Ухвала суду № 55076942, 14.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 р.Справа № 820/2599/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2015р. по справі № 820/2599/15

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області третя особа Управління державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі по тексту - ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області, відповідач), третя особа - Управління державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області (далі по тексту - УДКСУ у м. Луганську Луганської області), в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо нездійснення своєчасного надання висновку щодо результатів розрахунку за загальним річним оподаткованим доходом фізичної особи ОСОБА_1 від Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області в строк, який передбачений Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджених спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року №882/1188, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 року №146/24923;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області надати висновок щодо результатів розрахунку за загальним річним оподаткованим доходом фізичної особи ОСОБА_1 від Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, який передбачений Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджених спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року №882/1188, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 року №146/24923 для перерахування коштів надміру сплачених сум податків при застосуванні права на податкову знижку в розмірі 1761,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року по справі № 820/2599/15 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області, Управління державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо нездійснення своєчасного надання висновку щодо результатів розрахунку за загальним річним оподаткуванням доходів фізичної особи ОСОБА_1 від Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області в строк, який передбачений Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджених спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року №882/1188, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 року №146/24923.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області надати висновок щодо результатів розрахунку за загальним річним оподаткуванням доходів фізичної особи ОСОБА_1 від Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, який передбачений Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджених спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року №882/1188, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 року №146/24923 для перерахування коштів надміру сплачених сум податків при застосуванні права на податкову знижку в розмірі 1761,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року по справі № 820/4775/15 скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на п.7 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів та місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року № 882/1188, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 року № 146/24923 вказує, що для повернення позивачу сплаченого податку з доходів фізичних осіб необхідно отримати погодження фінансового органу м. Луганська - Департаменту фінансів Луганської міської ради. Однак, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської області висновок про повернення коштів погодити з відповідним фінансовим органом м. Луганська не вбачається можливим з причин відсутності доступу до вказаного фінансового органу, який на даний час знаходиться в зоні АТО. Таким чином, повернення переплати грошових зобов'язань ОСОБА_1 можливо лише за умови усунення обставин, що перешкоджають виконанню податковим органом покладених на нього функцій. Крім того, стверджує, що оскільки наказом ДФС України № 318 від 30.04.2015 р. було поновлено виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків Ленінською ОДПІ м. Луганська, а відтак, ДПІ у м. Сєвєродонецьку не є належним відповідачем по справі; вказана обставина була залишена судом першої інстанції поза увагою.

Позивач в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Пояснив, що 18 листопада 2014 року ним було подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний 2013 податковий рік, яка отримана відповідачем 26 листопада 2014 року. Разом з декларацією було подано для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки за наслідками звітного 2013 податкового року необхідні документи. На думку позивача, у відповідача наявні всі підстави для підготовки висновку щодо результатів розрахунку за загальним річним оподаткованим доходом фізичної особи ОСОБА_1 про повернення надмірно сплачених ним сум податків при застосуванні права на податкову знижку в розмірі 1761,00 грн. та направлення його разом з іншими передбаченими законодавством документами Управлінню Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, проте відповідачем такі дії вчинено не було, а тому позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.11.2014 року позивачем було подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний 2013 податковий рік, яка отримана відповідачем 26 листопада 2014 року. Разом з декларацією було подано для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки за наслідками звітного 2013 податкового року необхідні документи, а саме: копію паспорту та ідентифікаційного коду, копію договору про навчання № 513621, довідку від 31.03.2014 р. №5074/12-32-05/61 про нарахований дохід за 2013 рік, довідку Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого" від 08.02.2014 р. № 14/181, копії квитанцій від 16.08.2013 р. № к8/С/16 на суму 5870.00 грн. та від 24.12.2013 р. № к8/0/15 на суму 5870,00 грн.

Вищевказану декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік було подано разом з переліком сум витрат, що включаються до складу податкової знижки згідно зі статтею 166 IV Податкового кодексу України, у яких, зокрема, задекларовано суму податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку, та суму податку, що підлягає поверненню з бюджету, у розмірі 1761,00 грн.

Відповідачем зазначено, що в особовій картці платника податків ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб обліковується переплата в сумі 1761,00 грн., що виникла за декларацією від 16.12.2014 р. № 1400019611 та підлягає поверненню платнику податків.

У зв'язку з ненаданням відповідачем Управлінню Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області висновку щодо результатів розрахунку за загальним річним оподатковуваним доходом фізичної особи ОСОБА_1 позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області надати вищевказаний висновок.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

У відповідності до п. 162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: 162.1.1. фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; 162.1.2. фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; 162.1.3. податковий агент.

Згідно з пп.163.1.1 п.163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Пунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.166.1.1 п.166.1 ст.166 ПК України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПК України).

Підпунктом 166.2.1. пункту 166.2 статті 166 ПК України встановлено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Згідно з пп. 166.3.3. пункту 166.3 статті 166 ПК України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

У відповідності до п.179.7 ст.179 ПК України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації (п.179.8 ст.179 ПК України).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, у спірних відносинах граничним строком зарахування коштів у спірних відносинах є 26 січня 2015 року включно.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем по справі не заперечується наявність у ОСОБА_1 права на податкову знижку та облікуванням в особовій картці платника переплати в сумі 1761 грн. Між тим, відповідач зазначає, що кошти позивачеві не були повернуті у зв'язку з неможливістю отримання погодження фінансового органу м. Луганська - Департаменту фінансів Луганської міської ради внаслідок проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Колегія суддів зазначає, що механізм повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань регламентовано Податковим і Бюджетним кодексами України та Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджених спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 р. № 882/1188, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 р. за № 146/24923 (далі по тексту - Порядок № 882/1188).

За змістом п.5 Порядку № 882/1188 повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб розраховується органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника.

Відповідно до п.7 Порядку № 882/1188 орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1242.

За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за сім робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Міндоходів.

Орган Міндоходів не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.

Як встановлено пунктом 8 Порядку № 882/1188, орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку (п.10 Порядку № 882/1188).

Таким чином, повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку на доходи фізичних осіб здійснюється органом Казначейства на підставі висновку, поданого органом Міндоходів до відповідного органу Державної казначейської служби, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку від дня отримання органом Міндоходів податкової декларації. При цьому відповідальність за своєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання несе саме орган Міндоходів.

Однак, відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не було надано доказів подання відповідачем Управлінню Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області станом на час звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом висновку щодо результатів розрахунку за загальним річним оподатковуваним доходом фізичної особи ОСОБА_1 у порядку, визначеному чинним законодавством.

Щодо посилань відповідача на неможливість отримання погодження висновку з боку Департаменту фінансів Луганської міської ради у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської області, як на підставу ненадання висновку органу казначейської служби, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, зокрема Податкового кодексу України та Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у зв'язку з проведенням АТО не було внесено змін щодо обсягу повноважень відповідного органу та порядку направлення висновків щодо надмірно сплачених коштів до органів казначейської служби.

Колегія суддів зауважує, що на відповідача, як на державний орган, що діє в межах Конституції України та Податкового кодексу України, покладено обов'язок формування і реалізації державної податкової політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі і не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій - платників податків.

Враховуючи, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Ленінській ОДПІ, а відповідач на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 25.09.2014 року № 142 здійснював виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку в територіальних органах Міндоходів у Луганській області, у т.ч. в Ленінській ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області, прийняття рішення про надання висновку органу казначейської служби за наслідками розгляду документів позивача було віднесено саме до його компетенції.

Слід відмітити, що відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції доказів складення (станом на час звернення позивача до суду з даним позовом) висновку про повернення коштів ОСОБА_1 та вжиття будь-яких заходів (зокрема, надіслання поштою) щодо передачі складеного висновку до Департаменту фінансів Луганської міської ради.

Статтями 9, 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень розуміють пасивну поведінку суб'єкта владних повноважень, що виражена у формі невчинення дій, визначених законом, невиконання обов'язку, покладеного нормами чинного законодавства, яке може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

У разі коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, його діяльність чітко визначена законом. Отже, закріплення в законі чітких приписів щодо повноважень органів публічної влади є важливою гарантією захисту суб'єктивних прав окремих громадян чи юридичних осіб.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність бездіяльності ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо нездійснення своєчасного надання висновку щодо результатів розрахунку за загальним річним оподаткованим доходом фізичної особи ОСОБА_1 від Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області в строк, визначений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання відповідача надати висновок щодо результатів розрахунку за загальним річним оподаткуванням доходів фізичної особи ОСОБА_1 від Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, який передбачений Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року №882/1188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 року №146/24923 для перерахування коштів надміру сплачених сум податків при застосуванні права на податкову знижку в розмірі 1761,00 грн.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області не є належним відповідачем по справі, з наступних підстав.

Так, в обґрунтування таких доводів відповідач посилається на те, що позивач перебував на обліку у Ленінській ОДПІ м.Луганська, роботу якої на даний час відновлено наказом Державної фіскальної служби України № 318 від 30.04.2015 року. Однак, незважаючи на те, що ДПІ у м. Сєвєродонецьку було повідомлено про вказану обставину суду, останнім не було допущено заміни відповідача, та було прийнято оскаржувану постанову, якою зобов'язано ДПІ у м. Сєвєродонецьку вчинити дії, що не входять до її функціональних обов'язків.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що наказом Державної фіскальної служби України від 25.09.2014 року № 142 було покладено виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку в територіальних органах Міндоходів у Луганській області, у т.ч. в Ленінській ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області, на Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області (а.с.131).

Таким чином, станом на час виникнення спірних відносин функціональні обов'язки по обслуговуванню позивача як платника податків, який перебував на обліку в Ленінській ОДПІ м. Луганська, виконувались ДПІ у м. Сєвєродонецьку, до якої позивачем 18.11.2014 року була подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2013 рік. Саме ДПІ у м. Сєвєродонецьку не було вчинено дій щодо складення висновку про повернення коштів позивачеві та направлення його до УДКСУ в м. Луганську, а відтак, покладення обов'язків щодо складення і направлення такого висновку на інший орган Державної фіскальної служби є безпідставним.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку в рамках виконавчого провадження ВП № 48255997 було фактично виконано оскаржувану постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року по справі № 820/2599/15, а саме : складено та направлено до УДКСУ в м. Луганську висновок № 3874-20 від 05.08.2015 року.

З огляду на викладене, доводи відповідача про те, що ДПІ у м. Сєвєродонецьку не є належним відповідачем по справі, а судом першої інстанції не було замінено відповідача на належного, колегія суддів вважає недоречними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2015р. по справі № 820/2599/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 19.01.2016 р.