із текстом повідомлення ОСОБА_5 обернувся до інших обвинувачених та своїми діями дав їм зрозуміти про можливість реалізації їх злочинного умислу.

За вище наведених обставин реалізуючи свій злочинний умисел близько 5 год. 30 хв. перебуваючи у салоні автомобіля ОСОБА_13 доїжджаючи до місця призначення, а саме до паркану, що огороджує територію Зеленьківської ЗОШ 1-3 ступенів, не дочекавшись повної зупинки автомобіля, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_13, ОСОБА_7, дістав з кишені заздалегідь підготовлений ОСОБА_6 зашморг, в петлях якого знаходилися дерев'яні палиці для зручності тримання в руках та накинув шию ОСОБА_13, після чого почав що є сили затягувати. У цей час ОСОБА_5 лівою рукою різко затягнув ручне гальмо автомобіля, що спричинило екстрену його зупинку. ОСОБА_13 в свою чергу почав пручатись та схопив зашморг руками намагаючись зняти. Реагуючи на дії водія ОСОБА_6, почав кулаками правої та лівої рук хаотично наносити удари останньому в область голови. Вважаючи, що ОСОБА_13 може вирватися, ОСОБА_5, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_13 правою рукою дістав з кишені розкладного ножа, вістрям якого наніс з права на ліво не менше чотирьох аналогічних один одному ударів в область грудної клітини зліва ОСОБА_13, які спричинили смерть останнього. Після цього ОСОБА_5 вийшовши із автомобіля, підійшов до лівих передніх дверей водія і відчинивши їх, при цьому тримаючи в правій руці вищевказаний ніж, наніс вістрям даного ножа один удар ОСОБА_13 в область шиї.

У подальшому, тіло ОСОБА_13, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 перетягли на заднє сидіння автомобіля.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №6/74-ВЕ від 06.08.2015 року: смерть ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10, настала від чисельних проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини з ушкодженнями серця, які призвели до розвитку масивної внутрішньо грудної кровотечі та гострої крововтрати, на що вказують: чотири проникаючого характеру колото-різані поранення передньої поверхні грудей; ушкодження по ходу трьох із раневих каналів осердя та правого шлуночку серця; три проникаючого характеру поранення правої і лівої плевральних порожнин; скупчення великої кількості крові у порожнині осердя, правій і лівій плевральних порожнин; знижене кровонаповнення тканин внутрішніх органів; вогнищеві крововиливи під внутрішньою оболонкою лівого шлуночку серця; незначна кількість рідкої крові у кровоносному руслі;

Між отриманими ОСОБА_13 тілесними ушкодженнями у вигляді чисельних проникаючого характеру колото-різаних поранень грудної клітки (з ушкодженням серця) та смертю потерпілого існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Таким чином обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 вчинили злочин передбачений п. 6 , п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме: умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_13, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.

Перетягши тіло на заднє сидіння автомобіля, ОСОБА_5 сів за кермо, ОСОБА_6 сів на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_15 залишився сидіти на задньому сидінні зліва. Завівши автомобіль вони попрямували в напрямку м. Києва, по вул. Радянська, в с. Зеленьки Миронівського району, Київської області, яка є паралельною автомобільній автодорозі Київ-Знам'янка, з метою в подальшому приховати сліди вчинення злочину, а також збути незаконно здобутий автомобіль марки «Chery», модель «Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_1. Перебуваючи у вищевказаному автомобілі ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6, маючи корисливий мотив направлений на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, діючи спільно, почали проводити його огляд, в ході якого в барсетці ОСОБА_13 ними виявлено грошові кошти в сумі 500 грн., паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_11 серії НОМЕР_5, виданий 08.10.2003 року Миронівським РВ ГУМВС України в Київській області та посвідчення водія. На панелі приладів ними виявлено бувший у використанні мобільний телефон марки «Sony», модель «Xperia Z3», вартістю 19999,00 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн., бувший у використанні мобільний телефон марки «LG», модель «T370», вартістю 1600 (одна тисяча шістсот) грн., бувший у використанні GPS навігатор марки «Pioneer», модель «PІ9987, вартістю 600 (шістсот) грн. електрошокер. Всі вищевказані речі та документи ОСОБА_5 з ОСОБА_6 забрали, поклавши їх до своїх кишень.

З метою приховування слідів вчинення злочину, а саме: трупа ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виїхавши на автомобільну автодорогу Київ-Знам'янка, повз кафе-бар «Орхідея» поїхали по ґрунтовій дорозі до смітника, що поряд із напівзруйнованими приміщеннями ферми, яка знаходиться на території СФГ «Майок», що за адресою: Київська область, Миронівський район, с. Зеленьки, вул. Незалежності № 28. Перебуваючи поряд з вищевказаним смітником ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 витягли тіло ОСОБА_13 з автомобіля, бажаючи пересвідчитись у його смерті, ОСОБА_5 виявленим у автомобілі електрошокером, завдав декількох ударів, у шию останнього після чого затягли тіло на смітник. У той час ОСОБА_5, маючи корисливу мету власного збагачення за рахунок чужого майна, з безіменного пальця правої руки ОСОБА_13 зняв золоту весільну обручку вагою 3,5 грамів, загальна вартість якої 2975,00 грн., яку в подальшому віддав ОСОБА_16 Також ОСОБА_5 з метою переконатися в тому, що ОСОБА_13 мертвий, взяв до правої руки вищевказаний ніж та його вістрям наніс не менше трьох ударів ОСОБА_13 в область грудної клітини справа.

У послідуючому ОСОБА_5, спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з метою збуту автомобіля марки «Chery», модель «Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_1 попрямували до м. Києва, через м. Кагарлик, Київської області. Доїхавши до м. Кагарлик, вони вирішили сховати вищевказаний автомобіль для того аби через деякий час за ним повернутися оскільки не встановлена слідством особа, яка мала придбати даний автомобіль на телефонні дзвінки ОСОБА_5 не відповідала. Заїхавши у лісосмугу, що на відстані 23,5 м. від домоволодіння, яке знаходиться за адресою: Київська область, м. Кагарлик, АДРЕСА_5, ОСОБА_5 вимкнув двигун автомобіля. Вийшовши із автомобіля ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з багажного відділення забрали свої сумки з одягом, які вони туди помістили після приїзду ОСОБА_13 на виклик, витерли з усіх поверхонь салону автомобіля сліди пальців рук та всі разом попрямували в центр м. Кагарлик, Київської області.

Таким чином ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 вчинили злочин передбачений ч. 3 ст. 289 КК України, а саме: незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством небезпечним для життя потерпілого.

Ідучи попід лісосмугою, відійшовши від автомобіля на відстань 225 метрів, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за допомогою підручних засобів та копій документів ОСОБА_7 почали розпалювати багаття до якого ОСОБА_5 вкинув свої забрудненні кров'ю ОСОБА_13, штани, поламав та вкинув GPS - навігатор марки «Pioneеr», дві сім картки та дві акумуляторні батареї із мобільних телефонів ОСОБА_13, а також використані ним одноразові поліетиленові медичні рукавички. ОСОБА_6 до багаття вкинув посвідчення водія, що належало ОСОБА_13 та паспорт громадянина України на ім'я останнього, а також використані ним одноразові поліетиленові медичні рукавички. ОСОБА_7 до багаття вкинув використані ним одноразові поліетиленові медичні рукавички.

Дочекавшись поки вкинуті до багаття речі догорять ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжили свій рух у раніше визначеному напрямку. Ідучи по ґрунтовій дорозі, що проходить по вул. Богдана Хмельницького, перебуваючи поряд із домоволодінням, що за адресою: АДРЕСА_6, ОСОБА_5 викинув в кущі правого відносно їхнього напрямку руху узбіччя вовняну шкарпетку в середині якої знаходилася аналогічна шкарпетка з вмістом в ній зашморгу, яким ОСОБА_7 душив ОСОБА_13 та яку він передав ОСОБА_5 під час того як розпалювали багаття.

Продовживши свій рух ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перебуваючи на містку, який проходить через русло річки Росава (Загребельний став) та через який проходить проїзна частина автодороги, по вул. Б. Хмельницького, ОСОБА_5 з метою приховування знаряддя вчинення злочину, а саме: ножа вістрям якого він наносив тілесні ушкодження ОСОБА_13, тримаючи його в правій руці з ліва на право на відмаш кинув в бік води, однак ніж вдарившись об гілку дерева впав на берег річки.

У послідуючому ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 дійшли до станції Кагарлик-2, що в м. Караглик, Київської області, де на електропоїзді доїхали до станції «Видубичі», що в м. Києві, після чого поїхали на радіо ринок «Караваєві дачі» де незаконно, невстановленій особі, збули викрадені в ОСОБА_13 мобільні телефони марки «Sony», модель «Xperia Z3», та марки «LG», модель «T370» за грошові кошти в сумі 600 грн. та 50 грн. відповідно. Частину виручених від реалізації мобільних телефонів грошових коштів розділили між собою в рівних частинах на трьох, а іншу частину витратили на продукти харчування та алкогольні напої.

Збувши викрадені мобільні телефони ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 поїхали на маршрутному автобусі до м. Богуслав, Київської області. ОСОБА_7 в свою чергу залишився в м. Києві де на виході із однієї із станцій метро за 325 грн. продав, не встановленій особі, золоту весільну обручку ОСОБА_13, таким чином розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Вина обвинувачених у вчиненні зазначених злочинів підтверджується зібраними на стадії досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні письмовими, відео і речовими доказами, показаннями свідків допитаних у судовому засіданні, а також їх власними зізнавальними показами наданими суду, так зокрема:

Обвинувачений ОСОБА_5, який впродовж судового розгляду неодноразово змінював свої покази, в остаточній їх версії свою вину визнав частково, суду пояснив, що 28.05.2015 він у м. Богуслав, Київської області на міському стадіоні зустрівся із своїми товаришами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час спільного розпивання пива та вживання канабісу обговорювали, як легко та швидко заробити грошей. ОСОБА_6 запропонував викрасти автомобіль, оскільки знав, що у нього є навики вчинення таких злочинів. ОСОБА_6 також запитав у нього чи зможе він збути викрадене авто, на що він відповів ствердно.

Після цієї розмови вони у трьох домовилися зранку їхати у м. Київ на роботу де мали намір також реалізувати свій злочинний умисел. Зустрівшись у нічний час на виїзді з м. Богуслав, вони на попутній машині дісталися до залізничного вокзалу у м. Миронівка, звідки мали намір електропоїздом дістатися до м. Києва.

Однак, на електропоїзд вони запізнилися, тому вирішили викрасти таксі в м. Миронівка. Прослідувавши по вул. Леніна в сторону центру, на одному зі стовпів він помітив рекламу служби таксі «Круїз». За його пропозицією ОСОБА_7, зі свого мобільного телефону але попередньо змінивши sim картку мобільного оператора «Life», зателефонував у службу таксі та викликав автомобіль для поїздки до с. Зеленьки, Миронівського району, Київської області, яке розташовано по автодорозі Київ-Знам'янка у напрямку до м. Києва.

На виклик приїхав автомобіль марки «Chery», модель «Amulet». На вказаному автомобілі таксі обвинувачені прослідували до с. Зеленьки, де він вказав водієві дорогу до школи.

Під час поїздки у таксі, ОСОБА_6 передавав йому мобільний телефон ОСОБА_7 де було набрано текст із запитанням про можливість реалізувати їх злочинний умисел щодо насильства над потерпілим та в такий спосіб заволодіти автомобілем.

Під час того, як водій здійснював зупину у визначеного ним місці ОСОБА_7 накинув зашморг на шию водію та почав душити. ОСОБА_6 почав завдавати ударів у голову потерпілому, однак той спробував пручатися та схопився правою рукою за його плече. Злякавшись того, що водій може вирватися він витяг із правої кишені штанів розкладного ножа та завдав трьох-чотирьох ударів у груди останнього в область серця.

Після чого вийшов з автомобіля обійшов його з переду, відкрив двері з боку водія та тримаючи у правій руці ножа завдав одного удару в шию потерпілого з лівої сторони, з метою позбавити життя.

Після цього він разом із ОСОБА_6 перетягли тіло водія на заднє сидіння. Він сів за кермо автомобіля та поїхав по вулиці, що паралельна автодорозі Київ-Знам'янка. Звернувши у перший поворот перетнув автодорогу Київ-Знам'янка та прослідував далі де за декілька метрів помітив споруди закинутої ферми.

Біля цієї споруди він та ОСОБА_6 витягли тіло з автомобіля, коли йому здалося, що водій подав ознаки життя, він відшукав у салоні автомобіля електрошочер та завдав декілька ударів у шию останнього.

Відтягши тіло від автомобіля зняв з безіменного пальця правої руки ОСОБА_13 золоту обручку та передав її ОСОБА_6, з метою остаточно позбавити водія життя та приховати у такий спосіб злочин, завдав декількох ударів ножем в область грудної клітки ОСОБА_13 Після чого разом з ОСОБА_6 прикидали труп гілляччям та побутовим сміттям.

Далі він сів за кермо викраденого автомобіля на якому прослідували у напрямку м. Кагарлик, Київської області. Не доїжджаючи КПП у м. Кагарлик неподалік автозаправки «WOG» звернув у право з автодороги Київ-Знам'янка та проїхавши близько 300 м. прямо, зупинив автомобіль. Вийшовши з нього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 забрали свої речі з багажного відділу машини, ОСОБА_6 також забрав два мобільні телефони потерпілого та барсетку з коштами і документами, які знаходилися в салоні авто. Він узяв GPS навігатор з салону. Замкнувши машину, усі разом пішли в напрямку м. Кагарлик. Відійшовши від автомобіля на відстань близько 200-300 м., ОСОБА_7 розпалив багаття за допомогою своїх особистих документів (ксерокопій зі справи) куди було вкинуто його штани забруднені кров'ю, паспорт та інші документи водія, а також GPS навігатор.

Після того як речі догоріли, вони пішли далі в напрямку автовокзалу у м. Кагарлик, по дорозі викинувши зашморг, який попередньо було поміщено до двох загорнутих одна в одну шкарпеток, та ніж яким завдавав ударів ОСОБА_13 Знаходячись на автостанції у м. Кагарлик ще вживали пиво, далі взяли таксі та поїхали до залізничної станції «Кагарлик-1», звідки електропоїздом прослідували до станції «Видубичі» у м. Києві. Далі скориставшись метро прослідували до станції метро «Шулявська», що у м. Києві, звідки на маршрутному автобусі поїхали до радіо ринка «Караваєві дачі», де за 600 та 50 грн. відповідно, збули мобільні телефони марки «Sony», модель «Xperia Z3», та марки «LG», модель «T370» викрадені з салону автомобіля. Виручені кошти він розділив між своїми спільниками порівну. Після чого, повернулися до станції Видубичі з якої він та ОСОБА_6 поїхали в м. Богуслав, а ОСОБА_7 залишився у м Києві.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 суду пояснив, що 28.05.2015 у вечірній час він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зустрілися на міському стадіоні у м. Богуслав, Київської області, де розпивали спиртні напої, домовилися наступного дня їхати до м. Київ через м. Миронівку, Київської області. Також дійшли згоди спільно викрасти транспортний засіб. ОСОБА_5 комусь телефонував, обіцяв, що зможе збути крадений автомобіль. Зустрівшись вранці наступного дня, вживали наркотичний засіб канабіс. Коли дістались до залізничного вокзалу у м. Миронівка виявили, що запізнилися на електропоїзд. ОСОБА_5 запропонував не чекати наступного, а добиратися автотранспортом. Посидівши в залі очікувань залізничної станції, пішли в сторону центра м. Миронівки, біля магазину «Золота підкова» викликали таксі, на виклик приїхав автомобіль марки «Chery», модель «Amulet» сірого кольору. Сумки поклали до багажника та поїхали в невідомому, на той час, йому напрямку. Дорогою ОСОБА_7 передав йому мобільний телефон з написаним в sms текстом запитання про готовності реалізувати їх злочинний намір. Доповнивши текст пропозицією до ОСОБА_5 погодити початок нападу він показав текст останньому. Після чого ОСОБА_5 обернувся до них та заговорив, що означало згоду на початок нападу.

Прибувши до с. Зеленьки, під час зупинки автомобіля, між ОСОБА_5 та водієм таксі виникла суперечка. У цей час ОСОБА_7 накинув зашморг на шию водія та почав душити, а він сам почав завдавати удари кулаками обох рук по голові водія. ОСОБА_7 душив водія приблизно одну хвилину, у цей час таксист втратив свідомість. Тоді ОСОБА_7 перестав душити і таксист схопив ОСОБА_5 за плече, а останній злякавшись завдав декількох ударів ножем у груди таксисту.

Де ОСОБА_7 дістав зашморг йому не відомо. В машині зашморг був у ОСОБА_7 Ніж у ОСОБА_5 бачив і раніше, він завжди носив його з собою.

Після цього ОСОБА_5 наказав перетягти тіло водія на заднє сидіння. Він відмовився бо було дуже багато крові, а коли ОСОБА_5 та ОСОБА_7 перетягли тіло він сів попереду. Далі вони поїхали до ферми, біля якої ОСОБА_5 витяг тіло з салону автомобіля наказав йому щоб допоміг тягти, та заховати тіло прикидавши гілляками та сміттям. Після чого вони, викраденим автомобілем за кермом якого був ОСОБА_5 поїхали до м. Кагарлик де поруч з містом, у лісосмузі, залишили автомобіль. Він відшукав у салоні автомобіля два мобільних телефони, гроші 500 грн. усе, що було в барсетці, взяв паспорт водія, водійське посвідчення. Відійшовши від автомобіля розпалили багаття, кинули у вогонь штани ОСОБА_5, навігатор та документи.

Після того як спалили речі, пішли пішки, викинули ножа, зашморг. Дійшли до автостанції в м. Кагарлик, сіли в таксі доїхали до залізничного вокзалу.

Звідти електропоїздом доїхали до ст. «Видубичі», сіли в метро, доїхали до станції м. «Шулявська», де пересіли на маршрутний автобус №17 яким доїхали до радіо ринку та продали телефони. Потім поїхали на ст. м. «Видубичі», ОСОБА_5 запронував їхати додому, ОСОБА_7 залишився в м. Києві, були затримані 30 травня. Коли його затримали, він добровільно віддав ключі від викраденого автомобіля працівникам міліції, які йому передав ОСОБА_7 у вечері 30.05.2015.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 повідомив, що домовленості про викрадення автомобіля із застосування насильства до потерпілого між обвинуваченими було досягнуто 28.05.2015 під час їхнього перебування на стадіоні у м. Богуслав. ОСОБА_7 пояснив, що пропозиція про вчинення злочину надійшла від ОСОБА_5, який пообіцяв викрадене авто продати у м. Києві. Дії спланував також ОСОБА_5: хто за ким сяде, хто як будемо діяти.

Крім того саме ОСОБА_5 розподілив обов'язки між обвинуваченими. Між ними було обумовлено, що угон можна зробити або в м. Миронівці, Київської області або в м. Києві.

За наказом ОСОБА_5 ОСОБА_6 виготовив та передав йому зашморг, для того аби здійснюючи крадіжку авто «придушити» жертву.

Сам він придбав стартові пакети мобільного оператора та мав передати їх іншим обвинуваченим, також у аптеці придбав чотири пари медичних рукавичок також щоб роздати їх обвинуваченим.

Потім приблизно о 1 год. ночі 29.05.2015 вони зустрілися знову, та пішли на зупинку, що на виїзді з м. Богуслав звідки за допомогою попутроно транспорту дісталися залізничного вокзалу у м. Миронівка.

Випили каву пішли в напрямку автовокзалу пройшли автостанцію. Біля магазину «Золота підкова» він зі свого мобільного телефона але попередньо змінивши номер викликав таксі, на виклик приїхала «Chery» «Amulet» сірого кольору. Поклали сумки в багажне відділення, розмістилися в автомобілі згідно раніше обумовлених ролей так, що він сидів позаду, ОСОБА_5 попереду, а ОСОБА_6 позаду з права.

Під час того як їхали у нього з собою був металевий зашморг виготовлений ОСОБА_6, а оскільки вони вже перебували в автомобілі він надіслав ОСОБА_5 sms повідомлення стосовно того чи будуть вони викрадати цю машину. У разі якщо так, попросив ОСОБА_5 повернувся і дати наказ. Однак, ОСОБА_5 повідомлення не помітив. Після цього ОСОБА_6 взяв його мобільний телефон і написав аналогічне sms, додавши що у разі згоди ОСОБА_5 має повернувся до них і заговори на будь яку тему. ОСОБА_6 не надсилав цього повідомлення, а передав телефон ОСОБА_5 так, що він читав повідомлення з екрана телефону.

Після цього ОСОБА_5 обернувся та заговорив з ними… про що саме він уже не пам'ятає, але вони з ОСОБА_6 зрозуміли, що це знак згоди. Він зрозумів, що за допомогою фізичної сили вони будуть викрадати автомобіль.

Діставшись місця призначення в с. Зеленьки, Миронівського району, Київської області коли автомобіль почав зупинятися він накинув металевий тросик водію на шию. Але на шию зашморг не потрапив а потрапив на підборіддя. Водій схопився обома руками та почав вириватися потім знепритомнів. Злякавшись, що може задушити ОСОБА_13 він відпустив зашморг тоді потерпілий прийшов до тями вдихнув повітря, а ОСОБА_5 наніс ОСОБА_13 декілька ударів ножем в область грудної клітини.

Потім ОСОБА_5 одяг медичні рукавички, вийшов з автомобіля та завдав удару ножем у шию потерпілого.

Вони відкинули переднє сидіння, перетягли тіло так, що ноги залишалися між передніми сидіннями, а торс лежав на задньому. Поїхали по с. Зеленьки в напрямку невідомому йому, але згодом перетнули автодорогу в напрямку м. Київ, трохи проїхали, машина дуже погано їхала постійно грузла. Згодом він побачив якісь закинуті приміщення ферми. Зупинившись вони відчинили двері, ОСОБА_5 узяв водія за праву руку ОСОБА_6 взяв за ліву і так вони витягли тіло. Він закурив, бачив як ОСОБА_5 і ОСОБА_6 відтягли тіло ламали якійсь гіляки прикидали труп.

Потім вони сіли в автомобіль поїхали в сторону м. Кагарлик, за кермом був ОСОБА_5, не доїхавши до м. Кагарлик повернули праворуч діставшись лісосмуги зупинилися взяли з автомобіля свої речі, а також барсетку два мобільні телефони, навігатор. Потім ОСОБА_5 закрив автомобіль і вони пішли в напрямку м. Кагарлик. Ключі не викинули так як планували повернутися за автомобілем.

Відійшовши на відстань 200 м. від автомобіля за допомогою особистих документів (ксерокопії справи про позбавлення батьківських прав) він розпалив багаття до якого ОСОБА_5 вкинули свої штани забруднені кров'ю, GPS навігатор, копії якихось документів. Дочекавшись коли речі догорять пішли в сторону автовокзалу м. Кагарлик. Напрямок знав ОСОБА_5, як потім вияснилось у нього там жили родичі. По дорозі він передав ОСОБА_5 зашморг замотаний у дві шкарпетки, ОСОБА_5 зашморг викинув, далі викинув ножа.

Прийшли до автостанції взяли інше таксі поїхали до залізничного вокзалу звідки поїхали до м. Києва. У м. Києві на радіо ринку збули викрадені мобільні телефони, придбали нові стартові пакети. Далі ОСОБА_5 з ОСОБА_6 повернулися на станцію «Видубичі» звідки виїхали до м. Богуслав, а він ще до вечора залишався у м. Києві катався в метро, на виході однієї зі станцій якого невідомій йому особі, за 325 грн., збув золоту обручку ОСОБА_13 Далі у вечірній час повернувся до м. Богуслав зустрівся з ОСОБА_6 передав йому 100 грн. за викрадену обручку.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 суду пояснила, що її чоловік ОСОБА_13 працював водієм таксі у службі таксі «Круїз», 28.05.2015 вони з чоловіком домовилися, що останній приїде додому до 6 год. ранку 29.05.2015, та буде вдома із молодшим сином, а потерпіла мала намір піти до школи зі старшою дочкою, якій виповнилося 7 років. О 6-й годині чоловік додому не повернувся, так як чоловік завжди був пунктуальний та у випадку непередбачуваних обставин завжди ставив до відома дружину, (що затримується) потерпіла почала телефонувати йому на мобільні телефони, однак вони на той час уже були вимкнені. Приблизно о 6 год. 15 хв. вона зателефонувала до ОСОБА_17 та повідомила, що ОСОБА_13 не повернувся додому. Після чого ОСОБА_17 зателефонувала у міліцію та повідомила, що ОСОБА_13 зник. Згодом 31.05.2015 року їй повідомили, що тіло чоловіка знайшли в с. Зеленьки, Миронівського району та повідомили, що затримано осіб які його убили.

Представник потерпілої, яка являється у даній справі також цивільним позивачем ОСОБА_12, суду пояснив, що моральна шкода обґрунтовується тим, що потерпіла втратила чоловіка, діти втратили батька сім'я досі не може оговтатися від шоку, дочка часто ховається від матері та намагається додзвонитися на телефон батькові і не вірить, що його вже немає. А маленький син, якому після смерті батька виповнилося лише 5 років запитує матір чому тата не було на його дні народження. Чоловік був єдиним працюючим у родині та єдиний хто забезпечував сім'ю. З огляду на зазначене представник просить цивільний позов задовольнити у повному обсязі.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що приблизно о 6 год. 15 хв. 29.05.2015 їй зателефонувала ОСОБА_11 та повідомила, що ОСОБА_13, з ранку не повернувся додому, а його мобільні телефони вимкнені. Вона спочатку спробувала сама додзвонитися до ОСОБА_13, а потім повідомила міліцію про зникнення. Після дзвінка до міліцію, вона разом із своїм чоловіком почали шукати усіх знайомих їм таксистів, що також працювали тієї ночі. Від таксистів вони дізналися, що приблизно о 4 год. 40 хв. - 4 год. 50 хв. ОСОБА_13 поїхав на виклик, безпосередньо у службі таксі вони дізналися, що о 4 год. 47 хв. надійшов виклик по маршруту до с. Зеленьки на який виїхав ОСОБА_13, таксі необхідно було подати до магазину «Золота Підкова», що знаходиться в районі автовокзалу м. Миронівка по вул. Леніна. Вона звернулася до власниці вказаного магазину, так як була з нею знайома, та знала, що у вказаному магазині є відеонагляд з проханням переглянути відео за ранок 29.05.2015. На вказаному відео було зафіксовано, як о 4 год. 50 хв. до магазину «Золота підкова» під'їздить автомобіль «Chery», модель «Amulet» під керуванням ОСОБА_13 до автомобіля підходять троє чоловіків худощавої тілобудови у кожного з них голови покриті капюшонами тому обличчя розгледіти неможливо, один із них ніс сумку, інший рюкзак. Вказані чоловіки сідають до салону автомобіля, один на переднє пасажирське сидіння, а двоє других позаду. Автомобіль під керування ОСОБА_13 від'їздить в напрямку від автовокзалу, як потім з'ясувалося до с. Зеленьки. Після перегляду відео повторно звернулася до міліції вони разом із потерпілою написали заяву про зникнення ОСОБА_13 Після чого їздили по усіх заправках, магазинах та приватних оселях у яких, як їм відомо встановлені відеокамери спостереження та намагалися віднайти будь-який слід ОСОБА_13 У подальшому 30.05.2015 їй зателефонували з міліції та повідомили, що було знайдено тіло ОСОБА_13 в с. Зеленьки біля покинутої ферми.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що працює диспетчером в службі таксі «Круїз». Заступила на роботу вона о 4 год. 00 хв. 29.05.2015, о 4 год. 47 хв. на номер служби таксі надійшов виклик із замовленням про поїздку від магазину «Золота Підкова», що у м. Миронівка по вул. Леніна до с. Зеленьки. Телефонував чоловік, з номера мобільного оператора «Life» через 2 хв. з цього номера знову надійшов дзвінок з вимогою подати автомобіль швидше. На виклик виїхав ОСОБА_13, більше вона з водієм не спілкувалася, знала, що водії інколи вимикають телефони, коли їдуть додому. Від родичів ОСОБА_13 їй стало відомо, що він зник.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що був запрошений працівниками міліції у якості понятого при проведенні слідчих дій за участю обвинуваченого ОСОБА_6 За його участі відбувалося відтворення обставин події. При відтворенні обвинувачений показував, як біля школи у с. Зеленьки вони разом із іншими обвинувачуваними попросили водія зупинитися, тоді ОСОБА_7 накинув на шию таксиста зашморг із металевої проволоки та почав душити, однак зашморг потрапив спочатку на підборіддя жертви і ОСОБА_6 розказав, як почав бити жертву кулаками по голові аби допомогти ОСОБА_7 Після того, як жертва втратила свідомість ОСОБА_7 пустив зашморг, однак таксист спробував чинити опір і ОСОБА_5 завдав жертві декількох ударів ножем у область грудей. Потім вони перетягли тіло на заднє сидіння, поїхали до старої закинутої ферми у с. Зеленьки та намагалися приховати тіло. Після цього поїхали на викраденому автомобілі до м. Кагарлик, не заїжджаючи у саме місто звернули з головної дороги та в лісосмузі залишили автомобіль, узяли із нього гроші, два мобільні телефони, GPS навігатор, відійшовши від автомобіля на відстань 100-150 метрів спалили документи (паспорт, водійське посвідчення) також спалили навігатор та штани ОСОБА_5 залиті кров'ю. Також свідок розповів, що ОСОБА_6 давав покази добровільно та без зовнішнього примусу. Крім того, за словами свідка ОСОБА_6 повідомив, що домовленості про викрадення автомобіля обвинуваченими було досягнуто іще 28.05.2015 під час зустрічі обвинувачених на стадіоні у м. Богуслав.

Свідок ОСОБА_20, який був запрошений працівниками міліції у якості понятого при відтворенні обставин та обстановки події за участю обвинуваченого ОСОБА_6 надав суду покази аналогічні показам свідка ОСОБА_19

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що був залучений у якості понятого при проведенні слідчих дій за участю обвинуваченого ОСОБА_6, коли проводилось відтворення обставин і обстановки події у м. Кагарлик та було віднайдено ножа біля ставка у м. Кагарлик, яким було убито жертву. Також свідок розповів, що ОСОБА_6 давав покази добровільно та без зовнішнього примусу.

Свідок ОСОБА_22 допитаний у судовому засіданні надав суду покази аналогічні показам свідка ОСОБА_21 Крім того повідомив, що при відтворенні обстановки обвинувачуваний ОСОБА_6 підтвердив, що домовленість про викрадення автомобіля була у обвинувачених напередодні нападу, а саме: виникла 28.05.2015 на стадіоні у м. Богуслав.

Свідок ОСОБА_23 суду повідомив, що був залучений працівниками міліції у якості понятого при проведенні слідчих дій за участю обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 Під час проведення вказаних слідчих дій обвинувачені добровільно надавали покази та розповідали про те, як 28.05.2015 вони в м. Богуслав на стадіоні розпиваючи алкогольні напої домовилися про викрадення автомобіля після чого, 29.05.2015, виїхали в м. Миронівка де мали намір сісти на електричку до м. Києва. Однак на електричку запізнилися. Після чого викликали таксі та сказали водієві їхати в с. Зеленьки, у с. Зеленьки біля школи ОСОБА_7 написав ОСОБА_5 sms повідомлення з запитанням чи будуть вони реалізовувати їх намір. Після того як ОСОБА_5 не прочитав sms повідомлення, ОСОБА_7 набрав текст на своєму телефоні та дав його прочитати спочатку ОСОБА_6, а той прочитавши передав телефон з написаним текстом ОСОБА_5 Тоді ОСОБА_5 прочитавши повідомлення обернувся до інших та подав знак, що можуть «діяти» коли водій уже зупинявся ОСОБА_7 накинув заздалегідь підготовлений зашморг водію на шию і почав душити. Зашморг спочатку потрапив на підборіддя таксисту і він почав пручатися, у цей час ОСОБА_6 почав завдавати ударів по голові потерпілого, коли ОСОБА_7 та ОСОБА_6 здалося, що таксист втратив свідомість ОСОБА_7 забрав зашморг, а ОСОБА_14, подав ознаки життя тоді ОСОБА_5 завдав йому 3-4 удари ножем в область груде , а після вийшов з автомобіля та завдав удару у шию таксисту. Перетягши тіло на заднє сидіння, ОСОБА_5 сів за кермо автомобіля та поїхав по вулиці в с. Зеленьки. Виїхавши до старої ферми, вони витягли тіло з автомобіля та намагалися сховати його прикидавши гілками. Сіли в автомобіль та попрямували в напрямку м. Кагарлик. Не доїжджаючи до м. Кагарлик, з'їхали з головної дороги сховали машину у лісосмузі викрали з неї кошти, навігатор, два мобільні телефони. Відійшли від авто, спалили документи жертви, штани ОСОБА_5 залиті кров'ю та навігатор. Пішли на автовокзал в м. Кагарлик, по дорозі викинули біля ставка ніж яким ОСОБА_5 завдавав ударів жертві, замотали у дві шкарпетки та викинули у кущі зашморг, яким ОСОБА_7 душив водія.

Свідок ОСОБА_24 суду поясни, що був залучений у якості понятого при відтворенні обставин та обстановки події за участю обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в ході проведення даних слідчих дії обвинувачені добровільно показували обставини вчинення ними злочинів зокрема вони пояснили, що напередодні події вони зібралися на стадіоні у сусідньому місті там домовилися про вчинення вбивства таксиста з метою заволодіти його авто. Приїхавши у м. Миронівку вони випили пива, викликали таксі та поїхали в с. Зеленьки. Коли таксі звернуло з головної дороги направо в бік школи, один із них (свідок вказав на ОСОБА_5.) затягнув ручне гальмо в автомобілі, а другий накинув зашморг на шию водію (свідок вказав на ОСОБА_7.), але зашморг потав на підборіддя тоді інший почав бити водія по голові (свідок вказав на ОСОБА_6.) таким чином вони душили жертву. Але таксист вижив і тоді ОСОБА_7 схопив ножа, який був у нього і почав бити таксиста ним у груди. Після того обвинувачений ОСОБА_5 вийшов із машини і перерізав горло водієві. Далі вони намагалися сховати труп, приїхали до закинутої ферми витягли тіло водія з машини, били його електрошокером аби переконатися, що той мертвий, а потім пішли в м. Кагарлик по дорозі спалимли GPS навігатор та в кущі викинули замотаний у шкарпетки зашморг, а потім ножа.

Свідок ОСОБА_25 допит якого судом було проведено у відповідності з вимогами ч. 11 ст. 290 КПК України після відкриття його показів усім учасникам судового розгляду суду повідомив, що приблизно о 4:00 - 4:30 29.05.2015 він працював таксистом та стояв біля залізничного вокзалу у м. Миронівка у цей час до нього підійшли троє молодих людей (свідок вказав на обвинувачених) та один з них попрохав здійснити поїздку, однак за умови, що розрахуються вони мобільним телефоном, а не грішми. Коли він відмовив вони, ще підходили до декількох припаркованих автомобілів таксі, свідок звернув увагу, що до автомобілів вітчизняного виробництва ці чоловіки не підходили. Після того, як ніхто не погодився їхати вказані чоловіки пішли в напрямку автовокзалу.

Крім того, вина обвинувачених у вчинених злочинах також доводиться зібраними у ході досудового розслідування та дослідженими під час судового провадження письмовими доказами:

-Довідкою СПД «ОСОБА_26.» від 17.07.2015 згідно якої встановлено номера телефонів служби таксі «Кріїз» /т. 2 а.с. 17/;

-Даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23.06.2015 та описом до нього згідно яких у ПРАТ «МТС Україна» (м. Київ, вул. Лейпцигська, 15,) було вилучено два CD-R диска з інформацією про здійснення дзвінків та відправку sms повідомлень з радіоелектронного засобу - мобільного терміналу ІМЕІ: НОМЕР_6, ІМЕІ: НОМЕР_7. ІМЕІ: НОМЕР_8 /т. 2 а.с. 21-24/;

-Даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23.06.2015 та описом до нього згідно яких у ТОВ «Астеліт» (м. Київ, вул. Соломянська, 11-а,) було вилучено CD-R диск з інформацією про здійснення дзвінків та відправку sms повідомлень з радіоелектронного засобу - мобільного терміналу ІМЕІ: НОМЕР_6, ІМЕІ: НОМЕР_7. ІМЕІ: НОМЕР_8 /т. 2 а.с. 25-28/;

-Даними протоколу огляду місця події від 23.06.2015 та додатком до протоколу ОМП від 26.06.2015 (перегляд файлу detail_results_15070_msisdn), додатком №3 до нього, згідно яких було оглянуто отримані у мобільних операторів диски із наявною електронною інформацією та встановлено, що (о 4 год. 46 хв. з номеру тел. моб. оператора life який містився у стільниковому радіо електронному пристрої зв'язку IMЕІ: НОМЕР_9 було здійснено виклик на номер телефону служби таксі «Круїз» також встановлено місце розташування вказаного радіо електронного пристрою зв'язку IMЕІ: НОМЕР_9 впродовж 29.05.2015 та 30.05.2015) /т. 2 а.с. 29-42/;

-Постановою від 23.06.2015 про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання з додатками, а саме: двома CD-R дисками із електронною інформацією, яка надана ПрАТ «МТС Україна» та ТОВ «Астеліт»/т. 2 а.с. 43-45/.

