УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2016 р.Справа № 816/4239/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бершова Г.Є.
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2015р. по справі № 816/4239/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацентр"
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області
про визнання дій неправомірними, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
21 вересня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацентр" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання дій неправомірними, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність висновків перевіряючих про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки господарські операції з між ТОВ "Фармацентр" та його контрагентами - ТОВ "Лотос-С", ТОВ "АВС Логістик Парк" та ТОВ "Артур-К" підтверджуються первинними документами. Зауважував, що висновок про несвоєчасне оприбуткування ТОВ "Фармацентр" готівкових коштів контролюючим органом зроблено лише на підставі відсутності відповідних записів у Книзі ОРО, водночас під час перевірки перевіряючим надавалися всі касові та банківські документи, якими підтверджується своєчасне оприбуткування готівкових коштів.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацентр" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання дій неправомірними, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 07.04.2015 року № 0001892201/1025, № 0001902201/1026.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи скарги підтримав у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності постанови суду першої інстанції.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, письмових заперечень приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ "Фармацентр" (ідентифікаційний код 23559017) зареєстроване розпорядженням виконкому Кременчуцької міської ради народних депутатів Полтавської області 12.09.1995 за №834-Р. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 18.06.2009 №359263 серія А01. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.
У період з 02.02.2015 13.03.2015 (термін проведення перевірки продовжувався з 27.02.2015 по 13.03.2015 на 10 робочих днів на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ від 27.02.2015 №408) Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Фармацентр" по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2013.
За результатами перевірки контролюючим органом 20.03.2015 складено акт №398/16-03-22-01-08/23559017 (том 1 а.с. 21-66), в якому, зокрема, зафіксовано порушення позивачем вимог:
- пп.4.1.6 п.4 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.2, 138.8 ст.138, пп.139.1.5, 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 369327,00 грн, у тому числі за 2011 рік - 359529,00 грн, за 2012 рік - 9798,00 грн;
- пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 20868,03 грн, в тому числі: за січень 2011 року - 1248,74 грн, лютий 2011 року - 2093,97 грн, березень 2011 року - 1835,38 грн, квітень 2011 року - 1106,84 грн, травень 2011 року - 1091,17 грн, червень 2011 року - 649,15 грн, липень 2011 року - 815,04 грн, серпень 2011 року - 1360,27 грн, вересень 2011 року - 986,55 грн, жовтень 2011 року - 1045,64 грн, листопад 2011 року - 1375,71 грн, грудень 2011 року - 1010,67 грн, січень 2012 року - 960,12 грн, лютий 2012 року - 1235,34 грн, березень 2012 року - 1120,62 грн, квітень 2012 року - 640,00 грн, травень 2012 року - 1127,76 грн, червень 2012 року - 1165,06 грн;
- п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637, перевіркою встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень в КОРО.
На підставі висновків акту перевірки від 20.03.2015 №398/16-03-22-01-08/23559017 Кременчуцькою ОДПІ 07.04.2015 (з урахуванням приписів статті 102 Податкового кодексу України) прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0001892201/1025, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 12247,50 грн, в тому числі 9798,00 грн - основний платіж та 2449,50 грн - штрафна (фінансова) санкція (том 1 а.с. 18);
- №0001902201/1026, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах) у розмірі 5067,50 грн, в тому числі 4054,00 грн - основний платіж та 1013,50 грн - штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с. 19);
- №0001912201/1027, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 114692,40 грн (том 1 а.с. 20).
Позивач не погодився з діями контролюючого органу по складанню акту перевірки від 20.03.2015 №398/16-03-22-01-08/23559017, а також прийнятими за його висновками податковими повідомленнями-рішеннями та звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності податкових повідомлень-рішень від 07.04.2015 0001892201/1025 та №0001902201/1026 не довів, а тому позовні вимоги ТОВ "Фармацентр" в частині визнання недійсними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В доводах апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивач не надав документів на підтвердження реального здійснення господарських операцій.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
01.02.2011 між позивачем (покупець) та ТОВ "АВС Логістік Парк" (постачальник) укладено договір поставки №2950/р, згідно якого постачальник зобов'язується передати покупцю у власність визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити на користь постачальника його вартість (том 1 а.с. 90).
В рамках виконання вказаного договору ТОВ "Фармацентр" у березні 2012 року придбало у ТОВ "АВС Логістік Парк" медикаменти на загальну суму 1035,33 грн, в тому числі ПДВ 16,37 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2011 між позивачем (покупець) та ТОВ "Лотос-С" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №3953/11, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар в строк та на умовах, зазначених у цьому договорі (том 1 а.с. 96).
