Постанова № 55078011, 13.01.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року справа № 823/2243/15

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Каліновської А.В.,

при секретарі - Шалько І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області до фермерського господарства «Ольвія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1, про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути з фермерського господарства «Ольвія» на користь управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за січень-квітень 2015 року у сумі 3078 грн. 48 коп.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до пп. «б» - «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-Х-ІІ від 05.11.1991, частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за № 64/8663, підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах за Списком №2, здійснюють відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-квітень 2015 року у сумі 3078 грн. 48 коп., яка підлягає стягненню на користь Пенсійного фонду України.

Позивач, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, свого представника до суду не направив, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Відповідач, повідомлений про час, дату та місце судового засідання належним чином, свого представника до суду не направив, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання не з'явилась, про причини неявки не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідач - фермерське господарство «Ольвія» зареєстроване як суб'єкт господарювання 11.05.1993, ідентифікаційний код 21390070.

На обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області перебуває 1 особа, яка отримує пенсію на пільгових умовах, як колишній працівник ФГ «Ольвія», зокрема - ОСОБА_1, яка отримала право виходу на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «ж» ст. 13 Закону № 1788-XII, яка народила та виховала п'ятеро дітей до чотирнадцятирічного віку і отримала право виходу на пенсію на пільгових умовах.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-Х-ІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, а також жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України тощо.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" № 244 від 16.05.1992 (далі - Постанова) визначено, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу. Право на пенсію на вказаних у пункті 1 цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання (п. 2 Постанови).

Відповідно до положень п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугою років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону № 1788-XII вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005року за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Таким чином, підприємства повинні відшкодовувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно з розрахунку, складеного останнім відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену постановою ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1, що призначені працівникам відповідача відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 п.1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 р. №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до ст. 9 Податкового кодексу України. Так із переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Фактично його замінено на єдиний податок четвертої групи. Проте, для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

Отже, з 01.01.2015 у сільськогосподарських підприємств виникає обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відшкодуванню підлягають лише витрати, фактично понесені Пенсійним фондом України починаючи з 01.01.2015.

Разом з цим, Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 12.11.2015 №802-VIII, абзац четвертий пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., №37, ст. 237 із наступними змінами) викласти в такій редакції: «Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказана норма набула чинності 01.01.2016.

Крім того, п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що сума заборгованості фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що утворилася в період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності цим Законом у платників єдиного податку четвертої групи, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, підлягає списанню у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Враховуючи, що сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-квітень 2015 року в сумі 3078 грн. 48 коп. утворилася у ФГ «Ольвія» в період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності вказаним вище Законом, а тому вказана заборгованість підлягає списанню в силу Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 12.11.2015 №802-VIII та у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2016 року.