-Даними протоколу огляду місця події від 31.08.2015, заявою ОСОБА_6 про добровільну згоду на його особистий огляд згідно яких ОСОБА_6 видав ключ запалення від автомобіля «Chery», модель «Amulet» та пояснив, що вказаний автомобіль він, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 викрали після того, як двоє останніх здійснили вбивство водія /т.2 а.с. 48-51/;

-Даними протоколу огляду місця події від 31.05.2015, фототаблицею до нього згідно яких в м. Кагарлик навпроти вул. ОСОБА_27 в лісосмузі було виявлено автомобіль «Chery», модель «Amulet» д.н.з. НОМЕР_1 в салоні якого наявна велика кількість слідів бурого кольору ззовні схожими на кров та місце знищення (зпалення) речей та документів /т.2 а.с. 57-75/;

-Висновком експерта №3-03/769 від 19.08.2015 згідно якого на обгорілих фрагментах паперу упакованих в спецпакет №0610174 виявлено зображення серії та номера документа «НОМЕР_5», вказані обгорілі фрагменти раніше являли собою частини паспорта громадянина України. На обгорілих фрагментах аркушів паперу, зокрема, виявлено частково відображені друковані записи Фрагмент №1 - 11 рядків, Фрагмент №2 - 12 рядків, Фрагмент №3 - 3 рядка, Фрагмент №4 - 2 рядка, Фрагмент №5 - 1 рядок /т.2 а.с. 129-134/;

-Даними протоколу огляду місця події від 31.05.2015 домоволодіння, що знаходиться в м. Богуслав, Миронівського району, Київської області по вул. Миколаївська, 119, заявою про добровільну згоду на проведення огляду та фото таблицею до протоколу згідно якого було виявлено та вилучено 10 мобільних телефонів, електрошокер чорного кольору, стартові пакети мобільних операторів у кількості 7 штук, одяг ОСОБА_6,: куртку шкіряну чорного кольору, світер сірого кольору, штани чоловічі типу джинс синього кольору, шорти чоловічі типу джинс синього кольору, одяг ОСОБА_7: куртку чорну матерчату, штани чоловічі типу джинс світло-коричневого кольору /т.2 а.с. 76-88/;

-Даними протоколу огляду місця події від 31.05.2015 та фототаблицею до нього згідно якого було виявлено складний ніж довжиною 200 мл. у місці на яке вказав обвинувачений ОСОБА_6 /т.2 а.с. 91-98/;

-Даними протоколу від 31.05.2015 огляду місця події земельної ділянки розміром 20Х20 метрів на території СФГ «Майок», що в с. Зеленьки по вул. Незалежності, 28, Миронівського району Київської області фототаблицею до нього згідно якого виявлено труп ОСОБА_13 /т. 2 а.с. 101-111/;

-Висновком експерта №74 від 31.05.2015 згідно якого смерть ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10, настала від чисельних проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини з ушкодженнями серця, які призвели до розвитку масивної внутрішньо грудної кровотечі та гострої крововтрати, на що вказують: чотири проникаючого характеру колото-різані поранення передньої поверхні грудей; ушкодження по ходу трьох із раневих каналів осердя та правого шлуночку серця; три проникаючого характеру поранення правої і лівої плевральних порожнин; скупчення великої кількості крові у порожнині осердя, правій і лівій плевральних порожнин; знижене кровонаповнення тканин внутрішніх органів; вогнищеві крововиливи під внутрішньою оболонкою лівого шлуночку серця; незначна кількість рідкої крові у кровоносному руслі. Виявлені при експертизі трупа чотири проникаючого характеру колото-різані поранення грудної клітки та одне проникаючого характеру колото-різане поранення шиї мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент їх заподіяння та за звичайного перебігу. Окремо взяті три колото-різані рани не проникаючого характеру в ділянках грудей справа та обох ліктьових суглобів мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які у живих осіб призводять до короткочасного розладу здоров'я. Окремо взяті синець і садна мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Між отриманими ОСОБА_13 тілесними ушкодженнями у вигляді чисельних проникаючого характеру колото-різаних поранень грудної клітки (з ушкодженням серця) та смертю потерпілого існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. Між усіма іншими. Окремо взятими, тілесними ушкодженнями та фактом настання смерті ОСОБА_13 такого зв'язку не простежується /т.2 а.с. 112-114/;

-Висновком експерта №73-мк від 29.07.2015 згідно якого при судово-медичному криміналістичному дослідженні на клапті шкіри з раною шиї зліва виявлено, зокрема, пошкодження №2 з ознаками странгуляційної борозни, яке утворилося від дії тупого предмету шириною близько 1 мм., який мав рельєфну поверхню. Виникнення виявленого пошкодження №2 на клапті шкіри з раною шиї зліва від дії металевого тросика, наданого на дослідження, не виключається /т. 2 а.с. 135-137/;

-Висновком експерта №79-мк від 30.07.2015 згідно якого на футболці виявлено п'ять пошкоджень з ознаками колото-різаних, які виникли від дії пласткого предмета (ів) з колюче-ріжучими властивостями. Виникнення виявлених на футболці пошкоджень від дій ножа, наданого на дослідження, не виключається /т. 2 а.с. 138-140/;

-Висновком експерта №78-мк від 28.07.2015 згідно якого при судово-медичному криміналістичному дослідженні двох клаптів шкіри, фрагменту грудної стінки та фрагменту пластини щитоподібного хряща з трупа гр. ОСОБА_13 на клапті шкіри з ранами грудей виявлені п'ять пошкоджень з ознаками колото-різаних, які утворилися від дії одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмета(ів) типу клинка ножа, що мав обух «П»-подібного перетину з найбільшою товщиною слідоутворюючої частини близько 3 мм та лезо. Найбільша ширина слідоутворюючої частини клинка ранячого знаряддя була близько 18 мм+-5мм. На клапті шкіри з раною шиї зліва виявлено два пошкодження, з яких пошкодження №1 з ознаками колото-різаного утворилося від дії одностороннє гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що мав обух «П» - подібного перетину з найбільшою товщиною слідоутворюючої частини близько 3 мм та лезо. На фрагменті лівої пластини щитоподібного хряща виявлено одне пошкодження, з ознаками колото-різаного, яке утворилося від дії плаского предмету з колото-ріжучими властивостями. На фрагменті грудної стінки виявлено чотири пошкодження з ознаками колото-різаних, з яких: пошкодження №1 утворилося від дії пласткого предмету з колюче-ріжучими властивостями. Пошкодження №2-№4 утворилися від дії одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету(ів) типу клинка ножа, що мав обух «П»-подібного перетину з найбільшою товщиною слідоутворюючої частини близько 3 мм та лезо. Виникнення виявлених пошкоджень з ознаками колото-різаних на клаптях шкіри, фрагменті лівої пластини щитоподібного хряща та фрагменту грудної стінки від дії ножа, наданого на дослідження не виключається /т. 2 а.с. 141-143/;

-Висновком судово-медичної експертизи №6/74-ВЕ від 06.08.2015 згідно якого смерть ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10, настала від чисельних проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини з ушкодженнями серця, які призвели до розвитку масивної внутрішньо грудної кровотечі та гострої крововтрати, на що вказують: чотири проникаючого характеру колото-різані поранення передньої поверхні грудей; ушкодження по ходу трьох із раневих каналів осердя та правого шлуночку серця; три проникаючого характеру поранення правої і лівої плевральних порожнин; скупчення великої кількості крові у порожнині осердя, правій і лівій плевральних порожнин; знижене кровонаповнення тканин внутрішніх органів; вогнищеві крововиливи під внутрішньою оболонкою лівого шлуночку серця; незначна кількість рідкої крові у кровоносному руслі;

При експертизі трупа були виявлені:

-невеликих розмірів синець невизначеної форми біля зовнішнього кута правого ока; невеликих розмірів садно невизначеної форми біля хвоста лівої брови; незначних розмірів горизонтальне лінійне (чи вкрай поверхнева рана забійного характеру) в ділянці перенісся справа;

-нерівномірно виражена, коеонизхідна, незамкнена странгуляційна борозна (у вигляді різко окресленого вузького садна, випуклістю оберненого вгору і вліво), яка проходить посередині між нижньою губою і підборіддєвим виступом, з переходом на передньо-бокову, бокову і задньо-бокову поверхні шиї зліва (з невеликою поверхневою лінійною раною від розриву шкіри по ходу борозни над підборіддєвим виступом зліва); косовертикально видовжені елементи вкрай поверхневих осаднень шкіри у підщелепній ділянці справа (вниз і вправо від правого кінця странгуляційної борозни);

-низько розташована, нерівномірно виражена, косовисхідна, незамкнена странгуляційна борозна (у вигляді різко окресленого вузького садна) на передній поверхні шиї в її середній третині, гілки якої зникають справа в завушно-потиличній ділянці, зліва на задньо-боковій поверхні шиї;

-незначних розмірів садно невизначеної форми під лівим кутом нижньої щелепи;

-сліди прикусу язика зубами;

-вертикальна щілиноподібна рана з рівними краями, одним гострокутним, а іншим близьким до П-подібного кінцями, на передньо-боковій поверхні шиї зліва; щілиноподібний раневий канал, який іде від рани в напрямку спереду назад, зліва направо і дещо знизу вгору, з ушкодженням по ходу раневого каналу верхнього краю лівої пластини щитоподібного хряща, лівої передньо-бокової стінки гортані, правої задньо-бокової стінки гортаноглотки, правого поперечного виростку 6-го шийного хребця, сліпо закінчуючись біля нижнього краю передньо-бокової поверхні тіла 6-го шийного хребця справа;

-п'ять різнонаправлених щілиноподібних ран з рівними краями, одним гострокутним, а іншим притупленим чи П-подібним кінцями на передній поверхні грудей зліва і справа, на рівні середньої і нижньої третин тіла грудини (від ділянки між білягрудинною і середньо-ключичною лініями зліва до ділянки близько середньо-ключичної лінії справа) (рани №№1, 5);

-щілиноподібний раневий канал, який іде від рани №1 у напрямку спереду назад, зліва направо, майже горизонтально, з ушкодженням по його ходу 2-го міжребер'я зліва, переднього межистіння, пристінкової плеври передньо-внутрішнього відділу лівої плевральної порожнини, переднього листка осердя, зовнішніх шарів передньої стінки правого шлуночку серця без проникнення в його порожнину (канал закінчується у порожнині осердя);

-щілиноподібний раневий канал, який іде від рани №2 в напрямку спереду назад, знизу вгору і дещо справа наліво, з ушкодженням по його ходу середньої третини тіла грудини, переднього межистіння, переднього лиска осердя, зовнішніх шарів передньої стінки правого шлуночку серця без проникнення в його порожнину (канал закінчується у порожнині осердя);

-щілиноподібний раневий канал, який іде від рани №3 в напрямку спереду назад, знизу вгору і дещо справа наліво, з ушкодженням по його ходу лівого краю грудини і прилеглих м'яких тканин 3-го міжребер'я зліва, переднього листка осердя, передньої і задньої стінок правото шлуночку серця, заднього листка осердя (канал закінчується у правій плевральній порожнині);

-щілиноподібний раневий канал, який іде від рапи №4 в напрямку спереду назад і знизу вгору, з ушкодженням по його ходу правого відділу тіла грудини (близько рівня 4-го міжребер'я справа), пристінкової плеври, складки легеневої і пристінкової плеври у прикореневій ділянці правої легені по її передній поверхні за межами легеневої тканини (канал закінчується у правій плевральній порожнині);

-крововиливи у плевральні порожнини об'ємом справа близько 1100 мл., зліва близько 1000 мл.: крововилив у порожнину осердя об'ємом близько 100 мл.;

-щілиноподібний раневий канал від рани №5, який іде в напрямку спереду назад, зліва направо і знизу вгору та закінчується сліпо в товщі м'яких тканин грудної стінки справа;

-вертикально видовжене неправильно-овальної форми жовтувато-гемно-червоне осаднення на лівій боковій поверхні грудної клітки по передньо-пахвовій лінії;

-невеликих розмірів горизонтальна лінійна вкрай поверхнева клаптєподібна ранка з рівними краями та невеликих розмірів горизонтально видовжене садно П-подібної форми на пере дній поверхні грудей посередині (в межах ділянки розташування ран №№1-5);

-щілиноподібна рана з рівними краями, одним гострокутним, а іншим П-подібним кінцями, на задньо-зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу; короткий щілиноподібний раневий канал, який іде від рани в напрямку зсередини назовні, знизу вгору і незначно ззаду вперед (при анатомічному положенні кінцівки) та закінчується сліпо;

-щілиноподібна рана з рівними краями, одним гострокутним, а іншим притупленим кінцями, на задньо-зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу; короткий щілиноподібний раневий канал, який іде від рани в напрямку знизу вгору, зсередини назовні і незначно ззаду вперед (при анатомічному положенні кінцівки) та закінчується сліпо;

-невизначеної форми синець на внутрішній поверхні лівого плеча в нижній третині;

-численні частково зливного характеру поверхневі осаднення з елементами практично вертикальної посмугованості на передній поверхні правого стегна;

-дуже численні невизначеної форми дрібні ділянки позбавленої епідермісу шкіри, хаотично розташовані на внутрішніх поверхнях правого ліктьового суглобу та прилеглих відділів плеча і передпліччя, в нижній третині живота, на лівій боковій поверхні тазу, на передній і зовнішній поверхнях лівого стегна (з наявністю на їх поверхні живих особин мурашок).