На виконання умов зазначеного договору ТОВ "Фармацентр" у період з березня 2012 року по червень 2012 року придбало у ТОВ "Лотос-С" косметичні вироби на загальну суму 24222,08 грн, в тому числі ПДВ 4037,07 грн.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "АВС Логістік Парк" у березні 2012 року медикаментів та у ТОВ "Лотос-С" у період березень-червень 2012 року косметичних виробів, позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії видаткових накладних та податкових накладних (том 1 а.с. 158-161, 163-167, 182-188, 190-239, ).
Податкові накладні, виписані ТОВ "АВС Логістік Парк" та ТОВ "Лотос-С" на користь ТОВ "Фармацентр" в результаті здійснення вказаних господарських операцій відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, вони містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.
Розрахунки між позивачем та його контрагентами ТОВ "АВС Логістік Парк" та ТОВ "Лотос-С" за придбані товарно-матеріальні цінності (медикаменти, косметичні засоби) проводились у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжним дорученням (том 4 а.с. 219, 232, 234, том 5 а.с. 3-5, 14-26).
Підставою для висновку про нереальність господарських операцій між ТОВ "Фармацентр" та його контрагентами ТОВ "АВС Логістік Парк" та ТОВ "Лотос-С" є посилання перевіряючих на те, що до перевірки взагалі не надано документів, які б підтверджували транспортування товарно-матеріальних цінностей, придбаних позивачем у зазначених контрагентів у березні-червні 2012 року.
Фактичне транспортування придбаних у ТОВ "АВС Логістік Парк" та ТОВ "Лотос-С" товарно-матеріальних цінностей, підтверджується завіреними копіями товарно-транспортних накладних (том 1 а.с. 250, том 2 а.с. 1-4, 27-43).
Зі змісту вказаних товарно-транспортних накладних слідує, що реалізовані ТОВ "АВС Логістік Парк" у березні 2012 року та ТОВ "Лотос-С" у березні-червні 2012 року на користь позивача товарно-матеріальні цінності транспортувалися автомобільним транспортом останнього (марка Renault, модель Trafic, 2008 року випуску, державний номерний знак ВІ4956ВІ) з пункту навантаження продавця до пункту розвантаження покупця. Наявність у ТОВ "Фармацентр" транспортного засобу, яким здійснювалося транспортування ТМЦ, підтверджується долученими представником позивача до матеріалів справи: договором оренди автомобіля від 03.08.2011; актом здачі-прийому транспортного засобу; наказом директора ТОВ "Фармацентр" про прийняття на роботу ОСОБА_3 на посаду водія №51-К від 02.06.2008; наказом про продовження строкового трудового договору з ОСОБА_3 №58-К від 11.06.2008; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (том 4 а.с. 84-89).
Придбані ТОВ "Фармацентр" товарно-матеріальні цінності були розповсюджені по мережі аптек та аптечних кіосків товариства та у подальшому реалізовані кінцевим споживачам. Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними, фіскальними чеками та реєстрами накладних по реалізації товарів.
Щодо контрагентів позивача - ТОВ "АВС Логістік Парк" та ТОВ "Лотос-С", колегія суддів зазначає, що факту визнання недійсним або анулювання їх свідоцтв про державну реєстрацію, свідоцтв платника ПДВ не встановлено.
Кременчуцькою ОДПІ не надано доказів порушення постачальниками позивача - ТОВ "АВС Логістік Парк" та ТОВ "Лотос-С", за наслідками господарських операцій з якими останнім у березні-червні 2012 року сформовано податковий кредит та витрати операційної діяльності, вимог податкового законодавства, в результаті чого вказаним підприємствам визначені податкові зобов'язання, в тому числі за наслідками операцій з постачання ТМЦ позивачу у справі, про що прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність в діях ТОВ "Фармацентр" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки від 20.03.2015 №398/16-03-22-01-08/23559017, на підставі висновків якого відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.04.2015 0001892201/1025 та №0001902201/1026.
Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Для цілей оподаткування відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У пункті 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно пункту 138.2 статті 138 вказаного Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу витрат операційної діяльності платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, оцінивши первинні документи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.
Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Судом апеляційної інстанції на підставі статті 88 КАС України було відстрочено Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області сплату судового збору до прийняття рішення у справі.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3517,92 грн.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2015р. по справі № 816/4239/15 залишити без змін.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на рахунок УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (банківські реквізити отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк ГУДКУ у Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір у розмірі 3517,92 грн. (три тисячі п'ятсот сімнадцять гривень 92 копійки).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Ральченко І.М. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 18.01.2016 р.
Судове рішення № 55076960, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/4239/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: