Постанова № 55077992, 14.01.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/4830/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенка М.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Прокопчука О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа: Гадяцька міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2015 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької ОДПІ (відповідач, контролюючий орган), третя особа: Гадяцька міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2015 року № 810-17, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: "Транспортний податок з фізичних осіб, 18011000" в розмірі 25000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що транспортний податок відсутній у переліку загальнодержавних податків, а тому не належить до сплати. Звертала увагу на те, що введення транспортного податку не відповідає принципу стабільності податкового законодавства. Разом із цим, на переконання позивача, встановлення місцевих податків віднесено до компетенції органів місцевих рад. Оскільки Гадяцькою міською радою у строки, визначені статтею 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення ставок та порядок сплати транспортного податку не приймалось, підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відсутні. Окрім того, посилалась на те, що її автомобіль Toyota Land Cruiser 200 перебуває у розшуку в зв'язку з його викраденням, а тому не може бути об'єктом оподаткування транспортним податком.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях посилався на те, що позивач є власником легкового автомобіля Toyota Land Cruiser 200, 2012 року випуску, з об'ємом двигуна 4461 см3, який відповідно до положень підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об'єктом оподаткування транспортним податком. Зазначав, що питання справляння транспортного податку визначено Податковим кодексом України та вони не можуть ставитись у залежність від дії підзаконних нормативно-правових актів (рішень органів місцевого самоврядування).

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у письмових запереченнях Гадяцької ОДПІ, наполягав на відмові у задоволенні адміністративного позову.

Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, надала суду клопотання про розгляд справи за відсутності її представника, у якому зазначила, що при вирішенні спору по суті покладається на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Гадяцькою ОДПІ 26 червня 2015 року сформовано податкове повідомлення-рішення № 810-17, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання за платежем: "Транспортний податок з фізичних осіб, 18011000"в розмірі 25000,00 грн. /а.с. 10/.

Не погодившись з даними рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішень; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд встановив, що за позивачем у встановленому законом порядку зареєстровано легковий автомобіль Toyota Land Cruiser 200, 2012 року випуску, з об'ємом двигуна 4461 см3 /а.с. 16-17/.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року внесено зміни до статті 267 Податкового кодексу України, що набули чинності з 01 січня 2015 року.

Так, відповідно до вимог підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (з урахуванням змін) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

За приписами пунктів 267.2 - 267.5 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Таким чином, відповідно до наведених вище положень статті 267 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування транспортним податком є власні автомобілі платника податку.

За приписами частини першої статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Варто зазначити, що правомочність володіння - це юридично забезпечена можливість власника бути в безпосередньому фактичному зв'язку з річчю. Володіння треба розуміти як постійну можливість матеріального зв'язку власника з річчю.

Правомочність користування - це заснована на законі можливість вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб.

Правомочність розпорядження - це закріплена нормами права за власником можливість визначити долю належної йому речі шляхом знищення, відчуження або передачі її в тимчасове володіння іншим особам.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що легковий автомобіль Toyota Land Cruiser 200, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 в ніч з 30 на 31 жовтня 2012 року викрадено в м. Полтаві та він по теперішній час перебуває в розшуку /а.с. 18-21/.

Враховуючи дану обставину та наведені вище положення Цивільного і Податкового кодексів України, суд дійшов висновку, що зазначений автомобіль не може бути об'єктом оподаткування транспортним податком, адже фактично не перебуває у власності позивача, оскільки у останнього відсутня визначальна складова права власності - володіння майном.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно нарахував позивачу податкове зобов'язання зі сплати транспортного податку в розмірі 25000,00 грн.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 26 червня 2015 року № 810-17.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39741382) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 19 січня 2016 року.

Суддя С.С. Бойко