Виявлені при експертизі трупа чотири проникаючого характеру колото-різані поранення грудної клітки та одне проникаючого характеру колото-різане поранення шиї мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент їх заподіяння та за звичайного перебігу. Окремо взяті три колото-різані рани не проникаючого характеру в ділянках грудей справа та обох ліктьових суглобів мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які у живих осіб призводять до короткочасного розладу здоров'я. Окремо взяті синець і садна мають ознаки легких тілесних ушкоджень /т. 2 а.с. 168-174/.

-Висновком експерта №28 від 02.06.2015 згідно якого на правій руці у ОСОБА_5, виявлені невеликих розмірів кутастої форми поверхнева клаптєподібна рана різаного характеру на внутрішній поверхні кінцевої фаланги 1-го пальця, з переходом на його нігтьову пластину; невеликих розмірів поверхнева лінійна рана забійного характеру на зовнішній поверхні середньої фаланги 2-го пальця; група з восьми дрібних саден невизначеної форми на тильній поверхні правої кисті, між 2-и і 3-м п'ясткові-фаланговими суглобами /т. 2 а.с. 144,145/;

-Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 31.05.2015 за участю обвинуваченого ОСОБА_6, фототаблицею до нього згідно якого обвинувачений у присутності захисника та двох понятих розповідав про домовленості, які виникли між ним ОСОБА_5 і ОСОБА_7 28.05.2015 на міському стадіоні у м. Богуслав, обставини вчинення ним та ОСОБА_5 і ОСОБА_7 інкримінованих злочинів, вказав на місце зустрічі з потерпілим, місце безпосереднього вчинення убивства, місце приховування трупа жертви, місця де було сховано автомобіль жертви та де було спалено деякі докази, що містили сліди злочину, місце де ОСОБА_5 було викинуто зашморг та місце де останнім було викинуто ножа. В ході проведення вказаного слідчого експерименту було також виявлено та вилучено зашморг, який згідно пояснень обвинувачених ОСОБА_7 намагався душити ОСОБА_14 /т. 2 а.с. 229-259/;

-Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 01.06.2015 за участю обвинуваченого ОСОБА_7, фототаблицею до нього згідно якого обвинувачений у присутності захисника та двох понятих розповідав про домовленості, які виникли між ним ОСОБА_5 і ОСОБА_6 28.05.2015 на міському стадіоні у м. Богуслав, обставини вчинення ним та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 інкримінованих злочинів, вказав на місце зустрічі з потерпілим, місце безпосереднього вчинення убивства, місце приховування трупа жертви, місця де було сховано автомобіль жертви та де було спалено деякі докази, що містили сліди злочину, місце де ОСОБА_5 було викинуто зашморг та місце де останнім було викинуто ножа. /т. 3 а.с. 2-42/;

-Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 01.06.2015 за участю обвинуваченого ОСОБА_5, фототаблицею до нього згідно якого обвинувачений у присутності захисника та двох понятих розповідав про домовленості, які виникли між ним, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 28.05.2015 на міському стадіоні у м. Богуслав, обставини вчинення ним та ОСОБА_7 і ОСОБА_6 інкримінованих йому злочинів вказав на місце зустрічі з потерпілим, місце безпосереднього вчинення убивства, місце приховування трупа жертви, місця де було сховано автомобіль потерпілого та де було спалено деякі докази що містили сліди злочину, місце де ним було викинуто зашморг та місце де було викинуто ножа. /т. 3 а.с. 45-87/.

Також вина обвинувачених доводиться дослідженими у ході судового провадження відео доказами:

-Відеозаписом до протоколу огляду місця події від 31.08.2015 за участю ОСОБА_6 який міститься на оптичному носії DVD-R /т. 2 а.с. 52/;

-Відеозаписом до протоколу огляду місця події від 31.05.2015, що міститься на оптичному носії DVD-R /т. 2 а.с. 77/;

-Відеозаписом до протоколу огляду місця події від 31.05.2015, що міститься на оптичному носієві DVD-R згідно якого було виявлено складний ніж довжиною 200 мл. /т. 2 а.с. 99/;

-Відеозаписом до протоколу огляду місця події від 31.05.2015 земельної ділянки розміром 20Х20 метрів на території СФГ «Майок», що в с. Зеленьки по вул. Незалежності, 28, Миронівського району Київської області згідно якого виявлено труп ОСОБА_13, запис міститься на оптичному носії DVD-R /т. 2 а.с. 99/;

-Відеозаписом до протоколу проведення слідчого експерименту від 31.05.2015 за участю обвинуваченого ОСОБА_6 що міститься на оптичному носії DVD-R /т. 2 а.с. 260/;

-Відеозаписом до протоколу проведення слідчого експерименту від 01.06.2015 за участю обвинуваченого ОСОБА_7 що міститься на двох оптичних носіях DVD-R /т. 3 а.с. 43/;

-Відеозаписом до протоколу проведення слідчого експерименту від 01.06.2015 за участю обвинуваченого ОСОБА_5 що міститься на двох оптичних носіях DVD-R /т. 3 а.с. 88/.

Крім того вина обвинувачених доводиться наявними у кримінальному провадженні речовими доказами, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Миронівського РВ ГУ МВС України в Київській області та були пред'явлені прокурором у судовому засіданні 14.01.2016, а саме:

-Ножем з первинною упаковкою;

-Парою вовняних шкарпеток з вмістом в них металевого тросу;

-Футболкою ОСОБА_13 чорного кольору зі слідами від ударів ножем.

Розмір шкоди заподіяної злочинами підтверджується наступними доказами:

-Висновком судової автотоварознавчої експертизи автомобіля НОМЕР_2 від 26.06.2015 згідно якого дійсна вартість вказаного автомобіля станом на 29.05.2015 становить 52700,00 грн. /т. 2 а.с. 156-159/;

-Довідками вартості виданими ТОВ «АЛЛО» згідно яких вартість бувшого у використанні мобільного телефону марки Sony Xperia Z3 становить 19 999 грн., вартість б.в. мобільного телефону марки LG становить 1600 грн./т. 2 а.с. 46/;

-Довідками вартості виданими «Експерт 2» та ФОП ОСОБА_28 згідно яких вартість бувшого у використанні GPS-навігатора марки Pioner PI9987 становить 600 грн., вартість одного грама золота у виробі становить 850 грн. /т.2 а.с. 47/;

Усі вищеперераховані докази колегія суддів вважає належними та допустимими, зібрані у спосіб та в порядку передбачений КПК України.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Крім того в ході судового розгляду суду були надані докази, які на думку колегії не містять доказової інформації стосовно обставин вчинення злочину та не характеризують особи обвинувачених, зокрема:

-Висновок експерта №3-02/755 від 10.06.2015 згідно якого на наданих на дослідження об'єктах (ніж, відео реєстратор, 2-х банківських картках та 11 візитівках, 2-х прозорих липких стрічках, які наклеєні на аркуш паперу) слідів папілярних узорів не виявлено /т. 2 а.с. 117-128/;

-постанову про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 08.08.2015 та квитанція до неї /т. 3 а.с. 89,90/, Постанову про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 16.06.2015 та квитанція до неї /т. 3 а.с. 91,92/, постанову про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 14.06.2015 та квитанція до неї /т. 3 а.с. 93,94/, постанову про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 08.06.2015 та квитанція до неї /т. 3 а.с. 95,96/, постанову про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 08.08.2015 та квитанція до неї /т. 3 а.с. 97- 99/, постанова про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 14.07.2015 та квитанція до неї /т. 3 а.с. 100,101/

Зазначені докази суд приймає виключно з метою вирішення долі речових доказів згідно вимог ст. 100 КПК України.

При розгляді даної справи судом також було детально вивчено та проаналізовано докази, які характеризують особи обвинувачених, зокрема:

-копію паспорта обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_12 серії НОМЕР_10 виданого Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області 05.11.2010 /т. 3 а.с. 118/;

-копію свідоцтва про народження ОСОБА_29 ІНФОРМАЦІЯ_13 виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Богуславського районного управління юстиції у Київській області 07.06.2013 Серія НОМЕР_11 /т. 3 а.с. 119/;

-довідку Богуславської ЦРЛ від 02.06.2015 №15 щодо відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 на диспансерному обліку у лікаря психіатра /т. 3 а.с. 121/;

-довідку Поліклініки Богуславської ЦРЛ від 03.02.2015 №641 щодо відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 на диспансерному обліку у лікаря нарколога /т. 3 а.с. 122/;

-характеристику на обвинуваченого ОСОБА_5 видану виконавчим комітетом Богуславської міської ради від 02.06.2015 № 26 згідно якої обвинувачений характеризується посередньо /т. 3 а.с. 123/;

-довідку виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області від 02.06.2015 №1298 щодо відсутності у обвинуваченого ОСОБА_5 статусу депутата міської ради/т. 3 а.с. 123/;

-довідку Богуславської районної ради Київської області від 02.06.2015 № 01-12/231 стосовно відсутності у обвинуваченого ОСОБА_5 статусу депутата районної ради /т. 3 а.с. 124/;

-характеристику на обвинуваченого ОСОБА_5 б/н, б/д, підписану десятьма фізичними особами /т. 3 а.с. 125/;

-довідку Таращанського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДДУ ПВП в м. Києві та Київській області від 18.08.2015 №25/877 щодо перебування на обліку обвинуваченого ОСОБА_5, який 22.09.2014 був засуджений Богуславським районним судом за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 3 роки /т. 3 а.с. 126/;

-копію вироку Богуславського районного суду Київської області від 22.09.2014 року справа ЄУ№358/950/14-к, яким обвинуваченого ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 3 роки /т. 3 а.с. 127-129/;

-вимогу щодо судимості №3666 від 31.05.2015 згідно якої ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, востаннє судимий Богуславським районним судом за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 3 роки /т. 3 а.с. 130/;

-копії паспорта обвинуваченого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_14 серії НОМЕР_12 виданого Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області 31.01.2011 /т. а.с. 102/;

-вимоги щодо судимості №3665 від 31.05.2015 згідно якої ОСОБА_6 раніше судимий Богуславським районним судом за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки /т. 3 а.с. 117/;

-довідку Богуславської ЦРЛ від 02.06.2015 № 317 щодо відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 на диспансерному обліку у лікаря психіатра /т. 3 а.с. 104/;

-довідку Поліклініки Богуславської ЦРЛ від 06.02.2015 № 642 щодо перебування обвинуваченого ОСОБА_6 з 08.05.2015 на диспансерному обліку у лікаря нарколога /т. 3 а.с.105/;

-виписку Поліклініки Богуславської ЦРЛ з амбулаторної картки хворого ОСОБА_6 від 02.06.2015 згідно якої обвинувачений з 08.05.2015 по 21.05.2015 проходив курс амбулаторного лікування з діагнозом: епізодичне вживання наркотичної речовини у вигляді куріння коноплі /т.3 а.с. 106/;

-характеристику на обвинуваченого ОСОБА_6 видану виконавчим комітетом Богуславської міської ради від 02.06.2015 № 27 згідно якої обвинувачений характеризується посередньо /т. 3 а.с. 107/;

-довідку Богуславської Районної ради Київської області від 02.06.2015 №01-12/232 стосовно відсутності у обвинуваченого ОСОБА_6 статусу депутата районної ради /т. 3 а.с. 108/;

-довідку виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області від 02.06.2015 №1299 щодо відсутності у обвинуваченого ОСОБА_6 статусу депутата міської ради /т. 3 а.с. 107/;

-довідку Таращанського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДДУ ПВП в м. Києві та Київській області від 18.08.2015 №25/876 щодо перебування на обліку обвинуваченого ОСОБА_6, який 22.09.2014 був засуджений Богуславським районним судом за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки /т. 3 а.с. 109/;

-копію вироку Богуславського районного суду Київської області від 22.09.2014 року справа ЄУ№358/950/14-к, яким обвинуваченого ОСОБА_6, засуджено ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки /т. 3 а.с. 110-116/;

-копію паспорта обвинуваченого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_15 серії НОМЕР_13 виданого Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області 28.04.2011 /т. 3 а.с. 131/;

-довідку виконавчого комітету Черепинської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області від 02.06.2015 №519 щодо відсутності у ОСОБА_7 статусу депутата Черепинської сільської ради /т. 3 а.с. 132/;

-довідку Корсунь-Шевченківської ЦРЛ Черкаської області від 02.06.2015 № 32 щодо відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 на диспансерному обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра /т. 3 а.с. 133/;

-довідку Корсунь-Шевченківської районної ради від 02.06.2015 №278/02-07 щодо відсутності у ОСОБА_7 статусу депутата Корсунь-Шевченківської районної ради шостого скликання /т. 3 а.с. 134/;

-довідку-характеристику видану Черепинською сільською радою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області на обвинуваченого ОСОБА_7 від 02.06.2015 № 936/02-14 згідно якої він характеризується посередньо /т. 3 а.с. 135/;

-довідку Таращанського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДДУ ПВП в м. Києві та Київській області від 18.08.2015 №25/875 згідно якої обвинувачений ОСОБА_7 на обліку в інспекції не перебуває /т. 3 а.с. 136/;

-копію вироку Богуславського районного суду Київської області від 09.12.2014 року справа ЄУ№358/1997/14-к, яким обвинуваченого ОСОБА_7, засуджено ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. /т.3 а.с. 137/;

-вимоги щодо судимості №3664 від 31.05.2015 згідно якої ОСОБА_7 раніше судимий Богуславським районним судом за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу /т. 3 а.с. 138/;

-ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 03.11.2015 справа ЄУ№358/1997/14-к згідно якої прокурору Богуславського району Київської області було відмовлено у задоволенні клопотання щодо заміни засудженому ОСОБА_7 покарання у виді штрафу призначеного вироком Богуславського районного суду Київської області від 09.12.2014 на громадські роботи /т. 3 а.с. 139/.

Крім того, ухвалюючи вирок колегія суддів враховує, що як на час вчинення злочинів так і на час розгляду справи обвинувачені являються осудними, жоден із них не перебував і не перебуває у стані фізіологічного афекту чи іншому специфічному стані, який може вплинути на кваліфікацію їх дій чи призначення покарання.

Так згідно висновку судово-психіатричного експерта №304 від 24.06.2015, ОСОБА_7 під час скоєння інкримінованих йому дій та в даний час на психічні захворювання, передбачені ознаками ст.ст. 19, 20 КК України, не страждав та не страждає; ОСОБА_7 міг під час скоєння інкримінованих йому дій та може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними; ОСОБА_7 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; ОСОБА_7 за своїм психічним станом суспільної небезпеки не становить. Клінічних ознак психічних та поведінкових розладів, пов'язаних з вживанням наркотичних чи психотропних засобів, прекурсорів та їх аналогів, хронічного алкоголізму у ОСОБА_7 не виявлено; він не потребує лікування від цих захворювань; ОСОБА_7 під час скоєння інкримінованих йому дій в таких емоційних станах (в тому числі - стрес, фрустрація, розгубленість; тощо), які б могли здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував; Схильності до навіюваності та впливу він не виявляє. Також ОСОБА_7 не притаманні такі індивідуально-психологічні особливості, які б мали у нього яскраво виражений характер та могли б суттєво впливати на його поведінку і свідомість в досліджуваній ситуації. Поведінка ОСОБА_30 та ОСОБА_31 не вплинула на психічний стан та психологічні властивості ОСОБА_7; ОСОБА_7 під час скоєння інкримінованих йому дій відчував деяку емоційну напругу, пов'язану з характером та обставинами досліджуваної ситуації (угон автомобіля, характер, обставини та спосіб вбивства таксиста тощо), але ця напруга не вплинула на об'єктивність сприйняття ним фактів та подій досліджуваної ситуації /т.2 а.с. 146-148/.

Згідно висновку судово-психіатричного експерт №303 від 24.06.2015, ОСОБА_5 під час скоєння інкримінованих йому дій та в даний час на психічні захворювання, передбачені ознаками ст.ст. 19, 20 КК України, не страждав та не страждає; ОСОБА_5 міг під час скоєння інкримінованих йому дій та може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними; ОСОБА_5 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; ОСОБА_5 за своїм психічним станом суспільної небезпеки не становить; Клінічних ознак психічних та поведінкових розладів, пов'язаних з вживанням наркотичних чи психотропних засобів, прекурсорів та їх аналогів, хронічного алкоголізму у ОСОБА_5 не виявлено. Він не потребує лікування від цих захворювань; ОСОБА_5 під час скоєння інкримінованих йому дій в таких емоційних станах (у тому числі - стрес, фрустрація, розгубленість, тощо), які б могли здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував; Також ОСОБА_5 не притаманні такі індивідуально-психологічні особливості, які б мали у нього яскраво виражений характер та могли б суттєво впливати на його поведінку та свідомість в досліджуваній ситуації; Поведінка ОСОБА_7 та ОСОБА_31 не вплинула на психічний стан та психологічні властивості ОСОБА_5; ОСОБА_5 під час скоєння інкримінованих йому дій відчував деяку емоційну напругу, пов'язану з характером та обставинами досліджуваної ситуації (угон автомобіля, характер, обставини та спосіб вбивства таксиста, тощо), але ця напруга не вплинула на об'єктивність сприйняття ним фактів та подій досліджуваної ситуації /т. 2 а.с. 149-151/.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №302 від 24.06.2015, ОСОБА_6 під час скоєння інкримінованих йому дій та в даний час на психічні захворювання, передбачені ознаками ст. ст. 19, 20 КК України, не страждав та не страждає; ОСОБА_6 міг під час скоєння інкримінованих йому дій та може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними; ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; ОСОБА_6 за своїм психічним станом суспільної небезпеки не становить; ОСОБА_6 страждає на канабісну наркоманію, F 12.26, потребує лікування від захворювання. Протипоказань до такого лікування у нього не виявлено. Клінічних ознак і психічних та поведінкових розладів, пов'язаних з вживанням наркотичних чи психотропних засобів, прекурсорів та їх аналогів, хронічного алкоголізму у ОСОБА_6 не виявлено; ОСОБА_6 під час скоєння інкримінованих йому дій в таких емоційних станах (в тому числі - стрес, фрустрація, розгубленість, тощо), які б могли здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував; Схильності до навіюваності та впливу він не виявляє. Поведінка ОСОБА_30 та ОСОБА_7 не вплинула на психічний стан та психологічні властивості ОСОБА_6 ОСОБА_6 під час скоєння інкримінованих йому дій відчував деяку емоційну напругу, пов'язану з характером та обставинами досліджуваної ситуації (угон автомобіля, характер, обставини та спосіб вбивства таксиста, тощо), але ця напруга не вплинула на об'єктивність сприйняття ним фактів та подій досліджуваної ситуації /т. 2 а.с. 152-155/.

Аналіз свідчень обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зважаючи на рівень їх аргументованості, переконливості та послідовності, а також інших факторів, дає підстави вважати їх покази в частині заперечень наявності умислу на вбивство за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, а також покази обвинуваченого ОСОБА_5 в частині заперечення умислу на вбивство за попередньою змовою групою осіб неправдивими.

Із вище наведених показів обвинувачених вбачається, що ОСОБА_7 і ОСОБА_6 не визнали себе винним у співучасті у вбивстві ОСОБА_13 і стверджували, що умислу (як і попередньої домовленості) на вбивство водія у них не було. Як заявили ОСОБА_6 і ОСОБА_7, вони спільно з ОСОБА_5 домовилися за допомогою зашморгу «придушити» (позбавити свідомості), водія автомобіля, з метою заволодіння транспортним засобом. ОСОБА_5 у свою чергу, пояснив, що мав намір спочатку тільки заволодіти автомобілем ОСОБА_13 після того як останній в наслідок дій ОСОБА_7 втратить свідомість, але коли потерпілий почав чинити опір та схопив його за плече він злякавшись викриття, дістав з кишені ножа та почав завдавати ОСОБА_13 удари ножем в область грудей, від чого потерпілий помер (тобто ОСОБА_5 також заперечував факт попередньої змови на вбивство з корисливих мотивів).

Вказані покази обвинувачених суперечать фактичним обставинам справи та доказам зібраних і досліджених в судовому засіданні і на думку колегії суддів є спробою обвинувачених уникнути відповідальності за скоєний більш тяжкий злочин ніж визнається ними.

До такого висновку колегія суддів дійшла детально проаналізувавши дії та поведінку обвинувачених до, під час та після вчинення злочинів.

Так, напередодні скоєння нападу обвинувачені чітко та заздалегідь розподілили ролі, а саме: схему свого розміщенні у автомобілі до нападу, спосіб збуту викраденого автомобіля та приблизну суму зиску. Причому, як визнали ОСОБА_7 саме ОСОБА_5 вказав йому сідати позаду водія оскільки він найбільший і фізично найсильніший. ОСОБА_5 визначив знаряддя необхідні для вчинення злочину серед яких був і металевий зашморг вказав, що і хто має придбати чи виготовити.

ОСОБА_6 виготовляючи, а ОСОБА_7 отримуючи зашморг від нього, уже на той час могли та мали передбачати, що такий спосіб вчинення насильства над потерпілим є небезпечним для життя останнього. Оскільки затягуваття металевого зашморгу на шиї блокує можливість надходження кисню до легень жертви, виключає можливість надходження крові до клітин головного мозку та збільшує артеріальний тиск, що призводить до летального наслідку. Як пояснювали обвинувачені жоден із них немає медичних навиків та не міг знати до якого часу слід душити аби особа лише втратила свідомість, а не померла.

Таким чином ОСОБА_6, (як і ОСОБА_5.) міг передбачити наслідки суспільно небезпечних дій групи, однак внаслідок злочинної самовпевненості не зробив цього, тобто мав непрямий умисел на вчинення умисного злочину - убивства.

ОСОБА_7 у свою чергу мав передбачити наслідки суспільно небезпечних дій, однак внаслідок злочинної самовпевненості не зробив цього, тобто також мав непрямий умисел на вчинення умисного злочину - убивства.

Усі обвинувачені визнали, що знали, про те що ОСОБА_5 завжди носить при собі ножа тому розміщуючись на передньому сидінні автомобіля поруч із водієм мав реальну можливість ним скористатися, виконуючи заздалегідь обумовлену роль щодо подолання опору водія у разі виникнення форс-мажорних обставин.

Здійснюючи виклик таксі о 4 год. 47 хв. 29.05.2015 ОСОБА_7 змінив номер телефону мобільного оператора на номер, який він заздалегідь придбав чим намагався унеможливити свою ідентифікацію. Після здійснення дзвінка ОСОБА_7 фізично знищив sim карту мобільного оператора «Life» з якої здійснював дзвінок.

Вказані обставини свідчать про початок реалізації злочинного умислу вже на момент виклику таксі.

Крім того, обвинувачені сівши до автомобіля розмістилися саме так, як домовлялися напередодні: ОСОБА_7 який мав при собі зашморг сидів позаду водія, ОСОБА_5, який мав при собі ножа сидів праворуч водія на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_6 який не мав ніяких знарядь знаходився на найбільшій відстані від водія позаду ОСОБА_5

Перебуваючи у автомобілі обвинувачені, завчасно, погодили між собою за допомогою sms повідомлень свої дії щодо вчинення нападу на водія з метою заволодіння його транспортним засобом. Та згідно раніше розподілених ролей поводили себе: відповідно ОСОБА_7, накинув зашморг на шию потерпілому та душив, ОСОБА_6 бив жертву по голові долаючи опір, а ОСОБА_5 страхував на випадок виникнення форс мажорних обставин та вже під час виникнення таких обставин поводив себе згідно заздалегідь узгодженого плану.

Тобто ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не просто сиділи на задньому сидінні авто, а своїми діями активно брали участь у подоланні опору ОСОБА_13 тим самим приймали активну участь у його убивстві.

Дії обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 після вчинення убивства ОСОБА_5 свідчать про очікуваний для них наслідок розвитку подій. Оскільки вони ніяким чином не виявили розгубленості, допомагали останньому перетягти тіло ОСОБА_13 на заднє сидіння автомобіля, ОСОБА_7 надав ОСОБА_5 медичні рукавички для того аби останній не залишав відбитків пальців, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_5 витягали тіло потерпілого з автомобіля коли вони приїхали на територію СФГ «Майок», що за адресою: Київська область, Миронівський район, с. Зеленьки, вул. Незалежності № 28.

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ніяким чином не перешкодили ОСОБА_5 знімати обручку з безіменного пальця правої руки ОСОБА_13 бити його тіло спочатку електрошокером, а потім ножем пересвідчуючись, що він мертвий.

Також в подальшому викравши із автомобіля усі цінні речі обвинувачені спільно за допомогою матеріалів справи ОСОБА_7 розпалили багаття до якого ОСОБА_5 вкинув свої, забрудненні кров'ю штани, поламав та вкинув GPS - навігатор марки «Pioneеr», дві sim картки та дві акумуляторні батареї із мобільних телефонів ОСОБА_13, а також використані ним одноразові поліетиленові медичні рукавички. ОСОБА_6 до багаття вкинув посвідчення водія, що належало ОСОБА_13 та паспорт громадянина України на ім'я останнього, а також використані ним одноразові поліетиленові медичні рукавички. ОСОБА_7 до багаття вкинув свої особисті документи, а також використані ним одноразові поліетиленові медичні рукавички.

Дочекавшись поки вкинуті до багаття речі догорять ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжили всій рух у раніше визначеному напрямку. Позбулися знарядь злочину: зашморгу та ножа, реалізували викрадені речі: телефони та обручку і розподілили виручені кошти решту використавши на купівлю спиртного, продуктів харчування та цигарок.

Виходячи з цих обставин колегія суддів визнала, що спричинення смерті потерпілого охоплювалося спільним умислом ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6

З огляду на зміст пояснень обвинувачених та свідків дослідженим письмових, речових та відео доказів наявні підстави стверджувати, що обвинувачені заздалегідь до моменту використання ОСОБА_5 ножа з метою позбавлення ОСОБА_13 життя, досягли домовленості про вчинення саме умисного вбивства в наслідок вчинення якого мали намір заволодіти транспортним засобом потерпілого.

В діях ОСОБА_5, не міг мати місце ексцес виконавця, за якого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не можуть нести відповідальності за вбивство за попередньою змовою групою осіб, оскільки дії усіх трьох обвинувачених носили узгоджений характер, були об'єднані єдиним умислом та єдиною домовленістю.

При ексцесі виконавця, тобто коли один із співучасників вийшов за межі домовленості щодо обсягу злочинних дій і вчинив більш тяжкий або інший злочин, за цей злочин повинен відповідати лише його виконавець, а інші особи - за злочини, вчинені ними в межах домовленості (абз. 2 п. З постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи»).

У даному разі об'єктивні обставини справи та аналіз поведінки кожного окремо узятого обвинуваченого свідчать про чітке та злагоджене виконання усіма співучасниками вбивства своїх ролей з метою подолання опору потерпілого та завдання йому смерті з метою заволодіння належним йому транспортним засобом.

Такого висновку колегії суддів дійшла в тому числі послуговуючись практикою та постановами пленуму Верховного Суду України.

Згідно п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання. За цей злочин несуть відповідальність і ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але будучи об'єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації цього умислу. З урахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу осіб, що вчинюють убивство за попередньою змовою, до таких дій належать: застосування на початку нападу насильства щодо потерпілого з метою приведення його у безпорадний стан з тим, щоб інший співучасник, скориставшись таким станом, заподіяв потерпілому смерть; подолання опору потерпілого з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим співучасником; усунення певних перешкод, що в конкретній ситуації заважають іншій особі заподіяти потерпілому смерть або істотно ускладнюють це надання особі, яка згідно з домовленістю заподіює смерть потерпілому, конкретної допомоги під час учинення вбивства (у вигляді порад, передачі зброї тощо); ведення спостереження за потерпілим, іншими особами чи обстановкою безпосередньо перед убивством або під час його вчинення з метою забезпечити реалізацію спільного умислу тощо.

Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, вимагання, незаконного заволодіння транспортним засобом дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном (ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 308, ч. 3 ст. 312, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 289 КК).

При кваліфікації дій обвинувачених суд враховує також правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 04.07.2011 № 5-9кс11 згідно якої Дії особи, яка відповідно до попередньої домовленості надавала конктерну допомогу під час учинення вбивства особі, яка безпосередньо заподіяла смерть потерпілому, кваліфікуються за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Так згідно фабули зазначеної справи: ОСОБА_3 та ОСОБА_1, на пропозицію останньої заздалегідь домовилися вчинити розбійний напад, під час якого вирішили вбити потерпілого та заволодіти його майном, разом розробили детальний план спільного вчинення зазначених злочинів, узгодили місце, час та спосіб їх вчинення, розподілили між собою ролі. При реалізації свого злочинного плану діяли як співвиконавці відповідно до відведених їм ролей, виконуючи кожен покладені на нього функції. Те, що при цьому дії, безпосередньо спрямовані на позбавлення життя потерпілого, було вчинено особисто ОСОБА_3, не виключає відповідальності ОСОБА_1 за умисне вбивство, оскільки ці його дії передбачалися домовленістю між ними та охоплювалися їх спільним умислом.

Усі вище перелічені ознаки стосовно: домовленості, розробки детального плану, узгодження місця, часу, способу вчинення злочину, розподілу ролей, як і те, що при цьому дії, безпосередньо спрямовані на позбавлення життя потерпілого, було вчинено особисто ОСОБА_5 наявні у справі, яка розглядається.

В силу положень ст. 458 КПК України відповідне роз'яснення застосування норми права є обов'язковим для застосування судом при розгляді даної справи та зобов'язує суд привести свою практику у відповідність до названої постанови Верховного Суду України.

За таких обставин, допитавши обвинувачених, потерпілу її представника, свідків, вивчивши матеріали справи, в тому числі матеріали справи, що характеризують особи обвинувачених, суд прийшов до висновку, про доведеність вини ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 289, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, тобто незаконному заволодінні транспортним засобом поєднаному із насильством, небезпечним для життя потерпілого та вчиненні умисного вбивства з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб.

З пред'явленого обвинуваченння ОСОБА_5 та ОСОБА_6 колегія суддів вбачає за необхідне вилучити таку кваліфікуючу ознаку, як повторність, оскільки дана ознака не є кваліфікуючою ч. 3 ст. 289 КК України, а може бути врахована виключно як обтяжуюча при призначенні покарання.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

У ході кримінального провадження суд не вбачає у поведінці обвинуваченого ОСОБА_5 щирого каяття (навіть не зважаючи на факт передачі потерпілій 1500 грн. компенсації моральної шкоди), однак вважає можливим визнати у відповідності до ст. 66 КК України - активне сприяння у розкритті злочину обставиною, що пом'якшує відповідальність за скоєне.

Обставинами, що обтяжують покарання, колегія судів вважає наявність у діях обвинуваченого повторності та рецидиву злочинів.

Водночас суд не може погодитися з думкою прокурора стосовно визнання обставиною, яка обтяжує покарання вчинення злочину у стані наркотичного сп'яніння, оскільки стороною обвинувачення не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження такого стану у обвинуваченого на момент вчинення злочину.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд враховує часткове визнання обвинуваченим вини, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого: його вік, стан здоров'я, соціальне становище, перебування на його утриманні малолітньої дочки, відсутність даних про перебування його на профілактичному обліку у лікаря нарколога та психіатра, посередню характеристику за місцем проживання, його роль у вчиненні злочинів.

На думку колегії суддів у разі призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк згідно санкції п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України це не забезпечить завдань кримінального судочинства та не слугувати цілям його застосування з огляду на сукупність даних зібраних стосовно обвинуваченого.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за правимоми ч. 2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого.

З врахуванням вимог ч. 3 ст. 78 КК України та ч. 4 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України

На підставі ч. 2 ст. 71 КК України невідбуте ОСОБА_5 покарання за вироком Богуславського районного суду Київської області від 22.09.2014 за ч. 1 ст.185, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України підлягає поглиненню покаранням призначеним за цим вироком у виді довічного позбавлення волі.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності до ст. 66 КК України суд вважає за можливе визнати активне сприяння у розкритті злочину обставиною, що пом'якшує відповідальність за скоєне.

Водночас поведінка обвинуваченого під час судового розгляду, його судження з приводу вчиненого, відсутність критичної оцінки своїх дій не дають підстав вважати, що обвинувачений розкаюється у скоєному.

Обставинами, що обтяжують покарання, колегія судів вважає наявність у діях обвинуваченого повторності та рецидиву злочинів.

Водночас суд також не може погодитися з думкою прокурора стосовно визнання обставиною, яка обтяжує покарання вчинення злочину у стані наркотичного сп'яніння, оскільки стороною обвинувачення, і у даному разі, не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження такого стану у обвинуваченого на момент вчинення злочину.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6, колегія суддів враховує часткове визнання обвинуваченим своєї вини, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого: його вік, стан здоров'я, соціальне становище, факт перебування його на профілактичному обліку у лікаря нарколога, посередню характеристику за місцем проживання, його роль, у вчиненні злочинів.

Під час судового розгляду детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження вчинення нових злочинів буде призначення покарання в межах санкцій статей пред'явленого обвинувачення у вигляді позбавлення волі на певний строк з реальним його відбуттям із застосуванням правил визначених ч. 1 ст. 70 КК України.

На підставі положень ч. 3 ст. 78 КК України в порядку передбаченому ч. 2 ст. 71 КК України при призначенні остаточного покарання до покарання призначеного за цим вироком суд частково приєднує покарання за вироком Богуславського районного суду від 22.09.2014 року.

У відповідності до ст. 66 КК України суд вважає за можливе визнати щире каяття обвинуваченого ОСОБА_7 та активне сприяння у розкритті злочину обставинами, що пом'якшують відповідальність за скоєне.

Обставиною, що обтяжує покарання, колегія судів вважає наявність у діях обвинуваченого рецидиву злочинів.

Водночас суд не визнає обставиною, яка обтяжує покарання вчинення злочину у стані наркотичного сп'яніння, з мотивів зазначених вище.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7, колегія суддів враховує часткове визнання обвинуваченим своєї вини, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого: його вік, стан здоров'я, соціальне становище, відсутність даних про перебування його на профілактичному обліку у лікаря нарколога, негативну характеристику за місцем проживання.

Під час судового розгляду детально проаналізвавши його роль у вчиненні злочинів зокрема його дії щодо намагання задушити потерпілого, поведінку після вчинення злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та попередження вчинення нових злочинів буде призначення покарання в межах санкцій статей пред'явленого обвинувачення у вигляді позбавлення волі на певний строк з реальним його відбуттям із застосуванням правил визначених ч. 1 ст. 70 КК України.

З врахуванням вимог ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного цим вироком суд приєднує покарання призначене вироку Богуславського районного суду Київської області від 09.12.2014, яким обвинуваченого ОСОБА_7, засуджено ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу.

В силу положень ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу підлягає виконанню самостійно.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 суд вважає за необхідне задовольнити повністю в частині завданої моральної шкоди, а в частині матеріальної шкоди задовольнити частково у розмірі доведених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд України в Постанові Пленуму від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Матеріальна шкода завдана потерпілій складається з витрат на поховання ОСОБА_14 які становлять 18023,79 грн., витрат на придбання пам'ятника на суму 31460,00 грн., вартості викраденого майна, а саме: грошових коштів у сумі 500 грн., вартості бувшого у використанні мобільного телефону марки «Sony», модель «Xperia Z3», - 19999,00 грн., бувшого у використанні мобільного телефону марки «LG», модель «T370», - 1600 грн., бувшого у використанні GPS навігатор марки «Pioneer», модель «PІ9987 - 600 грн., золотої весільної обручки вагою 3,5 гр.- 2975,00 гривень.

Розмір вказаних витрат підтверджено доказами наданими потерпілою у судовому засіданні, а саме: копією фіскального чеку #235 (158476) на суму: 621,79 грн./т. 1 а.с. 98/, копією накладної №12 від 31.05.2015 ФОП ОСОБА_32 на суму 6241,00 грн. та на суму 1260,00 грн./т. 1 а.с. 99, 100/, копією накладної №7 від 01.06.2015 ФОП ОСОБА_33 на суму 8950 грн./т.1 а.с. 101/, копією видаткової накладної №Т\-0123364 від 01.06.2015 склад «КОРДА» на суму: 151 грн./т.1 а.с. 102/, копією накладної №6 від 31.05.2015 ФОП ОСОБА_33 на суму 800 грн./т. 1 а.с. 103/, вартістю матеріалів, художньої роботи, встановлення пам'ятника та огорожі з граніту згідно калькуляції ФОП ОСОБА_34 на суму 31460 грн./т. 1 а.с. 104/. Розмір вартості викраденого майна підтверджено доказами наданими прокурором у судовому засіданні та дослідженими вище.

Таким чином розмір завданої потерпілій матеріальної шкоди, який підтверджено належними та допустимими доказами становить 75157,79 грн.

Згідно з абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при вирішенні питання про те, чи були збитки реальними, необхідно виходити з положень п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), де зазначено, що такими збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, що вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. …

Водночас у задоволенні цивільного позову в частині вимог про відшкодування вартості автомобіля суд змушений відмовити оскільки як вбачається з матеріалів справи /т. 2 а.с. 166, 167/ автомобіль марки «Chery», модель «Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_1 вартість якого становить 52700 грн. потерпілій був повернутий під розписку. Тобто у цій частині матеріальної шкода потерпілій завдано не було.

У відповідності до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.02.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами внесеними згідно із постановами Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001 року та № 1 від 27.02.2009 року) відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я та в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно зі ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода,завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її задала за наявності її вини.

Згідно із ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам які проживали з нею однією сім'єю.

Що стосується спричиненої потерпілій моральної шкоди, то суд враховує, що внаслідок неправомірних дій обвинувачених потерпіла зазнала найглибших моральних страждань, відбувся злам нормальних життєвих зв'язків, потерпіла втратила чоловіка їх малолітні діти втратили батька. Втрата чоловіка є безмежним болем для неї та її дітей, моральні страждання не обмежилися лише смертю чоловіка та усвідомленням страшних, кривавих обставин його останніх хвилин життя, розумінням того жаху який він переживав перед лицем неминучої наглої, насильницької смерті, чи усвідомленням нелюдської жорстокості поводження та наруги над його тілом. Ці моральні страждання продовжують виникати з новою силою коли семилітня дочка ховаючись від матері намагається додзвонитися на номер батька якого уже більш ніж пів року немає в живих. Усвідомленням неможливості пояснити дітям чому їх батько більше ніколи не повернеться додому, розумінням того, що діти з часом знатимуть обставини його смерті. А також неможливістю сприйняття факту, що рідна людини стала жертвою чужих меркантильних прагнень здобути копійчану вигоду в обмін на чуже життя.

Життя людини є найвищою соціальною цінністю згідно Конституції України. Ніхто не має права позбавляти людину життя тим паче реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном.

Тому, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер та обсяг фізичних і душевних страждань, яких зазнала потерпіла ОСОБА_11, характеру немайнових втрат (їх тривалості і неможливості відновлення), тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для їх відновлення, та визначає його потерпілій у заявленому розмірі - 500 000 грн.

З урахуванням викладеного та з огляду на фактичну роль кожного з обвинувачених у спричиненні моральної шкоди потерпілій ОСОБА_11 суд вважає, що стягнення моральної шкоди на користь потерпілої підлягає з обвинувачених солідарно.

Вимоги ч. 2 ст. 384 КПК України прокурором виконано, обов'язок щодо роз'яснення обвинуваченим права на розгляд справи судом присяжних здійснено /том 1 а.с. 141-152/ даним правом обвинувачені скористатися не забажали.

Процесуальні витрати у справі у розмірі 1028,64 грн. покласти на обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Обвинуваченим запобіжний захід обрано ухвалами слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 30.05.2015 та 02.06.2015 тривалістю 30 днів до 29.07.2015, у подальшому продовжено ухвалами слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 28.07.2015 на 30 днів до 29.08.2015. Ухвалою колегії суддів Миронівського районного суду Київської області від 28.08.2015 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим продовжено на 60 днів до 26.10.2015 на далі ухвалою колегії суддів Миронівського районного суду Київської області від 21.10.2015 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим продовжено на 60 днів до 19.12.2015 в подальшому вказаний запобіжний захід ухвалою колегії суддів Миронівського районного суду Київської області від 07.12.2015 продовжено на 60 днів до 04.02.2016

Відповідно до вимог п. 14 ст. 369 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Частиною третьою ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотання суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відтак, враховуючи обґрунтованість висунутої обвинуваченим підозри у вчиненні особливо небезпечного злочину проти життя з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, обраний судом вид покарання, достатність підстав вважати, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з огляду на відсутність у них стійких соціальних зв'язків, схильність до вчинення злочинів зможуть ухилитися від виконання процесуальних рішень суду (ризик переховування), вчинити новий злочин суд, приймаючи до уваги стан здоров'я обвинувачених, вважає за необхідне залишити раніше обрані щодо них запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою без зміни.

У суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, виконання процесуальних рішень суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 та 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 3 ст. 349, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 177, 178, 183, 368, 371, 373-376 КПК України, колегія суддів

З А С У Д И Л А:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 289, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити покарання:

за ч. 3 ст. 289 КК України 10 на /десять/ років позбавлення волі без конфіскації майна;

за п. 6 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ч. 2 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ч. 2 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, а саме: вироку Богуславського районного суду Київської області від 22.09.2014, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Початок відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня затримання, а саме: 30.05.2015.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 289, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, і призначити покарання:

за ч. 3 ст. 289 КК України 10 /десять/ років позбавлення волі без конфіскації майна;

за п. 6 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України 14 /чотирнадцять/ років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на 14 /чотирнадцять/ років з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ч. 2 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Богуславського районного суду Київської області від 22.09.2014 призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 15 /п'ятнадцяти/ років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з 19.01.2016 зарахувавши до вказаного строку термін попереднього ув'язнення з 30.05.2015 у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 289, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити покарання:

за ч. 3 ст. 289 КК України 10 /десять/ років позбавлення волі без конфіскації майна;

за п. 6 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України 14 /чотирнадцять/ років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 14 /чотирнадцять/ років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого.

З врахуванням вимог ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного цим вироком суд приєднати покарання призначене вироком Богуславського районного суду Київської області від 09.12.2014, яким обвинуваченого ОСОБА_7, засуджено ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу, у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. в силу положень ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_7 у виді тримання під вартою залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з 19.01.2016 зарахувавши до вказаного строку термін попереднього ув'язнення з 30.05.2015 у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_5 паспорт серії НОМЕР_10 виданого Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області 05.11.2010, ОСОБА_6 паспорт серії НОМЕР_12 виданого Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області 31.01.2011, ОСОБА_7 паспорт серії НОМЕР_13 виданого Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області 28.04.2011 солідарно на користь ОСОБА_11 75 157,79 грн. (сімдесят п'ять тисяч сто п'ятдесят сім гривень 79 копійок) матеріальної шкоди та 500 000 грн. (п'ятсот тисяч гривень) моральної шкоди.

В іншій частині цивільного позову відмовити.

Процесуальні витрати у справі у розмірі 1028,64 грн. (одна тисяча двадцять вісім гривень 24 копійки) стягнути з обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в рівних частинах по 342 грн. 88 коп. на користь держави.

Речові докази: два CD-R диски із електронною інформацією, яка надана ПрАТ «МТС України» та ТОВ «Астеліт», оптичний носій DVD-R диск з відеозаписом на ньому огляду місця події від 31.05.2015, проведеного у період часу з 07.55 год. до 08.35 год., оптичний носій DVD-R диск з відеозаписом на ньому огляду місця події від 31.05.2015, проведеного у період часу з 09.07 год. до 11.47 год., оптичний носій DVD-R диск з відеозаписом на ньому огляду місця події від 31.05.2015, проведеного у період часу з 07.32 год. до 07.50 год., які приєднано до матеріалів кримінального провадження, оптичний носій DVD-R диск з відеозаписом на ньому слідчого експерименту від 31.05.2015, проведеного у період часу з 19.35 год. до 22.38 год. з підозрюваним ОСОБА_6; які приєднано до матеріалів кримінального провадження - зберігати в матеріалах справи. Спец пакет №0609293, у якому міститься ключ від замку запалювання автомобіля марки «Chery», автомобіль марки «Chery», модель «Аmulet», реєстраційний номер НОМЕР_3, які під розписку передано потерпілій ОСОБА_11, - залишити у її власності. Спец пакет №2520061 з вмістом у ньому об'єкту експертизи, а саме грошова купюра номіналом 1 долар США, 2 банківські карти та 11 візиток, спец пакет №2174589 з вмістом у ньому об'єкту експертизи, а саме відео реєстратор з кріпленням, 3 флеш накопичувачі, які поміщено до спец пакету №0144787 та повернути потерплій ОСОБА_11 Речові докази передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Миронівського РВГУ МВС України: ніж з первинною упаковкою, два шерстяні носки з вмістом у них металевого тросу, футболку ОСОБА_13 чорного кольору, спец пакет №2174588 з вмістом у ньому об'єкту експертизи, а саме слідами папілярних узорів на аркуші паперу, паперовий конверт з вмістом у ньому марлевого тампону, на якому знаходяться зразки венозної крові підозрюваного ОСОБА_7, паперовий конверт з вмістом у ньому марлевого тампону, на якому знаходться зразки венозної крові підозрюваного ОСОБА_6, паперовий конверт з вмістом у ньому марлевого тампону, на якому знаходяться зразки венозної крові підозрюваного ОСОБА_5, паперовий конверт з вмістом у ньому марлевого тампону, на якому знаходяться зразки венозної крові трупа ОСОБА_13, змиви з внутрішніх частин ручок дверей автомобіля, а саме з передніх лівих, задніх лівих, передніх правих, задніх правих, з керма автомобіля та важеля перемикання передач та ручного гальма, які було порізно поміщено до 4 паперових конвертів, рушник червоного кольору з плямами на ньому коричнюватого кольору, який поміщено до спец пакету 0144786, чохол сірого кольору з переднього водійського (лівого) сидіння з наявними на ньому плямами бурого кольору, який поміщено до спец пакету №3280070, чохол сірого кольору з переднього пасажирського (правого) сидіння з наявними на ньому плямами бурого кольору, який поміщено до спец пакету №3280069, частина оббивки розміром 33х31 мм із заднього сидіння ( з правої сторони), просякнута рідиною бурого кольору та яка поміщена до паперового конверту, змив речовини бурого кольору з внутрішньої частини передніх водійських дверей, який поміщено до паперового пакету, 2 змиви речовини бурого кольору з порогу задньої правої пасажирської дверки, які поміщено в окремі паперові згортки, які у свою чергу поміщено у паперовий конверт, 3 змиви речовини бурого кольору з внутрішньої поверхні задньої правої пасажирської дверки, які поміщено в окремі паперові згортки, які у свою чергу поміщено у паперовий конверт, недопалок цигарки «Ротманс», який поміщено до паперового конверту, змиви з лівої руки трупа ОСОБА_13, який поміщено до паперового конверту, змив з правої руки трупа ОСОБА_13, який поміщено до паперового конверту, контрольний зразок марлі, який поміщено до паперового конверту, спортивні штани чорного кольору та труси, які поміщено до поліетиленового пакету №2, дві чорних шкарпетки та один кросівок, які поміщено до поліетиленового пакту№3, куртка чорного кольору, яку поміщено до поліетиленового пакету №4, виріз з оббивки заднього пасажирського сидіння з речовиною бурого кольору на ньому, який поміщено до паперового конверту, змиви з лівої та правої рук підозрюваних ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які порізно поміщено до шести паперових конвертів з відповідними розпізнавальними надписами на них, контрольний зразок марлі, який поміщено до паперового конверту, біологічні зразки, а саме зразки слини з ротової порожнини підозрюваних ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,які у свою чергу окремо поміщені до трьох паперових конвертів, паперовий пакет з вмістом у ньому зрізів нігтів ОСОБА_7, паперовий пакет з вмістом у ньому зрізів нігтів ОСОБА_13, паперовий пакет з вмістом у ньому зрізів нігтів ОСОБА_5, паперовий пакет з вмістом у ньому зрізів нігтів ОСОБА_6 - знищити. Чорну тряпчану сумку, яка поміщена до спец пакету №0144788, одяг ОСОБА_7- куртку матерчату чорного кольору, штани чоловічі типу джинс світло-коричневого кольору, які запаковано до спец пакету №1971577, одяг ОСОБА_6 - куртку шкіряну чорного кольору, світер сірого кольору, штани чоловічі типу джинс синього кольору, шорти чоловічі типу джинс синього кольору, які запаковано до спец пакету №1971576, мобільні телефони у кількості 10 шт., 8 стартових пакетів ТОВ «Астеліт», електрошокер, які запаковано до спец пакету №0799658 - звернути в дохід держави в рахунок конфіскації майна обвинувачених.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий суддя: (підпис) А.В.Гаврищук

Судді: (підпис) Л.О.Капшук

(підпис) В.М.Пархоменко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя: А.В.Гаврищук

Вирок станом на 19.01.2016 законної сили не набрав.

Секретар судового засідання В.В.Смиченко